Налог на прибыль

Прибуткова декларація: оновлена форма

12.06.2017 / 12:10

З 09.06.2017 р. набрав чинності наказ № 467, яким затверджено зміни до форми декларації з податку на прибуток підприємств  та додатків до неї. Внесення цих змін зумовлено новими правилами в оподаткуванні прибутку підприємств, що діють з 01.01.2017 р. Про те, що саме змінилося у формі декларації, а також на що варто звернути увагу при її заповненні, розглянемо у цій статті.

Що змінилося в основній частині

Для ідентифікації платників, на яких поширюються особливості декларування та оподаткування податком на прибуток підприємств, встановлені Податковим кодексом, при складанні форми декларації з податку на прибуток підприємств (далі — декларація) у полі 9 декларації «Особливі відмітки» платником проставляється позначка щодо належності до відповідної категорії.

У полі 9 декларації «Особливі відмітки» в окремі категорії розмежовано суб’єктів, які здійснюють випуск та проведення лотерей, та суб’єктів, що провадять азартні ігри з використанням гральних автоматів. Таке розмежування зумовлено змінами в оподаткуванні при здійсненні діяльності з випуску та проведення лотерей.

Оскільки у попередній формі декларації вищезазначені суб’єкти поєднувались в одній категорії, при заповненні оновленої форми рекомендовано звернути увагу на правильність проставляння позначки щодо належності до відповідної категорії.

Виробники сільгосппродукції у відповідній графі поля 9 декларації проставляють позначку лише у разі обрання річного податкового (звітного) періоду, який починається з 1 липня минулого звітного року і закінчується 30 червня поточного звітного року. Для цієї категорії платників термін подання декларації визначається відповідно до пп. 137.4.1 п. 137.4 ст. 137 та пп. 49.18.3 п. 49.18 ст. 49 Податкового кодексу — протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року, тобто останнім днем подання річної декларації виробником сільськогосподарської продукції є 29 серпня. При складанні декларації у рядку 2 заголовної частини платником зазначатиметься базовий звітний період — календарний рік, а у графі «виробника сільськогосподарської продукції» поля 9 «Особливі відмітки» обов’язково проставляється відповідна позначка.

Як скласти декларацію страховику

Законодавчі зміни щодо особливостей оподаткування страховика вплинули також і на необхідність доповнення новими рядками та внесення змін до окремих показників декларації, розглянемо їх по категоріях.

Об’єкт оподаткування страховика, до якого застосовується ставка, визначена відповідно до підпунктів 136.2.1 (3 %) та 136.2.2 (0 %) п. 136.2 ст. 136 Податкового кодексу, розраховується як сума страхових платежів, страхових внесків, страхових премій, нарахованих за договорами страхування і співстрахування (пп. 141.1.2 п. 141.1 ст. 141 Кодексу).

При цьому страхові платежі, страхові внески та страхові премії за договорами співстрахування включаються до складу об’єкта оподаткування страховика тільки в розмірі його частки страхової премії, передбаченої договором співстрахування.

Водночас страхові платежі, страхові внески, страхові премії за договорами перестрахування до об’єкта оподаткування, до якого застосовується ставка, визначена відповідно до підпунктів 136.2.1 та 136.2.2 п. 136.2 ст. 136 Податкового кодексу, не включаються.

З урахуванням зазначених особливостей форму декларації доповнено новим рядком 07.2, в якому страховики відображатимуть страхові платежі, страхові внески, страхові премії за договорами перестрахування.

До показника рядка 07 декларації страховики також включатимуть суми доходу за договорами перестрахування.

При цьому змінено формулу для розрахунку податку на дохід за договорами страхування із застосуванням ставки 3 %, що відображається у рядку 08 декларації ((рядок 07 — рядок 07.1 — рядок 07.2) х __3 : 100).

Нові правила для «лотерейщиків»

Для суб’єктів, які здійснюють випуск та проведення лотерей, змінено порядок розрахунку об’єктів оподаткування та суми податку на дохід, зокрема:

  • дохід від операцій з випуску та проведення лотерей складається з доходу, що залишився після формування призового (виграшного) фонду, та суми залишкового призового фонду лотереї станом на 31 грудня кожного року (пп. 14.1.271 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу);
  • дохід від операцій з випуску та проведення лотерей оподатковується за ставкою, визначеною у п. 136.6 ст. 136 Податкового кодексу у розмірі 30 % з урахуванням положень п. 48 підрозділу 4 розділу ХХ Кодексу, яким передбачено поступове підвищення розміру ставки:

з 01.01.2017 р. по 31.12.2017 р. включно — 18 %;

з 01.01.2018 р. по 31.12.2018 р. включно — 24 %;

з 01.01.2019 р. по 31.12.2019 р. включно — 26 %;

з 01.01.2020 р. по 31.12.2020 р. включно — 28 %;

                       з 01.01.2021 р. — 30 %;

  • прибуток суб’єктів, що здійснюють випуск та проведення лотерей, від здійснення іншої діяльності, яка не пов’язана із випуском та проведенням лотерей, нараховується та сплачується за правилами розділу ІІІ Кодексу за базовою (основною) ставкою податку, тобто у розмірі 18 % (п. 141.8 ст. 141 Податкового кодексу).

Форму декларації доповнено новими рядками 09.1, 09.1.1, 09.1.2, 09.2 з показниками, необхідними для обрахунку доходу, отриманого від діяльності з випуску та проведення лотерей, що оподатковується за новими правилами.

У рядку 09.1 обраховується сума доходу, що залишився після формування призового (виграшного) фонду та дорівнює позитивному значенню різниці показників (рядок 09.1.1 — рядок 09.1.2).

У рядку 09.1.1 відображається загальна сума доходів, отриманих від прийняття ставок у лотерею, у рядку 09.1.2 — сума сформованого призового (виграшного) фонду лотереї відповідно до умов її проведення.

У рядку 09.2 декларації відображається сума безнадійної заборгованості, визначеної пп. «е» пп. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу, тобто сума залишкового призового фонду лотереї станом на 31 грудня кожного року.

Показник рядка 09 декларації дорівнює сумі рядків 09.1 та 09.2 та відображає суму доходу, отриманого від діяльності з випуску та проведення лотерей, який оподатковується за ставкою, встановленою п. 136.6 ст. 136 Податкового кодексу.

Звертаємо увагу, що для суб’єктів, які здійснюють випуск та проведення лотерей, п. 137.8 ст. 137 Кодексу передбачено щоквартальну сплату податку на дохід у порядку і в строки, які встановлені для квартального податкового (звітного) періоду з поданням декларації. Отже, ця категорія платників подає декларацію за податкові (звітні) періоди, квартал, півріччя, три квартали, рік незалежно від обсягу річного доходу від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначеного за показниками Звіту про фінрезультати, за попередній річний звітний (податковий) період, навіть якщо такий дохід не перевищує 20 млн грн. При складанні декларації у рядку 2 заголовної частини зазначатиметься базовий звітний період — календарний квартал.

ДОВІДКОВО
Для суб’єктів, які здійснюють випуск та проведення лотерей, передбачено щоквартальну сплату податку на дохід у порядку і в строки, які встановлені для квартального податкового (звітного) періоду з поданням декларації.

Як обчислюватимутьфінрезультат сільгоспвиробники

Нагадаємо, що пп. 137.4.1 п. 137.4 ст. 137 Податкового кодексу уточнено річний податковий період для виробників сільгосп­продукції, який починається з 1 липня минулого звітного року і закінчується 30 червня поточного звітного року (замість періоду з 1 липня поточного звітного року по 30 червня наступного звітного року, який було визначено у редакції Кодексу, чинній до 01.01.2017 р.). Тобто зміни щодо визначення податкового періоду мали суто редакційний характер.

Для платників-сільгоспвиробників, які обрали «особливий» річний податковий (звітний) період, конкретизовано порядок обчислення фінрезультату до оподаткування, а саме: фінрезультат за податковий (звітний) період обчислюється шляхом зменшення фінрезультату за минулий звітний рік на фінрезультат за перше півріччя такого року та збільшення на фінрезультат за перше півріччя поточного звітного року, що визначені відповідно до ПБО або МСФЗ (пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу).

