Обліковуємо овердрафт

Овердрафт як короткостроковий вид фінансування дає змогу задовольнити потреби компанії в обігових коштах та надається понад залишок коштів на поточному рахунку. Витрачати такі кошти можна як на оплату товарів (робіт, послуг), так і на виплату зарплати працівникам та сплату податків. Про особливості обліку такого кредиту йтиметься далі.

Що таке овердрафт

Ще не так давно поняття «овердрафт» використовувалося винятково у банківський сфері. Під цим поняттям розуміють короткостроковий кредит, що надається банком клієнту в межах обумовленої суми шляхом оплати розрахункових документів на суму, яка перевищує фактичний залишок на цьому рахунку. Проте із запровадженням електронного адміністрування ПДВ та реалізації пального з’явився ще й податковий овердрафт.

ПЕРЕВАГИ ОВЕРДРАФТУ: 

• швидкість проведення платежів
• надається без застави, тому відсутні витрати, пов’язані з оформленням заставного майна
• не передбачає перевірки цільового використання, а отже, платежі можуть здійснюватися на власний розсуд позичальника
• погашається автоматично за рахунок щоденних надходжень
• у разі погашення овердрафту в день, коли виникла заборгованість, проценти за користування кредитними коштами не сплачуються взагалі
• постійне і поновлюване джерело позикових коштів
• автоматичне регулювання потреби в обігових коштах на рахунку підприємства
• основні фактори, від яких залежить розмір овердрафту, — це надійність юридичної особи та середньорічні обороти по поточному рахунку

Платники ПДВ під овердрафтом розуміють складову формули, визначену п. 200¹.3 ст. 200¹ Податкового кодексу (овердрафт), що збільшує залишок на електронному рахунку, необхідний для реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування. Нагадаємо, що овердрафт — це сума середньомісячного розміру сум ПДВ, які за останніх 12 звітних (податкових) місяців було задекларовано платником до сплати до бюджету та погашено чи розстрочено або відстрочено, а також задекларовано платником-сільгосппідприємством, який обрав спецрежим оподаткування відповідно до ст. 209 зазначеного Кодексу. Цей показник щокварталу підлягає автоматичному перерахунку протягом перших шести робочих днів такого кварталу. Перерахунок здійснюється шляхом віднімання суми попереднього збільшення та додавання суми збільшення згідно з поточним перерахунком.

Овердрафт відкривається і платникам акцизного податку — виробникам пального, якими було задекларовано до сплати до бюджету та погашено зобов’язання з акцизного податку з реалізації пального у 12-місячному періоді починаючи з березня 2015 р. Деталі його відкриття та перерахунку визначено п. 10 підрозділу 5 розділу ХХ Податкового кодексу та 34 Порядку № 113.

Проте поняття «овердрафт» вживається найчастіше у банківській сфері. Слід зазначити, що нормативного визначення овердрафту не існує, але кожен банківський фахівець зможе докладно пояснити, що це таке. Визначення наведено у листах Нацбанку України, зокрема листі № 48-104/1280/6433.

Завдяки овердрафту підприємство має змогу здійснювати оплату платіжних документів понад суми коштів на поточному рахунку в рамках установленого ліміту.

При користуванні овердрафтом немає необхідності подавати до банку заявку на видачу кредитних коштів.

Відмінність овердрафту від звичайного кредиту полягає в тому, що у погашення заборгованості спрямовуються всі суми, які надходять на рахунок клієнта, і це відбувається автоматично. Остаточне погашення — в кінці терміну дії договору на овердрафт.

Основними параметрами фінансування є:

• термін фінансування (оскільки йдеться про короткострокове кредитування, то такий термін переважно не перевищує 12 місяців);
• ліміт (установлюється індивідуально, частіше з урахуванням суми середньомісячних чистих надходжень за обумовлений у договорі період);
• процентна ставка (інколи визначається індивідуально з урахуванням специфіки діяльності та фінансового стану позичальника);
• забезпечення (частіше відбувається під заставу основних засобів, ТМЦ, майнових прав вимоги за договорами банківського вкладу, фінансової поруки, банківської гарантії повернення кредиту та інших можливих варіантів забезпечення повернення кредиту);
• комісія за організацію фінансування (встановлюється індивідуально, часто з прив’язкою до ліміту овердрафту).

Бухгалтерський облік

Враховуючи специфіку, відображати овердрафт в обліку можна у два способи.

Варіант 1 (з використанням рахунку 601). Враховуючи те, що овердрафт — це коротко­строковий вид фінансування, а заборгованість за ним не що інше, як заборгованість за короткостроковим кредитом, то його суму можна відображати за Кт субрахунку 601 «Короткострокові кредити банків у національній валюті». Відповідно за Кт цього рахунку відображають суми отриманих позик, а за Дт — їх погашення (переведення у довгострокові зобов’язання, якщо відбулося відстрочення платежів, погоджене з банком). Операцію в обліку відображають на підставі банківської виписки на кінець дня. Тобто якщо за такою випискою на певну дату з’явився дебетовий залишок, то здійснюється запис Дт 311 Кт 601. Водночас якщо в наступних банківських виписках відбувається зменшення овердрафту (заборгованості), то відображається зворотний запис — Дт 601 Кт 311 (на суму зменшення).

Варіант 2 (з використанням винятково рахунку 31). За своєю природою рахунок активний і призначений для обліку наявності та руху коштів, що знаходяться на рахунку в банку та які можуть бути використані для поточних операцій. Однак якщо відступити від теоретичних основ, то можна стверджувати, що кредитовий залишок свідчитиме про заборгованість підприємства, яка виникла на поточному рахунку. Фактично це саме і пропонує Мінфін України, який у листі № 31-04200-30-5/7021 зазначає: «кредитове сальдо поточного рахунку, що утворюється за позикою овердрафт, відображається на підставі виписки банку за кредитом рахунку 31 «Рахунки в банках» у статті «Короткострокові кредити банків» розділу IV пасиву Балансу (у рядку 1600 форм № 1, № 1-м, № 1-мс)». З роз’яснення Мінфіну України можна зробити висновок, що на кінець кварталу все-таки слід зробити бухгалтерський запис Дт 311 Кт 601. Це дасть змогу «перекинути» овердрафт у короткостроковий кредит банку з подальшим відображенням його у рядку 1600 відповідного фінзвіту. Водночас на початок наступного кварталу слід зробити зворотний запис — Дт 601 Кт 311.

Проценти за овердрафтом

Проценти, нараховані банком за користування овердрафтом, для підприємства визнаються фінансовими витратами (п. 3 ПБО 31). Тому їх обліковують як і інші проценти за Кт та відображають бухгалтерським записом Дт 951 «Відсотки за кредит» Кт 684 «Розрахунки за нарахованими відсот­ками». Нараховані проценти за користуванням овердрафтом належать до витрат звітного періоду (п. 6 ПБО 16). Сплату таких процентів позначають бухзаписом Дт 684 Кт 311 «Поточні рахунки в національній валюті», а списання витрат на фінрезультат — Дт 792 «Результат фінансових операцій» Кт 951.

У ситуації, коли овердрафт було використано на придбання кваліфікаційного активу, овердрафтні проценти капіталізуються, тобто включаються до вартості створеного активу. Кореспонденція бухгалтерських операцій проведення щодо нарахування процентів — шаблонова (Дт 951 Кт 684). Проте надалі такі витрати капіталізуються за Дт рахунку 15 і Кт 951.

Згідно з п. 4 зазначеного ПБО не проводять капіталізацію, а визнають фінансові витрати витратами звітного періоду:

• суб’єкти малого підприємництва — юридичні особи;
• представництва іноземних суб’єктів господарської діяльності;
• юридичні особи, які не займаються підприємницькою діяльністю (крім бюджетних установ).

Комісія за організацію фінансування

Укладаючи договір на овердрафт, суб’єкти господарювання мають враховувати, що банки встановлюють одноразову плату за можливість користування кредитними коштами. Це може бути як фіксована сума, так і процентний показник з урахуванням ліміту овердрафту. Для підприємства такі витрати відноситимуться до витрат звітного періоду та відображатимуться у складі адміністративних витрат на однойменному рахунку 92. Такого висновку можна дійти виходячи із змісту абзацу десятого п. 18 ПБО 16, який дає змогу до складу адмінвитрат відносити плату за розрахунково-касове обслуговування та інші послуги банків.

Штрафні санкції

У разі прострочення платежів та процентів за користування овердрафтом до платника податків застосовуються штрафні санкції. Згідно з абзацом дев’ятим п. 20 ПБО 16 визнані штрафи, пеня, неустойка включаються до інших операційних витрат та обліковуються за субрахунком 948.

15.03.2017 р. підприємство звернулося до обслуговуючого банку з проханням відкрити йому овердрафт. Наступного дня було підписано відповідний договір. Умови овердрафту:

• термін фінансування — 12 місяців;

• установлений ліміт — 500 000 грн;

• відсоткова ставка — 27 %;

• забезпечення овердрафту — застава нежитлового приміщення;

• комісія банку за видачу овердрафту — 7 500 грн (1, 5 % визначеного ліміту).

Станом на 16 березня на поточному рахунку залишок коштів становив 28 000 грн (після сплати банку комісії за відкриття овердрафту). 20 березня продавцю перераховано аванс за придбання ТМЦ у сумі 90 000 грн. Цього дня згідно з випискою банку використано овердрафт у сумі 62 000 грн на ТМЦ (90 000 грн – 28 000 грн). Зареєстровану податкову накладну і ТМЦ від продавця отримано 30 березня.

На кінець місяця за користування овердрафтом нараховано 1 500 грн процентів (сума умовна). З метою спрощення прикладу припустимо, що до 31 березня більше не було оборотів на поточному рахунку підприємства. Відповідно на цю дату у підприємства обліковується овердрафт у сумі 63 500 грн (враховуючи суми процентів, погашення яких збільшило суму використаного овердрафту). Прострочення платежу не відбулося.

Розглянемо основні кореспонденції рахунків (субрахунків) при здійсненні операцій з овердрафтом, які наведено у табл.

ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА

Податковий кодекс — Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI. Порядок № 113 — Порядок електронного адміністрування реалізації пального, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2016 р. № 113. ПБО 16 — Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затверджене наказом Мінфіну України від 31.12.99 р. № 318. ПБО 31 — Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 31 «Фінансові витрати», затверджене наказом Мінфіну України від 28.04.2006 р. № 415. Методрекомендації № 1300 — Методичні рекомендації з бухгалтерського обліку фінансових витрат, затверджені наказом Мінфіну України від 01.11.2010 р. № 1300. Лист № 48-104/1280/6433 —лист Нацбанку України від 31.05.2013 р. № 48-104/1280/6433 «Роз’яснення з питань обов’язкового фінансового моніторингу». Лист № 31-04200-30-5/7021 — лист Мінфіну України від 09.12.2003 р. № 31-04200-30-5/7021