Підставою для винесення податкового повідомлення-рішення ДПІ були матеріали камеральної перевірки податкової звітності з податку на прибуток за 2015 р., оформлені актом перевірки від 05.04.2016 р.
Як зазначено в акті перевірки, ТОВ «С» порушено термін сплати самостійно визначеного грошового зобов’язання з податку на прибуток за 2015 р. у сумі 421 190,00 грн (граничний термін сплати — 19.02.2016 р., дата сплати — 24.02.2016 р., затримка — п'ять днів, дата сплати — 09.03.2016 р., затримка — 19 днів).
Крім того, ДПІ в акті перевірки встановлено порушення порядку заповнення податкової звітності, а саме при поданні засобами телекомунікаційного зв’язку податкової декларації з податків на прибуток за 2015 р. (від 19.02.2016 р. № 000) платником допущено порушення, обрано код форми J0100114, що подається платниками податку з квартальним звітним періодом та граничним терміном подання 09.02.2016 р., а необхідно було обрати код J0108102 (річна звітність).
Зазначене порушення призвело до виникнення боргу щодо строку сплати 19.02.2016 р. (граничний термін сплати за квартальними деклараціями).
Платник податків не погоджується з отриманим податковим повідомленням-рішенням та рішенням, прийнятим за результатами розгляду первинної скарги, і вважає їх необґрунтованими і такими, що повністю не відповідають вимогам чинного законодавства з огляду на таке.
Висновки ДПІ, викладені в акті перевірки, є безпідставними, оскільки ТОВ «С» подано декларацію у строки, визначені законом, податкова декларація містить усі передбачені законодавством обов’язкові реквізити, сплату податків проведено у визначений законом строк, а подання декларацій із обранням не того коду форми для подання декларації засобами телекомунікаційного зв’язку належить до помилок програмного забезпечення, за яке не передбачено відповідальність чинним законодавством України і яке в жодному разі не може бути пов’язано із простроченням сплати податкових зобов’язань.
Згідно з п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, установлених Кодексом.
Згідно з п. 31.1 ст. 31 цього Кодексу строком сплати податку та збору вважається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов’язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством.
Згідно з п. 126.1 ст. 126 Податкового кодексу в разі якщо платник податків не сплачує суми самостійно визначеного грошового зобов’язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:
Таким чином, підставою для притягнення платників податків до відповідальності, передбаченої ст. 126 Податкового кодексу, є наявність фактів:
Для з’ясування наявності підстав для винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення слід враховувати таке: відповідно до ст. 137 Податкового кодексу базовими податковими (звітними) періодами для платників податку на прибуток підприємств за 2015 р. є квартал (перше півріччя, три квартали звітного (податкового) року) — податкова декларація за звітний (податковий) 2015 р. подається до 09.02.2016 р. (граничний строк сплати — 19.02.2016 р.) та рік — подається до 29.02.2016 р. (граничний строк сплати — 10.03.2016 р.).
Для забезпечення правильності рознесення даних податкової звітності з урахуванням різних граничних строків подання податкової звітності з податку на прибуток розроблено електронні форми та схеми контролю електронних документів з відображенням відповідних позначок для базових податкових періодів, які оприлюднено на офіційному веб-порталі ДФС України.
Так, платники, що звітують поквартально, подають декларацію з податку на прибуток за формою J0100114, а ті, що за підсумками року, — за формою J0108102.
Як свідчать матеріали справи, ДПІ засобами телекомунікаційного зв’язку отримано податкову звітність з податку на прибуток за 2015 р. ТОВ «С» від 19.02.2016 р., реєстраційний № 000, за кодом форми J0100114, яка передбачає подання звітності за квартальний звітний період, що відповідно до показників діяльності ТОВ «С» не відповідає вимогам п. 137.5 ст. 137 Податкового кодексу.
ТОВ «С» подало податкову декларацію з податку на прибуток за 2015 р. засобами телекомунікаційного зв’язку (від 19.02.2016 р. реєстраційний № 000) та отримало квитанції до зазначеної декларації, податковим періодом у яких визначено 2015 р.
За змістом п. 48.1 ст. 48 Податкового кодексу податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями п. 46.5 ст. 46 цього Кодексу.
Податкова декларація відповідно до п. 48.3 ст. 48 Кодексу повинна містити такі обов’язкові реквізити:
Як установлено, податкова декларація з податку на прибуток за 2015 р. (від 19.02.2016 р. реєстраційний № 000) складена за формою податкової декларації, затвердженою наказом № 897, та містить всі необхідні обов’язкові реквізити, зокрема звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація, — 2015 р.
Відповідно до звітної декларації з податку на прибуток за 2015 р. (від 19.02.2016 р. реєстраційний № 000) ТОВ «С» задекларовано податок на прибуток, нарахований за результатами останнього (звітного) податкового періоду (рядок 19) у сумі 421 190,00 грн, що відображено в КБК 11021000 «Податок на прибуток приватних підприємств», та сплачено платіжними дорученнями від 24.02.2016 р. № 111 та від 09.03.2016 р. № 222 (термін сплати — 10.03.2016 р.).
Таким чином, зважаючи на той факт, що декларацію з податку на прибуток за 2015 р. подано платником податків як декларацію з річним податковим періодом, термін сплати по який — 10.03.2016 р., та задекларований податок на прибуток сплачено вчасно, застосування ДПІ до ТОВ «С» штрафних санкцій за несвоєчасну сплату узгодженої суми податкового зобов’язання з податку на прибуток є необґрунтованим.
За змістом п. 55.1 ст. 55 Податкового кодексу податкове повідомлення-рішення про визначення суми грошового зобов’язання платника податків або будь-яке інше рішення контролюючого органу може бути скасовано контролюючим органом вищого рівня під час проведення процедури його адміністративного оскарження та в інших випадках у разі встановлення невідповідності таких рішень актам законодавства.
Отже, враховуючи вищезазначене та керуючись главою 4 розділу II Податкового кодексу, ДФС України податкове повідомлення-рішення ДПІ та рішення, прийняте за розглядом первинної скарги, скасовано, а скаргу — задоволено.
ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА
Податковий кодекс — Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI. Наказ № 897 – наказ Мінфіну України від 20.10.2015 р. № 897 «Про затвердження форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств