Аналитика

Закупівлі замовниками, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання

12.08.2016 / 14:21

У цій статті йтиметься про те, хто є замовниками в розумінні Закону про публічні закупівлі, яким ознакам мають відповідати суб’єкти господарювання, що належать до замовників, як здійснюється планування процедур закупівель.

Цим Законом встановлено, що проведення всіх процедур здійснюється замовниками через електронну систему закупівель, зокрема, з 01.04.2016 р. — для центральних органів виконавчої влади та замовників, що здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання, а з 01.08.2016 р. — для всіх замовників.

ВАЖЛИВО
Відповідно до абзаців другого і третього частини першої ст. 2 Закон про публічні закупівлі застосовується:
до замовників за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 200 тис. грн., а робіт — 1,5 млн. грн.;
до замовників, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання, за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 1 млн. грн., а робіт — 5 млн. грн.

Під час здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому частини першої ст. 2 Закону про публічні закупівлі, замовники повинні дотримуватися принципів здійснення публічних закупівель, установлених цим Законом, та можуть використовувати електронну систему закупівель з метою відбору постачальника товару (товарів), надавача послуги (послуг) та виконавця робіт для укладення договору.

У разі здійснення закупівель товарів, робіт і послуг без використання електронної системи закупівель за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує 50 тис. грн. та є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому частини першої ст. 2 Закону, замовники обов’язково оприлюднюють звіт про укладені договори в системі електронних закупівель відповідно до ст. 10 цього Закону.

Замовники

Згідно з п. 9 частини першої ст. 1 Закону про публічні закупівлі замовники — це органи державної влади, органи місцевого самоврядування та органи соціального страхування, створені відповідно до закону, а також юридичні особи (підприємства, установи, організації) та їх об’єднання, які забезпечують потреби держави або територіальної громади, якщо така діяльність не здійснюється на промисловій чи комерційній основі, за наявності однієї з таких ознак: юридична особа є розпорядником, одержувачем бюджетних коштів; органи державної влади чи органи місцевого самоврядування або інші замовники володіють більшістю голосів у вищому органі управління юридичної особи; у статутному капіталі юридичної особи державна або комунальна частка акцій (часток, паїв) перевищує 50%.

До замовників також належать юридичні особи та/або суб’єкти господарювання, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання та відповідають хоча б одній з таких ознак:

  • органам державної влади, органам влади АР Крим, органам місцевого самоврядування належить частка у статутному капіталі суб’єкта господарювання у розмірі понад 50% або такі органи володіють більшістю голосів у вищому органі суб’єкта господарювання чи правом призначати більше половини складу виконавчого органу або наглядової ради суб’єкта господарювання;
  • наявність спеціальних або ексклюзивних прав.

Діяльність, яка не є діяльністюв окремих сферах господарювання

Звертаємо увагу, що згідно з п. 4 частини першої ст. 1 Закону про публічні закупівлі не вважається діяльністю в окремих сферах господарювання така діяльність:

  • виробництво та постачання теплової енергії до мереж загального користування, якщо таке виробництво є наслідком іншої виробничої діяльності замовника, крім діяльності, що провадиться у сферах, визначених у зазначеному пункті, при цьому постачання теплової енергії здійснюється лише в цілях економної експлуатації виробничих потужностей замовника, а доходи від цієї діяльності не перевищують 20% середньорічного доходу за попередні три роки, включаючи дохід за поточний рік;
  • виробництво, передача та постачання електричної енергії до мереж загального користування, якщо таке виробництво, передача та постачання є необхідними для споживання самим замовником для здійснення іншої виробничої діяль­ності, крім діяльності, що провадиться у сферах, визначених у цьому пункті, а обсяг постачання електричної енергії замовником до мереж загального користування залежить від рівня його власного споживання за умови, що власне споживання є не меншим, ніж 70% загального обсягу виробленої замов­ником електроенергії, розрахо­ваного за середньорічними показниками виробництва за попередні три роки, включаючи показники за поточний рік;
  • виробництво, транспортування та поста­чання питної води в мережі загального користування, якщо таке виробництво, транспортування та постачання є необ­хідними для споживання самим замовником для здійснення іншої виробничої діяльності, крім діяльності, що провадиться у сферах, визначених у цьому пункті, а обсяг постачання питної води замовником для загального користування залежить від рівня його власного споживання за умови, що власне споживання є не меншим, ніж 70% загального обсягу виробленої замов­ником питної води, розрахованого за середньорічними показниками вироб­ництва за попередні три роки, включаючи показники за поточний рік.

