Статьи

Разове декларування — основа цивілізованої держави

12.08.2016 / 16:08

В Україні неодноразово наголошувалось, що необхідно «розкрити» усі доходи й активи населення — як ті, що знаходяться на території України, так і за її межами. Мета — поповнити державний бюджет за рахунок збільшення податкових надходжень, а також посилити контроль фінансового стану громадян за допомогою непрямих методів. Іншими словами, визначати реальні доходи шляхом відстеження витрат.
Обов’язкове декларування повинно стати обов’язковим для тих, хто заробляє/заробив 1 млн.  грн. і більше.


ЦИТАТА

Голова комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики Ніна ЮЖАНІНА:
«Одноразове декларування активів не можна називати податковою амністією. Просто українцям нададуть можливість добровільно сказати, з яких активів вони хочуть сплатити податки, а з яких — ні. Це буде точкою відліку, коли держоргани матимуть усю інформацію про активи громадян в Україні та за кордоном».


Для чого це потрібно

Розкривши все нажите перед податківцями, українці будуть змушені починати все з чистого аркуша, в подальшому сумлінно сплачуючи податки. Декларувати доходи щороку не доведеться, кажуть в Державній фіскальній службі України, але визнають, що повторне подання декларації може знадобитися у разі необхідності додаткового підтвердження даних про отримані доходи, а також про майновий стан.

Разове декларування дасть змогу в майбутньому ідентифікувати об’єкти рухомого і нерухомого майна, впровадити автоматизовану систему моніторингу змін фінансового і майнового стану громадян, а також буде підтвердженням доходів, спрямованих на придбання майна, інших витрат.

У Міністерстві фінансів уже порушували питання про амністію капіталу громадян у 2014 і 2015 рр. Серед іншого, в законопроекті відомства пропонувалося, щоб після декларування всі витрати, що перевищують офіційні доходи, оподатковувалися за подвійною ставкою податку на доходи фізичних осіб, тобто — 30%. При цьому для всіх, хто відмовився б декларувати майно, податківці за замовчуванням встановили вартість активів 200 тис. грн. Втім запровадження таких змін було пригальмовано.

Як пояснив партнер, керівник відділу оподаткування та юридичних послуг EY в Україні Володимир Котенко, запропонований законопроектом механізм був настільки обтяжливим і непродуманим, що викликав легко передбачуване обурення і сформував потужну опозицію до пропонованих у законопроекті непрямих методів і нульового декларування:

«Підсумком абсолютно прогнозованого і заслуженого провалу законопроекту стала дискредитація ідеї нульового декларування і непрямих методів, від чого в першу чергу виграли корупціонери та інші одержувачі великих тіньових доходів», — зазначив Володимир Котенко.

З його слів, нові законопроекти відмовляються від непрямого контролю, передбачаючи тільки не безкоштовну амністію, оскільки чим більше сума порушень, в яких зізнаєшся, — тим більше заплатиш. Під цю нову ідеологію підбирається інструментарій, при якому з обов’язкового нульове декларування перетворюється на добровільне.


З ЧОГО ПОЧИНАТИ

Процедуру «оголення» прихованих доходів і активів пропонується провести в два етапи.
На першому, який триватиме до кінця 2016 року, фізособи — платники податків зможуть подати разову декларацію, в якій відображатимуться дані про рухоме і нерухоме майно, фінансові та інші активи, доходи, в тому числі ті, з яких не сплачено податки і збори.
У разі неподання разової декларації вважатиметься, що фізособа володіє нерухомістю, транспортними засобами, які зареєстровані відповідно до вимог законодавства, а також готівкою, сума яких не перевищує 750 мінімальних зарплат — еквівалент понад 1 млн. грн.
Іншим платникам податків, які зважилися «відкрити» свої активи, доведеться сплатити з них податок на доходи фізичних осіб. Ставки поки обговорюються, але попередньо з наявних у фізособи готівки і коштів на банківських рахунках за межами нашої країни доведеться сплатити 10%, так само, як з інших зарубіжних активів.
Ставка податку для активів, які перебувають та зареєстровані на території України, ймовірно, буде вдвічі нижчою, на рівні 5%.
Як бонус за чесність платників податків, які подали декларацію, обіцяють звільнити від обов’язку надавати інформацію про джерела доходів, не штрафувати за порушення податкового та валютного законодавства, в тому числі не відкривати кримінальне провадження за ухилення від сплати податків, не розголошувати дані, зазначені в деклараціях.

