Интервью

Кожен має займатися своєю справою, і без відданості їй позитивного результату не буде

31.03.2017 / 10:31

Про стратегію спортивного розвитку держави, зокрема у такому виді спорту, як дзюдо, і про успіхи, яких може досягти країна завдяки визнанню на спортивних змаганнях, розповідає заслужений майстер спорту, заслужений тренер України, державний тренер із дзюдо Міністерства молоді та спорту України Михайло РУДЕНКО.

фотоЯкий світовий рейтинг по дзюдо та яку позицію в ньому посідає Україна?

Дзюдо досить популярне. Входить до п’ятірки світових загальновизнаних видів спорту. У багатьох країнах світу посідає друге або третє місце після футболу, який за масовістю — на першому. Наприклад, у Франції дзюдо —  на другому місці, в Японії — традиційно на першому, у Нідерландах — на третьому. Щодо позиції України у світі, то вона посідає 22 місце.

У якому стані перебуває дзюдо в Україні?

Наразі спостерігається занепад. Це пов’язано з різними економічними проб­лемами: недофінансування, криза тощо. За останні три роки все погіршилося. Досить сказати, що пройшло три олімпіади, а у нас немає жодної медалі. У минулому році вдалося вибороти одну медаль на чемпіонаті Європи. Чому так? Це комплексна проблема такого результату.

Насамперед основний тренерський склад — це люди за 40, 50, 60 років і старше. Це той старий пласт, який був напрацьований ще за інших часів. Тоді бути тренером було престижно. А на сьогодні він отримує мізерну зарплату. Крім того, знижується кількість дитячих тренерів.

Спостерігається занепад фізичної культури розвитку в державі. Раніше за кожним міністерством було закріплено спортивне товариство: «Динамо», «Колос», «Буревісник», «Спартак», «Україна», і для кожного з них було авторитетно мати спортивні кадри. Між міністерствами відбувалися змагання. Передбачалася окрема соціальна стаття витрат на фізичну культуру і спорт, масові зайняття спортом, спортивні бази. Нині ця система в державі повністю занепала.

З кожним роком людей дедалі більше цікавить заробіток грошей, аніж розвиток фізичної культури нації. Зверніть увагу на вчителів фізичного виховання, які працюють у школах, — вони всі старшого віку. Молодь взагалі не хоче там працювати через мізерну платню. Таким чином, спорт зовсім занепадає, а загальна стратегія фізичного розвитку нації відсутня.

Якою має бути державна стратегія щодо розвитку спорту?

Держава має збагнути дві такі позиції.

Наука, культура і спорт — це ті речі, за якими ідентифікують державу у світі, тобто за рівнем розвитку таких напрямів світове співтовариство завжди зможе  визначити, чи все нормально складається в державному управлінні цієї країни.

До того ж держава має усвідомити, що здоров’я нації — це фундамент розвитку країни. Спорт ділиться на масовий спорт, тобто активне зайняття фізичною культурою, і спорт вищих досягнень. А це вже престиж країни.

Знову ж таки, ми живемо на території такої держави, як Україна. І  вищі чини мають створювати ідеологію розвитку фізичного, спортивного, духовного життя, здоров’я нації. У рамках цієї ідеології і мають бути закладені ті необхідні елементи, які б підіймали націю на вищі щаблі фізичного і духовного розвитку. У нас такої ідеології на сьогодні, на жаль, немає. Лише точкові спроби.

Якою є світова практика розвитку?

У світі в переважній більшості країн відсутнє таке відомство, як міністерство спорту. Є федерації, які підтримуються, зокрема, податковим законодавством. Ти можеш сплачувати податок, а можеш просто його перераховувати на спортивну федерацію. Це один із моментів регулювання. Також є цікавою практика запровадження обов’язкового зайняття спортом у державних відомствах. От у Франції таким обов’язковим видом спорту для поліцейських є дзюдо.

У чому полягає роль федерації дзюдо в Україні?