Водночас юридичні особи та/або суб’єкти господарювання, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання, встановлених Законом про публічні закупівлі, самостійно визнача­ють наявність хоча б однієї з передбачених Законом ознак та приналежність до замовників у розумінні абзацу п’ятого п. 9 частини першої ст. 1 цього Закону.

Таким чином, у разі якщо юридичні особи та/або суб’єкти господарювання здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання, встановлених зазначеним Законом, та одночасно відповідають хоча б одній з ознак, визначених в абзацах шостому та сьомому п. 9 частини першої ст. 1 цього Закону, то такі суб’єкти є замовниками у розумінні абзацу п’ятого цього пункту та мають здійснювати закупівлі з дотриманням вимог Закону.

При цьому у разі якщо юридичні особи та/або суб’єкти господарювання здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання, встановлених Законом про публічні закупівлі, але не відповідають жодній з ознак, визначених цим Законом, то такі суб’єкти не є замовниками у розумінні абзацу п’ятого п. 9 частини першої ст. 1 цього Закону.

Крім того, у разі якщо замовник, який здійснює діяльність в окремих сферах господарювання, встановлених вказаним Законом, та відповідає хоча б одній з ознак, визначених абзацами шостим та сьомим п. 9 частини першої ст. 1 цього Закону, одночасно є замовником відповідно до абзацу першого цього пункту, то такий суб’єкт керується вартісними межами, визначеними абзацом третім частини першої ст. 2 цього Закону, та випадками, на які додатково не поширюється дія цього Закону, встановленими частиною четвертою цієї статті.

Спеціальні або ексклюзивні права

Поняття спеціального та ексклюзивного права в контексті закупівель нове для України і має своє походження з права Європейського Союзу.

Визначення терміна «спеціальні та екс­к­люзивні права» наведено в п. 25 частини першої ст. 1 Закону про публічні закупівлі.

Водночас не вважаються спеціальними або ексклюзивними права, надані за результатами конкурсів (тендерів), інформація про проведення яких попередньо оприлюднювалася, якщо надання цих прав здійснювалося на основі об’єктивних критеріїв (п. 25 частини першої ст. 1 цього Закону).

Отже, спеціальне/ексклюзивне право не виникає у разі, якщо:

  • особи володіють такими правами не на підставі нормативно-правових актів та/або актів індивідуальної дії органів державної влади або органів місцевого самоврядування;
  • особи володіють такими правами, однак такі права не обмежують провадження діяльності у сферах, визначених Законом про публічні закупівлі, однією чи кількома особами та не впливають істотно на здатність інших осіб провадити діяльність у зазначених сферах;
  • особи отримали такі права за результатами конкурсів (тендерів), інформація про проведення яких попередньо оприлюднювалася, якщо надання цих прав здійснювалося на основі об’єктивних критеріїв.

Приклад
Відповідним прикладом для України є рішення Кабінету Міністрів України про покладання виконання функцій національного оператора поштового зв’язку на Українське державне підприємство поштового зв’язку «Укрпошта» (розпорядження № 10). Унаслідок такого рішення лише ДП «Укрпошта» як національному оператору поштового зв’язку надано виключні права на провадження певних видів діяльності у сфері надання послуг поштового зв’язку.

При цьому Законом № 222 регулюються суспільні відносини у сфері ліцензування видів господарської діяльності, визначено виключний перелік видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню, встановлено уніфікований порядок їх ліцензування, нагляд і контроль у сфері ліцензування, відповідальність за порушення законодавства у сфері ліцензування видів господарської діяльності.

