Бухучет

Прощення боргу: особливості обліку

12.08.2016 / 11:58

У процесі господарської діяльності підприємства можуть відбуватися події, які призводять до виникнення боргів. Тобто в однієї із сторін — це кредиторська заборгованість, в іншої — дебіторська. Та іноді партнери по бізнесу знаходять порозуміння, і кредитор може звільнити боржника від зобов’язань щодо погашення боргу. Про те, як такі операції відображаються в обліку, йтиметься в цій статті.

Загальні аспекти

Правові наслідки припинення зобов’я­зання регламентовано главою 50 Цивільного кодексу. Відповідно до частини першої ст. 605 цього Кодексу зобов’язання припиняється внаслідок звільнення (прощення боргу) кредитором боржника від його обов’язків, якщо це не порушує прав третіх осіб щодо майна кредитора. Правоприпиняючий юридичний факт у формі договору про прощення боргу є одностороннім, тобто кредитор після укладення такого договору набуває обов’язку простити борг, а боржник — право погодитися з прощенням боргу та не виконувати зобов’язання. Водночас боржник може не погодитися з прощенням кредитором боргу та виконати зобов’язання за основним договором. Це означає, що обов’яз­ковим моментом прощення боргу, який оформлюється договором, є наявність згоди боржника.

Рішення про прощення боргу може бути оформлено відповідним договором. Цивільний кодекс не містить вимог щодо форми зазначеного правочину, у зв’язку з чим сторони при його укладанні можуть керуватися вимогами статей 206 — 209 і 654 цього Кодексу, які регулюють суспільні відносини з приводу обрання форми правочину.

Статтею 605 Цивільного кодексу встановлено, що прощення боргу можливе лише за умови, коли звільнення кредитором боржника від його обов’язків не порушує прав третіх осіб щодо майна кредитора.

Йдеться про випадки, коли внаслідок прощення боргу зміна майна кредитора негативно вплине на права осіб, які претендують на одержання задоволення за рахунок цього майна за зобо­в’язаннями з кредитором. Найбільш чітким з точки зору забезпечення захисту прав третіх осіб на майно кредитора, який прощає борг, є здійснення процедури визнання такого кредитора неплатоспроможним.

Зазначимо, що згідно з положеннями Цивільного кодексу прощення боргу може відбуватися до закінчення терміну позов­ної давності, тобто трьох років, у разі, коли йдеться про загальний строк (частина перша ст. 257), або іншого, збільшеного за домовленістю сторін, терміну (частина перша ст. 259). Якщо термін позовної давності закінчився, то прощення боргу не має практичного значення, оскільки такі борги обома сторонами взаємовідносин списуються.

Бухгалтерський облік

Насамперед зазначимо, що для цілей бухгалтерського обліку у підприємства-боржника, якому пробачили борг, виникає дохід. Так, згідно з п. 5 ПБО 11, якщо на дату балансу раніше визнане зобов’язання не підлягає погашенню, то його сума включається до складу доходу звітного періоду. Тобто сума боргу у разі його прощення, яка не погашена ні коштами, ні майном, включається до складу доходів. Виникає запитання — на якому з рахунків (субрахунків) відображати такий дохід? Одразу зазначимо, що субрахунок 717 «Дохід від списання кредиторської заборгованості» не підходить, оскільки на ньому згідно з Інструкцією № 291 підлягають відображенню суми списаної заборгованості, яка виникла в ході операційного циклу, після закінчення строку позовної давності. Тому дохід від списання кредиторської заборгованості, який виникає внаслідок прощення боргу, слід відображати на субрахунку 719 «Інші доходи від операційної діяльності». За Кт цього субрахунку відображається списання заборгованості у кореспонденції з рахунками (субрахунками) обліку зобов’язань. За Дт цього субрахунку відображається віднесення доходу від списання (прощення) боргу на фінансовий результат. Основні кореспонденції рахунків (субрахунків) бухгалтерського обліку у підприємства-боржника наведено у табл. 1.

