Юридическая практика

Помилкове нарахування податкового зобов’язання

19.06.2017 / 16:40

Суть справи

Як свідчать обставини справи, фізична особа «Т» перебуває на обліку в ДПІ як платник земельного податку. В її користуванні знаходиться земельна ділянка загальною площею 0,15105 га, надана на підставі рішення міської ради від 01.03.2006 р. для проектування та будівництва автостоянки.

Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за фізичною особою «Т» зареєстровано право власності на вказаний об’єкт нерухомого майна (будівлі та споруди автостоянки, 1/2частки) на підставі акта державної приймальної комісії Інспекції ДАБК про прийняття в експлуатацію закінченого об’єкта будівництва та рішення виконавчого комітету міськради про затвердження акта державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію.

Згідно з договором оренди землі, укладеним між міськрадою та фізичною особою «Т» (орендар), остання приймає у строкове платне користування земельну ділянку (строком на два роки), зареєстровану в Державному реєстрі земель за кадастровим номером 1312 : 0030. В оренду надається земельна ділянка загальною площею 0,3021 га. Площа частки, за яку справляється орендна плата, становить 50 %, або 0,15105 га (п. 2.1 договору).

Нормативна грошова оцінка земельної ділянки на час укладання договору становить 267 771,13 грн (п. 2.3 договору). Річна орендна плата за земельну ділянку встановлюється у грошовій формі (у гривнях) з урахуванням п. 2.1 договору в розмірі земельного податку, збільшеного на коефіцієнт 1,3 (п. 4.1 договору). Зміна нормативно-грошової оцінки земельної ділянки та її індексація здійснюється без унесення змін та доповнень до цього договору в порядку та у випадках, передбачених законодавством України (п. 4.2 договору).

Крім того, п. 7.8 договору оренди передбачено, що повернення земельної ділянки здійснюється за актом приймання-передачі.

За даними Державного земельного кадастру про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, нормативна грошова оцінка земельної ділянки (кадастровий номер 1312 : 0030) за період з 01.01.2008 р. по 08.07.2008 р. становила 183 123,93 грн (2,25 — зональний коефіцієнт, 0,86 — сукупний локальний коефіцієнт, 0,50 — коефіцієнт функціонального використання, 1 510 м2 — площа земельної ділянки, 244,01 грн — базова вартість 1 м2 земель міста).

З урахуванням вимог Податкового кодексу, змін базової вартості 1 м2 земель міста (базова вартість 1 м2 земель у 2016 р. становила 548,31 грн) і відповідно до рішень міськради від 26.06.2013 р. та від 27.04.2016 р., листа Держгеокадастру України від 11.01.2016 р. про індексацію нормативної грошової оцінки земель ДПІ здійснено розрахунок податкового зобов’я­зання із земельного податку з фізичних осіб на 2016 р. фізичної особи «Т» у розмірі 24 031,34 грн (801 039,79 грн (нормативна грошова оцінка земельної ділянки) × 3 % (ставка земельного податку), нормативна грошова оцінка земельної ділянки площею 0,15105 га становила 801 039,79 грн (2,25 (зональний коефіцієнт) × 0,86 (сукупний локальний коефіцієнт) × 0,50 (коефіцієнт функціонального використання) × 1 510 м2 (площа земельної ділянки) × 548,31 грн (базова вартість 1 м2 земель міста)).

Згідно з вимогами Податкового кодексу та на підставі вищезазначеного ДПІ проведено нарахування фізичній особі «Т» грошового зобов’язання із земельного податку на 2016 р. та винесено податкове повідомлення-рішення про сплату земельного податку з фізичних осіб у сумі 24 031,34 грн.

Під час розгляду первинної скарги враховано постанову суду від 20.04.2016 р., ухвалу суду від 06.07.2016 р. та рішення міськради від 13.07.2016 р., визначено, що розмір земельного податку за вказаною земельною ділянкою з  фізичної особи «Т» на 2016 р. має становити 14 685,72 грн (801 039,79 грн (нормативна грошова оцінка земельної ділянки) × 3 % (ставка земельного податку) : 12 місяців × 5 місяців) + (801 039,79 грн (нормативна грошова оцінка земельної ділянки) × 1 % (ставка земельного податку) : 12 місяців × 7 місяців).