Яких розділів вже не буде

У зв’язку з втратою актуальності вилучено з рядка 26 декларації показники щомісячних авансових внесків (у розмірі 1/12), які востаннє розраховувалися за результатами декларування за 2014 р. і сплачувалися у 2015 р., та разового авансового внеску (у розмірі 2/9), який розраховувався у декларації за три квартали 2016 р. з терміном сплати до 31.12.2016 р.

Відповідно виключено і розділ «Виправлення помилок по авансових внесках з податку на прибуток підприємств», показники якого відображалися у рядках 36 — 39 декларації.

У разі необхідності самостійного виправлення помилок за минулі звітні періоди у складі декларації за звітний період або з поданням уточнюючих декларацій за такі минулі періоди та враховуючи, що нараховані у звітному (податковому) році авансові внески враховувалися у зменшення податкового зобов’язання з податку на прибуток підприємств за такий звітний (податковий) рік, виправлення помилок здійснюватиметься у новій формі декларації шляхом збільшення (зменшення) податкового зобов’язання, визначеного до сплати за такий звітний період, що відображався у рядках 17 (19) декларації, тобто після зменшення нарахованої суми податку на суми, зазначені у рядку 16 ЗП, без уточнення показників розрахунку авансового внеску, що визначався у рядку 26 декларації.

Виправляємо помилки правильно

Звертаємо увагу на зміну нумерації рядків у розділах декларації для виправлення помилок. Так, показники розділу «Виправлення помилок» зазначаються у рядках 26 — 30 нової форми замість рядків 27 — 31 попередньої форми декларації.

Уточнення сум податкового зобов’язання з податку на прибуток відображається у рядку 26 декларації, податкового зобов’язання з авансового внеску при виплаті дивідендів — у рядку 27, сума штрафу (5 %) — у рядку 28, нарахування пені — у рядку 29, сума штрафу (3 %) — у рядку 30.

Показники розділу «Виправлення помилок з податку на прибуток, який утримується при виплаті доходів (прибутків) нерезидентів» нової форми декларації зазначаються у рядках 31 — 34 замість рядків 32 — 35 попередньої форми декларації.

У цьому розділі уточнення сум податкового зобов’язання відображається у рядку 31 декларації, сума штрафу (5 %) — у рядку 32, нарахування пені — у рядку 33, сума штрафу (3 %) — у рядку 34.

При цьому нарахування пені здійснюється відповідно до пп. 129.1.3 п. 129.1 ст. 129 Податкового кодексу при нарахуванні суми податкового зобов’язання, визначеного платником податків або податковим агентом, та розпочинається після закінчення 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов’язання.

Пеня нараховується за кожний календарний день прострочення у сплаті грошового зобов’язання, включаючи день погашення, із розрахунку 100 % річних облікової ставки Нацбанку України, діючої на кожний такий день (п. 129.4 ст. 129 цього Кодексу).

У разі внесення змін до податкової звітності внаслідок самостійного виявлення платником податку помилок відповідно до ст. 50 Податкового кодексу пеня, передбачена ст. 129 Кодексу, не нараховується, якщо зміни до податкової звітності внесено протягом 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов’язання, визначеного цим Кодексом.

ДОВІДКОВО
Пеня, передбачена ст. 129 Податкового кодексу, не нараховується, якщо зміни до податкової звітності внесено протягом 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов’язання, визначеного цим Кодексом.

Як заповнити заключну частину декларації

Податковим кодексом передбачено подання разом з відповідною декларацією квартальної або річної фінзвітності у порядку, передбаченому для подання самої декларації. Фінзвітність, що складається та подається платниками податку на прибуток, є додатком до декларації та її невід’ємною частиною.

Платники податку на прибуток — виробники сільгосппродукції, які обрали «особливий» річний звітний (податковий) період відповідно до пп. 137.4.1 п. 137.4 ст. 137 Податкового кодексу, складають та подають з відповідною декларацією фінзвітність за перше півріччя минулого звітного року, за минулий звітний рік та за перше півріччя поточного звітного року.

Форма декларації повинна містити необхідні обов’язкові реквізити і відповідати нормам та змісту відповідних податку та збору.

