Налог на прибыль

Розділ 3. Податковий облік

27.02.2017 / 09:33

Особливості оподаткування релігійних організацій

Підпунктом 133.4.2 п. 133.4 ст. 133 Податкового кодексу у редакції, чинній до 20.11.2016 р., було встановлено, що доходи (прибутки) неприбуткової організації використовуються виключно для фінансування видатків на утримання такої неприбуткової організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами.

Водночас згідно з частиною другою ст. 23 Закону № 987 релігійні організації мають право здійснювати добродійну діяльність і милосердя як самостійно, так і через громадські фонди. При цьому важливим напрямом добродійної діяльності релігійних організацій є надання відповідної допомоги не лише громадянам, стороннім по відношенню до таких організацій, а й членам таких релігійних організацій.

Законом № 1667 внесено зміни до Податкового кодексу щодо особливостей оподаткування неприбуткових релігійних організацій.

  • Довідково
    Релігійні організації не беруть участі у діяльності політичних партій і не надають політичним партіям фінансової підтримки, не висувають кандидатів до органів державної влади, не ведуть агітації або фінансування виборчих кампаній кандидатів до цих органів. Священнослужителі мають право на участь у політичному житті нарівні з усіма громадянами.

Зміни, внесені до вищезазначеної норми Податкового кодексу, передбачають, що доходи неприбуткових релігійних організацій використовуються також для здійснення неприбуткової (добродійної) діяльності, передбаченої законом для релігійних організацій, у тому числі надання гуманітарної допомоги, здійснення благодійної діяльності, милосердя.

Це дає змогу релігійним організаціям і надалі здійснювати добродійну діяльність, передбачену для них законом в інтересах своїх членів, у тому числі надання гуманітарної допомоги, здійснення благодійної діяльності, милосердя.

Водночас Законом № 1667 доповнено п. 35 підрозділу 4 розділу ХХ Податкового кодексу положенням, відповідно до якого тимчасово, до 01.01.2018 р., не може бути підставою для виключення релігійних організацій з Реєстру невиконання ними вимог пп. 133.4.1 п. 133.4 ст. 133 Кодексу щодо до установчих документів.

Отже, термін приведення установчих документів релігійних організацій у відповідність із вимогами Податкового кодексу та подання копії таких документів до контролюючого органу продовжено до 01.01.2018 р.

Слід зазначити, для всіх інших неприбуткових підприємств, установ та організацій термін приведення у відповідність та подання документів  — до 01.07.2017 р. Законом № 1667 також внесено зміни до Податкового кодексу, що стосуються всіх без винятку неприбуткових організацій.

  • Довідково
    Доходи неприбуткових релігійних організацій використовуються також для здійснення неприбуткової (добродійної) діяльності, передбаченої законом для релігійних організацій, у тому числі надання гуманітарної допомоги, здійснення благодійної діяльності, милосердя.

Так, абзац третій пп. 133.4.1 п. 133.4 ст. 133 Кодексу доповнено положенням, згідно з яким фінансування видатків на утримання неприбуткової організацій, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами, не вважається розподілом отриманих доходів (прибутків) або їх частини.

Також внесено зміни до пп. 133.4.4 цього пункту, згідно з якими підставою для виключення неприбуткової організації з Реєстру є встановлення контролюючим органом відповідно до норм цього Кодексу факту використання доходів (прибутків) для цілей інших, ніж передбачено пп. 133.4.2 п. 133.4 ст. 133 Кодексу.

До внесених змін підставою для виключення з Реєстру було встановлення контролюючим органом факту використання доходів (прибутків) для цілей інших, ніж передбачено установчими документами.

Сплата єдиного внеску

У частині другій ст. 2 Закону про ЄСВ зазначено, що винятково цим Законом встановлюються принципи збору та ведення обліку єдиного внеску, платники єдиного внеску, порядок нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску.

Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених Законом про ЄСВ, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

Платниками єдиного внеску є, зокрема, підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою — підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами (п. 1 частини першої ст. 4 Закону про ЄСВ).

Базою нарахування єдиного внеску для зазначених платників є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону про оплату праці, та сума винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами (абзац перший п. 1 частини першої ст. 7 Закону про ЄСВ).

Платник єдиного внеску зобов’язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок та подавати звітність до органу доходів і зборів за основним місцем обліку такого платника у строки, порядку та за формою, що визначені законодавством (пункти 1 та 4 частини другої ст. 6 Закону про ЄСВ).

Єдиний внесок для всіх платників встановлено у розмірі 22 % до визначеної ст. 7 Закону про ЄСВ бази нарахування єдиного внеску. У разі якщо вона не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, сума єдиного внеску розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), та ставки єдиного внеску. При нарахуванні заробітної плати (доходів) фізичним особам з джерел не за основним місцем роботи ставка єдиного внеску (22 %) застосовується до визначеної бази нарахування незалежно від її розміру (частина п’ята ст. 8 Закону про ЄСВ).

Отже, на заробітну плату працівників неприбуткових організацій єдиний внесок нараховується на загальних підставах, і норми частини п’ятої ст. 8 Закону про ЄСВ поширюються на неприбуткові організації в повному обсязі, як і на решту організацій.

Для підприємств, установ і організацій, у яких працюють інваліди, єдиний внесок встановлюється у розмірі 8,41 % бази нарахування єдиного внеску для працюючих інвалідів (частина 13 ст. 8 Закону про ЄСВ).

Обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які згідно з вищезазначеним Законом нараховується єдиний внесок.

Платники єдиного внеску зобов’язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця (частина восьма ст. 9 Закону про ЄСВ).

Згідно з частиною 12 цієї статті єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

Загальні правила формування та подання звіту про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування до органів доходів і зборів (далі — форма № Д4) передбачено розділом ІІ Порядку № 435.

Страхувальники, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, у частині подання форми № Д4 за таких осіб зобов’язані формувати та подавати до органів доходів і зборів цю форму протягом 20 календарних днів, що настають за останнім днем звітного періоду. Звітним періодом є календарний місяць (п. 1 розділу ІІІ Порядку № 435).

Статтями 25 та 26 Закону про ЄСВ та ст. 1651 КпАП передбачено фінансову та адміністративну відповідальність за порушення законодавства про єдиний внесок.

