Рентная плата

Будматеріали з корисних копалин

19.06.2017 / 15:02

Підприємства, господарська діяльність яких пов’язана із видобуванням корисних копалин для виробництва будівельних матеріалів, зобов’язані обчислювати податкові зобов’язання з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин (далі — рентна плата). Які особливості визначення бази оподаткування у таких підприємств, розглянемо детальніше.

Проектування технологічних процесів

Підпунктом 3.1.3 п. 3.1 ст. 3 Норм № 808 визначено, що технологія виробництва нерудних матеріалів, як правило, повинна проектуватися за результатами технологічного випробовування сировини, яке визначає схему технологічного процесу, основного обладнання та якості готової продукції з урахуванням комплексного використання сировини, надійності роботи, економії сировинних, матеріальних та паливно-енергетичних ресурсів, а будь-який дробильно-сортувальний завод щебеневого підприємства є відокремленим технологічним комплексом з подрібнення у кілька стадій (перша, друга, третя тощо) гірської породи, отриманої внаслідок відокремлення моноліту від гірського масиву за допомогою вибухових робіт, з метою виробництва готової продукції різних розмірів (фракцій).

Водночас зазначені Норми є інструментом для Положення № 300, а також Інструкції № 199, який має значний вплив на обґрунтування показників і параметрів кондицій на мінеральну сировину для підрахування запасів і ресурсів твердих корисних копалин у надрах та визначення показників геолого-економічних оцінок родовищ, що подаються на державну експертизу й оцінку відповідно до ст. 45 Кодексу про надра та Положення № 865.

При цьому максимальна достовірність інформації про параметри проектованих або функціонуючих технологічних процесів добування сировини у кар’єрі та виробництво готової продукції на заводі, які згідно з п. 11 Норм № 808 входять до складу підприємства нерудних будівельних матеріалів як з екскаваторним, так і з гідромеханізованим способом розробки родовищ, забезпечує коректність обчислення коефіцієнта рентабельності гірничого підприємства під час геолого-економічної оцінки запасів корисних копалин родовища, що вводиться в експлуатацію, та передбаченої п. 25 Положення № 865 регулярної повторної геолого-економічної оцінки запасів корисних копалин родовищ, які використовуються підприємствами нерудних будівельних матеріалів в умовах як високої волатильності вартості засобів виробництва, включаючи регулярні нормативні оцінки вартості земельних ділянок, так і волатильності цін на окремі види готової продукції різних розмірів (фракцій). При цьому коректність обчислення коефіцієнта рентабельності гірничого підприємства під час геолого-економічної оцінки забезпечує правильне обчислення податкових зобов’язань з рентної плати за розрахунковим методом.

Довідково
Гірничі підприємства, які порушили строк регулярної повторної геолого-економічної оцінки запасів корисних копалин ділянки надр, обчислюють податкові зобов'язання із застосуванням коефіцієнта рентабельності, що дорівнює трикратному розміру облікової ставки Нацбанку України.

Види діяльності гірничого підприємства за КВЕД

Гірниче підприємство — цілісний технічно та організаційно відокремлений майновий комплекс засобів і ресурсів для видобутку корисних копалин, будівництва та експлуатації об’єктів із застосуванням гірничих технологій (шахти, рудники, копальні, кар’єри, розрізи, збагачувальні фаб­рики тощо).

Водночас згідно з ДК 009:2010 секція В «Добувна промисловість і розроблення кар’єрів» включає як добування корисних копалин і розроблення кар’єрів, добування мінералів, які зустрічаються в природі у вигляді твердих порід, так і допоміжні види діяльності, які здійснюють задля підготовки сировини до реалізації: дроблення, розмелювання, очищення, сушіння, сортування. Допоміжну діяльність здійснюють виробничі одиниці, що добувають корисні копалини, та/або підприємства, розташовані біля місця добування корисних копалин.

Зокрема, згідно із затвердженими наказом № 396 Методологічними основами та поясненнями до ДК 009:2010 у розділі 8 «Добування інших корисних копалин та розроблення кар’єрів» до класу 08.11 «08.11 Добування декоративного та будівельного каменю, вапняку, гіпсу, крейди та глинистого сланцю» включено у тому числі такі види діяльності, як добування відкритим способом, грубе оброблення та пиляння декоративного та будівельного каменю, такого як мармур, граніт, пісковик, вапняковий камінь тощо; відбій і дроблення декоративного та будівельного каменю.

