Єдиный налог

Розділ 14. Фінансова звітність

24.03.2017 / 09:00

Переваги ведення  спрощеного бухобліку

Суб’єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, мають право вести бухоблік та складати фінансову звітність за спрощеною формою, передбаченою ПБО 25, крім тих підприємств, які складають консолідовану звітність або ведуть облік за міжнародними стандартами фінансової звітності.

Пунктом 10 розділу І цього ПБО визначено, що при складанні спрощеної фінансової звітності юридичні особи зобов’язані визнавати доходи і витрати за загальними правилами, передбаченими національними ПБО.

Проте на відміну від загальних правил ведення бух­обліку положення п. 8 розділу І ПБО 25 надає право відповідним юридичним особам — суб’єктам малого підприємництва на спрощені принципи ведення обліку окремих господарських операцій (схема).

Крім того, юридичні особи на спрощеній системі оподаткування без реєстрації платниками ПДВ можуть систематизувати інформацію, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, у регістрах бухгалтерського обліку без застосування подвійного запису, за змістом п. 9 розділу I ПБО 25.

Таким чином, при веденні бухгалтерського обліку та складанні фінансової звітності юридична особа, що застосовує спрощену систему оподаткування або здійснює діяльність як суб’єкт мікропідприємництва, має право:

  • не нараховувати амортизацію необоротних активів (рахунок 13 «Знос (амортизація) необоротних активів»);
  • не створювати забезпечення наступних витрат і платежів (рахунок 47 «Забезпечення майбутніх витрат і платежів»);
  • не створювати резерв сумнівних боргів за дебіторською заборгованістю (рахунок 38 «Резерв сумнівних боргів»).

Застосування спрощених облікових оцінок при веденні бухгалтерського обліку юридичні особи відображають у відповідному наказі про облікову політику згідно з вимогами п. 5 ст. 8 Закону про бух­облік.

Відповідно до п. 2 наказу № 186 юридичні особи, що ведуть спрощений бухоблік, можуть на свій вибір застосовувати:

  • або загальний план рахунків (Інструкція № 291),
  • або спрощений план рахунків (наказ № 186).

При цьому записи на рахунках бухгалтерського обліку спрощеного плану рахунків і на позабалансових рахунках здійснюються відповідно до Інструкції № 291.

Спрощений фінансовий звіт

Спрощений фінансовий звіт суб’єкта малого підприємництва заповнюється на підставі інформації рахунків бухгалтерського обліку.

Форму звітності наведено в додатку 2 до ПБО 25.

Показники звіту зазначаються у тисячах гривень з одним десятковим знаком.

Актив балансу

Розділ І. Необоротні активи

Стаття «Основні засоби».Коди рядків активу балансу 1010, 1011, 1012:

  • зазначаються залишкова та окремо первісна (переоцінена) вартість основних засобів, нематеріальних активів та інших необоротних матеріальних активів, а також нарахована в установленому порядку сума їх зносу (у дужках);
  • до підсумку балансу включається залишкова вартість, яка визначається як різниця між первісною переоціненою вартістю зазначених необоротних активів і сумою їх зносу на дату ба­лансу;
  • вказується вартість власних та отриманих на умовах фінансового лізингу, довір­чого управління об’єктів і орендованих цілісних державних майнових комплексів, віднесених до складу основних засобів, а також вартість інших необоротних матеріальних активів; державні (казенні) та комунальні підприємства відображають вартість майна, отриманого на праві господарського відання чи праві оперативного управління, та об’єктів інвестиційної нерухомості;
  • зазначається вартість нематеріальних активів (п. 1.1 розділу ІІІ ПБО 25).

! Важливо
Підсумок активів балансу має дорівнювати сумі зобов’язань та власного капіталу (п. 1 розділу ІІ ПБО 25).

Рядок 1011,
переноситься розгорнуте сальдо за Дт рахунків:

Загальний план рахунків

Спрощений план рахунків

10 «Основні засоби»;

11 «Інші необоротні матеріальні активи»;

12 «Нематеріальні активи»;

15 «Незавершені капітальні інвестиції»;

16 «Довгострокові біологічні активи»

10 «Основні засоби» (на рахунку ведеться облік узагальнення інформації щодо основних засобів, інших необоротних матеріальних активів, нематеріальних активів);

15 «Незавершені капітальні інвестиції»;

16 «Довгострокові біологічні активи»

Таким чином, рядок 1010 відповідає залишковій вартості основних засобів, яка обчислюється як різниця між первісною вартістю основних засобів у рядку 1011 «Основ­ні засоби: первісна вартість» та сумою нарахованого зносу в рядку 1012 «Основні засоби: знос».

Рядок 1012,
переноситься розгорнуте сальдо з Кт рахунку:

Загальний план рахунків

Спрощений план рахунків

13 «Знос необоротних активів»

 

13 «Знос необоротних активів» (нарахування зносу здійснюється, якщо це передбачено обліковою політикою підприємства)

Стаття «Інші необоротні активи». Код рядка 1090:

  • зазначаються суми інших необоротних активів, у тому числі довгострокові фінансові інвестиції;
  • інші необоротні активи відображаються за первісною вартістю (історичною собівартістю) (п. 1.2 розділу ІІІ ПБО 25).

Рядок 1090,
переноситься розгорнуте сальдо за Дт рахунків:

Загальний план рахунків

Спрощений план рахунків

14 «Довгострокові фінансові інвестиції»;

17 «Відстрочені податкові активи» (при переході на застосування ПБО 25);

16 «Довгострокова дебіторська заборгованість»;

18 «Інші необоротні активи»;

31 «Рахунки в банку» (кошти, які не можна використати для операцій протягом року)

14 «Довгострокові фінансові інвестиції»;

18 «Інші необоротні активи» (на цьому рахунку ведуться облік та узагальнення інформації про відстрочені податкові активи при переході на застосування ПБО 25, довгострокову дебіторську заборгованість, інші необоротні активи);

31 «Рахунки в банку» (кошти, які не можна використати
для операцій протягом року)

Розділ ІІ. Оборотні активи

Стаття «Запаси». Код рядка 1100:

  • відображається вартість запасів сировини, основних і допоміжних матеріалів, палива, купівельних напівфабрикатів і комплектувальних виробів, запасних частин, тари (крім інвентарної), будівельних матеріалів та інших матеріалів, призначених для використання в ході нормального операційного циклу;
  • зазначаються витрати на незавершене виробництво і незавершені роботи (послуги);
  • валова заборгованість замовників за будівельними контрактами;
  • поточні біологічні активи;
  • готова продукція;
  • сільськогосподарська продукція (п. 1.3 розділу ІІІ ПБО 25).

Рядок 1100,
переноситься сальдо за Дт рахунків:

Загальний план рахунків

Спрощений план рахунків

20 «Виробничі запаси»;

21 «Поточні біологічні активи»;

22 «Малоцінні та швидкозношувані предмети»

23 «Виробництво»;

24 «Брак у виробництві»;

26 «Готова продукція»;

27 «Продукція сільськогосподарського виробництва»;

28 «Товари»

20 «Виробничі запаси» (на рахунку ведуться облік та узагальнення інформації про виробничі запаси, поточні біологічні активи, малоцінні та швидкозношувані предмети);

23 «Виробництво» (на рахунку ведуться облік та узагальнення інформації про виробництво, брак у виробництві);

26 «Готова продукція» (на рахунку ведуться облік та узагальнення інформації про готову продукцію, продукцію сільськогосподарського виробництва, товари)

Стаття «Поточна дебіторська заборгованість». Код рядка 1155:

Відображаються:

  • фактична заборгованість покупців або замовників за реалізовану їм продукцію, товари, роботи або послуги, включаючи забезпечену векселями; інших дебіторів;
  • заборгованість засновників з формування статутного капіталу;
  • визнано дебіторську заборгованість казначейських, фінансових і податкових органів, державних цільових фондів, зокрема за розрахунками з тимчасової непрацездатності (п. 1.4 розділу ІІІ ПБО 25).

Рядок 1155,
переноситься розгорнуте сальдо за Дт рахунків:

Загальний план рахунків

Спрощений план рахунків

34 «Короткострокові векселі одержані»;

36 «Розрахунки з покупцями та замовниками»;

37 «Розрахунки з різними дебіторами»;

38 «Резерв сумнівних боргів» (якщо нарахування резерву передбачено обліковою політикою);

62 «Короткострокові векселі видані»;

63 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками» (якщо підприємство не організувало окремий бухгалтерський облік авансів, виданих постачальникам товарів (робіт, послуг) на рахунку 371 «Розрахунки за виданими авансами»);

64 «Розрахунки за податками та платежами», крім рахунку 643 «Податкові зобов‘язання» та рахунку

644 «Податковий кредит»;

65 «Розрахунки за страхування»;

66 «Розрахунки за виплатами працівникам»;

67 «Розрахунки з учасниками»;

68 «Розрахунки за іншими операціями»

37 «Розрахунки з різними дебіторами» (на цьому рахунку ведуться облік та узагальнення інформації про короткострокові векселі одержані, розрахунки з покупцями та замовниками, розрахунки з різними дебіторами, резерв сумнівних боргів, якщо його створення передбачено обліковою політикою підприємства);

68 «Розрахунки за іншими операціями» (на цьому рахунку ведуться облік та узагальнення інформації про короткострокові векселі видані, розрахунки з постачальниками та підрядниками, розрахунки з учасниками, розрахунки за іншими операціями);

64 «Розрахунки за податками і плате- жами», крім рахунку 643 «Податкові зобов’язання» та рахунку 644 «Податковий кредит» (на рахунку 64 ведуться облік та узагальнення інформації про розрахунки за податками і платежами, розрахунки за страхуванням);

66 «Розрахунки з оплати праці»

Стаття «Гроші та їх еквіваленти». Код рядка 1165:

  • відображаються готівкові кошти в касі підприємства, гроші на поточних та інших рахунках у банках, які можуть бути вільно використані для поточних операцій, а також грошові кошти в дорозі, електронні гроші, еквіваленти грошей;
  • наводиться інформація про кошти в національній або іноземних валютах;
  • кошти, які не можна використати для операцій протягом одного року починаючи з дати балансу або протягом операційного циклу внаслідок обмежень, виключаються зі складу оборотних активів та відображаються як необоротні активи (п. 1.5 розділу ІІІ ПБО 25).

Рядок 1165,
переноситься розгорнуте сальдо за Дт рахунків:

Загальний план рахунків

Спрощений план рахунків

30 «Готівка»;

31 «Рахунки в банках», крім обмежених у використанні більше 12 місяців;

33 «Інші кошти»;

351 «Еквіваленти грошових коштів»

30 «Готівка» (на рахунку ведуться облік та узагальнення інформації про грошову готівку та грошові документи);

31 «Рахунки в банках», крім обмежених у використанні протягом 12 місяців (на рахунку ведуться облік та узагальнення інформації про грошові кошти на рахунках в банках, еквіваленти грошових коштів та грошові кошти в дорозі)

Стаття «Інші оборотні активи». Код рядка 1190:

  • наводяться суми оборотних активів, не включені до вищезазначених статей розділу «Оборотні активи», зокрема поточні фінансові інвестиції.

Рядок 1190,
переноситься розгорнуте сальдо за Дт рахунків:

Загальний план рахунків

Спрощений план рахунків

352 «Інші поточні фінансові інвестиції»;

39 «Витрати майбутніх періодів»;

643 «Податкові зобов’язання»;

644 «Податковий кредит»

352 «Інші поточні фінансові інвестиції»;

39 «Витрати майбутніх періодів»;

643 «Податкові зобов’язання»;

644 «Податковий кредит»

Пасив балансу

Розділ І. Власний капітал

Стаття «Капітал». Код рядка 1400:

  • зазначається сума фактично внесеного засновниками (власниками) статутного капіталу підприємства;
  • відображаються вартість безоплатно отриманих підприємством від інших юридичних або фізичних осіб необоротних активів та інші види додаткового капіталу;
  • зазначається сума пайового капіталу (пайових внесків) членів споживчого товариства, спілок та інших організацій, внески засновників підприємства понад статутний капітал, сума резервного капіталу (п. 1.7 розділу ІІІ ПБО 25).

Рядок 1400,
переноситься сальдо за Кт рахунків:

Загальний план рахунків

Спрощений план рахунків

40 «Зареєстрований (пайовий) капітал»;

41 «Капітал у дооцінках»;

42 «Додатковий капітал»;

43 «Резервний капітал»;

45 «Вилучений капітал»;

46 «Неоплачений капітал»

40 «Зареєстрований (пайовий) капітал» (на рахунку ведуться облік та узагальнення інформації про статутний, пайовий, додатковий, у дооцінках, резервний, неоплачений і вилучений капітал)

Стаття «Нерозподілений прибуток (непокритий збиток)». Код рядка 1420:

  • відображається сума нерозподіленого прибутку або непокритого збитку;
  • сума непокритого збитку зазначається в дужках та вираховується при визначенні підсумку власного капіталу (п. 1.8 розділу ІІІ ПБО 25).


Рядок 1420,
переносяться згорнуті сальдо за Кт рахунків:

Загальний план рахунків

Спрощений план рахунків

44 «Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)»;

79 «Фінансові результати»

44 «Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)»;

79 «Фінансові результати»

Розділ ІІ. Довгострокові зобов’язання,
цільове фінансування та забезпечення

Стаття «Довгострокові зобов’язання, цільове фінансування та забезпечення». Код рядка 1595:

  • зазначаються сума заборгованості підприємства банкам за отримані від них кредити, яка не є поточним зобов’язанням, сума довгострокової заборгованості підприємства за зобов’язаннями щодо залучення позикових коштів (крім кредитів банків), на які нараховуються відсотки, та за іншими довгостроковими зобов’язаннями;
  • відображаються сума залишку коштів цільового фінансування і цільових надходжень, отриманих із бюджету та інших джерел, у тому числі коштів, вивільнених від оподаткування у зв’язку з наданням пільг з податку на прибуток підприємств, а також суми забезпечення для відшкодування наступних витрат і платежів (на виплату відпусток працівникам, виконання гарантійних зобов’язань тощо) (п. 1.9 розділу ІІІ ПБО 25).

✎ Довідково
Кошти, які не можна використати для операцій протягом року починаючи з дати балансу або протягом операційного циклу внаслідок обмежень, відображаються як необоротні активи.

рядок 1595,
переноситься сальдо за Кт рахунків:

Загальний план рахунків

Спрощений план рахунків

47 «Забезпечення майбутніх витрат і платежів»;

48 «Цільове фінансування і цільові надходження»;

49 «Страхові резерви»;

50 «Довгострокові позики»;

51 «Довгострокові векселі видані»;

52 «Довгострокові зобов‘язання за облігаціями»;

53 «Довгострокові зобов‘язання з оренди»;

 54 «Відстрочені податкові зобов’язання»
(при переході на ПБО 25);

55 «Інші довгострокові зобов’язання»

47 «Забезпечення майбутніх витрат і платежів»;

48 «Цільове фінансування і цільові надходження»;

55 «Інші довгострокові зобов’язання» (на рахунку ведуться облік та узагальнення інформації про довгострокові позики, довгострокові векселі видані, довгострокові зобов’язання за облігаціями, довгострокові зобов’язання з оренди та інші довгострокові зобов’язання, у тому числі податкові, при переході на ПБО 25)

 

Розділ ІІІ. Поточні зобов’язання

Стаття «Короткострокові кредити банків». Код рядка 1600:

  • відображається сума поточних зобов’язань підприємства перед банками щодо отриманих від них короткострокових позик;
  • зобов’язання за кредитами банків наводяться у балансі з урахуванням належної на кінець звітного періоду до сплати суми процентів за їх користування;
  • зазначаються суми зобов’язань, які утворилися як довгострокові, але з дати балансу підлягають погашенню протягом 12 місяців (п. 1.10 розділ ІІІ ПБО 25).

Рядок 1600,
переноситься розгорнуте сальдо за Кт рахунку:

Загальний план рахунків

Спрощений план рахунків

31 «Рахунки в банках» (в частині овердрафту);

60 «Короткострокові позики»;

61 «Поточна заборгованість за довгостроковими зобов’язаннями»;

684 «Розрахунки за нарахованими відсотками»

31 «Рахунки в банках» (в частині овердрафту);

68 «Розрахунки за іншими операціями» (в частині короткострокових позик, поточної заборгованості за довгостроковими зобов’язаннями, нарахованими відсотками)

Стаття «Поточна кредиторська заборгованість за: товари, роботи, послуги». Код рядка 1615:

  • зазначається сума заборгованості постачальникам і підрядникам за матеріальні цінності, виконані роботи та отримані послуги, включаючи заборгованість, забезпечену векселями;
  • відображається заборгованість постачальникам за невідфактуровані поставки і розрахунки з надлишку товарно-матеріальних цінностей, який встановлено при їх прийманні (п. 1.11 розділу ІІІ ПБО 25).

✎ Довідково
Суб'єкти малого підприємництва можуть не створювати забезпечення наступних витрат і платежів, а визнавати відповідні витрати у періоді їх фактичного понесення.

Рядок 1615,
переноситься розгорнуте сальдо за Кт рахунків:

Загальний план рахунків

Спрощений план рахунків

62 «Короткострокові векселі видані»;

63 «Розрахунки з постачальниками
та підрядниками»;

685 «Розрахунки з іншими кредиторами»

68 «Розрахунки за іншими операціями» (в частині розрахунків з постачальниками та підрядниками, з учасниками, за короткострокові векселі видані)

Стаття «Поточна кредиторська заборгованість за: розрахунками з бюджетом». Код рядка 1620:

  • відображається заборгованість підприємства за всіма видами платежів до бюджету, включаючи суму податку з працівників підприємства (п. 1.12 розділу ІІІ ПБО 25).

Рядок 1620,
переноситься розгорнуте сальдо за Кт рахунків:

Загальний план рахунків

Спрощений план рахунків

64 «Розрахунки за податками й платежами», крім рахунків 643 «Податкові зобов’язання»;

644 «Податковий кредит»

64 «Розрахунки за податками й платежами», крім рахунків 643 «Податкові зобов’язання» та 644 «Податковий кредит» і витрат на соціальне страхування

Стаття «Поточна кредиторська заборгованість за: розрахунками зі страхування». Код рядка 1625:

  • відображається сума заборгованості з відрахувань на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, страхування майна підприємства та індивідуального страхування його працівників (п. 1.13 розділу ІІІ ПБО 25).

✎ Довідково
Поточні  зобов'язання  —  зобов'язання,  які  будуть погашені протягом операційного циклу підприємства або мають бути погашені протягом  12  місяців починаючи з дати балансу.

Рядок 1625,
переноситься розгорнуте сальдо за Кт рахунку:

Загальний план рахунків

Спрощений план рахунків

65 «Розрахунки за страхування»

 

64 «Розрахунки за податками й платежами» (в частині витрат на соціальне страхування)

Стаття «Поточна кредиторська заборгованість за: розрахунками з оплати праці». Код рядка 1630:

  • відображається заборгованість за нарахованою, але ще не сплаченою сумою оплати праці, а також за депонованою заробітною платою;
  • заборгованість працівників перед підприємством за операціями з оплати праці наводиться у статті «Поточна дебіторська заборгованість (п. 1.14 розділу ІІІ ПБО 25).

Рядок 1630,
переноситься розгорнуте сальдо за Кт рахунку:

Загальний план рахунків

Спрощений план рахунків

66 «Розрахунки за виплатами працівникам»

66 «Розрахунки за виплатами працівникам»

Стаття «Інші поточні зобов’язання». Код рядка 1690:

  • відображаються суми зобов’язань, не включені до вищезазначених статей розділу «Поточні зобов’язання», зокрема:
  • заборгованість за одержаними авансами;
  • заборгованість засновникам у зв’язку з розподілом прибутку;
  • заборгованість пов’язаним сторонам;
  • сума валової заборгованості замовникам за будівельними контрактами (п. 1.15 розділу ІІІ ПБО 25).

✎ Довідково
Поточна кредиторська заборгованість складається із заборгованості постачальникам за одержані від них товарно-матеріальні цінності, заборгованості перед бюджетом за податковими платежами, заборгованості з оплати праці і страхування.

Рядок 1690,
переноситься розгорнуте сальдо за Кт рахунків:

Загальний план рахунків 

Спрощений план рахунків

37 «Розрахунки з різними дебіторами» (якщо обліковується кредитове сальдо);

67 «Розрахунки з учасниками»;

68 «Розрахунки за іншими операціями», крім рахунку 684 «Розрахунки за нарахованими відсотками»

68 «Розрахунки за іншими операціями» (в частині заборгованості за одержаними авансами, заборгованості перед засновниками у зв’язку з розподілом прибутку, заборгованості пов’язаним сторонам, суми валової заборгованості замовникам за будівельними контрактами)

Звіт про фінансові результати

Інформація спрощеного фінансового звіту суб’єкта малого підприємництва заповнюється на підставі інформації рахунків бухгалтерського обліку.

Стаття «Чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)». Код рядка 2000:

  • відображається дохід від реалізації продукції, товарів, робіт і послуг без непрямих податків і зборів та інших вирахувань з доходу (п. 2.1 розділу ІІІ ПБО 25).

 Рядок 2000,
переноситься оборот у кореспонденції з Дт рахунку 79 «Фінансові результати»:

Загальний план рахунків

Спрощений план рахунків

70 «Доходи від реалізації», після здійснених вирахувань з доходів

70 «Доходи від реалізації», після здійснених вирахувань з доходів

Стаття «Інші доходи». Код рядка 2160:

Відображаються:

  • суми інших доходів від операційної діяльності підприємства, крім доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг);
  • дохід від операційної оренди активів;
  • дохід від операційних курсових різниць;
  • відшкодування раніше списаних активів;
  • дохід від реалізації оборотних активів, відсотки, доходи від участі в капіталі та інші доходи, отримані від фінансових інвестицій;
  • дохід від реалізації фінансових інвестицій, необоротних активів;
  • дохід від неопераційних курсових різниць;
  • інші доходи (п. 2.2 розділу ІІІ ПБО 25).