Як бачимо, Закон про ЄСВ не містить особливостей нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску неприбутковими організаціями, не містить винятків щодо фінансової відповідальності таких організацій та дисциплінарної, адміністративної, цивільно-правової або кримінальної відповідальності посадових осіб таких організацій за порушення норм цього Закону.

Відповідальність

У разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов’язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених ст. 25 Закону про ЄСВ.

Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.

На суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1% суми недоплати за кожний день прострочення платежу (табл. 9).

Таблиця 9

Стаття 25 Закону про ЄСВ

Розмір штрафу

Стаття 1651 КпАП

Розмір штрафу

Несплата (неперерахування) або несвоєчасна сплата (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску

20 % своєчасно не сплачених сум

Порушення порядку нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування

Від 30 до 40 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 510 до 680 грн)

Донарахування органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску

10 % зазначеної суми за кожний повний або неповний звітний період, за який донараховано таку суму, але не більш як 50 % суми донарахованого єдиного внеску

Ті самі дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за таке правопорушення

Від 40 до 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 680 до 850 грн)

Несплата, неповна сплата або несвоєчасна сплата суми єдиного внеску одночасно з видачею сум виплат, на які нараховується єдиний внесок (авансових платежів)

10 % таких несплачених або несвоєчасно сплачених сум

Несплата або несвоєчасна сплата єдиного внеску, у тому числі авансових платежів, у сумі, що не перевищує 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян

Від 40 до 80 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 680 до 1 360 грн)

Несплата або несвоєчасна сплата єдиного внеску, у тому числі авансових платежів, у сумі понад 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян

Від 80 до 120 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян

(від 1 360 до 2 040 грн)

Неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності

10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (170 грн)

Ті самі дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі самі порушення

Від 150 до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян

(від 2 550 до 5 100 грн)

Неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності

Від 30 до 40 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 510 до 680 грн)

Ті самі дії, вчинені платником ЄСВ, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення

60 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (1 020 грн)

Ті самі дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за правопорушення

Від 40 до 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 680 до 850 грн)

ПДФО, військовий збір

Оподаткування доходів фізичних осіб та подання звітності про нараховані (виплачені) доходи і податки фізичних осіб регламентуються розділом IV Податкового кодексу.

Особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов’язані, зокрема, подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку (далі — форма № 1ДФ) до контролю­ючого органу за місцем свого розташування. Форма № 1ДФ подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку податковим агентом протягом звітного періоду (пп. «б» п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу).

Форма № 1ДФ заповнюється та подається податковими агентами відповідно до Порядку № 4.

Виправлення помилок, допущених у попередніх періодах у формі № 1ДФ, можливе шляхом подання уточнюючої форми. Уточнююча форма № 1ДФ подається у разі необхідності проведення коригувань після закінчення строку її подання. При цьому така форма може подаватися як за звітний, так і за попередні періоди.

Отже, неприбуткові організації, які нараховують заробітну плату найманим працівникам, мають статус податкових агентів та зобов’язані нараховувати (утримувати) податок на доходи фізичних осіб (18 %) та військовий збір (1,5 %), а також подавати податкову звітність відповідно до чинного законодавства.

Таблиця 10

Відповідальність

Порушення

Розмір штрафу

Неподання, подання з порушенням установлених строків, подання не в повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками форми № 1ДФ

510 грн

Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення

1 020 грн

Ненарахування, неутримання та/або несплата (неперерахування) податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків*

25 % суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету**

Ті самі дії, вчинені повторно протягом 1 095 днів

50 % суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету

 

75 % суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету

* Відповідальність за погашення суми податкового зобов’язання або податкового боргу, що виникає внаслідок вчинення таких дій, та обов’язок щодо погашення такого податкового боргу покладається на особу, визначену Податковим кодексом, у тому числі на податкового агента. При цьому платник податку — отримувач таких доходів звільняється від обов’язків погашення такої суми податкових зобов’язань або податкового боргу, крім випадків, установлених розді­лом IV цього Кодексу. Штрафи, передбачені п. 127.1 ст. 127 Податкового кодексу, не застосовуються, коли ненарахування, неутримання та/або несплата (неперерахування) податку на доходи фізичних осіб самостійно виявляється податковим агентом при проведенні перерахунку цього податку, передбаченого п. 169.4 ст. 169 цього Кодексу, та виправляється в наступних податкових періодах протягом податкового (звітного) року згідно з нормами Кодексу.
**Нарахування пені розпочинається, зокрема, при нарахуванні суми податкового зобов’язання, визначеного платником податків або податковим агентом, — після закінчення 90 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов’язання (пп. 129.1.3 п. 129.1 ст. 129 Податкового кодексу).

Плата за землю

Плата за землю —  це  загальнообов’язковий платіж, що включає сплату земельного податку власниками земельних ділянок приватної власності або постійними користувачами земельних ділянок державної та комунальної власності, а також орендної плати за користування земельними ділянками державної або комунальної власності.

Коло платників, яких звільнено від сплати земельного податку, визначено в п. 282.1 ст. 282 Податкового кодексу.

Розглянемо, чи повинні неприбуткові організації, зокрема ОСББ або підприємства, установи і організації, які здійснюють управління багатоквартирними будинками, сплачувати земельний податок за всю площу земельних ділянок під багатоквартирними будинками з урахуванням прибудинкової території, якщо частина нежитлових приміщень таких будинків перебуває у власності інших осіб (документи на земельні ділянки у таких осіб відсутні).

Платниками земельного податку є власники земельних ділянок та постійні землекористувачі (пп. 14.1.72 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу), у яких обов’язок зі сплати або право на звільнення від його сплати настає з дня виникнення прав власності або постійного користування земельною ділянкою (п. 287.1 ст. 287 Кодексу).

Земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території, надаються:

• у постійне користування підприємствам, які здійснюють управління такими будинками;

• у власність або у постійне користування співвласникам таких будинків (ст. 42 Земельного кодексу).

Цивільним кодексом визначено, що усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несучо-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташовані багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав (ст. 382 Цивільного кодексу).

  • Довідково
    З 14.04.2014 р. та до закінчення проведення АТО не нараховується і не сплачується плата за землю (земельний податок і орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки, розташовані на тимчасово окупованій території та/або території населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення та перебувають у власності та/або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних або юридичних осіб. Нараховані та сплачені за період проведення АТО суми плати за землю вважаються надміру сплаченими грошовими зобов’язаннями і підлягають поверненню (пп. 38.7 п. 38 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу).

Власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами і нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об’єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків). Таке об’єднання є юридичною особою, що створюється та діє відповідно до закону і статуту (ст. 382 Цивільного кодексу).

Таким чином, земельна ділянка, на якій розташований багатоквартирний будинок, перебуває у власності або в постійному користуванні об’єднання власників будинку чи управляючої організації, і така організація співвласників сплачує земельний податок, а співвласники, у тому числі власники нежитлових приміщень таких будинків, у свою чергу, компенсують їй плату за користування земельними ділянками на підставі укладених цивільно-правових угод у розмірі, що застосовується співвласниками при звичайних умовах господарювання.

Реєстратори розрахункових операцій

Правові засади застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначено Законом про РРО, дія якого поширюється на всіх суб’єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

Встановлення норм щодо незастосування РРО в інших законах, крім Податкового кодексу, не допускається.

Суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу, зобов’язані видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов’язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції (п. 2 ст. 3 Закону про РРО).

З’ясуємо, чи застосовують РРО неприбуткові організації при здійсненні розрахунків.

Вступні, членські та цільові внески членів ОСББ

Громадське об’єднання зі статусом юридичної особи для виконання своєї статутної мети (цілей) має право володіти, користуватися і розпоряджатися коштами та іншим майном, яке відповідно до закону передане такому громадському об’єднанню його членами (учасниками) або державою, набуте як членські внески, пожерт­вуване громадянами, підприємствами, установами та організаціями, набуте в результаті підприємницької діяльності такого об’єднання, підприємницької діяльності створених ним юридичних осіб (товариств, підприємств), а також майном, придбаним за рахунок власних коштів, тимчасово наданим у користування (крім розпорядження) чи на інших підставах, не заборонених законом (ст. 24 Закону про громадські об’єднання).

Згідно зі ст. 2 Закону про кооперацію пай — це майновий поворотний внесок члена (асоційованого члена) кооперативу (ОСББ) у створення та розвиток кооперативу (ОСББ), який здійснюється шляхом передачі кооперативу (ОСББ) майна, в тому числі грошей, майнових прав, а також земельної ділянки.

Вступним внеском є грошовий чи інший майновий неповоротний внесок, який зобов’язана сплатити особа у разі вступу до кооперативної організації (ОСББ). Членським вважається грошовий неповоротний внесок, який періодично сплачується членом кооперативного об’єднання (ОСББ) для забезпечення поточної діяльності кооперативного об’єднання. Цільовим внеском є грошовий чи інший майновий внесок члена кооперативу (ОСББ), що вноситься понад пай до спеціального фонду кооперативу (ОСББ) для забезпечення виконання конкретних завдань кооперативу (ОСББ).

Джерелами формування майна кооперативу (ОСББ) відповідно до ст. 19 зазначеного Закону є, зокрема, вступні, членські та цільові внески його членів.

Статтею 2 Закону про РРО визначено, що розрахункова операція — це приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки — оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або у разі повернення товару (відмови від послуги) — оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

Таким чином, оскільки сплата вступних, членських і цільових внесків згідно із Законом про РРО не є розрахунковою операцією за товари (послуги), то вона може здійснюватись у касі підприємства без застосування РРО. Водночас при здійсненні розрахунків за електропостачання, водопостачання та водо­відведення ОСББ зобов’язане застосовувати РРО.

Сплата профспілкових членських внесків

Статтею 1 Закону про профспілки визначено, що професійна спілка (профспілка) — це добровільна неприбуткова громадська організація, що об’єднує громадян, пов’язаних спільними інтересами за родом їх професійної (трудової) діяльності (навчання).

Член профспілки — це особа, яка входить до складу профспілки, визнає її статут та сплачує членські внески.

За наявності письмових заяв працівників, які є членами профспілки, роботодавець щомісячно і без­оплатно утримує із заробітної плати та перераховує на рахунок профспілки членські профспілкові внески працівників відповідно до укладеного колективного договору чи окремої угоди в терміни, визначені цим договором. Роботодавець не має права затримувати перерахування зазначених коштів (ст. 42 Закону про профспілки).

Водночас порядок приймання членських профспілкових внесків від непрацюючих членів профспілки, у тому числі пенсіонерів, чинним законодавством не визначено.

Отже, членські внески — це не розрахункова операція, а позареалізаційні надходження, тому застосування РРО є необов’язковим за умови дотримання оприбуткування до каси профспілкової організації членських внесків готівкою відповідно до вимог Положення № 637.

Оприбуткування готівки, отриманої як благодійні внески

Уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися (п. 2.6 Положення № 637).

Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.

У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у КОРО на підставі фіскальних звітних чеків РРО.

Суми готівки, що оприбутковуються, мають відповідати сумам, визначеним у відповідних касових (розрахункових) документах.

Відповідно до п. 3.3 зазначеного Положення приймання готівки в каси проводиться за прибутковими касовими ордерами, підписаними головним бухгалтером або особою, уповноваженою керівником підприємства.

Порядок визначення строків здавання готівкової виручки (готівки) встановлено главою 5 Положення № 637.

Таким чином, благодійна організація повинна опри­бутковувати у касі з оформленням прибуткового касового ордера готівкові кошти, отримані як благодійні внески, та у визначені законодавством строки здавати готівку до установ банку для зарахування на рахунок.

При порушенні підприємством вимог п. 2.6 Положення № 637 згідно з п. 1 Указу № 436 застосовується фінансова санкція у вигляді штрафу, зокрема, за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки, у п’ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.

Продаж путівок профспілковими організаціями

При продажу профспілковою організацією путівок РРО необхідно використовувати на загальних підставах відповідно до вимог чинного законодавства.

Водночас якщо розрахунки за продані путівки здійснюються винятково через банківські установи, РРО застосовувати не обов’язково.

Відповідальність за порушення вимог Податкового кодексу

Згідно з пп. 133.4.7 п. 133.4 ст. 133 Податкового кодексу для неприбуткових організацій, які відповідають вимогам цього пункту і внесені до Реєстру неприбуткових установ та організацій, встановлюється річний податковий (звітний) період.