Класифікація за розмірними класами

Дробильно-сортувальні установки належать до видів обладнання, для окремих груп якого за потужністю виробництва щебеню у таблиці 3.49 Норм № 808 наведено інтервальні оцінки таких виробничих та економічних показників, як: матеріалоємність, навантаження на основні засоби, собівартість 1 м3 товарної продукції (середня), річна продуктивність праці одного працівника в тисячах кубічних метрів. При цьому основні техніко-економічні показники визначено лише для процесів переробки гірничої маси у готову продукцію без урахування витрат допоміжних об’єктів та служб.

Водночас п. 2.13 Норм № 808 визначено, що кар’єри на 100 % спеціалізовано до дробильно-сортувальних установок та технологічних схем, які згідно із п. 3.14 зазначених Норм повинні забезпечити випуск щебеню дрібних фракцій від 5 (3) до 10 мм та від 10 до 20 мм у кількості не менше 50 % загальної маси щебеню.

Аналіз інтегральних показників таблиці 2.15 пп. 2.4.4 п. 2.4 Норм № 808, які регламентують вимоги до гранулометричного складу відокремленої вибуховим способом гірничої маси, демонструє, що бризантне дроблення гірської породи формує понад 40 % маси уламків такої породи, які належать до щебеневої продукції розмірних класів 5 — 120 мм та пісків дроблення розмірного класу 0 — 5 мм.

При цьому повторне або додаткове дроблення щебеневих фракцій розміру понад 40 мм спричинено винятково характером сегментації ринку споживачів — виробників архітектурно-будівельних конструкцій та шляхово-ремонтних робіт, яка може суттєво змінитися.

Таким чином, не передбачено застосування як об’єкта та бази оподаткування будь-яких техніко-економічних показників господарської діяльності гірничих підприємств, що спеціалізуються на виробництві будівельних матеріалів, інших, ніж ті, що визначено у Податковому кодексі, — обсяг та вартість відповідного виду ідентичної товарної продукції.

Хто та за що сплачує

Платниками рентної плати є суб’єкти господарювання, які набули права користування об’єктом (ділянкою) надр на підставі отриманих спеціальних дозволів на користування надрами в межах конкретних ділянок надр з метою провадження господарської діяльності з видобування корисних копалин, у тому числі під час геологічного вивчення (або геологічного вивчення з подальшою дослідно-промисловою розробкою) в межах зазначених у таких спеціальних дозволах об’єктів (ділянок) надр (пп. 252.1.1 п. 252.1 ст. 252 Податкового кодексу).

Об’єктом оподаткування рентною платою по кожній наданій у користування ділянці надр, визначеній у відповідному спеціальному дозволі, є обсяг товарної продукції гірничого підприємства — видобутої корисної копалини (мінеральної сировини), що є результатом господарської діяльності з видобування корисних копалин у податковому (звітному) періоді, приведеної у відповідність із стандартом, установленим галузевим законодавством (п. 252.3 вищезазначеної статті).

Базою оподаткування рентною платою є вартість обсягів видобутих у податковому (звітному) періоді корисних копалин (мінеральної сировини), яка окремо обчислюється для кожного виду корисної копалини (мінеральної сировини) для кожної ділянки надр на базових умовах поставки (склад готової продукції гірничого підприємства) (п. 252.6 ст. 252 Податкового кодексу).

При цьому вартість відповідного виду товарної продукції гірничого підприємства — видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) у податковому (звітному) періоді обчислюється платником для кожної ділянки надр на базових умовах поставки (склад готової продукції гірничого підприємства) за більшою з таких її величин за фактичними цінами реалізації відповідного виду товарної продукції гірничого підприємства — видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) або за розрахунковою вартістю відповідного виду товарної продукції гірничого підприємства — видобутої корисної копалини (мінеральної сировини), крім вуглеводневої сировини (п. 252.7 ст. 252 Податкового кодексу).

Корисні копалини за своїм значенням поділяються на корисні копалини загальнодержавного і місцевого значення, перелік яких затверджено постановою № 827.

