Бухучет

Повірка вимірювальних приладів

21.11.2016 / 10:47

Для того щоб правильно відобразити витрати в обліку, спеціалістам з фінансового обліку треба скласти  професійне судження щодо суті понесених таких витрат, а також умов, за яких вони були понесені. Крім того, необхідно оцінити всі можливі варіанти обліку конкретних витрат та обрати варіант їх обліку, який найбільше відповідає вимогам національних ПБО або МСФО.
У цій статті йтиметься про те, як у бухгалтерському та податковому обліках враховувати понесені підприємством витрати на проведені на території України повірку і оцінку відповідності вимірювальних приладів (засобів вимірювальної техніки), які підприємство імпортувало у липні 2016 р. та з серпня 2016 р. почало їх продаж в Україні. Слід зауважити, що ціну постачання таких приладів сформовано з урахуванням їх повірки та оцінки відповідності. Продаж таких приладів здійснюється як необмеженому колу покупців, так і одному конкретному покупцю, для виконання контракту з яким було ввезено прилади на територію України. Розглянемо зазначену ситуацію детальніше.

Бухгалтерський облік

Розглянемо можливість щодо відображення понесених витрат на повірку та оцінку відповідності вимірювальних приладів у складі:

  • первісної вартості запасів, що підлягають постачанню;
  • витрат на збут.

Основна відмінність між цими об’єктами обліку полягає у часі включення до бухгалтерських витрат вартості послуг на проведення повірки та оцінки засобів вимірювальної техніки.

У випадку з включенням даних витрат до складу вартості запасів — це будуть витрати, визнані у складі собівартості реалізованих запасів у періоді отримання доходу.

У випадку з включенням цих витрат до складу витрат на збут — це будуть витрати періоду, оскільки для витрат на збут вимога абзацу першого п. 7 ПБО 16, що витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені, в загальному випадку не діє.

Для витрат на збут найчастіше застосовується правило абзацу другого п. 7 ПБО 16: витрати, які неможливо прямо пов’язати з доходом певного періоду, відображаються у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені.

З переліку інших витрат, що включаються до вартості запасів, наведеного в ПБО 9, можна зробити висновок, що це:

  • по-перше, прямі витрати, які за елементами витрат можуть бути матеріальними, витратами на оплату праці та іншими прямими витратами;
  • по-друге, вони є витратами на до­опрацювання і підвищення якісно-технічних характеристик запасів. Процедури повірки вимірювальних приладів і їх оцінки відповідності все-таки не можна назвати доопрацюванням запасів, крім того, результати понесення таких витрат не впливають на якісно-технічні характеристики приладів.

Оскільки в ст. 1 Закону про бухоблік зазначено, що національні стандарти бухгалтерського обліку не можуть суперечити міжнародним стандартам, то доцільно навести перелік інших витрат, які включаються до собівартості запасів відповідно до § 15 МСБО 2.

Так, згідно із зазначеним стандартом інші витрати включаються у собівартість запасів лише в тій мірі, в якій вони були понесені для забезпечення поточного місцезнаходження і стану запасів. Наприклад, може бути доцільним включення до собівартості запасів невиробничих накладних витрат або витрат з розробки продуктів для конкретних клієнтів.

Враховуючи те, що повірка приладів і їх оцінка відповідності не впливають на забезпечення поточного місцезнаходження запасів і їх стан, вони не є витратами, пов’язаними з розробкою приладів для конкретних клієнтів, то відповідно до МСБО витрати на їх проведення також не варто включати до вартості запасів (схема).

Слід зауважити, що витрати на передпродажну підготовку товарів за своїм змістом є витратами на адаптацію товару відповідно до вимог певного ринку, на якому планується продаж таких товарів. Проте ні ПБО 16, ні Методрекомендації № 45 не містять конкретного переліку витрат, які слід вважати витратами на передпродажну підготовку товару. До червня 2002 р. діяло Типове положення № 334, в якому під витратами на передпродажну підготовку товарів розумілися витрати, що несуть підприємства, які продають будь-які технічні пристрої (автомобілі, апаратуру тощо) і які, зокрема, включали технічну перевірку таких товарів, перевірку їх в роботі та інше.