Рішенням ГУ ДФС області податкове повідомлення-рішення ДПІ скасовано в частині надмірно визначеного розміру орендної плати з фізичних осіб на суму 9 345,62 грн, в іншій частині — залишено без змін, а скаргу фізичної особи «Т» — частково задоволено.

Позиція платника

Платник податків просить скасувати вищезазначене податкове повідомлення-рішення, оскільки вважає, що воно суперечить нормам чинного законодавства. Фізична особа «Т» стверджує, що у неї не виникло право власності або користування земельною ділянкою у 2016 р., оскільки не було продовжено строк дії договору оренди землі, тому вона не є платником земельного податку відповідно до чинного законодавства.

Витяг з рішення

Статтею 206 Земельного кодексу передбачено, що використання землі в Україні є платним. Об’єктом плати за землю вважається земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Згідно зі ст. 269 Податкового кодексу платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв); землекористувачі.

Земельна ділянка — частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, цільовим (господарським) призначенням та з визначеними щодо неї правами (пп. 14.1.74 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Згідно з пп. 14.1.75 зазначеного пункту земельне поліпшення — результат будь-яких заходів, що призводять до зміни якісних характеристик земельної ділянки та її вартості. До земельних поліпшень належать матеріальні об’єкти, розташовані у межах земельної ділянки, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни призначення, а також результати господарської діяльності або проведення певного виду робіт (зміна рельєфу, поліпшення ґрунтів, розміщення посівів, багаторічних насаджень, інженерної інфраструктури тощо).

Орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності — це обов’язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (пп.14.1.136 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу).

Відповідно до ст. 31 Закону про оренду землі договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї зі сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом.

Враховуючи норми ст. 654 Цивільного кодексу розірвання договору здійснюється у формі договору і відповідні відомості такого договору повинні вноситися до державного реєстру земель.

У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі, такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором (ст. 33 Закону про оренду землі).

Статтею 34 цього Закону передбачено, що в разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов’язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором.

Питання орендної плати за землю державної та комунальної власності врегульовано ст. 288 Податкового кодексу.

Згідно з п. 288.1 зазначеної статті підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, зобов’язані до 1 лютого подавати до контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний контролюючий орган про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни.

Платником орендної плати є орендар земельної ділянки (п. 288.2 ст. 288 Податкового кодексу).

Відповідно до пп. 288.5.1 п. 288.5 зазначеної статті (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою 3 % нормативної грошової оцінки.

Податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285 — 287 Податкового кодексу (п. 288.7 ст. 288 Кодексу).

Згідно з п. 55.1 ст. 55 цього Кодексу податкове повідомлення-рішення про визначення суми грошового зобов’язання платника податків або будь-яке інше рішення контролюючого органу може бути скасовано контролюючим органом вищого рівня під час проведення процедури його адміністративного оскарження та в інших випадках у разі встановлення невідповідності таких рішень актам законодавства.

Як свідчать обставини справи, фізична особа «Т» є користувачем земельної ділянки державної та комунальної власності, тому зобов’язана сплачувати орендну плату за земельну ділянку державної власності не менше 3 % нормативної грошової оцінки виходячи з діючої нормативної грошової оцінки землі з урахуванням коефіцієнта індексації до розірвання договору та повернення орендодавцю земельної ділянки з дотриманням вимог чинного законодавства.

Враховуючи вищезазначене, рішенням, прийнятим за розглядом повторної скарги, податкове повідомлення-рішення про нарахування суми податкового зобов’язання із земельного податку з фізичних осіб скасовано, а скаргу фізичної особи «Т» — задоволено.

Водночас ГУ ДФС області зобов’язано забезпечити нарахування фізичною особою «Т» орендної плати згідно з вимогами Податкового кодексу з урахуванням усіх обставин справи та прийняття ДПІ відповідного податкового повідомлення-рішення.

ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА

Земельний кодекс — Земельний кодекс України від 25.10.2001 р. 2768-III. Податковий кодекс — Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI. Цивільний кодекс — Цивільний кодекс України від 16.01.2003 р. 435-IV. Закон про оренду землі — Закон України від 06.10.98 р. № 161-XIV «Про оренду землі»

«Горячие линии»

Дата: 21 декабря, четверг
Время проведения: с 14:00 до 16:00
Контактный номер: (044) 501-06-42