Таблиця 1

№ 
з/п

Зміст
господарської операції

Дебет
рахунку (субрахунку)

Кредит рахунку
(субрахунку)

1

Списано суму кредиторської заборгованості за придбані товари (роботи, послуги) згідно з укладеною угодою з контрагентом про прощення боргу

631 (685)

719

2

Списано суму кредиторської заборгованості, отриману у вигляді попередньої оплати за товари (роботи, послуги), згідно з укладеною угодою з контрагентом про прощення боргу

361 (377,681)

719

3

Віднесено до складу витрат суму ПДВ, нараховану при попередній оплаті

944

643

4

Віднесено на фінансовий результат суму доходу від прощення боргу

719

791

5

Віднесено на фінансовий результат суму витрат від списання ПДВ, нарахованого при попередній оплаті 

791

944

Якщо йдеться про відображення операції зі списання заборгованості при прощенні боргу у підприємства-кредитора, то слід розуміти, що йдеться про витрати. Згідно з п. 20 ПБО 16 сума безнадійної дебіторської заборгованості* та відрахування до резерву сумнівних боргів відносяться до інших операційних витрат. Такі витрати відповідно до Інструкції № 291 акумулюються на субрахунку 944 «Сумнівні та безнадійні борги». Тож за Дт субрахунку 944 відображаються як суми створеного резерву сумнівних боргів (чи його збільшення), так і суми списаної заборгованості, у тому числі при прощенні боргів. За Кт субрахунку 944 відображається віднесення витрат до фінансового результату. При створенні та використанні резерву сумнівних боргів застосовується рахунок 38 «Резерв сумнівних боргів». За Кт цього рахунку відображається створення резерву сумнівних боргів у кореспонденції з рахунками обліку витрат, за Дт — списання сумнівної заборгованості в кореспонденції, у тому числі при прощенні боргів, з рахунками обліку дебіторської заборгованості або зменшення нарахованих резервів у кореспонденції з рахунком обліку доходів.

__________

*Йдеться саме про безнадійну дебіторську заборгованість, оскільки сума прощеного боргу відповідає ознакам такої заборгованості: «безнадійна дебіторська заборгованість — поточна дебіторська заборгованість, щодо якої існує впевненість про її неповернення боржником або за якою минув строк позивної давності» (п. 4 ПБО 10).

 

Основні кореспонденції рахунків (субрахунків) бухгалтерського обліку у підприємства-кредитора наведено у табл. 2.

Таблиця 2

№ 
з/п

Зміст
господарської операції

Дебет рахунку (субрахунку)

Кредит
рахунку (субрахунку)

1

Списано дебіторську заборгованість за відвантажені товари (роботи, послуги) згідно з укладеною угодою із контрагентом про прощення боргу за рахунок резерву сумнівних боргів

38

361 (377)

2

Списано дебіторську заборгованість із здійсненої попередньої оплати за товари (роботи, послуги) згідно з укладеною угодою із контрагентом про прощення боргу за рахунок резерву сумнівних боргів

38

631 (371)

3

Списано дебіторську заборгованість за відвантажені товари (роботи, послуги) згідно з укладеною угодою із контрагентом про прощення боргу на витрати звітного періоду

944

361 (377)

4

Списано дебіторську заборгованість за здійснену попередню оплату за товари (роботи, послуги) згідно з укладеною угодою із контрагентом про прощення боргу на витрати звітного періоду

944

631 (371)

5

Скориговано податкові розрахунки з ПДВ («сторно»)

944

 

644

6

Віднесено на фінансовий результат витрати від списання заборгованості

791

944

Податковий облік

Податок на прибуток

Згідно з пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу об’єктом оподаткування є прибуток, визначений шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), відображений у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних ПБО або МСФЗ, відкоригований на податкові різниці. Щодо операцій із дебіторською заборгованістю, то слід зазначити, що згідно з пп. 139.2.1 п. 139.2 ст. 139 цього Кодексу фінансовий результат до оподаткування збільшується:

  • на суму витрат на формування резерву сумнівних боргів відповідно до ПБО або МСФЗ;
  • на суму витрат від списання дебіторської заборгованості, яка не відповідає ознакам, визначеним пп. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 зазначного Кодексу, понад суму резерву сумнівних боргів.

Фінансовий результат до оподаткування зменшується також на суму коригування (зменшення) резерву сумнівних боргів, на яку збільшився цей результат відповідно до ПБО або МСФЗ (пп. 139.2.1 п. 139.2 ст. 139 Податкового кодексу).

Слід зазначити, що у пп. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 Кодексу наведено ознаки заборгованості з метою визнання ії безнадійною.Схема

Зокрема, стосовно юридичних осіб ця заборгованість повинна відповідати одній з таких ознак (схема):

Отже, борг у разі його прощення у податковому обліку на відміну від бухгалтерського не підпадає під ознаки безнадійної заборгованості. І підприємство-кредитор, яке простило борг, як зазначалося вище, повинно збільшити фінансовий результат на суму витрат від списання такої дебіторської заборгованості понад суму резерву сумнівних боргів. Тобто коли підприємство в силу певних причин не нараховує та не використовує резерв сумнівних боргів, то фінансовий результат збільшується на суму прощеного боргу у разі його списання у повному обсязі.