Обов’язкові реквізити — це інформація, яку повинна містити форма декларації та за відсутності якої документ втрачає визначений Податковим кодексом статус із настанням передбачених законом юридичних наслідків (п. 48.2 ст. 48 цього Кодексу).

Слід звернути увагу на те, що з урахуванням змін перелік обов’язкових реквізитів, які повинна містити декларація, допов­нено інформацією про додатки, що додаються до декларації.

Враховуючи, що фінзвітність є також додатком до декларації та її невід’ємною частиною, у заключній частині декларації таблицю «Наявність додатків» доповнено графою «ФЗ12», що передбачає необхідність проставляння платниками позначки у цій графі щодо наявності поданих до декларації форм фінзвітності.

Крім того, розшифровка поданих форм фінзвітності наводиться у таблиці «Наявність поданих до Податкової декларації з податку на прибуток підприємств додатків — форм фінансової звітності 12». В цій таблиці платники також проставляють позначку у графах, що відповідають назвам форм фінзвітності, поданої з декларацією.

Статтею 11 Закону про бухоблік визначено, що фінзвітність підприємства (крім бюджетних установ, представництв іноземних суб’єктів господарської діяльності та суб’єктів малого підприємництва, визнаних такими відповідно до чинного законодавства) включає: Баланс, Звіт про фінрезультати, Звіт про рух грошових коштів, Звіт про власний капітал та примітки до звітів. Суб’єкти малого підприємництва, неприбуткові підприємства, установи та організації і представництва іноземних суб’єктів господарської діяльності складають скорочену за показниками фінзвітність у складі Балансу і Звіту про фінрезультати.

Крім того, з метою упередження допущення помилок при складанні декларації слід звертати увагу на наявність приміток, якими позначено окремі показники декларації або додатків до неї з їх розшифровкою у заключній частині декларації або додатків до неї.

Що нового у додатках

Додаток РІ

Особливу увагу слід звернути на зміни щодо оновленого додатка РІ до рядка 03 РІ декларації, де крім доповнення додатка новими різницями, зміни редакції назв окремих різниць, також відбулись зміни у нумерації кодів рядків по багатьох різницях.

При складанні додатка РІ рекомендовано уважно читати назву та коди різниць, особливо при врахуванні значень показників по різницях, які відображалися за попередньою формою додатку, діючої на дату декларування за І квартал 2017 р.

Розглянемо основні зміни у додатку РІ.

Різниці, які виникають при нарахуванні амортизації, доповнено новими різницями

які збільшують фінансовий результат:

  • рядок 1.1.3 — сума залишкової вартості окремого об’єкта невиробничих ОЗ або НМА, визначеної відповідно до ПБО або МСФЗ, у разі ліквідації або продажу такого об’єкта (п. 138.1 ст. 138 Податкового кодексу)
  • рядок 1.1.4 — сума витрат на ремонт, реконструкцію, модернізацію або інші поліпшення невиробничих ОЗ чи невиробничих нематеріальних активів, віднесених до витрат відповідно до ПБО або МСФЗ (п. 138.1 ст. 138 Податкового кодексу)

які зменшують фінансовий результат:

  • рядок 1.2.3 — сума первісної вартості придбання або виготовлення окремого об’єкта невиробничих ОЗ або невиробничих НМА та витрат на їх ремонт, реконструкцію, модернізацію або інші поліпшення, у тому числі віднесених до витрат відповідно до ПБО або МСФЗ, у разі продажу такого об’єкта невиробничих ОЗ або НМА, але не більше суми доходу (виручки), отриманої від такого продажу (п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу)

Різниці, що виникають при формуванні забезпечень (резервів), зазнали редакційних змін та їх доповнено новою різницею, що зменшує фінрезультат:

  • рядок 2.2.3 — сума списаної дебіторської заборгованості (у тому числі за рахунок створеного резерву сумнівних боргів), яка відповідає ознакам, визначеним пп. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу (пп. 139.2.2 п. 139.2 ст. 139 Кодексу).