Водночас, враховуючи статті 1 — 3, 7, 9, 10 зазначеного Закону та принципи державної політики у сфері ліцензування, право провадження суб’єктом господарювання визначеного виду господарської діяльності на підставі ліцензії, виданої у встановленому законодавством порядку, не обмежує провадження діяльності у сферах, визначених Законом про публічні закупівлі, однією чи кількома особами у зв’язку з однаковими умовами для отримання ліцензії будь-яким суб’єктом господарювання у разі дотримання ним встановлених відповідним законодавством вимог, тому не може розглядатись як спеціальне чи ексклюзивне право.

ВАЖЛИВО
Спеціальні або ексклюзивні права — це права, надані в межах повноважень органом державної влади або органом місцевого самоврядування на підставі будь-якого нормативно-правового акта та/або акта індивідуальної дії, що обмежують провадження діяльності у сферах, визначених Законом про публічні закупівлі, однією чи кількома особами, що істотно впливає на здатність інших осіб провадити діяльність у зазначених сферах.

Вартісні межі

Відповідно до частини першої ст. 2 Закону про публічні закупівлі цей Закон застосовується, зокрема, до замовників, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання, за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 1 млн. грн., а робіт — 5 млн. грн. (абзац третій частини першої ст. 2 Закону).

При цьому оскільки зазначений Закон не містить розмежування вартісних показників залежно від походження коштів (бюджетні або власні кошти), замовники, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання, керуються вартісними межами предмета закупівлі, визначеними вище, незалежно від джерела фінансування такої закупівлі.

У разі здійснення закупівель товарів, робіт і послуг без використання електрон­ної системи закупівель за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує 50 тис. грн. та є меншою за вартість, встановлену, зокрема, в абзаці третьому частини першої ст. 2 Закону про публічні закупівлі, замовники обов’язково оприлюднюють звіт про укладені договори в системі електронних закупівель відповідно до ст. 10 цього Закону.

Річний план закупівель

Згідно з частиною першою ст. 4 Закону про публічні закупівлі закупівля здійснюється відповідно до річного плану. Річний план, додаток до річного плану та зміни до них безоплатно оприлюднюються на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель протягом п’яти днів з дня їх затвердження.

Форму річного плану закупівель затверджено наказом № 490, згідно з абзацом третім п. 2 якого додаток до річного плану закупівель, до якого вноситься інформація про закупівлі, очікувана вартість яких не перевищує сум, зазначених, зокрема, в абзаці третьому частини першої ст. 2 Закону про публічні закупівлі (вартість товару, послуги дорівнює або перевищує 1 млн. грн., а робіт — 5 млн. грн.), складається за формою річного плану закупівель шляхом заповнення відповідних полів в електронній системі закупівель. Також частиною третьою ст. 2 зазначеного Закону встановлено перелік випадків, на які дія Закону не поширюється. Згідно з частиною четвертою ст. 2 Закону дія цього Закону для замовників, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання, додатково не поширюється на випадки, якщо предметом закупівлі є товари, роботи, послуги, визначені у частині четвертій ст. 2 Закону.

Замовники, які провадять діяльність в окремих сферах господарювання, здійснюють закупівлю товарів, робіт та послуг, визначених у частинах третій та четвертій ст. 2 Закону про публічні закупівлі, без застосування вимог цього Закону, не вносять такі закупівлі до річного плану та додатка до нього та не оприлюднюють звіт про укладені щодо таких закупівель договори в системі електронних закупівель.

ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА
Закон про публічні закупівлі — Закон України від 25.12.2015 р. № 922-VIII «Про публічні закупівлі». Закон № 222 — Закон України від 02.03.2015 р. № 222-VIII «Про ліцензування видів господарської діяльності». Закон № 663 — Закон України від 24.10.2013 р. № 663-VII «Про засади функціонування ринку електричної енергії України». Закон № 1039 — Закон України від 14.09.99 р. № 1039-XIV «Про угоди про розподіл продукції». Розпорядження № 10 — розпорядження Кабінету Міністрів України від 10.01.2002 р. № 10-р «Про національного оператора поштового зв’язку». Наказ № 490 — наказ Мінекономрозвитку України від 22.03.2016 р. № 490 «Про затвердження форм документів у сфері публічних закупівель»

«Горячии линии»

Дата: 8 декабря, четверг
Время проведения: с 14:00 до 16:00