Неприбуткові підприємства, установи та організації подають Звіт за формою, затвердженою наказом № 553 (професійні спілки, їх об’єднання та організації профспілок, утворені в порядку, визначеному законом, звітують у разі порушень п. 133.4 ст. 133 Податкового кодексу), і річну фінансову звітність.

Водночас у разі недотримання вимог, визначених цим пунктом, неприбуткова організація зобов’язана подати Звіт у термін, визначений для місячного податкового (звітного) періоду (20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця).

Звіт складається за період з початку року (або з початку визнання організації неприбутковою, якщо таке визнання відбулося пізніше) по останній день місяця, у якому вчинено таке порушення.

Для неприбуткових організацій, які порушили вимоги п. 133.4 ст. 133 Податкового кодексу,  у рядках 2 та 3 заголовної частини Звіту передбачено позначку про такий особливий звітний (податковий) період «Місяць», який зазначається при поданні Звіту за період з початку року по останній день місяця, у якому вчинено таке порушення.

У Звіті порушники повинні зазначити суму самостійно нарахованого податкового зобов’язання з податку на прибуток, розраховану за ставкою 18 % від суми коштів, використаних не за цільовим призначенням, та/або суми доходу (прибутку) або її частини, що були розподілені серед засновників (учасників), членів неприбуткової організації, працівників (крім оплати їх праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов’язаних з ними осіб, та відобразити у рядку 6 частини II Звіту.

Неприбуткова організація у разі допущення зазначених порушень виключається контролюючим органом з Реєстру і стає платником податку на прибуток на загальних підставах з першого дня місяця, що настає за місяцем, у якому вчинено таке порушення.

У подальшому за період з першого дня місяця, що настає за місяцем, у якому вчинено таке порушення, і до 31 грудня податкового (звітного) року неприбуткова організація — порушник зобов’язана:

  • щокварталу подавати до контролюючого органу квартальну фінансову звітність;
  • щокварталу подавати до контролюючого органу податкову декларацію з податку на прибуток наростаючим підсумком у термін, визначений пп. 49.18.2 п. 49.18 ст. 49 Податкового кодексу для квартального звітного (податкового) періоду;
  • сплачувати податок у термін, встановлений п. 57.1 ст. 57 цього Кодексу.

Приклад

Неприбутковою організацією не дотримано вимоги Податкового кодексу у травні поточного року.

Дії

Крок 1. Організаіція зобов’язана подати Звіт не пізніше 20 червня, у якому має визначити суму податкового зобов’язання з податку на прибуток. У рядку 2 заголовної частини Звіту проставляється позначка «05» — у полі «Місяць». Цей Звіт складається з початку року по останній день травня, у якому вчинено порушення.

Крок 2. З першого дня місяця, що настає за місяцем, у якому вчинено порушення, неприбуткова організація виключається контролюючим органом з Реєстру і стає платником податку на прибуток на загальних підставах. У такому випадку платником податку на прибуток на загальних умовах неприбуткова організація стає з 1 червня.

Крок 3. За подальші періоди починаючи з червня організація втрачає право звітувати як неприбуткова організація, тому зобов’язана подати щокварталу декларацію з податку на прибуток підприємств разом із фінансовою звітністю і відповідно сплатити податок на прибуток, обчислений на загальних підставах.

Строк подання декларації — протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) періоду, що дорівнює півріччю, а саме не пізніше 09.08.2017 р.

Декларація подається за звітний (податковий) період, що дорівнює півріччю, у якій необхідно відобразити показники фінансово-господарської діяльності за червень, а також подати разом з декларацією фінансову звітність за півріччя 2017 р.

Відповідно, за подальші звітні (податкові) періоди року, а саме за звітні (податковий) періоди «9 місяців» і «Рік» організація подає декларації, до яких включає показники фінансово-господарської діяльності за червень — вересень та червень — грудень такого року відповідно, а також подає разом з деклараціями фінансову звітність.

З наступного звітного (податкового) року така організація звітує як платник податку на прибуток на загальних умовах у порядку, встановленому для платників податку на прибуток, згідно з пунктами 137.4 —­­ 137.5 ст. 137 Кодексу та згідно з п. 46.2 ст. 46 цього Кодексу разом з декларацією подає квартальну або річну фінансову звітність.

 

Запитання — відповіді

Поворотна фінансова допомога

Чи оподатковуються кошти, отримані неприбутковою бюджетною установою у вигляді кредиту або поворотної фінансової допомоги?

Поворотна фінансова допомога — сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов’язковою до повернення (пп. 14.1.257 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу).

Пунктом 133.4 ст. 133 Кодексу встановлено, що не є платниками податку на прибуток неприбуткові організації у порядку та на умовах, встановлених цим пунктом, зокрема, внесені контролюючим органом до Реєстру.

Так, до неприбуткових організацій, що відповідають вимогам вищезазначеного пункту і не є платниками податку на прибуток, належать бюджетні установи.

Доходи (прибутки) неприбуткової організації використовуються винятково для фінансування видатків на утримання такої організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами.

Порядок складання, розгляду, затвердження та основні вимоги до виконання кошторисів бюджетних установ затверджено постановою № 228 (далі — Порядок № 228).

Кошторис бюджетної установи — основний плановий фінансовий документ бюджетної установи, яким на бюджетний період встановлюються повноваження щодо отримання надходжень і розподіл бюджетних асигнувань на взяття бюджетних зобов’язань та здійснення платежів для виконання бюджетною установою своїх функцій та досягнення результатів, визначених відповідно до бюджетних призначень (п. 1 Порядку № 228).

Отже, суми кредиту або безповоротної фінансової допомоги, отримані неприбутковою бюджетною установою (за умови, що кошторис такої неприбуткової бюджетної установи передбачає такі доходи), не підлягають оподаткуванню. При цьому зазначені суми повинні використовуватись винятково для фінансування видатків, передбачених кошторисом на утримання неприбуткової організації, реалізації її завдань та напрямів діяльності, визначених установчими документами.

 

Дохід від перерахунку курсових різниць

Громадське об’єднання, що є неприбутковим та внесено до Реєстру, отримало дохід у вигляді перерахунку від курсової різниці. Чи вважаються такі кошти доходом, що підлягає оподаткуванню податком на прибуток?

Громадське об’єднання — це добровільне об’єднання фізичних осіб та/або юридичних осіб приватного права для здійснення та захисту прав і свобод, задоволення суспільних, зокрема економічних, соціальних, культурних, екологічних, та інших інтересів. Громадське об’єднання зі статусом юридичної особи є непідприємницьким товариством, основною метою якого не є одержання прибутку.