 

Рядок 2160,
переноситься оборот у кореспонденції з рахунком 79 «Фінансові результати»:

Загальний план рахунків

Спрощений план рахунків

71 «Інший операційний дохід»;

72 «Дохід від участі в капіталі»;

73 «Інші фінансові доходи»;

74 «Інші доходи»;

76 «Страхові платежі»

74 «Інші доходи» (на рахунку ведуться облік та узагальнення інформації про суми інших доходів від операційної діяльності підприємства, крім доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)

Стаття «Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг)». Код рядка 2050:

  • зазначається виробнича собівартість реалізованої продукції (робіт, послуг) та/або собівартість реалізованих товарів;
  • зазначається собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, яка складається з витрат, прямо пов’язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг:
  • прямих матеріальних витрат;
  • прямих витрат на оплату праці та соціальне страхування;
  • амортизації основних засобів і нематеріальних активів, безпосередньо пов’язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг;
  • вартості придбаних послуг, прямо пов’язаних з їх виробництвом (наданням);
  • інших прямих витрат, зменшених на суму зменшення залишку на кінець періоду (порівняно із залишком на початок періоду) незавершеного виробництва і готової продукції, що визначається на підставі первинних документів, якими оформляється рух (придбання, виготовлення, передача в місця зберігання, відпуск на сторону, реалізація) запасів, або за результатами інвентаризації на кінець звітного періоду;
  • залишок готової продукції оцінюється за ціною реалізації, за вирахуванням непрямих податків, витрат на збут і суми очікуваного прибутку, а залишок незавершеного виробництва оцінюється за матеріальними витратами і витратами на оплату праці (п. 2.3 розділу ІІІ ПБО 25).

Рядок 2050,
переноситься оборот у кореспонденції з Кт рахунку 79 «Фінансові результати»:

Загальний план рахунків

Спрощений план рахунків

90 «Собівартість реалізації»

90 «Собівартість реалізації»

Стаття «Інші витрати». Код рядка 2165:

Наводиться інформація про:

  • інші витрати операційної діяльності та інші витрати діяльності: адміністративні витрати, витрати на збут, собівартість реалізованих оборотних активів (крім готової продукції, товарів);
  • суму списаних безнадійних боргів;
  • втрати від знецінення виробничих запасів;
  • втрати від операційних курсових різниць;
  • визнані економічні санкції;
  • інші витрати, що пов’язані з операційною діяльністю підприємства, витрати на сплату процентів та інші витрати підприємства, пов’язані із запозиченнями;
  • втрати від участі в капіталі;
  • собівартість реалізації фінансових інвестицій, необоротних активів; втрати від неопераційних курсових різниць;
  • інші витрати підприємства.

У цій статті також відображається належна до сплати за звітний період відповідно до законодавства сума податків і зборів (п. 2.4 розділу ІІІ ПБО 25).

Рядок 2165,
переноситься оборот у кореспонденції з рахунком 79 «Фінансові результати»:

Загальний план рахунків

Спрощений план рахунків 

92 «Адміністративні витрати»;

93 «Витрати на збут»;

94 «Інші витрати операційної діяльності»;

95 «Фінансові витрати»;

96 «Витрати від участі в капіталі»;

97 «Інші витрати»;

98 «Податок на прибуток»

96 «Інші витрати», крім податку на прибуток (на рахунку ведуться облік та узагальнення інформації про інші витрати операційної діяльності та інші види діяльності, а також обліковується належна до сплати за звітний період відповідно до законодавства сума податків і зборів (обов’язкових платежів))

Стаття «Податок на прибуток». Код рядка 2300:

  • відображається сума податку на прибуток, яка визначається в розмірі податку на прибуток за звітний період.
  • Платники, які застосовують спрощену систему оподаткування та не є платниками податку на прибуток, не заповнюють цю статтю.

Рядок 2300,
переноситься оборот у кореспонденції з рахунком 79 «Фінансові результати»:

Загальний план рахунків 

Спрощений план рахунків

98 «Податок на прибуток»

96 «Інші витрати» (в частині податку на прибуток)

Стаття «Витрати (доходи), які зменшують (збільшують) фінансовий результат після оподаткування». Код рядка 2310:

  • відображається різниця між витратами і доходами, які не визнаються витратами або доходами Податковим кодексом та не відображені у складі витрат і доходів в інших статтях (п. 2.7 розділу ІІІ ПБО 25).

Нагадаємо, що об’єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних ПБО або МСФЗ, на різниці, які виникають згідно положеннями Податкового кодексу (пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу).

Отже, чинною редакцією цього Кодексу не передбачено порядок невизнання доходів та витрат, нарахованих у бухгалтерському обліку, тому стаття «Витрати (доходи), які зменшують (збільшують) фінрезультат після оподаткування», рядок 2310, не заповнюється.

Запитання-відповіді

Передоплату отримано до зміни системи оподаткування

? Підприємство — платник ПДВ отримало передоплату за товар під час перебування на загальній системі оподаткування. Постачання товару відбулось після переходу підприємства на спрощену систему оподаткування (без ПДВ). Якими бухгалтерськими записами відобразити розрахунки з бюджетом з ПДВ та чи зазначати цей податок у видатковій накладній, читайте далі.

При постачанні товарів база оподаткування ПДВ визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв’язку, ПДВ та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками — суб’єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироб­лених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів) (п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу).

До складу договірної вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв’язку з компенсацією вартості товарів/послуг.

Відповідно до пп. «а» п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу дата надходження авансового платежу є датою виникнення у продавця податкових зобов’язань з ПДВ.

Таким чином, на дату отримання авансового платежу за товар (перша подія) платник податку — продавець зобо­в’язаний визначити податкові зобо­в’язання з  ПДВ та скласти за такою операцією податкову накладну й у визначені Податковим кодексом терміни зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних. Така операція відображається в бухгалтерському обліку такими кореспонденціями рахунків згідно з Інструкцією № 291 під час перебування платника податку на загальній системі оподаткування:

  • Дт 31 Кт 681 — надходження передоплати разом з ПДВ;
  • Дт 643 Кт 641 — зобов’язання з ПДВ, визначені за першою подією, що сталася.

Відповідно до п. 184.8 ст. 184 Податкового кодексу у разі якщо платник податку, реєстрація якого анулюється, має податкові зобов’язання за результатами останнього податкового періоду, така сума податку враховується в суму зменшення бюджетного відшкодування, а за його відсутності платник зобов’язаний сплатити у визначені цим Кодексом строки суму податкових зобов’язань або податкового боргу з цього податку, що виникли до такого анулювання, за їх наявності незалежно від того, чи залишатиметься така особа зареєстрованою як платник цього податку на день сплати такої суми податку.

Тобто виходячи з норм ст. 184 Податкового кодексу за результатами діяльності за останній звітний період платник податку зобов’язаний у визначені Кодексом терміни подати до контролюючого органу декларацію з ПДВ, в якій задекларувати суми ПДВ, нараховані ним за операціями з постачання товарів/послуг протягом такого звітного періоду, та сплатити до бюджету суму ПДВ, визначену в такій декларації.