Різниці, які виникають при здійсненні фінансових операцій, зазнали суттєвих редакційних змін та доповнені новими різницями, що збільшують фінрезультат:

  • рядок 3.1.10 — сума перерахованої безповоротної фінансової допомоги (безоплатно наданих товарів, робіт, послуг) особам, що не є платниками податку (крім фізичних осіб), та платникам податку, які оподатковуються за ставкою 0 % відповідно до п. 44 підрозділу 4 розділу XX Податкового кодексу (пп. 140.5.10 п. 140.5 ст. 140 Кодексу)
  • рядок 3.1.11 — сума витрат від визнаних штрафів, пені, неустойок, нарахованих відповідно до цивільного законодавства та цивільно-правових договорів на користь осіб, що не є платниками податку (крім фізичних осіб), та на користь платників податку, які оподатковуються за ставкою 0 % відповідно до п. 44 підрозділу 4 розділу XX цього Кодексу (пп. 140.5.11 п. 140.5 ст. 140 Кодексу)
  • рядок 3.1.12 — сума доходу, отриманого як оплата за товари (роботи, послуги), відвантажені (надані) під час перебування на спрощеній системі оподаткування (пп. 140.5.12 п. 140.5 ст. 140 Кодексу)

Інші різниці

Внаслідок суттєвих змін в оподаткуванні страховиків викладено у новій редакції різниці, які передбачені для коригування фінрезультату до оподаткування страховика, визначені підпунктами 141.1.3 та 141.1.4 п. 141.1 ст. 141 Податкового кодексу, а саме:

Різниці, передбачені для коригування фінрезультату до оподаткування страховика

які збільшують фінансовий результат:

  • рядок 4.1.1 — позитивна різниця між приростом (убутком) сформованих у відповідному звітному періоді відповідно до ПБО або МСФЗ страхових резервів (технічних, математичних, належних виплат страхових сум та інших, формування яких передбачено законодавством у сфері страхування, крім тих, що не впливають на формування фінрезультату до оподаткування страховика) (за вирахуванням частки участі перестраховика в страхових резервах) та приростом (убутком) відповідних резервів, розрахованих за методикою, визначеною уповноваженим органом, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінпослуг, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (за вирахуванням частки участі перестраховика в страхових резервах) (пп. 141.1.3 п. 141.1 ст. 141 Податкового кодексу)

які зменшують фінансовий результат:

  • ррядок 4.2.1 — від’ємна різниця між приростом (убутком) сформованих у відповідному звітному періоді відповідно до ПБО або МСФЗ страхових резервів (технічних, математичних, належних виплат страхових сум та інших, формування яких передбачено законодавством у сфері страхування, крім тих, які не впливають на формування фінарезультату до оподаткування страховика) (за вирахуванням частки участі перестраховика в страхових резервах) та приростом (убутком) відповідних резервів, розрахованих за методикою, визначеною уповноваженим органом, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінпослуг, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (за вирахуванням частки участі перестраховика у страхових резервах) (пп. 141.1.4 п. 141.1 ст. 141 Податкового кодексу)

Різниці щодо операцій з продажу або іншого відчуження цінних паперів, передбачені п. 141.2 ст. 141 Податкового кодексу, зазнали редакційних змін

  • рядок 4.1.3 ЦП — сума від’ємного загального результату переоцінки цінних паперів (загальна сума уцінок цінних паперів перевищує загальну суму їх дооцінок за податковий (звітний) період) (крім державних цінних паперів або облігацій місцевих позик), відображеного у складі фінрезультату до оподаткування податкового (звітного) періоду відповідно до ПБО або МСФЗ (пп. 141.2.1 п. 141.2 ст. 141 Податкового кодексу)
  • рядок 4.1.4 ЦП — сума позитивного загального фінрезультату від операцій з продажу або іншого відчуження цінних паперів (загальна сума прибутків від операцій з продажу або іншого відчуження цінних паперів перевищує загальну суму збитків від таких операцій з урахуванням суми від’ємного фінрезультату від таких операцій та/або від’ємного загального результату переоцінки цінних паперів, не врахованих у попередніх податкових періодах) (пп. 141.2.5 п. 141.2 ст. 141 Податкового кодексу)

Слід зазначити, що показники рядків 4.1.3 ЦП та 4.1.4 ЦП додатку РІ обчислюються за результатами розрахунку відповідних показників у додатку ЦП.