Річ у тім, що в нашій державі щодо кожного виду спорту є фактично подвійне управління. Що мається на увазі? Міністерство молоді та спорту — це державний регулятор у сфері спортивних відносин. Є якийсь бюджет, який міністерство виділяє на конкретний вид спорту, включаючи змагання. Як правило, цих коштів не вистачає.

Що таке федерація — це громадська організація. Усі спілкування щодо змагань, чемпіонатів світу, європейських кубків за світовою практикою здійснюються саме через неї. Всесвітні федерації спілкуються з країнами тільки через їх федерації.

Як влаштована економіка дзюдо на рівні міжнародних організацій і держави?

На рівні міжнародних організацій — це дуже серйозний бізнес. Не секрет, що президентом всесвітньої організації IGF є досить багата й відома у світі людина — Маріус Візер. Саме він підняв рейтинг дзюдо до рівня високоякісного продукту, який часто купують в різних країнах.

У світі змагання по дзюдо діляться на чемпіонати світу, Європи, міжнародні турніри «Великий шолом», гран-прі й просто міжнародні турніри. Так ось, за перше, друге та третє місце спортсмени отримують кошти. Наприклад, перше місце на «Великому шоломі» — це 5 000 євро, а на чемпіонаті світу перше місце вже в поточному році, якщо не помиляюся, — 30 000 євро. Раніше така перемога взагалі не оплачувалася. Плюс момент реклами, ліцензійності трансляції. Все поставлено на досить високий комерційний рівень.

Багато державних федерацій очолюють непрості люди, дуже непрості. Кожний серйозний турнір збирає багато людей, причетних до державних федерацій.  Спільні проекти, плани, словом, елітний бізнес-клуб. На світовій арені це популярний вид спорту. Досить подивитися, як проводяться змагання, показові виступи, програми, — це справжні шоу. 

Чи мають здійснюватися економічні дослідження спорту?

Обґрунтування економічних витрат на процес підготовки або процес розвитку виду спорту чи розвитку масового спорту, звичайно, має здійснюватися. Все це можна прораховувати. Однак у нас ситуація складається так, що скільки передбачено бюджетом коштів на спорт, у стільки й маємо «вписатися».

З чим пов’язуєте успіх країни на найбільших спортивних змаганнях?

Це комплекс дій плюс удача, без неї ніяк. Підготовка спортсмена, кваліфікація тренера, фармакологія, матеріальна база тощо — важливі складові, але три відсотки залишаємо на удачу. Є різні випадки невдач, які складно пояснити.

Усе працює в єдиному правильному, логічному, науково обґрунтованому механізмі, тому рано чи пізно свою перемогу команда отримає. Важливо вірити і віддано працювати.

Найближчі перспективи розвитку українського дзюдо?

Людей, відданих спорту, зокрема дзюдо, у нашій країні ще вистачає. Дедалі менше, проте ми тримаємося. Водночас найближчі перспективи будуть пов’язані з новим керівництвом федерації, однозначно. 17 квітня поточного року відбудуться перевибори керівництва федерації. Звісно, хотілося, щоб це були люди, котрі б переймалися проблемами. Бажано, щоб вони раніше займалися спортом і мали можливості — як впливові, так і фінансові. Або можливості залучення потенційних інвесторів.

Розвиток дзюдо — нескінченна епопея. Це і збільшення спеціалізованих дитячих шкіл, запровадження спецкласів у школах або ж їх створення при відомствах. Відкриття окремих залів дзюдо — це теж все у перспективі. Звичайно, збільшення кількості змагань і популяризація через ЗМІ. А головне — мотивація, слід просто віднайти такий спосіб, аби на змаганнях наші діти могли отримувати цінні призи і кошти.

Усе залежить від керівництва федерації. Планів дуже багато. А поки що готуємося до наступних європейських та світових стартів.

Розмову вела
Марія ДАНЮК

Заказажите доставку онлайн, заполнив форму, или по телефону (044) 223-24-06