Фактичне постачання товару в рахунок отриманої передоплати (друга подія) оформлюється видатковою накладною, в якій вартість товару зазначається з урахуванням суми ПДВ. Інформація з первинного документа переноситься до регістрів бухгалтерського обліку такою кореспонденцією рахунків під час перебування платника податку на спрощеній системі оподаткування без сплати ПДВвідповідно до Інструкції № 291:

  • Дт 36 Кт 702 — виручка від реалізації товару з ПДВ;
  • Дт 702 Кт 643 — вирахування ПДВ у складі виручки, визначеної за першою подією, що сталася, під час перебування у складі платників ПДВ;
  • Дт 681 Кт 36 — зарахування дебіторської заборгованості покупця за реалізований йому товар у рахунок кредиторської заборгованості перед ним у сумі отриманої раніше передоплати з урахуванням суми ПДВ.

Дострокове розірвання договору оренди

? Платник єдиного податку четвертої групи достроково розірвав договір оренди на земельну ділянку з фізичною особою. Яку звітність необхідно подати до контролюючих органів та за який період потрібно сплатити єдиний податок у такому випадку?

Статтею 6 Закону про оренду землі визначено, що орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним та Цивільним кодексами, цим та іншими законами України і договором оренди землі.

Право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону.

Право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цих прав відповідно до Закону № 1952 (статті 125, 126 Земельного кодексу).

Згідно зі ст. 93 цього Кодексу право оренди земельної ділянки — це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Статтею 14 Закону про оренду землі визначено, що договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї зі сторін може бути посвідчений нотаріально.

Типову форму договору оренди землі затверджено постановою № 220.

Істотними умовами договору оренди землі є:

  • об’єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки);
  • строк дії договору оренди;
  • орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови.

У разі якщо договором оренди землі передбачено здійснення заходів, спрямованих на охорону та поліпшення об’єкта оренди, до договору додається угода щодо відшкодування орендарю витрат на такі заходи.

Договір оренди може передбачати надання в оренду декількох земельних ділянок, що перебувають у власності одного орендодавця (а щодо земель державної та комунальної власності — земельних ділянок, що перебувають у розпорядженні одного органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування) (ст. 15 Закону про оренду землі).

Статтею 407 Цивільного кодексу визначено, що право користування чужою земельною ділянкою встановлюється договором між власником земельної ділянки і особою, яка виявила бажання користуватися цією земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб.

Строк дії договору про надання права користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб встановлюється договором (ст. 408 Цивільного кодексу).

✎ Довідково
Договір оренди землі — це договір, за яким орендодавець зобов’язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов’язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства (ст. 13 Закону про оренду землі).

Зокрема, орендар земельної ділянки зобов’язаний приступати до використання земельної ділянки у строки, встановлені договором оренди землі, зареєстрованим в установленому законом порядку (ст. 25 Закону про оренду землі).

Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого надавати контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки перелік орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний орган про укладення нових, внесення змін до чинних договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни (ст. 24 вищезазначеного Закону).

Відповідно до ст. 31 Закону про оренду землі договір оренди землі може бути розірвано за згодою сторін. Розірвання такого договору в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

У разі розірвання договору зобов’язання сторін припиняються (п. 2 ст. 653 Цивільного кодексу).

Суб’єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, єдиного податку четвертої групи — це сільськогосподарські товаровиробники, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 % (п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу).

Відповідно до п. 2921.1 ст. 2921 Кодексу об’єктом оподаткування для платників єдиного податку четвертої групи є площа сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень) та/або земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер, ставків, водосховищ), що перебуває у власності сільськогосподарського товаровиробника або надана йому в користування, у тому числі на умовах оренди.

Зауважимо, що згідно з п. 281.3 ст. 281 Податкового кодексу від сплати податку звільняються на період дії єдиного податку четвертої групи власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі за умови передачі земельних ділянок та земельних часток (паїв) в оренду платнику єдиного податку четвертої групи.

Проте у разі якщо фізична особа, яка є власником земельної ділянки, передала її в оренду, але договір оренди земельної ділянки не оформлено згідно із законодавством, то вона є платником земельного податку.

Відповідно до пп. 295.9.5 п. 295.9 ст. 295 Податкового кодексу у разі, коли протягом податкового (звітного) періоду змінилася площа сільськогосподарських угідь та/або земель водного фонду у зв’язку з набуттям (втратою) на неї права власності або користування, платники єдиного податку четвертої групи зобов’язані:

уточнити суму податкових зобов’язань з податку на період починаючи з дати набуття (втрати) такого права до останнього дня податкового (звітного) року;

подати протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним періодом, контролюючим органам за місцезнаходженням платника податку та місцем розташування земельної ділянки декларацію з уточненою інформацією про площу земельної ділянки, а також відомості про наявність земельних ділянок та їх нормативну грошову оцінку.

Таким чином, після розірвання договору на оренду землі платник податку повинен подати уточнюючий розрахунок, в якому зазначено уточнену інформацію про площу земельної ділянки, а також відомості про наявність земельних ділянок. Після подання такого розрахунку визначається фактичний період перебування землі у користуванні та сплачується єдиний податок четвертої групи за цей період.

Перенесення строку подання декларації

? Який порядок подання податкової декларації у разі, якщо останній день граничного строку подання припадає на вихідний день, та які наслідки передбачено при порушенні таких строків?

Базові звітні (податкові) періоди для подання податкових декларацій визначено п. 49.18 ст. 49 Податкового кодексу.

У разі якщо останній день строку подання податкової декларації припадає на вихідний або святковий день, граничним строком подання такої декларації є перший після нього робочий день. При цьому початок перебігу десятиденного строку для сплати визначеного у декларації податкового зобов’язання, встановленого п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу, пов’язаний саме із таким першим робочим днем. Тобто десятиденний строк для сплати податку слід враховувати від фактичної дати останнього дня подання податкової декларації за відповідний період.

✎ Довідково
При визначенні строку сплати податкового зобов’язання у разі якщо останній день строку подання податкової декларації припадає на вихідний або святковий день, необхідно враховувати правову позицію Верховного Суду України, викладену в постанові № 21-18а15.

Крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов’язання та/або пені, яку зазначає у податковій декларації або уточнюючому розрахунку, що подається до контролюючого органу в строки, встановлені Податковим кодексом. Така сума грошового зобов’язання та/або пені вважається узгодженою (п. 54.1 ст. 54 цього Кодексу).

Пеня — сума коштів у вигляді відсотків, нарахована на суми грошових зобов’язань у встановлених Податковим кодексом випадках та не сплачена у встановлені законодавством строки (пп. 14.1.162 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Пунктом 129.1 ст. 129 Податкового кодексу визначено, що нарахування пені розпочинається:

  • при нарахуванні суми грошового зобов’язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки, — починаючи з першого робочого дня, що настає за останнім днем граничного строку сплати платником податків податкового зобов’язання, визначеного цим Кодексом (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження);
  • при нарахуванні суми податкового зобов’язання, визначеного контролюючим органом у випадках, не пов’язаних із проведенням податкових перевірок, — починаючи з першого робочого дня, що настає за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов’язання (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження);
  • при нарахуванні суми податкового зобов’язання, визначеного платником податків або податковим агентом, — після закінчення 90 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов’язання.

Отже, якщо останній день граничного строку для подання податкової декларації припадає на вихідний день, то останнім днем такого строку вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним.

Термін дії довідки

? Для розрахунку податкового зобов’язання з плати за землю застосовується нормативна грошова оцінка земельної ділянки. Як правильно застосовувати таку оцінку: отримувати щороку довідку (витяг) з Державного земельного кадастру чи застосувати самостійно коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки на 2017 р., визначений Держгеокадастром?