Чи оподатковуються відходи виробництва

Нормами № 808 встановлено, що у технологічних схемах заводів має бути передбачено утилізацію відходів, до яких при щебеневому виробництві належать уламки фракції 0 — 5 мм (пп. 3.1.6 п. 3.1 цих Норм). Водночас п. 3.12 зазначених Норм встановлено, що з метою підвищення раціонального використання сировини необхідно включити до номенклатури продукції не тільки щебеневі фракції, а й фракції збагаченого піску із відсіву дроблення за ГОСТ 8736-85 «Пісок для будівельних робіт», а також включити до схеми технологічного процесу крім трьох стадій механічного дроблення також промивання та класифікацію пісків із відсіву дроблення.

Таким чином, у разі виконання вимог п. 3.12 Норм № 808 при затвердженні проекту щебеневого підприємства відсіви дроб­лення згідно з п. 2.13 Методичних рекомендацій № 2 має бути взято на облік щебеневого підприємства як зворотні відходи виробництва. Водночас при виконанні геолого-економічної оцінки має бути враховано доходи від реалізації збагаченого піску із відсіву дроблення.

У разі розміщення окремих видів відходів на власних територіях щебеневих підприємств як вторинної сировини обов’язок зі сплати екологічного податку не виникає (пп. 240.1.3 п. 240.1 ст. 240 Податкового кодексу).

За відсутності у затвердженій в установленому порядку технологічній схемі функціонування щебеневого підприємства вимог про збагачення піску із відсіву дроблення гірнича порода фракцій 0 — 5 мм розміщується у місцях видалення відходів із сплатою екологічного податку за масу розміщеної породи.

Таким чином, Податковим кодексом не передбачено звільнення від сплати екологічного податку відходів такої класифікації, які підлягають остаточному розміщенню (захороненню) у спеціально відведених місцях.

Водночас Закон про відходи не містить обмежень права власників відходів на їх використання для операцій класифікації збагаченого піску із відсіву дроблення з наступною реалізацією споживачу та сплатою рентної плати.

ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА

Податковий кодекс — Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI. Кодекс про надра — Кодекс України про надра від 27.07.94 р. № 132/94-ВР. Закон про відходи — Закон України від 05.03.98 р. № 187/98-ВР «Про відходи». Постанова № 827 — постанова Кабінету Міністрів України від 12.12.94 р. № 827 «Про затвердження переліків корисних копалин загальнодержавного та місцевого значення». Наказ № 396 — наказ Держкомстату України від 23.12.2011 р. № 396 «Про затвердження Методологічних основ та пояснень до позицій Класифікації видів економічної діяльності». ДК 009:2010 — Класифікація видів економічної діяльності ДК 009:2010, затверджена наказом Держспоживстандарту України від 11.10.2010 р. № 457. Положення № 300 — Положення про порядок розробки та обґрунтування кондицій на мінеральну сировину для підрахунку запасів твердих корисних копалин у надрах, затверджене наказом Державної комісії України по запасах корисних копалин від 07.12.2005 р. № 300. Положення № 865 — Положення про порядок проведення державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 22.12.94 р. № 865. Інструкція № 199 — Інструкція із застосування Класифікації запасів і ресурсів корисних копалин державного фонду надр до родовищ будівельного й облицювального каменю, затверджена наказом Державної комісії України по запасах корисних копалин від 16.12.2002 р. № 199. Методичні рекомендації № 2 — Методичні рекомендації з бухгалтерського обліку запасів, затверджені наказом Мінфіну України від 10.01.2007 р. № 2. Норми № 808 — «Общесоюзные нормы технологического проектирования предприятий нерудных строительных материалов», затверджені наказом Міністерства будівельних матеріалів СРСР від 20.12.85 р. № 808. Методологічні основи та пояснення № 396 — Методологічні основи та пояснення до позицій Класифікації видів економічної діяльності, затверджені наказом Держкомстату України від 23.12.2011 р. № 396. ГОСТ 8736-85 — ГОСТ 8736-85 «Пісок для будівельних робіт» від 01.07.86 р.

«Горячие линии»

Дата: 23 ноября, четверг
Время проведения: с 14:00 до 16:00
Контактный номер: (044) 501-06-42