Одним із принципів діяльності громадських об’єднань є відсутність майнового інтересу, яка передбачає, що члени (учасники) громадського об’єднання не мають права на частку майна громадського об’єднання та не відповідають за його зобов’язаннями. Доходи або майно (активи) громадського об’єднання не підлягають розподілу між його членами (учасниками) і не можуть використовуватися для вигоди будь-якого окремого члена (учасника) громадського об’єднання, його посадових осіб (крім оплати їх праці та відрахувань на соціальні заходи) (п. 6 ст. 3 Закону про громадські об’єднання).

Отже, дохід неприбуткової організації, одержаний у вигляді позитивного значення курсових різниць від перерахунку іноземної валюти, отриманої як дохід від статутної діяльності,  не є об’єктом оподаткування податком на прибуток.

 

Перереєстрація неприбуткової організації

Який порядок здійснення перереєстрації неприбуткової організації при внесенні змін до установчих документів?

Згідно з п. 14 Порядку № 440 у разі зміни організаційно-правової форми неприбуткової організації, внесення змін до її установчих документів або установчих документів організації вищого рівня, на підставі яких діє неприбуткова організація (для первинних організацій політичних партій або професійних спілок), до контролюючого органу подається реєстраційна заява з позначкою «зміни», до якої додаються копії документів відповідно до п. 6 цього Порядку. Заяву та копії документів має бути подано протягом 10 робочих днів з дня державної реєстрації таких змін.

  • Довідково
    Зареєстровані установи та організації (новостворені), які подали в установленому порядку документи для внесення до Реєстру під час державної реєстрації або протягом 10 днів з дня такої реєстрації та які за результатами розгляду цих документів внесені до Реєстру, для цілей оподаткування вважаються неприбутковими організаціями з дня їх державної реєстрації.

Зазначену заяву та копії документів може бути подано (надіслано) неприбутковою організацією в один із таких способів:

  • особисто керівником або представником неприбуткової організації (в обох випадках з документальним підтвердженням особи та її повноважень) або уповноваженою на це особою;
  • поштою з повідомленням про вручення та описом вкладення;
  • засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством, якщо установчі документи оприлюднено на порталі електронних сервісів відповідно до Закону про держреєстрацію;
  • державному реєстратору як додаток до заяви про державну реєстрацію.

Така заява в електронній формі передається технічним адміністратором Єдиного державного реєстру до контролюючих органів разом з відомостями про державну реєстрацію утворення юридичної особи. 

За результатами розгляду реєстраційної заяви з позначкою «зміни» контролюючий орган вносить записи (зміни) до Реєстру та видає неприбутковій організації рішення про повторне включення неприбуткової організації до Реєстру або про зміну ознаки неприбутковості, або про відмову в повторному включенні організації до Реєстру.

Під час повторного включення неприбуткової організації до Реєстру ознака неприбутковості та дата її присвоєння не змінюються.

 

Формування доходів і видатків

Як формуються доходи та видатки, зазначені неприбутковими організаціями у Звіті про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації?

Форму Звіту, в якій згруповано всі види отриманих доходів неприбуткової організації без виділення доходів за окремими ознаками неприбутковості, затверджено наказом № 553.

Зазначена форма передбачає, зокрема, заповнення лише тих показників, які відображають особливості діяльності неприбуткової організації залежно від закону, що регулює діяльність відповідної неприбуткової організації.

Показники, наведені у Звіті, повинні ґрунтуватися на даних бухобліку та відповідати вимогам щодо складання податкової звітності.

Частину першу Звіту заповнюють усі неприбуткові організації.

У рядках 1.1 — 1.16 Звіту відображаються доходи, одержані неприбутковими організаціями, а у рядках 2.1 — 2.6 — суми видатків.

При цьому в зазначених рядках показники заповнюються з урахуванням особливостей діяльності неприбуткової організації відповідно до закону, що регулює діяльність такої організації.

У рядку 1.15 Звіту відображається загальна сума отриманих неприбутковою організацією безоплатних надходжень або надходжень у вигляді безповоротної фінансової допомоги чи добровільних пожертвувань, з яких:

  • у рядку 1.15.1 відображається благодійна допомога;
  • у рядку 1.15.2 ГД зазначається гуманітарна допомога, яка дорівнює сумарному значенню графи 9 розділу 2 додатка ГД Звіту;
  • у рядку 1.15.3 відображаються суми коштів або вартість товарів, робіт, послуг за переліком, що визначається Кабінетом Міністрів України, які добровільно перераховано (передано) неприбутковій організації згідно з абзацом другим п. 33 підрозділу 4 розділу XX Податкового кодексу.

Аналогічно відображаються видатки неприбуткової організації щодо використаних безоплатних надходжень або надходжень у вигляді безповоротної фінансової допомоги чи добровільних пожертвувань (рядок 2.6 та рядки 2.6.1, 2.6.2 ГД, 2.6.3 Звіту відповідно).

При цьому до рядка 2.6.2 ГД Звіту переноситься сумарне значення графи 8 розділу 3 додатка ГД Звіту.

Рядок 1.16 Звіту передбачено для відображення інших доходів, які не включаються до рядків 1.1 — 1.15 Звіту.

 

Використання отриманих доходів

Неприбуткова організація планує замінити комп’ютерну техніку шляхом продажу старої. Отримані кошти планується використати на закупівлю нової. Чи будуть такі дії порушенням Податкового кодексу?

Згідно з пп. 133.4.1 п. 133.4 ст. 133 Податкового кодексу неприбутковим підприємством, установою та організацією є підприємство, установа та організація, що одночасно відповідає таким вимогам:

  • утворена та зареєстрована в порядку, визначеному законом, що регулює діяльність відповідної неприбуткової організації;
  • установчі документи якої (або установчі документи організації вищого рівня, на підставі яких діє неприбуткова організація відповідно до закону) містять заборону розподілу отриманих доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов’язаних з ними осіб. Для цілей цього абзацу не вважається розподілом отриманих доходів (прибутків) фінансування видатків, визначених пп. 133.4.2 п. 133.4 ст. 133 Кодексу;
  • установчі документи якої (або установчі документи організації вищого рівня, на підставі яких діє неприбуткова організація відповідно до закону) передбачають передачу активів одній або кільком неприбутковим організаціям відповідного виду або зарахування до доходу бюджету в разі припинення юридичної особи (у результаті її ліквідації, злиття, поділу, приєднання або перетворення). Положення цього абзацу не поширюється на об’єднання та асоціації об’єднань співвласників багатоквартирних будинків;
  • внесена контролюючим органом до Реєстру неприбуткових установ та організацій.

