Єдиный налог

Розділ 4. Об’єкт та база оподаткування для платників четвертої

24.03.2017 / 09:00

Платниками єдиного податку четвертої групи є сільськогосподарські товаровиробники, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75% та об’єктом оподаткування для таких платників є площа сільськогосподарських угідь та/або земель водного фонду, що перебуває у власності сільськогосподарського товаровиробника або надана йому у користування, у тому числі на умовах оренди.

Об’єкт та базу оподаткування для платників єдиного податку четвертої групи визначено ст. 2921 Податкового кодексу.

Що включається до об’єкта оподаткування

Об’єктом оподаткування для платників єдиного податку четвертої групи є площа сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень) та/або земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер, ставків, водосховищ), що перебуває у власності сільськогосподарського товаровиробника або надана йому у користування, у тому числі на умовах оренди.

Підставою для нарахування єдиного податку є дані державного земельного кадастру та/або дані державного реєстру речових прав на нерухоме майно (п. 2921.3 ст. 2921 Кодексу).

Ситуація
Чи потрібно включати до площі земель для розрахунку податкового зобов’язання з єдиного податку земельні частки (паї), на які платники мають укладені договори оренди земельних часток (паїв) із власниками земельних сертифікатів? Реєстрацію цих договорів здійснено сільськими радами, про що зроблено відповідний запис у Книзі реєстрації договорів оренди.

Відповідно до Порядку № 119 реєстрація договорів оренди земельної частки (паїв) проводиться виконавчим комітетом сільської, селищної, міської ради за місцем розташування земельної частки (паю). Договір оренди реєструється у Книзі записів реєстрації договорів оренди земельних часток (паїв). В орендаря залишається договір оренди зі штампом, на якому зазначено дату реєстрації та номер запису, а також міститься підпис особи, яка зареєструвала договір. Датою реєстрації договору оренди є дата внесення відповідного запису до Книги записів реєстрації договорів оренди земельних часток (паїв).

Беручи до уваги особливості державної реєстрації прав на нерухоме майно у різні періоди часу, зазначимо, що державна реєстрація прав власності/користування здійснюється за правилами, встановленими законодавством, яке діяло на момент цієї реєстрації.

Таким чином, земельні частки (паї), якими користується сільгосппідприємство відповідно до зареєстрованих сільською радою договорів оренди, включаються до площі земель для розрахунку податкового зобов’язання з єдиного податку.

Використання земельних ділянок без належного оформлення прав, включаючи право оренди, є порушенням норм земельного законодавства (статті 125, 126 Земельного кодексу). Відповідно до підпунктів «є», «ї» ст. 211 Земельного кодексу громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства за:

  • приховування від обліку і реєстрації та перекручення даних про стан земель, розміри та кількість земельних ділянок;
  • ухилення від державної реєстрації земельних ділянок та подання недостовірної інформації щодо них.

При цьому повноваження із здійснення контролю за дотриманням земельного законодавства делеговано виконавчим органам сільських, селищних, міських рад (п. 1 п. «б» частини першої ст. 33 Закону № 280).

База оподаткування у сільгоспвиробників

Базою оподаткування податком для сільськогосподарських товаровиробників є нормативна грошова оцінка 1 га сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень) з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного станом на 1 січня базового податкового (звітного) року відповідно до порядку, встановленого Податковим кодексом.

Базою оподаткування податком для земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер, ставків, водосховищ) є нормативна грошова оцінка ріллі в АР Крим або в області з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного станом на 1 січня базового податкового (звітного) року відповідно до порядку, встановленого Кодексом.

Хто підтверджує нормативно-грошову оцінку землі

Правові засади проведення оцінки земель в Україні визначено Законом № 1378, ст. 15 якого передбачено, що підставою для проведення оцінки земель є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.

Технічна документація з економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок у межах населених пунктів затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою, земельних ділянок, розташованих за межами населених пунктів, — районними радами.

Як зазначено у Законі № 1378, рішення рад щодо технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок набирають чинності у строки, встановлені відповідно до п. 271.2 ст. 271 Податкового кодексу.

Звертаємо увагу на те, що п. 271.2 цієї статті стосується рішень щодо нормативної грошової оцінки цих земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів, — такі рішення офіційно оприлюднюються відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування нормативної грошової оцінки земель або змін. В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.

Рішення щодо земельних ділянок поза межами населених пунктів набирають чинності відповідно до Закону № 280, згідно з частиною п’ятою ст. 59 якого акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування нормативно-правового характеру набирають чинності з дня їх офіційного оприлюднення, якщо органом чи посадовою особою не встановлено пізніший строк введення цих актів у дію.

Статтею 12 Закону № 1160 передбачено, що регуляторні акти, прийняті органами та посадовими особами місцевого самоврядування, офіційно оприлюднюються в друкованих засобах масової інформації відповідних рад, а у разі їх відсутності — у місцевих друкованих засобах масової інформації, визначених цими органами та посадовими особами, не пізніше десятиденного строку після їх прийняття та підписання.

