Интервью

Європейські перспективи тютюнової галузі

31.03.2017 / 18:20

Тютюнова галузь залишається одним із основних джерел поповнення скарбниці України. Тільки у 2016 р. до державного бюджету надійшло більше 33 млрд грн за рахунок акцизів. Водночас останні роки були дуже складними для тютюнової промисловості: різке підвищення податкових ставок у рамках Угоди про Асоціацію з ЄС, економічна криза та зниження купівельної спроможності населення на тлі складних умов для прогнозування діяльності. Директор з корпоративних зв’язків компанії «Філіп Морріс Україна» Наталя Бондаренко поділилася думками з приводу розвитку тютюнового бізнесу в Україні та звернула увагу на першочергові проблеми галузі, що мають бути вирішені на законодавчому рівні.

Яку, на ваш погляд, проблему щодо оподаткування галузі необхідно вирішити у першу чергу?

На сьогодні найбільша проблема компаній, що працюють у тютюновій галузі, — відсутність можливості прогнозувати свою діяльність. Насамперед це пов’язано з порушенням органами влади принципу стабільності, передбаченого нормами Податкового кодексу України. Рішення про підвищення ставок акцизного податку приймаються напередодні початку бюджетного року, тобто за кілька днів до того, як вони наберуть чинності. Відповідно до податкового законодавства зміни ставок оподаткування не можуть вноситися пізніше, ніж за шість місяців до початку нового бюджетного періоду, а у 2016 р. рішення про підвищення ставки акцизу на 40 % було прий­нято Верховною Радою лише 20 грудня. За таких умов національним та іноземним інвесторам складно прогнозувати свою діяльність в Україні, що негативно відображається на інвестиційній привабливості держави в цілому.

Які перспективи наближення акцизів в Україні до рівня мінімальних ставок в ЄС?

Нагадаю, що стратегічна перспектива Угоди про асоціацію між Україною та ЄС — наближення ставок акцизного податку до європейського рівня, а саме: мінімум 90 євро за 1 000 шт. сигарет. Досвід та практика інших країн свідчать, що наближення ставок здійснювалось у середньому протягом 13 років. МВФ рекомендує підвищувати ставки специфіки та мінімального податкового зобов’язання поступово — на 20 % у рік. Наша держава рухається у досить прискореному темпі — лише наприкінці останніх двох років акцизна ставка в Україні двічі зросла на 40 %. Яких наслідків ми можемо очікувати за умов продовження такої тенденції? На перший погляд Україна наблизиться до рівня ЄС вже за п’ять — шість років, проте водночас таке «перевиконання» плану спричинить стрімке зростання тіньового ринку тютюнових виробів та зменшення податкової віддачі від галузі. Це пояснюється досить просто: зростання цін внаслідок підвищення акцизу без підвищення купівельної спроможності змушує споживачів переходити на дешевші нелегальні сигарети. Подібної помилки свого часу вже припустилися Латвія, Литва, Болгарія та Румунія — різке підвищення ставок акцизу в цих країнах у 2007 — 2010 рр. спричинило зростання контрабанди й контрафакту сигарет.

На мою думку, в Україні доцільно затвердити довгостроковий (на 10 — 13 років) графік підвищення акцизу до європейського мінімуму шляхом підвищення специфічної ставки та мінімального акцизу.

Прийняття принаймні середньострокової стратегії уряду — на трирічну перспективу — стане вагомим кроком до забезпечення прогнозованості у розвитку галузі.

Чи підтримуєте ви рішення про скасування 5-відсот­кового податку з роздрібного продажу тютюнових виробів?

Цілком. 5-відсотковий податок на роздрібну реалізацію підакцизних товарів не застосовується в жодній країні ЄС, його складно адмініструвати як продавцям, так і податковим органам. Відповідно до нещодавно опублікованого законопроекту Мінфіну України цей податок буде скасовано, а для компенсації втрат місцевих бюджетів передбачено збільшення ставок специфічного акцизу та мінімального акцизного зобов’язання на 7 % від чинних ставок.

Ми підтримуємо таку ініціативу Мінфіну, оскільки вона зменшить адміністративний та податковий тиск на понад 80 тис. суб’єктів малого підприємництва. Для держави це також безумовний плюс, тому що контролювати сплату податку такої значної категорії платників досить складно.
Включення 5-відсоткового податку до складу акцизу дасть змогу стабільно прогнозувати надходження до бюджету з мінімальними адміністративними втратами.

Парламент у 2016 р. підтримав ініціативу індустрії поступово відмовитись від передоплати мінімального акцизу при купівлі акцизних марок. Тепер у виробника є п’ять днів для оплати отриманих марок. Які ваші очікування щодо розвитку питання?

Ми вдячні уряду за підтримку цієї ініціативи, яка свідчить про розуміння значення тютюнової індустрії для наповнення державного бюджету. Також урядовцям добре відомо, що в усіх розвинутих економіках світу сплата акцизного податку відбувається після першої реалізації підакцизних товарів. Тому ми розраховуємо, що терміни сплати акцизу в Україні цього року буде збільшено.

Тютюнова галузь зазвичай демонструвала високі показники прибутковості. Чому ключові гравці на ринку тютюнових виробів заявляють про збитки у 2016 р.?

Через складну ситуацію на внутрішньому ринку України протягом останніх двох років виробники не мали можливості підвищувати ціни на тютюнову продукцію пропорційно темпам зростання ставок акцизів. Цілком очевидно, що це негативно відображається на прибутковості компаній.

Деякі представники тютюнової індустрії можуть дозволити собі знижувати ціни навіть попри збільшення ставок акцизного податку. Тому протягом останнього року ми спостерігали досить неприємну ситуацію, коли ціна за пачку сигарет таких виробників була нижчою за розмір податку, що має сплачуватися з цієї пачки.

Ми вважаємо за доцільне розробити заходи, які унеможливлять штучне заниження ціни реалізації тютюнових виробів, що відповідно сприятиме збільшенню бюджетних надходжень та зменшенню нелегального експорту тютюнової продукції до Євросоюзу.

У січні 2017 р. групою народних депутатів було зареєстровано проект закону, яким передбачається встановити торговельну маржу на реалізацію тютюнових виробів на рівні не менше 15 % максимальної роздрібної ціни (законопроект № 5676 від 19.01.2017 р.). Як ви ставитеся до цієї ініціативи?

Ми розраховуємо на те, що уряд не підтримає зазначений законопроект. Хоча його ініціатори декларують, що пропозиція покликана «забезпечити відновлення конкуренції у сфері торгівлі», встановлення граничної норми відпускної ціни апріорі суперечить принципам конкуренції та державним засадам політики ціноутворення, визначеним Господарським кодексом та Законом України «Про ціни і ціноутворення».

На сьогодні в ринкових умовах торговельна маржа на реалізацію сформувалась на рівні 6 — 6,5 %, що дає змогу всім гравцям ринку співпрацювати на взаємовигідних умовах. На мою думку, запропонований законопроект має на меті утворення надприбутків на рівні роздрібної торгівлі у порушення принципів конкуренції, які гарантовані державою.

ПрАТ «Філіп Морріс Україна» разом з ТОВ «Філіп Морріс Сейлз енд Дистриб’юшн» є одними із найбільших платників податків в Україні та одними з найбільших роботодавців України, де працює понад 1 300 кваліфікованих працівників. Загальна сума податків і зборів, сплачених компаніями до бюджетів всіх рівнів у 2016 р., становила 13,6 млрд грн.
Заказажите доставку онлайн, заполнив форму, или по телефону (044) 223-24-06