Обов’язковою умовою для неприбуткових організацій є використання своїх доходів (прибутків) виключно для фінансування видатків на своє утримання, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених установчими документами (пп. 133.4.2 п. 133.4 ст. 133 Податкового кодексу).

Отже, якщо кошти, отримані неприбутковою організацією від продажу власної комп’ютерної техніки, буде використано для закупівлі нової техніки, що використовуватиметься для здійснення статутної діяльності цієї організації, таке використання не є порушенням вимог пп. 133.4.2 п. 133.4 ст. 133 Кодексу.

У разі порушення зазначених вимог така неприбуткова організація зобов’язана подати у строк, визначений для місячного податкового (звітного) періоду, Звіт за період з початку року (або з початку визнання організації неприбутковою в установленому порядку, якщо таке визнання відбулося пізніше) по останній день місяця, в якому вчинено таке порушення, та зазначити і сплатити суму самостійно нарахованого податкового зобов’язання з податку на прибуток.

Податкове зобов’язання розраховується виходячи із суми операції (операцій) нецільового використання активів. Неприбуткова організація виключається контролюючим органом із Реєстру та вважається платником податку на прибуток для цілей оподаткування з першого дня місяця, що настає за місяцем, у якому вчинено таке порушення.

За період з першого дня місяця, що настає за місяцем, у якому вчинено таке порушення, по 31 грудня податкового (звітного) року така організація зобов’язана щокварталу подавати до контролюючого органу податкову декларацію з податку на прибуток (з наростаючим підсумком), сплачувати податок у строк, визначений для квартального періоду, та подавати фінансову звітність у порядку, встановленому для платників податку на прибуток.

З наступного податкового (звітного) року така неприбуткова організація вважається платником податку на прибуток на загальних умовах, подає податкову декларацію з такого податку і фінансову звітність та сплачує податок у порядку, встановленому для платників податку на прибуток.

 

Оплата послуг з прибирання

Чи має право об’єднання співвласників багатоквартирного будинку (далі — ОСББ) оплачувати послуги з прибирання прибудинкової території своїм членам, залученим на підставі цивільно-правового договору?

До неприбуткових організацій може бути віднесено, зокрема, ОСББ.

Як зазначалося вище, обов’язковою умовою для неприбуткових організацій є використання своїх доходів (прибутків) виключно для фінансування видатків на своє утримання, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених установчими документами (пп. 133.4.2 п. 133.4 ст. 133 Податкового кодексу).

Відповідно до Закону № 2866 основна діяльність об’єднання полягає у здійсненні функцій, які забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов’язань, пов’язаних з діяльністю об’єднання.

Законом № 1667 внесено зміни до абзацу третього пп. 133.4.1 п. 133.4 ст. 133 Податкового кодексу, якими передбачено, що не вважається розподілом отриманих доходів (прибутків) фінансування видатків, визначених цим підпунктом, а саме видатків на своє утримання, реалізацію мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених установчими документами.

Зважаючи на вимоги для неприбуткових організацій, отримані ними доходи (прибутки) мають використовуватись винятково на реалізацію власної статутної діяльності без розподілу таких доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов’язаних з ними осіб.

Отже, виплати ОСББ на користь засновників (учасників), працівників, членів такої організації (у тому числі на підставі цивільно-правового договору) не вважаються порушенням вимог п. 133.4 Податкового кодексу, якщо такі витрати є фінансуванням видатків на утримання такого ОСББ, спрямовані на реалізацію мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених його установчими документами.

 

Орендні операції

Громадська неприбуткова організація має намір здавати в оренду частину свого приміщення. Які податкові наслідки надання в оренду майна?

Відповідно до пп. 133.4.1 п. 133.4 ст. 133 Податкового кодексу неприбутковим підприємством, установою та організацією є підприємство, установа та організація, що, зокрема, внесена контролюючим органом до Реєстру.

Обов’язковою умовою для неприбуткових організацій є використання своїх доходів (прибутків) виключно для фінансування видатків на своє утримання, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених установчими документами (пп. 133.4.2 п. 133.4 ст. 133 Кодексу).

Отже, сума коштів, отримана громадською неприбутковою організацією від надання в оренду приміщень, не є об’єктом оподаткування податком на прибуток за умови, що такі кошти спрямовуються на ведення її статутної діяльності.

У разі недотримання неприбутковою організацією вимог, установлених п. 133.4 ст. 133 Податкового кодексу, така неприбуткова організація зобов’язана подати у строк, визначений для місячного податкового (звітного) періоду, Звіт за період з початку року (або з початку визнання організації неприбутковою в установленому порядку, якщо таке визнання відбулося пізніше) по останній день місяця, в якому вчинено таке порушення, та зазначити і сплатити суму самостійно нарахованого податкового зобов’язання з податку на прибуток. Податкове зобов’язання розраховується виходячи із суми операції (операцій) нецільового використання активів. Така неприбуткова організація виключається контролюючим органом з Реєстру та вважається платником податку на прибуток для цілей оподаткування з першого дня місяця, що настає за місяцем, в якому вчинено таке порушення.

За період з першого дня місяця, що настає за місяцем, у якому вчинено таке порушення, по 31 грудня податкового (звітного) року така неприбуткова організація зобов’язана щокварталу подавати до контролюючого органу податкову декларацію з податку на прибуток (з наростаючим підсумком), сплачувати податок у строк, визначений для квартального періоду, та подавати фінансову звітність у порядку, встановленому для платників податку на прибуток.

З наступного податкового (звітного) року така неприбуткова організація подає податкову декларацію з податку на прибуток і фінансову звітність та сплачує такий податок у порядку, визначеному розділом ІІІ Податкового кодексу для платників податку на прибуток.