Слід мати на увазі, що платник податку на прибуток, у якого річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений у бухгалтерському обліку за останній річний звітний (податковий) період, не перевищує 20 млн. грн., має право не застосовувати коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років). Таке право надається не більше одного разу протягом безперервної сукупності років, у кожному з яких виконується цей критерій щодо розміру доходу. Про прийняте рішення платник податку зазначає у податковій звітності з цього податку, що подається за перший рік в такій безперервній сукупності років. У подальші роки такої сукупності коригування фінансового результату також не застосовується (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років). Тобто такі підприємства мають право не коригувати фінансовий результат на суми за операціями, пов’язаними із дебіторською заборгованістю.

Податок на додану вартість

Розглянемо податкові наслідки з ПДВ при списанні боргу.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв’язку з:

  • придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг;
  • придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Слід також зазначити, що відповідно до п. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу платник податку зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п. 189.1 ст. 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в ЄРПН у терміни, встановлені Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 01.07.2015 р., — у разі, якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту) у разі, якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися:

  • в операціях, що не є об’єктом оподаткування відповідно до ст. 196 Податкового кодексу (крім випадків проведення операцій, передбачених пп. 196.1.7 п. 196.1 зазначеної статті) та місце постачання яких розташовано за межа­ми митної території України;
  • в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до ст. 197 Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених пп. 197.1.28 п. 197.1 цієї статті, та операцій, передбачених п. 197.11);
  • в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів;
  • в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

Отже, якщо з метою оподаткування ПДВ першою подією є фактичне відвантаження товарів/послуг і оплата за такі товари/послуги після їх відвантаження не здійснюється, то при отриманні платником таких товарів/послуг у нього виникають підстави для формування податкового кредиту за такою операцією на підставі податкової накладної, зареєстрованої в ЄРПН постачальником товарів/послуг, та виникає борг перед постачальником за отримані і не оплачені товари/послуги. У разі скасування боргу згідно з пп. 14.1.3 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу такі товари (роботи, послуги) вважаються безоплатно наданими платнику. Тому покупець повинен нарахувати податкові зобов’язання виходячи з вартості придбання таких товарів/послуг та скласти і зареєструвати в ЄРПН податкову накладну за такою операцією, оскільки оплата за поставлені товари (роботи, послуги) не відбувається.

У разі коли першою подією для цілей оподаткування ПДВ є отримання попередньої оплати за товари/послуги, які фактично не були поставлені, то на дату здійснення такої оплати у постачальника виникають податкові зобов’язання з податку на додану вартість та борг перед покупцем за непоставлені товари/послуги. При цьому у разі якщо борг постачальника перед покупцем за непоставлені товари/послуги скасовується і в подальшому постачання товарів/послуг не здійснюватиметься, то вважається, що операція із постачання товарів/послуг відсутня, а тому постачальник та покупець повинні відкоригувати податкові зобов’язання та податковий кредит відповідно на підставі складеного постачальником та зареєстрованого в ЄРПН покупцем розрахунку коригування.

Податок на доходи фізичних осіб

У разі коли боржником є фізична особа, згідно з пп. «д» пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу до оподатковуваного доходу такої особи — платника податку включається як додаткове благо сума боргу (кредиту), прощеного кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним із банкрутством, до закінчення строку позовної давності, якщо його сума перевищує 50% однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року. Кредитор зобов’язаний повідомити такого боржника шляхом направлення рекомендованого листа з повідомленням про вручення або укласти відповідний договір, або надати повідомлення боржнику під підпис особисто про прощення боргу та включити суму прощеного боргу до податкового розрахунку (форма № 1ДФ) за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було прощено.

Боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації. Але якщо кредитор не повідомить боржника про прощення боргу з виконанням цих формальностей, то такий кредитор зобов’язаний виконати всі обов’язки податкового агента щодо доходу у вигляді прощеного боргу. Основна сума боргу (кредиту), прощеного кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним з банкрутством, до закінчення строку позовної давності у сумі не вище ніж 50% однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року, а також сума відсотків, комісії та/або штрафних санкцій (пені), прощених кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним із процедурою його банкрутства, до закінчення строку позовної давності не включаються до розрахунку оподатковуваного доходу (пп. 165.1.55 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу).