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого розділом ХІІ Податкового кодексу, є базою оподаткування земельним податком (п. 271.1 ст. 271 цього Кодексу).

Відповідно до Закону № 1378 нормативна грошова оцінка земельних ділянок — це капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими та затвердженими нормативами.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок здійснюється у разі визначення розміру земельного податку та розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності (ст. 13 Закону № 1378).

Управління у сфері оцінки земель і земельних ділянок здійснює Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, яким на сьогодні є Держгеокадастр.

Функцію розрахунку величини коефіцієнта, на який індексується нормативна грошова оцінка сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення станом на 1 січня поточного року, також покладено на Держгеокадастр (п. 289.2 ст. 289 Податкового кодексу).

Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель.

Відповідно до вимог п. 289.3 ст. 289 Податкового кодексу Держгеокадастр, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації не пізніше 15 січня поточного року повинні забезпечувати інформування ДФС України, а також власників землі та землекористувачів про щорічну індексацію нормативної грошової оцінки земель.

Коефіцієнт індексації, на який індексується нормативна грошова оцінка земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення у 2017 р., становить 1,06, сільськогосподарських угідь (ріллі, балаторічних насаджень, сіножатей, пасовищ та перелогів) — 1,0 (лист № 6-28-0.22-442/2-17).

Платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі (п. 286.2 ст. 286 Податкового кодексу).

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів (незалежно від їх цільового призначення), здійснюється не рідше ніж один раз на 5 — 7 років. З дотриманням періоду проводиться також нормативна грошова оцінка земельних ділянок сільськогосподарського призначення, розташованих за межами населених пунктів.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок несільськогосподарського призначення, розташованих за межами населених пунктів, здійснюється не рідше ніж один раз на 7 — 10 років.

Рішення рад щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів, офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування нормативної грошової оцінки земель або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом (п. 271.2 ст. 271 Податкового кодексу).

Таким чином, у суб’єкта господарювання немає обов’язку щороку поновлювати довідку (витяг) про нормативну грошову оцінку землі, окрім випадку затвердження нової по конкретному населеному пункту.

Звільнення від сплати

? Чи повинні сплачувати земельний податок суб’єкти господарювання, які обрали спрощену систему оподаткування та є платниками єдиного податку третьої групи?

Відповідно до п. 297.1. ст. 297 Податкового кодексу платники єдиного податку звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з таких податків і зборів:

  • податку на прибуток підприємств;
  • податку на доходи фізичних осіб у частині доходів (об’єкта оподаткування), що отримані в результаті господарської діяльності платника єдиного податку першої — третьої груп (фізичної особи) та оподатковувані згідно з вимогами цього Кодексу;
  • ПДВ з операцій із постачання товарів, робіт та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, крім ПДВ, що сплачується фізичними особами та юридичними особами, які обрали ставку єдиного податку, визначену пп. 1 п. 293.3 ст. 293 Кодексу, а також що сплачується платниками єдиного податку четвертої групи;
  • податку на майно (в частині земельного податку), крім земельного податку за земельні ділянки, що не використовуються платниками єдиного податку першої — третьої груп для провадження господарської діяльності та платниками єдиного податку четвертої групи для ведення сільськогосподарського товаровиробництва;
  • рентної плати за спеціальне використання води платниками єдиного податку четвертої групи.

Таким чином, платники єдиного податку третьої групи за умови використання земельних ділянок у своїй господарській діяльності не повинні сплачувати земельний податок.

Подання довідки

? Як здійснюється надання довідки (витягу) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки при поданні першої податкової декларації з плати за землю або в разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі, якщо податкову звітність складено в електронному вигляді?

Згідно з Інструкцією № 233 платник податків здійснює формування та подання податкових документів у електронному вигляді відповідно до законодавства із застосуванням спеціалізованого програмного забезпечення формування податкових документів, засобу криптографічного захисту інформації, керуючись цією Інструкцією та договором.

Формат (стандарт) податкового документа в електронному вигляді на основі специфікації eXtensible Markup Language (XML), електронні форми податкових документів та інша інформація про порядок подання податкових документів у електронному вигляді оприлюднюються на офіційному веб-порталі ДФС.

Форму Податкової декларації з плати за землю затверджено наказом № 560.

Формат (стандарт) податкової декларації з плати за землю (земельного податку та орендної плати державної та комунальної власності) передбачає подання в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв’язку Податкової декларації, додатка 1 до Податкової декларації «Відомості про наявні земельні ділянки» та додатка 2 до Податкової декларації «Відомості про пільги на земельний податок з наявних площ земельних ділянок». Що стосується подання в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв’язку разом з податковою декларацією з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) довідки (витягу) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, то оскільки формат (стандарт) такого документа в електронному вигляді відсутній, платники плати за землю повинні подавати такі довідки (витяги) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки на паперових носіях до контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки.

Перехід із четвертої групи на третю

? Чи може платник єдиного податку четвертої групи протягом звітного року перейти на іншу групу спрощеної системи?

Податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку четвертої групи є календарний рік.

Податковий (звітний) період починається з першого числа першого місяця податкового (звітного) періоду і закінчується останнім календарним днем останнього місяця податкового (звітного) періоду (п. 294.2 ст. 294 Податкового кодексу).

Порядок переходу на спрощену систему оподаткування платниками єдиного податку четвертої групи здійснюється відповідно до підпунктів 298.8.1 — 298.8.4 п. 298.8 ст. 298 Кодексу.

Сільськогосподарські товаровиробники для переходу на спрощену систему оподаткування або щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку подають до 20 лютого поточного року документи, перелік яких визначено у пп. 298.8.1 п. 298.8 ст. 298 Податкового кодексу.

У разі коли в податковому (звітному) році частка сільськогосподарського товаровиробництва становить менш як 75 %, сільськогосподарський товаровиробник сплачує податки в наступному податковому (звітному) році на загальних підставах (пп. 298.8.4 п. 298.8 ст. 298 Кодексу).

Щоб перейти протягом звітного року й обрати іншу групу спрощеної системи оподаткування, платник єдиного податку четвертої групи зобов’язаний подати уточнену декларацію.

Перехід на третю групу може бути здійснено за умови, якщо протягом календарного року, що передує періоду переходу на спрощену систему оподаткування, суб’єктом господарювання дотримано вимоги, встановлені в п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу.

Перехід на спрощену систему оподаткування здійснюється шляхом подання заяви до контролюючого органу за місцем податкової адреси не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу.

Таким чином, платник єдиного податку четвертої групи може протягом звітного року самостійно відмовитися від спрощеної системи та перейти на загальну систему оподаткування або обрати іншу групу єдиного податку.

Зміна системи оподаткування

? Яку податкову декларацію з плати за землю та в які строки повинна подати юридична особа в разі переходу протягом року із загальної системи на спрощену систему оподаткування або відмови від спрощеної системи оподаткування?