Встановлення контролюючим органом відповідно до норм цього Кодексу факту використання неприбутковою організацією доходів (прибутків) для цілей, інших, ніж передбачено установчими документами, є підставою для виключення такої організації з Реєстру і нарахування податкового зобов’язання з податку на прибуток підприємств, штрафних санкцій та пені відповідно до норм Кодексу. Податкові зобов’язання, штрафні санкції і пеня нараховуються починаючи з першого числа місяця, в якому вчинено таке порушення (пп. 133.4.4 п. 133.4 ст. 133 Податкового кодексу).

 

Ознака неприбутковості для філії

Чи може спілка, створена як філія іноземної неприбуткової організації, отримати ознаку неприбуткової організації?

Статтею 95 Цивільного кодексу визначено, що філією є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює всі або частину її функцій; представництвом є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює представництво і захист інтересів юридичної особи. Філії та представництва не є юридичними особами.

Згідно з п. 133.4 ст. 133 Податкового кодексу не є платниками податку неприбуткові підприємства, установи та організації, що відповідають таким вимогам:

  • утворені та зареєстровані в порядку, визначеному законом, що регулює діяльність відповідної неприбуткової організації;
  • установчі документи яких (або установчі документи організації вищого рівня, на підставі яких діє неприбуткова організація відповідно до закону) містять заборону розподілу отриманих доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов’язаних з ними осіб. Для цілей цього абзацу не вважається розподілом отриманих доходів (прибутків) фінансування видатків, визначених пп. 133.4.2 п. 133.4 ст. 133 Кодексу;
  • установчі документи яких (або установчі документи організації вищого рівня, на підставі яких діє неприбуткова організація відповідно до закону) передбачають передачу активів одній або кільком неприбутковим організаціям відповідного виду або зарахування до доходу бюджету у разі припинення юридичної особи (у результаті її ліквідації, злиття, поділу, приєднання або перетворення). Положення цього абзацу не поширюється на об’єднання та асоціації об’єднань співвласників багатоквартирних будинків;
  • внесені контролюючим органом до Реєстру.

Обов’язковою умовою для неприбуткових організацій є використання своїх доходів (прибутків) винятково для фінансування видатків на своє утримання, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених установчими документами.

До Реєстру може бути включено організацію (установу) за умови, що така організація (установа) має статус юридичної особи, зареєстрованої відповідно до встановленого законодавством України порядку.

Отже, відокремлений підрозділ або філію іноземної організації, які не є юридичними особами відповідно до законодавства України, не може бути включено до Реєстру з метою отримання статусу неприбуткової благодійної організації.

 

Виплати на підставі цивільно-правового договору

Чи мають право неприбуткові організації укладати договори цивільно-правового характеру з фізичними особами — своїми працівниками та членами таких неприбуткових організацій?

Однією з вимог до неприбуткової організації є те, що установчі документи такої організації повинні містити заборону розподілу отриманих доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов’язаних з ними осіб (пп. 133.4.1 п. 133.4 ст. 133 Податкового кодексу).

Крім того, обов’язковою умовою для неприбуткових організацій є використання своїх доходів (прибутків) виключно для фінансування видатків на своє утримання, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, передбачених установчими документами (пп. 133.4.2 вищезазначеного пункту).

Тобто доходи (прибутки), отримані неприбутковою організацією від будь-якої діяльності, повинні використовуватись винятково для реалізації своєї статутної діяльності без розподілу таких доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов’язаних з ними осіб.

Отже, виплати, спрямовані неприбутковою організацією на користь працівників, членів такої організації (у тому числі на підставі цивільно-правового договору), не вважаються порушенням вимог п. 133.4 ст. 133 Податкового кодексу, якщо такі витрати є фінансуванням видатків на утримання такої неприбуткової організації, спрямовані на реалізацію мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами.

У разі здійснення розподілу доходу серед засновників (учасників), членів такої організації, працівників, членів органів управління та інших пов’язаних з ними осіб така неприбуткова організація підлягає виключенню контролюючим органом із Реєстру, а також зобов’язана подати у термін, визначений для місячного податкового (звітного) періоду, Звіт за період з початку року по останній день місяця, в якому вчинено таке порушення, із зазначенням суми самостійно нарахованого податкового зобов’язання з податку на прибуток, яке розраховується виходячи з суми операції нецільового використання коштів.

 

Строк подання звітності

Який строк подання Звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації?

Відповідно до п. 46.2 ст. 46 Податкового кодексу неприбуткові підприємства, установи та організації, визначені п. 133.4 ст. 133 Кодексу, подають Звіт за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (професійні спілки, їх об’єднання та організації профспілок, утворені в порядку, визначеному законом, звітують у разі порушень п. 133.4 ст. 133 цього Кодексу), та річну фінансову звітність.

Для неприбуткових організацій звітний (податковий) період дорівнює календарному року, крім випадків, передбачених підпунктами 49.18.4 та 49.18.5 вищезазначеного пункту. Звіт такими огранізаціями подається протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (пп. 49.18.3 п. 49.18 ст. 49 Кодексу).

Водночас пп. 133.4.3 п. 133.4 ст. 133 Податкового кодексу передбачено, що у разі недотримання неприбутковою організацією вимог, визначених цим пунктом, така неприбуткова організація зобов’язана подати у строк, установлений для місячного податкового (звітного) періоду, Звіт за період з початку року (або з початку визнання організації неприбутковою в установленому порядку, якщо таке визнання відбулося пізніше) по останній день місяця, в якому вчинено таке порушення, та зазначити і сплатити суму самостійно нарахованого податкового зобов’язання з податку на прибуток. Податкове зобов’язання розраховується виходячи із суми операції (операцій) нецільового використання активів. Така організація виключається контролюючим органом з Реєстру та вважається платником податку на прибуток з першого дня місяця, що настає за місяцем, у якому вчинено таке порушення.

За період з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому вчинено таке порушення, і по 31 грудня податкового (звітного) року неприбуткова організація зобов’язана щокварталу подавати до контролюючого органу податкову декларацію з податку на прибуток (з наростаючим підсумком), сплачувати податок у строк, визначений для квартального періоду та подавати фінзвітність у порядку, встановленому для платників податку на прибуток.

З наступного податкового (звітного) року така неприбуткова організація подає податкову декларацію з податку на прибуток і фінансову звітність та сплачує податок на прибуток у порядку, встановленому розділом III Податкового кодексу для платників податку на прибуток.

Тобто неприбуткові підприємства, установи та організації, що відповідають вимогам Податкового кодексу і включені до Реєстру, подають Звіт за базовий звітний (податковий) рік протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року.