Слід також додати, що норми підрозділу 1 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу доповнено п. 8, згідно з абзацом першим якого не вважається додатковим благом та не включається до оподаткованого доходу сума заборгованості фізичної особи за фінансовим кредитом в іноземній валюті, яку прощено кредитором, у розмірі різниці між сумою основного боргу за фінансовим кредитом в іноземній валюті, визначеною за офіційним курсом Нацбанку України на дату зміни валюти зобов’язання за таким кредитом з іноземної валюти у гривню, та сумою такого боргу, визначеною за офіційним курсом Нацбанку України на 01.01.2014 р., а також сума процентів, комісії та/або штрафних санкцій (пені) за такими кредитами, прощених кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним із процедурою його банкрутства, до закінчення строку позовної давності. Зауважимо, що це стосується фінансових кредитів в іноземній валюті, не погашених до 01.01.2014 р.

Дія абзацу першого п. 8 підрозділу 1 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу поширюється на операції з прощення (анулювання) кредитором боржникові заборгованості за фінансовим кредитом в іноземній валюті, що здійснювалися починаючи з 01.01.2015 р.

При цьому оскільки Податковим кодексом встановлено, що суми, прощені (анульовані) кредитором у розмірі різниці, розрахованої відповідно до вищезазначеного пункту, не є додатковим благом платників податку та не підлягають оподаткуванню, то на них не поширюються вимоги, встановлені пп. «д» пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 цього Кодексу для прощеного боргу. Водночас банк-кредитор має включити такі суми до податкового розрахунку (форма № 1ДФ) за підсумками звітного періоду, у якому їх було прощено.

Підсумовуючи викладене, згідно з цим підпунктом до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий таким платником як додаткове благо (крім випадків, передбачених ст. 165 Кодексу) у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним із процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 50% однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року (у 2016 р. — 689 грн.). Зазначений дохід оподатковується податком на доходи фізичних осіб за ставкою, встановленою п. 167.1 ст. 167 Податкового кодексу, — 18% та військовим збором відповідно до п. 161 підрозділу 10 розділу XX Кодексу за ставкою 1,5%.

У разі дотримання кредитором вимог, встановлених пп. «д» пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 цього Кодексу, щодо повідомлення платника податку — боржника про прощення (анулювання) боргу, такий боржник самостійно сплачує всі податки та збори із зазначеного доходу, передбачені чинним податковим законодавством на день прощення (анулювання) боргу, та відображає їх у річній податковій декларації за відповідний звітний період, у якому проводиться анулювання (прощення) боргу.

У разі неповідомлення кредитором боржника про прощення (анулювання) боргу у порядку, визначеному цим підпунктом, такий кредитор зобов’язаний виконати всі обов’язки податкового агента щодо доходів, визначених зазначеним підпунктом.

Аналогічну позицію викладено у листі № 1342/М/99-99-17-03-03-14.

Єдиний податок

Згідно з п. 292.3 ст. 292 Податкового кодексу до суми доходу платника єдиного податку включається вартість безоплатно отриманих протягом звітного періоду товарів (робіт, послуг).

Безоплатно отриманими вважаються товари (роботи, послуги), надані платнику єдиного податку згідно з письмовими договорами дарування та іншими письмовими договорами, укладеними відповідно до законодавства, за якими не передбачено грошової або іншої компенсації вартості таких товарів (робіт, послуг) чи їх повернення, а також товари, передані платнику єдиного податку на відповідальне зберігання і використані таким платником єдиного податку.

Щодо ставки єдиного податку, то згідно з п. 293.3 ст. 293 Податкового кодексу вона становить 3% доходу у разі сплати ПДВ та 5% доходу у разі включення ПДВ до складу єдиного податку.

При цьому слід мати на увазі, що прощення боргу — це інший спосіб розрахунків, ніж грошовий. Саме тому для підприємства-боржника при оподаткуванні доходу необхідно застосовувати подвійний розмір таких ставок (частина друга п. 293.5 зазначеної статті) — відповідно 6 та 10%.

Порядок відображення операцій, пов’я­заних із прощенням боргів, в обліку розглянемо на умовних прикладах.