Старт другого етапу призначено на 2017 рік.
З цього моменту фіскальні органи, ґрунтуючись на отриманій під час декларування інформації, почнуть застосовувати непрямі методи контролю витрат і доходів.
Спочатку ці заходи торкнуться фізосіб, на яких поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції». Зокрема, йдеться про держслужбовців, посадових осіб органів місцевого самоврядування, народних депутатів, представників СБУ, НАБУ, Національної поліції.
Сенс непрямого контролю полягає в тому, що у разі перевищення витрат над доходами фізособам, в тому числі тим, яких виявлено за рахунок «нульового» декларування, оподатковуваний дохід буде збільшуватися на суму такого перевищення й оподатковуватися ПДФО за стандартною ставкою — 18%.
Втім у платника податків залишиться право документально підтвердити активи, за рахунок яких було понесено витрати, й аргументувати, чому з них не слід сплачувати податки.


У ДФС застерігають, що пропоновані зміни можуть використовуватися для відмивання грошей. Податківці звертають увагу, що в документі чітко не визначено особливості декларування та підтвердження наявних у власності громадян активів, що може призвести до неоднозначного трактування норм, порушення порядку декларування і легалізації незаконно отриманих коштів. Законопроект не містить заборон щодо декларування доходів і майна, отриманого злочинним шляхом, у тому числі в результаті дій, які законодавчо визначено як тяжкі. До того ж можливість легалізації «злочинних грошей» негативно сприйматиметься міжнародною організацією FATF (займається протидією відмиванню доходів та фінансуванню тероризму).

Ефективність контролю

Хоча наразі триває активне обговорення запланованих змін, ефективність їх застосування вже викликає запитання.

Ключовий ризик «нульового» декларування в тому, що негативних наслідків уникнути не вдасться. Експерти застерігають: якщо на законодавчому рівні санкції не застосовуватимуться, то в розпорядженні контролюючих органів все одно виявиться потужний інформаційний ресурс, який дозволить тиснути на платників податків, проводити вибіркові перевірки, застосовувати необґрунтовані санкції.

Експертам також незрозуміло, як контролюватимуться фінансові потоки платників податків, якщо ні в Державної фіскальної служби, ні у Нацбанку, ні навіть у Державної служби фінмоніторингу немає дієвого інструментарію для таких цілей.

Непрямі методи контролю — теж не панацея. На думку оглядачів, з одного боку, якщо відстежувана різниця між доходами і витратами буде занадто велика, застосування цього інструменту стане можливим лише для обмеженої групи платників податків.

З іншого боку, спроба розширити контроль на невеликі витрати призведе до зворотного ефекту: доходи і активи будуть маскуватися із ще більшою ретельністю.

На думку голови комітету ВРУ з питань податкової та митної політики Ніни Южаніної, здійснюючи підготовку до амністії доходів, важливо створити громадянам стимули для подальшої добровільної сплати податків.

«Після нульового декларування повинна бути суцільна непільгова ставка на всі види доходів, але вона повинна бути невеликою», — вважає Ніна Южаніна.


ДУМКА ЕКСПЕРТІВ

Якщо говорити про можливу реакцію на такі зміни в суспільстві, то існує ризик, що на тлі тотальної недовіри до органів влади українці можуть побоятися розкривати свої заощадження. У будь-якому разі амністія капіталів вимагає ретельної і доступної інформаційної кампанії упродовж не менше одного року до дати початку дії правил про амністію.

«Горячии линии»

Дата: 8 декабря, четверг
Время проведения: с 14:00 до 16:00