 

Продаж об’єктів нерухомості

Чи підлягає оподаткуванню дохід, отриманий від продажу об’єкта нерухомості профспілковою організацією, яку внесено до Реєстру?

Згідно з пп. 133.4.1 п. 133.4 ст. 133 Податкового кодексу неприбутковим підприємством, установою та організацією є підприємство, установа та організація, що одночасно відповідає таким вимогам:

  • утворена та зареєстрована в порядку, визначеному законом, що регулює діяльність відповідної неприбуткової організації;
  • установчі документи якої (або установчі документи організації вищого рівня, на підставі яких діє неприбуткова організація відповідно до закону) містять заборону розподілу отриманих доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов’язаних з ними осіб. Для цілей цього абзацу не вважається розподілом отриманих доходів (прибутків) фінансування видатків, визначених пп. 133.4.2 п. 133.4 ст. 133 Кодексу;
  • установчі документи якої (або установчі документи організації вищого рівня, на підставі яких діє неприбуткова організація відповідно до закону) передбачають передання активів одній або кільком неприбутковим організаціям відповідного виду або зарахування до доходу бюджету у разі припинення юридичної особи (у результаті її ліквідації, злиття, поділу, приєднання або перетворення);
  • внесена контролюючим органом до Реєстру.

Обов’язковою умовою для неприбуткових організацій є використання своїх доходів (прибутків) винятково для фінансування видатків на своє утримання, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених установчими документами (пп. 133.4.2 п. 133.4 ст. 133 Кодексу).

До неприбуткових організацій, що відповідають вимогам п. 133.4 ст. 134 Податкового кодексу і не є платниками податку, можуть бути віднесені, зокрема, професійні спілки, їх об’єднання та організації профспілок (пп. 133.4.6 п. 133.4 ст. 133 цього Кодексу).

Отже, дохід, отриманий профспілкою, внесеною до Реєстру від продажу власних об’єктів нерухомості, не підлягає оподаткуванню податком на прибуток за умови, що такий дохід спрямований винятково на фінансування видатків такої неприбуткової організації на своє утримання, реалізацію мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених статутними документами такої організації.

 

Виплати засновнику

Чи має право неприбуткова організація укладати договори цивільно-правового характеру з фізичними особами — своїми засновниками?

Законом № 1667 внесено зміни до абзацу третього пп. 133.4.1 п. 133.4 ст. 133 Податкового кодексу, якими передбачено, що не вважається розподілом отриманих доходів (прибутків) фінансування видатків, визначених пп. 133.4.2 цього пункту, а саме видатків на своє утримання, реалізацію мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених установчими документами.

Обов’язковою умовою для неприбуткових організацій є використання своїх доходів (прибутків) винятково для фінансування видатків на своє утримання, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених установчими документами (пп. 133.4.2 п. 133.4 ст. 133 Кодексу).

Це означає, що доходи (прибутки), отримані неприбутковою організацією від будь-якої діяльності, мають використовуватись виключно на реалізацію своєї статутної діяльності без розподілу таких доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов’язаних з ними осіб.

Отже, не вважаються розподілом доходу (прибутків) виплати неприбуткової організації на користь засновників (учасників) (у тому числі на підставі цивільно-правового договору), якщо такі витрати є фінансуванням видатків на своє утримання, реалізацію мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених установчими документами такої неприбуткової організації.

 

Доходи та їх розподіл

Що включають в себе поняття «дохід» та «розподіл отриманих доходів (прибутків) або їх частини» для цілей оподаткування неприбуткової організації?

Відповідно до пп. 133.4.1 п. 133.4 ст. 133 Податкового кодексу неприбутковим підприємством, установою та організацією є підприємство, установа та організація, однією з вимог до яких є те, що установчі документи (або установчі документи організації вищого рівня, на підставі яких діє неприбуткова організація відповідно до закону) містять заборону розподілу отриманих доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов’язаних з ними осіб. Для цілей цього абзацу не вважається розподілом отриманих доходів (прибутків) фінансування видатків, визначених пп. 133.4.2 цього пункту.

Згідно з пп. 14.1.84 п. 14.1 ст. 14 Кодексу інші терміни для цілей розділу III «Податок на прибуток підприємств» використовуються у значеннях, установлених Законом про бухоблік, ПБО та МСФЗ, введеними в дію відповідно до законодавства.

Згідно з п. 5 ПБО 15 дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов’язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена.

Критерії визнання доходу, наведені у цьому ПБО, застосовуються окремо до кожної операції. Проте ці критерії потрібно застосовувати до окремих елементів однієї операції або до двох чи більше операцій разом, якщо це випливає із суті такої господарської операції (операцій).

До розподілу отриманих доходів (прибутків) або їх частини відносяться, зокрема, дивіденди — платіж, що здійснюється юридичною особою, у тому числі емітентом корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів чи інших цінних паперів на користь власника таких корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів та інших цінних паперів, що засвідчують право власності інвестора на частку (пай) у майні (активах) емітента, у зв’язку з розподілом частини його прибутку, розрахованого за правилами бухгалтерського обліку.

Для цілей оподаткування до дивідендів прирівнюється також платіж у грошовій формі, що здійснюється юридичною особою на користь її засновника та/або учасника (учасників) у зв’язку з розподілом чистого прибутку (його частини).

 

Звітність профспілок

Чи правильно слід розуміти, що профспілкову організацію звільнено від подання Звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації та, відповідно, фінансової звітності за 2016 р.?

Враховуючи зміни, внесені Законом № 1797, відповідно до п. 46.2 ст. 46 Податкового кодексу неприбуткові підприємства, установи та організації, визначені п. 133.4 ст. 133 Кодексу, подають Звіт за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (професійні спілки, їх об’єднання та організації профспілок, утворені в порядку, визначеному законом, звітують у разі порушень п. 133.4 ст. 133 цього Кодексу), та річну фінансову звітність.

Згідно з пп. 133.4.7 цього пункту для неприбуткових організацій, які відповідають його вимогам та внесені до Реєстру, встановлюється річний податковий (звітний) період, крім випадків, передбачених пп. 133.4.3 зазначеного пункту.

Водночас для професійних спілок, їх об’єднань та організацій профспілок передбачено подання Звіту лише у разі допущення порушень вимог п. 133.4 ст. 133 Кодексу.