Якщо юридична особа, яка в установлені строки подала річну податкову декларацію з плати за землю, приймає рішення про перехід у поточному році із загальної системи на спрощену систему оподаткування, то така особа повинна подати до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним, уточнюючу податкову декларацію на зменшення податкового зобов’язання із земельного податку починаючи з місяця переходу на спрощену систему оподаткування. Якщо юридична особа — платник єдиного податку протягом року відмовляється від спрощеної системи оподаткування, то така особа зобов’язана сплачувати земельний податок з першого числа місяця, що настає за податковим (звітним) кварталом, у якому подано заяву щодо відмови від спрощеної системи оподаткування у зв’язку з переходом на сплату інших податків і зборів, та подати протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним, звітну податкову декларацію з плати за землю (на поточний рік або щомісяця) до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки.

Перехід на квартальний звітний період

? Який порядок заповнення заяви про обрання квартального звітного (податкового) періоду платниками ПДВ, які сплачують єдиний податок?

У разі обрання квартального звітного (податкового) періоду платник податку, який сплачує єдиний податок, разом з декларацією з ПДВ за останній звітний (податковий) період календарного року подає до контролюючого органу заяву про вибір квартального звітного (податкового) періоду, форму якої наведено в додатку 1 до Порядку заповнення і подання податкової звітності з ПДВ.

У заяві зазначаються відомості щодо дати, з якої обирається квартальний звітний (податковий) період, дата, з якої платник податку перебуває на єдиному податку, та ставка єдиного податку на дату подання заяви. Квартальний звітний (податковий) період починає застосовуватися з першого податкового періоду наступного календарного року до кінця такого року або до переходу платника податку, який застосовував спрощену систему оподаткування, на сплату інших податків і зборів.

Якщо платник податку разом із декларацією з ПДВ за наслідками останнього звітного (податкового) періоду календарного року не подав до контролюючого органу, в якому перебуває на обліку, зазначеної вище заяви, такий платник податку зобов’язаний з першого звітного (податкового) періоду наступного календарного року застосовувати місячний звітний (податковий) період.

Відомості для заяви

?Які відомості юридична особа зобовязана зазначати при обранні єдиного податку третьої групи в заяві про застосування спрощеної системи оподаткування?

Відповідно до п. 298.3 ст. 298 Податкового кодексу юридична особа, яка обирає єдиний податок третьої групи, у заяві зазначає такі обов’язкові відомості:

  • найменування суб’єкта господарювання, код за ­ЄДРПОУ;
  • податкову адресу суб’єкта господарювання;
  • місце провадження господарської діяльності;
  • обрані суб’єктом господарювання види господарської діяльності згідно з КВЕД ДК 009:2010;
  • обрані суб’єктом господарювання групу та ставку єдиного податку або зміну групи та ставки єдиного податку;
  • середньооблікову чисельність працівників у юридичної особи;
  • дату (період) обрання або переходу на спрощену систему оподаткування.

Спільна діяльність

?Чи має право юридична особа — платник єдиного податку здійснювати діяльність за договором про спільну діяльність?

Згідно з п. 64.6 ст. 64 Податкового кодексу на обліку в контролюючих органах повинні перебувати угоди про розподіл продукції, договори управління майном (крім договорів щодо операцій, визначених у другому реченні абзацу другого пп. 5 п. 180.1 ст. 180 Кодексу) та договори про спільну діяльність на території України без створення юридичних осіб, на які поширюються особливості податкового обліку та оподаткування діяльності за такими договорами (угодами), визначені Кодексом.

У контролюючих органах не обліковуються договори про спільну діяльність, на які не поширюються особливості податкового обліку та оподаткування спільної діяльності, визначені Податковим кодексом. Кожен учасник таких договорів перебуває на обліку в контролюючих органах та виконує обов’язки платника податків самостійно.

Взяття на облік договору або угоди здійснюється шляхом додаткового взяття на облік управителя майна, учасника договору про спільну діяльність або угоди про розподіл продукції як платника податків — відповідального за утримання та внесення податків до бюджету під час виконання договору або угоди.

Обмежень щодо застосування спрощеної системи оподаткування учасником договору про спільну діяльність нормами Податкового кодексу не передбачено.

Тобто юридична особа — платник єдиного податку має право укладати договір про спільну діяльність та здійснювати діяльність за таким договором за умови виконання вимог та обмежень, установлених п. 291.4 та підпунктами 291.5, 291.51 ст. 291 Податкового кодексу.

При цьому учасник спільного договору — юридична особа — платник єдиного податку третьої групи повинен враховувати дохід від здійснення діяльності за договором про спільну діяльність у загальному порядку разом з результатами діяльності від провадження власної господарської діяльності.

Юридична особа — платник єдиного податку четвертої групи при визначенні частки сільськогосподарського товаровиробництва не включає дохід від спільної діяльності до складу доходу від реалізації сільгосппродукції власного виробництва.

Зміна адреси

?До якого контролюючого органу повинна подавати заяву про перехід на спрощену систему оподаткування (або обрання третьої групи платників єдиного податку) юридична особа у разі зміни податкової адреси, пов’язаної зі зміною адміністративного району?

У разі зміни юридичною особою податкової адреси, пов’язаної зі зміною адміністративного району, та обрання третьої групи платників єдиного податку до закінчення поточного бюджетного року заява про перехід на спрощену систему оподаткування подається за попереднім місцем податкової адреси (неосновним місцем обліку). У разі обрання третьої групи платників єдиного податку з наступного року така заява подається за новою податковою адресою (основним місцем обліку).

Перехід із третьої групи на четверту

?Чи може платник єдиного податку третьої групи протягом поточного року обрати четверту групу платників єдиного податку?

Податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку четвертої групи є календарний рік, третьої — календарний квартал.

Податковий (звітний) період починається з першого числа першого місяця податкового (звітного) періоду та закінчується останнім календарним днем останнього місяця податкового (звітного) періоду (п. 294.2 ст. 294 Податкового кодексу).

Сільськогосподарські товаровиробники для переходу на спрощену систему оподаткування або щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку четвертої групи подають до 20 лютого поточного року документи, перелік яких визначено у пп. 298.8.1 п. 298.8 ст. 298 Податкового кодексу.

Порядок обрання або переходу на спрощену систему оподаткування платниками єдиного податку третьої групи здійснюється відповідно до підпунктів 298.1.1 — 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 Податкового кодексу.

При цьому суб’єкт господарювання може прийняти рішення про перехід на спрощену систему оподаткування (обрати третю групу) шляхом подання заяви до контролюючого органу за місцем податкової адреси не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу.

При цьому пп. 298.1.5 п. 298.1 ст. 298 Податкового кодексу передбачено, що за умови дотримання платником єдиного податку вимог, установлених таким Кодексом для обраної ним групи, такий платник може самостійно перейти на сплату єдиного податку, встановленого для інших груп платників єдиного податку, шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного кварталу.

Отже, якщо платник єдиного податку третьої групи на початку поточного року в установлений строк (до 20 лютого поточного року) не надав документи для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування єдиного податку четвертої групи, то він не може протягом поточного року здійснити такий перехід.

Зміни в реєстрі

?Протягом якого терміну юридична особа — платник єдиного податку третьої групи в разі зміни видів господарської діяльності повинна подати заяву про внесення змін до реєстру платників єдиного податку (далі — реєстр) та чи передбачено відповідальність за неподання такої заяви?

До реєстру вносяться такі відомості про платника єдиного податку:

  • найменування суб’єкта господарювання, код згідно з ЄДРПОУ (для юридичної особи);
  • податкова адреса суб’єкта господарювання;
  • місце провадження господарської діяльності;
  • ставка єдиного податку та група платника податку;
  • дата (період) обрання або переходу на спрощену систему оподаткування;
  • дата реєстрації;
  • види господарської діяльності;
  • дата анулювання реєстрації.

