Другие налоги

Працевлаштування іноземця

24.10.2016 / 16:18

Працевлаштування іноземців в Україні регламентується Законом про зайнятість. Так, п. 4 ст. цього Закону встановлено, що право на зайнятість мають: іноземці та особи без громадянства, які постійно проживають в Україні; яких визнано в Україні біженцями; яким надано притулок в Україні; яких визнано особами, що потребують додаткового захисту; яким надано тимчасовий захист; особи, які одержали дозвіл на іміграцію в Україну.
Зазначимо, що право на зайнятість такі особи мають на підставах і в порядку, встановлених для громадян України. Тобто для таких осіб окремої процедури працевлаштування не передбачено.
Водночас іноземці та особи без громадянства, які прибули в Україну для працевлаштування на визначений строк, приймаються роботодавцями на роботу на підставі дозволу на застосування праці іноземців та осіб без громадянства, виданого роботодавцю згідно з Порядком № 437.
У цій статті розглянемо, про які особливості потрібно знати роботодавцю для отримання дозволу на застосування праці іноземців.

Умови видачі дозволу

Дозвіл на застосування праці іноземців та осіб без громадянства видається центром зайнятості за місцезнаходженням роботодавця. При цьому існують критерії, якими керується центр зайнятості при прийнятті рішення про видачу дозволу, що спрямовані на захист вітчизняного ринку праці, а саме:

  • у регіоні мають бути відсутні кваліфіковані працівники-українці, спроможні виконувати роботу, на яку претендує іноземець;
  • застосування праці іноземця є доцільним та достатньо обґрунтованим.

У разі якщо український та іноземний роботодавці уклали між собою контракт про виконання певних робіт (надання послуг), склад іноземного та українського персоналу має бути 50/50.

Зазначимо, що отримання дозволу потребують також іноземці — внутрішньо­корпоративні цесіонарії (фізичні особи, які працюють в організації в одній державі та тимчасово переведені в контексті здійснення економічної діяльності на територію іншої держави).

Передумова для отримання дозволу

За 15 днів до того, як подати заяву та супровідні документи на отримання дозволу (з обов’язковим перекладом українською мовою), роботодавець надає до центру зайнятості інформацію про наявну вакансію. Центр зайнятості упродовж цього періоду підшуковує українських фахівців. Якщо їх не знайдено, починається розгляд питання про видачу дозволу на застосування праці іноземця.

Крім того, у роботодавця не має бути заборгованості зі сплати єдиного внеску та штрафних санкцій за порушення вимог Закону про зайнятість, оскільки їх наявність є підставою для відмови у видачі дозволу.

Документи, необхідні для отримання дозволу

Перелік документів, необхідних для отримання дозволу, наведено у п. 6 Порядку № 437.

Пунктом 7 Порядку № 437 визначено додаткові документи, які необхідно подати в окремих випадках.

Слід зазначити, що всі документи, видані іншою країною та складені іноземною мовою, які надаються до центру зайнятості, повинні бути перекладені українською мовою, засвідчені згідно із законодавством країни їх видачі та легалізовані в установленому порядку.

Термін дії дозволу

Дозвіл видається на строк, зазначений у трудовому договорі (контракті), але не більш як на один рік. Якщо трудовий договір (конт­ракт) є безстроковим, то дозвіл видається на один рік. Дію такого дозволу може бути продовжено необмежену кількість разів на той самий строк.

Дозвіл на застосування праці внутрішньокорпоративних цесіонаріїв видається не більш як на три роки, і його дію може бути продовжено на два роки.

Після закінчення строку дії дозволу на використання праці іноземця роботодавець повертає такий дозвіл до центру зайнятості.

Плата за видачу дозволу

Розмір плати за видачу дозволу становить чотири мінімальні заробітні плати (на сьогодні — це 5 800 грн).

Плата здійснюється за фактом прийняття рішення про видачу дозволу. Роботодавець протягом 10 робочих днів із дня отримання ним рішення про видачу дозволу має перерахувати кошти на рахунок Фонду соціального страхування на випадок безробіття, що підтверджується квитанцією про внесення плати. У разі невнесення плати протягом цього періоду таке рішення скасовується.

Водночас плата за видачу дозволу на застосування праці іноземців та осіб без громадянства не справляється для:

  • осіб, стосовно яких прийнято рішення про оформлення документів для вирішення питання щодо надання статусу біженця або особи, котра потребує додаткового захисту;
  • осіб, які подали документи для продовження дії дозволу.

Відповідальність роботодавця

Згідно з п. 5 ст. 53 Закону про зайнятість за використання праці іноземця без дозволу передбачено відповідальність роботодавця у розмірі 20 мінімальних заробітних плат (на сьогодні — це 29 000 грн) за кожного іноземця.

ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА

Закон про зайнятість — Закон України від 05.07.2012 р. № 5067-VI «Про зайнятість населення». Порядок № 437 — Порядок видачі, продовження дії та анулювання дозволу на застосування праці іноземців та осіб без громадянства, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27.05.2013 р. № 437