Приклад 1

Підприємство (продавець) у січні 2015 р. відвантажило продукцію контрагенту (покупцю) на суму 20 000,00 грн., крім того, ПДВ 20% — 4000,00 грн., усього на суму 24 000,00 грн. Кошти від покупця не надійшли, в результаті виникла дебіторська заборгованість на суму 24 000 00 грн. У червні 2016 р. з боржником
підписано додаткову угоду про прощення боргу.
У підприємства-кредитора операції відображаються таким чином (табл. 3):

Таблиця 3


з/п

Зміст
господарської операції

Бухгалтерський облік

Сума, грн.

Податковий облік

Дебет

Кредит

Доходи

Витрати

Січень 2015 р.

1

Відвантажено продукцію покупцю

361

701

24 000,00

20 000,00

2

Нараховано податкові зобов’язання з ПДВ

701

641/пдв

4000,00

Червень 2016 р.

3

Списано на витрати дебіторську заборгованість

944

361

24 000,00

—*

*Оскільки списання було здійснено до закінчення строку позовної давності, то підприємство повинно скоригувати фінансовий результат, а саме збільшити його на 24 000,00 грн.

У підприємства-боржника ці операції відображаються так (табл. 4):

Таблиця 4


з/п

Зміст
господарської операції

Бухгалтерський облік

Сума, грн.

Податковий облік

Дебет

Кредит

Доходи

Витрати

Січень 2015 р.

1

Отримано товари

281

631

20 000,00

2

Відображено податковий кредит з ПДВ

641/пдв

631

4000,00

Червень 2016 р.

3

Віднесено до складу доходу кредиторську заборгованість

631

717

24 000,00

24000,00

4

Скориговано податковий кредит

949

641/пдв

4000,00

4000,00

               

Приклад 2

Підприємство у січні 2015 р. здійснило попередню оплату за товар на суму 18 000, 00 грн., у тому числі ПДВ 20% — 3000,00 грн. Проте товар не було отримано, в результаті виникла дебіторська заборгованість на суму 18 000 грн. У червні 201б р. було підписано додаткову угоду про прощення боргу, після чого заборгованість підлягає списанню з балансу підприємства. В обліку підприємства-кредитора ці операції відображаються так (табл. 5):

Таблиця 5


з/п

Зміст
господарської операції

Бухгалтерський облік

Сума, грн.

Податковий облік

Дебет

Кредит

Доходи

Витрати

Січень 2015 р.

1

Здійснено попередню оплату за товар

371

311

18 000,00

2

Відображено податковий кредит з ПДВ

641/пдв

644

3000,00

Червень 2016 р.

3

Списано на витрати дебіторську заборгованість

944

371

18 000,00

—**

4

Скориговано ПДВ («сторно»)

944

644

–3000,00

—**

 **Підприємство повинно скоригувати фінансовий результат, а саме збільшити його на 15 000,00 грн. (18 000 – 3000).

 

У підприємства-боржника ці операції відображаються так (табл. 6):

Таблиця 6


з/п

Зміст
господарської операції

Бухгалтерський облік

Сума, грн.

Податковий облік

Дебет

Кредит

Доходи

Витрати

Січень 2015 р.

1

Отримано попередню оплату

311

681

18 000,00

2

Відображено податкові зобов’язання з ПДВ

643

641/пдв

3000,00

Червень 2016 р.

3

Віднесено до складу доходу кредиторську заборгованість

 

681

 

717

18 000,00

18 000,00

4

Скориговано податкові розрахунки з ПДВ

949

643

3000,00

—***

***Підприємство повинно скоригувати фінансовий результат, а саме збільшити його на 3000 грн.

ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА
Податковий кодекс — Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI. Цивільний кодекс — Цивільний кодекс України від 16.01.2003 р. № 435-IV. ПБО 10 — Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 10 «Дебіторська заборгованість», затверджене наказом Мінфіну України від 08.10.99 р. № 237. ПБО 11 — Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 11 «Зобов’язання», затверджене наказом Мінфіну України від 31.01.2000 р. № 20. ПБО 16 — Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затверджене наказом Мінфіну України від 31.12.99 р. № 318. Інструкція № 291 — Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій, затверджена наказом Мінфіну України від 30.11.99 р. № 291. Лист № 1342/М/99-99-17-03-03-14 — лист ДФС України від 10.02.2016 р. № 1342/М/99-99-17-03-03-14 «Щодо оподаткування доходу у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності»

«Горячие линии»

Дата: 26 октября, четверг
Время проведения: с 14:00 до 16:00
Контактный номер: (044) 501-06-42