Платники єдиного податку в разі зміни відомостей, внесених до реєстру, повинні подати заяву, до якої, зокрема, включаються відомості про зміну видів господарської діяльності (пп. 298.3.1 п. 298.3 ст. 298 Податкового кодексу).

У разі зміни податкової адреси суб’єкта господарювання, місця провадження господарської діяльності заява подається платниками єдиного податку  третьої групи разом з податковою декларацією за податковий (звітний) період, у якому відбулися такі зміни (п. 298.6 ст. 298 Кодексу).

Тобто нормами Податкового кодексу не визначено конкретного терміну подання заяви про внесення змін щодо видів господарської діяльності юридичною особою — платником єдиного податку.

Таким чином, для забезпечення відображення у реєстрі достовірної інформації про види господарської діяльності юридична особа — платник єдиного податку третьої групи в разі зміни видів господарської діяльності протягом податкового (звітного) періоду повинна подати заяву про внесення змін до реєстру.

При цьому рішення щодо термінів подання зазначеної заяви приймається юридичною особою — платником єдиного податку самостійно.

Водночас у разі здійснення видів діяльності, не зазначених у реєстрі, платники єдиного податку  зобов’язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених Податковим кодексом, з першого числа місяця, що настає за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності (пп. 7 пп. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 Податкового кодексу).

Також у разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення перевірок порушень платником єдиного податку третьої групи вимог, установлених главою першою розділу XIV Податкового кодексу, анулювання реєстрації платника єдиного податку третьої групи здійснюється за рішенням такого органу, прийнятим на підставі акта перевірки, з першого числа місяця, що настає за кварталом, в якому допущено порушення. У такому випадку суб’єкт господарювання має право обрати або перейти на спрощену систему оподаткування після закінчення чотирьох послідовних кварталів з моменту прийняття рішення контролюючим органом (п. 299.11 ст. 299 Кодексу).

Припинення діяльності

?Юридична особа — платник єдиного податку прийняла рішення про припинення діяльності. Хто повинен підписувати податкову звітність у такому разі?

Відповідно до ст. 105 Цивільного кодексу учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, відповідно до цього Кодексу призначають комісію з припинення юридичної особи (комісію з реорганізації, ліквідаційну комісію), голову комісії або ліквідатора та встановлюють порядок і строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється.

Виконання функцій комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) може бути покладено на орган управління юридичної особи.

До комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) або ліквідатора з моменту призначення переходять повноваження щодо управління справами юридичної особи. Голова комісії, її члени або ліквідатор юридичної особи представляють її у відносинах з третіми особами та виступають у суді від імені юридичної особи, яка припиняється.

Відповідно до ст. 40 Закону № 2343 у постанові про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури господарський суд призначає ліквідатора банкрута з урахуванням вимог, установлених цим Законом, з числа арбітражних керуючих, якщо інше не передбачено зазначеним Законом.

До складу ліквідаційної комісії банкрута включаються представники кредиторів, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) боржника, фінансових органів і профспілки, а в разі необхідності — також представники спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у справах нагляду за страховою діяльністю, Антимонопольного комітету України, органу, уповноваженого управляти державним майном, та представник органів місцевого самоврядування.

Ліквідатор (ліквідаційна комісія) виконує свої повноваження до завершення ліквідаційної процедури в порядку, встановленому Законом № 2343 та іншими нормативно-правовими актами.

Отже, з моменту відкриття ліквідаційної процедури всі права керівника юридичної особи переходять до голови ліквідаційної комісії (ліквідатора). Такий платник податків (в особі ліквідатора) повинен подавати та підписувати податкову звітність до контролюючого органу за місцем реєстрації та/або за неосновним місцем обліку до дня внесення запису про припинення юридичної особи до Єдиного державного реєстру.

Використана література

Господарський кодекс — Господарський кодекс України від 16.01.2003 р. № 436-IV.

Земельний кодекс — Земельний кодекс України від 25.10.2001 р. № 2768-III.

КЗпП — Кодекс законів про працю України від 10.12.71 р.

Податковий кодекс — Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI.

Цивільний кодекс — Цивільний кодекс України від 16.01.2003 р. № 435-IV.

Закон про ЄСВ — Закон України від 08.07.2010 р. № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування».

Закон про оплату праці — Закон України від 24.03.95 р. № 108/95-ВР «Про оплату праці».

Закон про оренду землі — Закон України від 06.10.98 р. № 161-ХIV «Про оренду землі».

Закон про страхування — Закон України від 07.03.96 р. № 85/96-ВР «Про страхування».

Закон № 280 — Закон України від 21.05.97 р. № 280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні».

Закон № 514 — Закон України від 17.09.2008 № 514-VI «Про акціонерні товариства».

Закон № 1160 — Закон України від 11.09.2003 р. № 1160-IV «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності».

Закон № 1378 — Закон України від 11.12.2003 р. № 1378-IV «Про оцінку земель».

Закон № 1791 — Закон України від 20.12.2016 р. № 1791-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2017 році».

Закон № 1952 — Закон України від 01.07.2004 р. № 1952-ІV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Закон № 2343 — Закон України від 14.05.92 р. № 2343-XII «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Закон № 3480 — Закон України від 23.02.2006 р. № 3480-ІV «Про цінні папери та фондовий ринок».

Постанова № 21-18а15 — постанова Верховного Суду України від 09.06.2015 р. № 21-18а15 «Про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення».

Постанова № 220 — постанова Кабінету Міністрів України від 03.03.2004 р. № 220 від 03.03.2004 р. № 220 «Про затвердження Типового договору оренди землі».

Постанова № 2068 — постанова Кабінету Міністрів України від 25.12.98 р. № 2068 «Про визначення поліських територій України».

Наказ № 560 — наказ Мінфіну України від 16.06.2015 р. № 560 «Про затвердження форми Податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності)».

Наказ № 578 — наказ Мінфіну України від 19.06.2015 р. № 578 «Про затвердження форм податкових декларацій платника єдиного податку».

Наказ № 772 — наказ Мінагрополітики України від 26.12.2011 р. № 772 «Про затвердження Розрахунку частки сільськогосподарського товаровиробництва».

Наказ № 1675 — наказ Мінфіну України від 20.12.2011 р. № 1675 «Порядок подання заяви про застосування спрощеної системи оподаткування».

Наказ № 1688 — наказ Мінфіну України від 21.12.2011 р. № 1688 «Про затвердження форм податкових декларацій платника єдиного податку».

Положення № 637 — Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затверджене постановою Нацбанку України від 15.12.2004 р. № 637.

Порядок № 4 — Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, затверджений наказом Мінфіну України від 13.01.2015 р. № 4.

Порядок № 119 — постанова Кабінету Міністрів України від 24.01.2000 р. № 119 «Про затвердження Порядку реєстрації договорів оренди земельної частки (паю)».

Порядок № 435 — Порядок формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затверджений наказом Мінфіну України від 14.04.2015 р. № 435.

ПБО 15 — Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15 «Дохід», затверджене наказом Мінфіну України від 29.11.99 р. № 290.

Інструкція № 233 — Інструкція про подання електронної податкової звітності, затверджена наказом ДПА України від 10.04.2008 р. № 233.

Лист № 6-28-0.22-442/2-17 — лист Держгеокадастру від 12.01.2017 р. № 6-28-0.22-442/2-17 «Про індексацію нормативної грошової оцінки земель»