Оцінка відповідності вимірювальних приладів та їх повірка згідно із законодавством України за своєю суттю є адаптацією таких товарів до ринку України, тобто витрати на дані послуги можна впевнено вважати витратами на передпродажну підготовку товарів.

Якщо повірка і оцінка відповідності вимірювальних приладів проводиться з партією імпортованого товару, за яким продавець взяв на себе зобов’язання провести дані роботи як публічної умови постачання приладів і який підлягає продажу невизначеному колу покупців, то такі витрати є витратами на передпродажну підготовку товарів і вони є витратами періоду, оскільки дані витрати не можна співвіднести з отриманням будь-якого конкретного доходу (виконуються умови абзацу другого п. 7 ПБО 16). Такі витрати відображаються на рахунку 93 за датою їх нарахування.

У разі якщо витрати на повірку та оцінку відповідності вимірювальних приладів здійснено відповідно до умов конкретного контракту, то результати послуг на повірку та оцінку відповідності таких приладів не можуть бути використані для отримання жодних інших доходів, крім як для отримання доходів від операції з певним покупцем, за домовленістю з яким і було імпортовано дані прилади. Тобто умова абзацу другого п. 7 ПБО 16 для визнання будь-яких витрат витратами періоду (витрати, які неможливо прямо пов’язати з доходом певного періоду, відображаються в складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені) не виконується. Оскільки понесені витрати на повірку приладів і оцінку їх відповідності можна точно віднести до певного доходу, то для виконання положень абзацу першого п. 7 ПБО 16 (витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнан­ням доходу, для отримання якого вони здійснені) більш доцільно для обліку таких витрат використати рахунок 39 «Витрати майбутніх періодів», на якому згідно з Інструкцією № 291 враховуються витрати, понесені в звітному періоді, які підлягають віднесенню на витрати обліку в майбутніх звітних періодах.

Таким чином, у даному конкретному випадку в місяці складання актів на надання послуг повірки та оцінки відповідності вимірювальних приладів постачальнику товару слід визнати витрати на перед­продажну підготовку товару в складі витрат майбутніх періодів (рахунок 39), в місяці продажу товару — визнати доходи від їх продажу і витрати в сумі собівартості проданого товару (Дт 902 Кт 28), а також в сумі витрат на збут (Дт 93 Кт 39).

Податковий облік

Податок на прибуток

Податковий облік наведених вище витрат не має відмінностей від бухгалтерського обліку: розділом III Податкового кодексу не передбачено податкові різниці, на які слід було б коригувати фінансовий результат, сформований за правилами бухгалтерського обліку, у вигляді витрат на збут товарів, у тому числі на їх передпродажну підготовку.

Податок на додану вартість

Оскільки витрати на повірку приладів і отримання сертифіката відповідності пов’язано зі здійсненням господарської діяльності (пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу) і операція постачання покупцеві приладів є об’єктом оподаткування ПДВ, а також якщо продавець є платником ПДВ, то:

  • відповідно до пунктів 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198 цього Кодексу за датою першої з подій, пов’язаних з придбанням вищезазначених послуг, продавцю слід сформувати податковий кредит на суму ПДВ у частині таких послуг за умови реєстрації податкової накладної в ЄРПН;
  • положення п. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу про нарахування податкових зобов’язань при використанні товарів у неоподатковуваних ПДВ операціях та/або негосподарської діяльності продавцем не застосовуються.

ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА

Податковий кодекс — Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI. Закон про бухоблік — Закон України від 16.07.99 р. № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». ПБО 9 — Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 9 «Запаси», затверджене наказом Мінфіну України від 20.10.99 р. № 246. ПБО 16 — Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затверджене наказом Мінфіну України від 31.12.99 р. № 318. МСБО 2 — Міжнародний стандарт бухгалтерського обліку 2 «Запаси», виданий Радою з Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку. Методрекомендації № 45 — Методичні рекомендації з формування складу витрат та порядку їх планування в торговельній діяльності, затверджені наказом Мінекономіки України від 22.05.2002 р. № 45. Типове положення  334 — Типове положення про склад витрат обігу та порядок їх планування і розподілу в торговельній діяльності, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 18.03.96 р. № 334. Інструкція № 291 — Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій, затверджена наказом Мінфіну України від 30.11.99 р. № 291

«Горячии линии»

Дата: 11 мая, четверг
Время проведения: с 14:00 до 16:00