Зі складу різниць, передбачених розділом І Податкового кодексу, вилучено різниці, на які збільшувався фінрезультат, у разі зворотного коригування доходів та витрат з метою трансфертного ціноутворення, які раніше відображалися у рядках 4.1.6 та 4.1.7 додатка РІ.

Різниці, передбачені підрозділом 4 розділу ХХ податкового кодексу, доповнено новими:

які збільшують фінансовий результат:

  • рядок 4.1.16 — сума витрат, що врахована під час визначення об’єкта оподаткування податком на прибуток до 01.01.2015 р. та врахована у складі витрат відповідно до ПБО або МСФЗ під час визначення фінрезультату до оподаткування після 01.01.2015 р.
  • рядок 4.1.17 — сума нарахованої амортизації ОЗ четвертої групи протягом податкових (звітних) періодів, у яких здійснювалося нарахування амортизації із застосуванням мінімально допустимих строків амортизації

які зменшують фінансовий результат:

  • рядок 4.2.15 — сума доходів, що врахована під час визначення об’єкта оподаткування податком на прибуток до 01.01.2015 р. та врахована у складі доходів під час визначення фінрезультату до оподаткування після 01.01.2015 р
  • рядок 4.2.16 — сума розрахованої амортизації ОЗ четвертої групи відповідно до п. 138.3 ст. 138 розділу ІІІ Податкового кодексу за відповідні податкові (звітні) періоди

Слід звернути увагу, що при застосуванні платниками права на прискорену амортизацію щодо основних засобів четвертої групи з урахуванням положень п. 43 підрозділу 4 розділу ХХ Податкового кодексу різниці, передбачені у рядках 4.1.17 та 4.2.16 додатка РІ, щодо сум амортизації розраховуються у податковому (звітному) періоді, в якому відбувся факт невикористання основних засобів у власній господарській діяльності або їх продаж, тобто у разі недотримання платником вимог, встановлених Кодексом.

Додаток ЗП

З додатка ЗП до рядка 16 ЗП декларації вилучено показники двох рядків, які не враховуватимуться у зменшення нарахованої суми податку, а саме:

  • рядок 16.5 — суми нарахованого податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки;
  • рядок 16.6 — суми нарахованого авансового внеску з податку на прибуток, який визначався в декларації за три квартали 2016 р. (у розмірі 2/9).

Такі зміни пов’язані із виключенням з 01.01.2017 р. норми, визначеної п. 137.6 ст. 137 Податкового кодексу, яка передбачала зменшення податку на прибуток, що підлягає сплаті до бюджету, на суму нарахованого за звітний період податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, щодо об’єктів нежитлової нерухомості, а також із втратою актуальності пунктів 9, 38 підрозділу 4 розділу ХХ Кодексу щодо сплати щомісячного авансового внеску у розмірі 2/9 податку на прибуток.

Відповідно змінено формулу при розрахунку показника рядка 16 додатка ЗП щодо зменшення нарахованої суми податку.

Додаток АВ

Визначення сум виплачених у звітному (податковому) періоді дивідендів (прирівняних до них платежів) здійснюється у додатку АВ до рядка 20 АВ декларації.

Слід звернути увагу на зміну показників у складових формули цього рядка при розрахунку значення об’єкта оподаткування в частині вирахування значення рядка 07.2 декларації у сумі страхових платежів, страхових внесків, страхових премій за договорами перестрахування, на відміну від формули, визначеною попередньою редакцією рядка 4 додатка АВ.

У рядку 4 оновленого додатка відображається сума перевищення дивідендів, що підлягають виплаті, над значенням об’єкта оподаткування за відповідний податковий (звітний) рік, за результатами якого виплачуються дивіденди, позитивне значення (сума позитивних значень) (сума виплачених дивідендів — (рядок 04 + рядок 07 – рядок 07.2 + рядок 09 + рядок 11 + + рядок 13 – рядок 14 декларації)).

ДОВІДКОВО
При складанні відповідних додатків до декларації слід звертати увагу на примітки до окремих показників, які є підкажчиками для коректного заповнення таких показників.