При цьому підпунктами 1, 3 ст. 73 Закону № 280 передбачено, що акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті у межах наданих їм повноважень, є обов’язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об’єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.

Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин (ст. 23 Закону № 280).

Таким чином, питання підтвердження розміру нормативної грошової оцінки та форми надання цієї інформації власникам земельних ділянок та землекористувачам (довідка або витяг) належать до компетенції Держгеокадастру.

Який коефіціент індексації використовувати у 2017 р.

Технічна документація з нормативної грошової оцінки земельних ділянок затверджується органами місцевого самоврядування і її дані по окремій земельній ділянці у формі витягу видаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин (частина друга ст. 20 та частина третя ст. 23 Закону № 1378).

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок для цілей розділу XII, глави 1 розділу XIV Податкового кодексу — це капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений відповідно до законодавства центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин (пп. 14.1.125 п. 14.1 ст. 14 цього Кодексу).

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок застосовується як база оподаткування при обчисленні податкових зобов’язань з плати за землю та єдиного податку платників четвертої групи.

Індексація нормативно-грошової оцінки земельних ділянок для цілей оподаткування єдиним податком здійснюється у порядку відповідно до ст. 289 Податкового кодексу.

Обов’язок з обчислення щорічної індексації нормативної грошової оцінки земель із використанням індексу споживчих цін з дотриманням порядку, встановленого ст. 289 Кодексу, покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Починаючи з 2017 р. не передбачено обмеження нижньої межі величини нормативної грошової оцінки земель у випадках, якщо індекс споживчих цін менше 100 %. Водночас передбачено обмеження максимального рівня коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель у випадках перевищення 115-відсоткового рівня величини індексу споживчих цін, оприлюдненого органами статистики (абзац четвертий п. 289.2 ст. 289 Податкового кодексу).

Законом України № 1791 змінено редакцію п. 5 підрозділу 8 Податкового кодексу, який стосується особ­ливостей справляння єдиного податку, та передбачено, що індексація нормативної грошової оцінки земель для цілей оподаткування єдиним податком четвертої групи здійснюється із застосуванням індексу споживчих цін за 2015 р. із значенням 100 %.

Враховуючи, що Кодексом не встановлено інших особливостей визначення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки землі з метою оподаткування єдиним податком для платників четвертої групи, при нарахуванні такими платниками єдиного податку з 01.01.2017 р. коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки землі доцільно визначати з урахуванням таких значень індексів споживчих цін: за 2015 р. — 100 %, за 2016 р. — 112,4 %.

✎ Довідково
Нормативна грошова оцінка земельної ділянки підлягає щорічній індексації, яка застосовується кумулятивно (добуток коефіцієнтів індексації) залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель.

Ситуація
Що робити, якщо у сільгосптоваровиробника протягом податкового (звітного) періоду змінилася площа орендованих земельних ділянок сільськогосподарського призначення?

У разі коли протягом податкового (звітного) періоду змінилася площа сільськогосподарських угідь та/або земель водного фонду у зв’язку з набуттям (втратою) на неї права власності або користування, платник єдиного податку четвертої групи зобов’язаний уточнити суму податкових зобов’язань з податку на період починаючи з дати набуття (втрати) такого права до останнього дня податкового (звітного) року та подати протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним періодом, контролюючим органам за місцезнаходженням платника податку та місцем розташування земельної ділянки декларацію з уточненою інформацією про площу земельної ділянки, а також відомості про наявність земельних ділянок та їх нормативну грошову оцінку (пп. 295.9.5 п. 295.9 ст. 295 Податкового кодексу).

Наприклад, зміна розміру об’єкта оподаткування відбулася 31.03.2017 р. У такому разі підприємство мало надати до 20 квітня до контролюючого органу уточнюючу податкову декларацію із зазначенням починаючи з ІІ кварталу уточненої площі об’єкта оподаткування та розміру податкового зобов’язання тощо.

Сума податкового зобов’язання за I квартал поточного року має бути сплачена з усієї площі земельних ділянок, що перебувала у підприємства у власності/користуванні до 31.03.2017 р., з урахуванням норм пп. 295.9.2 п. 295.9 ст. 295 Податкового кодексу, тобто у розмірі 10 % річної суми податку.

Уточнені податкові зобов’язання за ІІ, ІІІ та IV квартали нараховуються на площу земельних ділянок, що перебувають у власності/користуванні підприємства після змін, з урахуванням норм пп. 295.9.2 п. 295.9 ст. 295 Податкового кодексу, а саме — за II квартал 10 %, за III — 50 %, за IV — 30 % уточненої річної суми податку.

Уточнена річна сума податку розраховується тільки для визначення податкових зобов’язань за II, III та IV квартали.

В уточненій податковій декларації платника єдиного податку четвертої групи податкове зобов’язання за I квартал має залишитися незмінним, а річна сума податку дорівнюватиме сумі податкового зобов’язання за I квартал та уточнених податкових зобов’язань за II — IV квартали.

Форму податкової декларації затверджено наказом № 578.