Оплата труда

Робота в декреті дає право на щорічну відпустку

05.08.2016 / 11:51

Працівниця перебуває у відпустці для догляду за дитиною до трьох років. Не перериваючи відпустку, вона вийшла на роботу на умовах неповного робочого часу. В цьому матеріалі розглянемо, чи входить до стажу роботи, що дає право на щорічну відпустку, період такої роботи.

Частиною восьмою ст. 179 КЗпП визначено, що за бажанням жінки або осіб, які фактично здійснюють догляд за дитиною, у період перебування їх у відпустці для догляду за дитиною вони можуть працювати на умовах неповного робочого часу або вдома.

Згідно з частиною першою ст. 181 цього Кодексу відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустка без збереження заробітної плати (у тому числі до досягнення дитиною шестирічного віку на підставі медичного висновку) надаються за заявою жінки повністю або частково в межах установленого періоду та оформляються наказом (розпорядженням) роботодавця.

Отже, відпустка для догляду за дитиною надається жінці або особі, яка фактично здійснює догляд за дитиною, повністю або частково протягом строку до досягнення дитиною віку трьох років. При цьому жінка або особа, яка фактично здійснює догляд за дитиною, може на свій розсуд у будь-який час припинити цю відпустку для догляду за дитиною, а потім знову піти в таку відпустку або приступити до роботи на умовах неповного робочого часу.

На період перебування працівниці у відпустці для догляду за дитиною роботодавець має право прийняти іншого працівника для заміщення тимчасово не зайнятої посади до фактичного виходу на роботу працівниці, що перебуває у відпустці.

У зв’язку з виходом працівниці на роботу за основним місцем роботи на умовах неповного робочого часу працівник, який був прийнятий для заміщення її посади за строковим трудовим договором, підлягає звільненню.

На підставі заяви працівниці про вихід з відпустки для догляду за дитиною на умовах неповного робочого часу роботодавець видає наказ. У табелі обліку використання робочого часу такій працівниці проставляється кількість фактично відпрацьованих годин і відповідно оплата провадитиметься за фактично відпрацьований час.

Законодавство не визначає, де саме жінка чи інша зазначена особа має право працювати на умовах неповного робочого часу, тому це може бути як підприємство, з яким вона перебуває у трудових відносинах і на якому одержала відпустку, так і будь-яке інше підприємство.

Якщо жінка приступає до роботи на іншому підприємстві, то трудовий договір на умовах неповного робочого часу має ознаки трудового договору про роботу за сумісництвом.

Пунктом 1 частини першої ст. 9 Закону про відпустки передбачено, що до стажу роботи, який дає право на щорічну основну відпустку, зараховується час фактичної роботи (у тому числі на умовах неповного робочого часу) протягом робочого року, за який надається відпустка.

Крім того, згідно з вимогами частини третьої ст. 56 КЗпП робота на умовах неповного робочого часу не тягне за собою будь-яких обмежень обсягу трудових прав працівників, у тому числі права на щорічну основну відпустку повної тривалості.

ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА
Конституція — Конституція України від 28.06.96 р. № 254к/96-ВР. КЗпП — Кодекс законів про працю від 10.12.71 р. Закон про відпустки — Закон України від 15.11.96 р. № 504/96-ВР «Про відпустки». Закон про держслужбу — Закон України від 10.12.2015 р. № 889-VIII «Про державну службу». Закон № 3723 — Закон України від 16.12.93 р. № 3723-XII «Про державну службу». Порядок № 270 — Порядок надання державним службовцям додаткових оплачуваних відпусток, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.2016 р. № 270

«Горячие линии»

Дата: 28 сентября, четверг
Время проведения: с 14:00 до 16:00
Контактный номер: (044) 501-06-42