Додаток ПН

Додаток ПН до рядка 23 ПН декларації виданий у новій редакції з урахуванням змін щодо особливостей оподаткування нерезидентів, зокрема:

  • пункт 141.4 ст. 141 Податкового кодексу доповнено новими нормами щодо оподаткування доходів нерезидентів у вигляді процентів за позиками або фінансовими кредитами, наданими резидентам, у разі одночасного дотримання визначених Кодексом умов щодо таких коштів та нерезидентів;
  • перехідними положеннями Податкового кодексу передбачено звільнення від оподаткування доходів (за умови їх відповідності вимогам пп. 141.4.11 п. 141.4 ст. 141 Кодексу), які сплачуються резидентом на користь нерезидента або уповноваженої ним особи у вигляді процентів за позикою або фінансовим кредитом.

Таблицю 1 додатка після рядка 23 доповнено новими рядками:

  • рядок 24 — проценти за позиками або фінансовими кредитами, наданими резидентам відповідно до пп. 141.4.11 п. 141.4 ст. 141 розділу ІІІ Кодексу (за ставкою 5 %);
  • рядок 25 — проценти за позикою або фінансовим кредитом, що були надані резидентам до 31.12.2016 р., якщо кошти, надані нерезидентом за позикою або фінансовим кредитом, були залучені шляхом розміщення іноземних боргових цінних паперів на іноземній фондовій біржі та відповідають умовам підпунктів «б» і «в» пп. 141.4.11 п. 141.4 ст. 141 розділу ІІІ Податкового кодексу (звільнені від оподаткування згідно з п. 46 підрозділу 4 розділу Кодексу);
  • рядок 26 — проценти за позикою або фінансовим кредитом, що були надані резидентам у період з 01.01.2017 р. до 31.12.2018 р., якщо такі доходи відповідають умовам пп. 141.4.11 п. 141.4 ст. 141 розділу ІІІ Податкового кодексу (звільнені від оподаткування згідно з п. 47 підрозділу 4 розділу ХХ Кодексу).
  • Відповідно змінилася нумерація кодів рядків:
  • з 24 на 27 — для відображення доходів за операціями з розміщення державних деривативів та доходів, що виплачуються за державними деривативами, відповідно до умов правочинів з державним боргом за державними зовнішніми запозиченнями та гарантованим державою боргом відповідно до п. 37 підрозділу 4 розділу ХХ Податкового кодексу;
  • з 25 на 28 — для підсумку показників таблиці 1 «Усього».

Додаток ТЦ

Розглянемо зміни до додатка ТЦ до декларації «Самостійне коригування податкових зобов’язань платника податку з метою трансфертного ціноутворення»

Звітним (податковим) періодом для подання додатка ТЦ визначено річний період.

Змінами до пп. 39.5.4 п. 39.5 ст. 39 Податкового кодексу платнику дозволено при здійсненні самостійного коригування податкових зобов’язань розраховувати їх відповідно до максимального або мінімального значення діапазону цін (рентабельності), а не до значення медіани такого діапазону, як це було раніше.

З урахуванням цих положень для розрахунку сум коригування таблицю додатка ТЦ доповнено новими графами:

  • графа 14 — мінімальне значення діапазону цін/рентабельності — застосовується при продажу товарів (робіт, послуг);
  • графа 16 — максимальне значення діапазону цін/рентабельності — застосовується при придбанні товарів (робіт, послуг).

У графах 14 та 16 зазначається показник діапазону цін/рентабельності, до якого проведено коригування податкових зобов’язань. У разі використання показника діапазону рентабельності зазначається цифрове значення такого показника у відсотках.

З таблиці видалено графу 8, в якій раніше відображався код за Державним класифікатором продукції та послуг.

Відповідно, в оновленому додатку ТЦ також змінилася нумерація граф починаючи з графи 8.

Сумарні значення показників граф 15 та 17 додатка ТЦ переносяться до відповідних рядків додатка РІ та додатка ЦП.

При складанні відповідних додатків до декларації слід звертати увагу на примітки до окремих показників, які є підказками для коректного заповнення таких показників.

Додаток ЦП

У зв’язку зі змінами розрахунку різниць щодо операцій з продажу або іншого відчуження цінних паперів, передбачених п. 141.2 ст. 141 Податкового кодексу, також внесено зміни до додатка ЦП до рядка 4.1.3 ЦП та 4.1.4 ЦП додатка РІ до рядка 03 РІ декларації, а саме доповнено новими рядками:

  • рядок 4.1.3 РІ — загальний результат переоцінки цінних паперів (рядок 4.1.3.1 — рядок 4.1.3.2) (+/–) — показник цього рядка переноситься до рядка 4.1.3 ЦП додатка РІ до рядка 03 РІ декларації у разі від’ємного значення;
  • рядок 4.1.3.1 — загальна сума дооцінок цінних паперів, відображена у складі фінрезультату до оподаткування;
  • рядок 4.1.3.2 — загальна сума уцінок цінних паперів, відображена у складі фінрезультату до оподаткування;
  • рядок 04 — від’ємний загальний результат переоцінки цінних паперів, не врахований у попередніх податкових періодах;
  • рядок 4.1.4.РІ — фінрезультат від продажу та інших способів відчуження цінних паперів (рядок 01 — рядок 02 — рядок 03 — рядок 04) (+/–) — показник цього рядка переноситься до рядка 4.1.4 ЦП додатка РІ до рядка 03 РІ декларації у разі позитивного значення.

Додаток АМ

Додаток АМ до рядка 1.2.1 додатка РІ до рядка 03 РІ декларації «Інформація щодо нарахованої амортизації» складається з метою відоб­раження показників балансової вартості основних фондів та нематеріальних активів, сум амортизації за звітний (податковий) період відповідно до п. 138.3 ст. 138 Податкового кодексу (підсумковий результат з графи 5 рядка 1.2.1 додатка АМ переноситься до рядка 1.2.1 додатка РІ до декларації).

Для розрахунку амортизації вартість ОЗ та НМА визначається без урахування їх переоцінки (уцінки, дооцінки), проведеної відповідно до положень бухобліку (пп. 138.3.1 п. 138.3 ст. 138 Податкового кодексу).

Нагадаємо, що платникам надано право застосування з 01.01.2017 р. мінімально допустимого строку амортизації щодо ОЗ четвертої групи (два роки) для розрахунку амортизації за прямолінійним методом — щодо нових ОЗ, для яких забезпечується одночасне виконання встановлених Кодексом вимог: придбані після 01.01.2017 р. та не використовувалися раніше, введені в експлуатацію в межах 2017 — 2018 рр., використовуються у власній господарській діяльності та не продаються або не надаються в оренду іншим особам (за виключенням платників податків, основним видом діяльності яких є послуги з надання в оренду майна) (п. 43 підрозділу 4 розділу ХХ Кодексу).

З метою відокремлення показників балансової вартості та розрахованої суми амортизації для ОЗ четвертої групи, щодо яких застосовується прискорена амортизація, таблицю додатка у розділі «Основні засоби» доповнено новим рядком А.4.1.

Звертаємо увагу, що рядок А.4.1 додатка АМ заповнюється при розрахунку амортизації за прямолінійним методом щодо ОЗ четвертої групи з використанням мінімально допустимого строку амортизації відповідно до п. 43 підрозділу 4 розділу ХХ Податкового кодексу.

Крім того, показники рядка А.4.1 враховуються у підсумковому рядку А17 додатка АМ (сума рядків А1 — А16) та не включаються до значень показників рядка А4 з метою недопущення подвоєння сум у показнику А4.

Додаток ВП

Додаток ВП до рядків 26 — 29, 31 — 33 декларації передбачений для розрахунку податкових зобов’язань за період, у якому виявлено помилку, а також для виправлення помилок, поданих у складі декларації за поточний звітний (податковий) період. Показники оновленої редакції додатка ВП приведено у відповідність із показниками оновленої форми декларації.

ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА

Податковий кодекс — Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI. Закон про бухоблік — Закон України від 16.07.99 р. № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Наказ № 467 — наказ Мінфіну України від 28.04.2017 р. № 467 «Про внесення змін до форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств»

«Горячие линии»

Дата: 26 октября, четверг
Время проведения: с 14:00 до 16:00
Контактный номер: (044) 501-06-42