Налог на имущество

Як оформити право на землю

24.07.2017 / 15:46

Якщо фізична особа відповідно до рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування набула право власності на земельну ділянку або згідно з цивільно-правовою угодою право власності на житловий будинок, будівлю, споруду, нежиле приміщення, то до цієї фізичної особи переходить право власності на земельну ділянку, але у цієї ділянки немає кадастрового номера. Це означає, що відомості про неї не внесено до Державного земельного кадастру (далі — Кадастр).
При цьому за землекористування земельною ділянкою, не зареєстрованою у Кадастрі, передбачено нарахування податкових зобов’язань із земельного податку.

Підстави для набуття права власності

Земельні відносини в Україні регулюються Земельним, а справляння плати за землю — Податковим кодексами.

Відповідно до п. 269.1 ст. 269 Податкового кодексу платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі.

Згідно зі ст. 206 Земельного кодексу використання землі в Україні є платним. Підпунктом «в» ст. 96 цього Кодексу передбачено, що землекористувачі зобов’язані своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.

Набуття права власності та права користування земельними ділянками із земель державної і комунальної власності громадянами та юридичними особами здійснюється за рішеннями органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених Земельним кодексом.

Відповідно до ст. 81 цього Кодексу громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі:

  • придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами;
  • безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності;
  • приватизації земельних ділянок, що були раніше надані їм у користування;
  • прийняття спадщини;
  • виділення в натурі (на місцевості) належної їм земельної частки (паю).

Також громадяни, які чесно, відкрито і безперервно користуються земельною ділянкою протягом 15 років, але не мають документів, які б свідчили про наявність у них прав на цю земельну ділянку, можуть звернутися до органу державної влади, Ради міністрів АР Крим або органу місцевого самоврядування з клопотанням про передачу її у власність або надання у користування. Розмір цієї земельної ділянки встановлюється у межах норм, визначених ст. 119 Земельного кодексу.

Кадастр як єдина державна геоінформаційна система про землі в межах кордонів України містить про неї необхідні відомості.

Як отримати право власності

Відповідно до Земельного кодексу громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, що перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених ст. 122 цього Кодексу.

Згідно із Земельним кодексом особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на її розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених ст. 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки.

Використання земельних ділянок без належного оформлення прав, включаючи право оренди, є порушенням норм земельного законодавства (статті 125, 211 Земельного кодексу).

Отже, у разі якщо фізична особа відповідно до рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування набула право власності або право користування на земельну ділянку із земель комунальної власності, то такій особі для одержання права на цю земельну ділянку необхідно звернутися до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування і територіальних органів Держгеокадастру за місцем розташування земельної ділянки (статті 118, 123 Земельного кодексу) для передачі їй земельної ділянки у власність або у користування.

У разі набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об’єкти. До особи, яка набула право власності на житловий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення (п. 1 ст. 120 Земельного кодексу).

Також згідно зі ст. 377 Цивільного кодексу до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, установлених для поперед­нього землевласника (землекористувача).

Згідно з п. 286.6 ст. 286 Податкового кодексу за земельну ділянку, на якій розташована будівля, що перебуває у користуванні кількох юридичних або фізичних осіб, податок нараховується кожному з них пропорційно тій частині площі будівлі, що знаходиться в їх користуванні з урахуванням прибудинкової території.

При цьому власник нежилого приміщення (його частини) у багатоквартирному житловому будинку сплачує до бюджету податок за площі під такими приміщеннями (їх частинами) з урахуванням пропорційної частки прибудинкової території з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно (п. 287.8 ст. 287 Податкового кодексу).

Хто контролює достовірність даних

Пунктом 61.1 ст. 61 Податкового кодексу визначено, що податковий контроль — це система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів.

Водночас центральні органи виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері земельних відносин та у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, у сфері будівництва, щомісяця, але не пізніше 10 числа наступного місяця, а також за запитом відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки подають інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (п. 286.1 ст. 286 Податкового кодексу).

Якщо земля використовується неправомірно

Керуючись принципом платного використання земельних ділянок (ст. 206 Земельного кодексу), суб’єкт господарювання, який не сформував земельну ділянку (відомості про неї не внесено до Кадастру) та не оформив прав на неї (далі — суб’єкт, що неправомірно використовує земельну ділянку), використовуючи таку земельну ділянку, створює підстави для виникнення ризиків податкового адміністрування плати за землю:

  • неотримання податкових зобов’язань;
  • унеможливлення взяття суб’єкта, що неправомірно використовує земельну ділянку, на податковий облік, що створює умови для ухилення від справляння плати за землю;
  • отримання податкових зобов’язань у неповному обсязі;
  • недоотримання плати за землю в результаті необґрунтованої сплати земельного податку замість орендної плати за користування земельною ділянкою державної або комунальної власності суб’єктом, що неправомірно використовує земельну ділянку, до якого переходить право власності на земельну ділянку і який не може набути право власності на землю, у тому числі у разі придбання об’єкта нерухомості, розташованого на такій земельній ділянці, проте має право отримати таку земельну ділянку на умовах оренди (частина п’ята ст. 120 та частина третя ст. 145 Земельного кодексу);
  • унеможливлення встановлення контролю за об’єктом оподаткування для суб’єк­та, що неправомірно використовує земельну ділянку, якщо відсутні відомості у Кадастрі щодо місця розташування, розміру земельної ділянки і межі земельної ділянки не встановлені в натурі (на місцевості);
  • унеможливлення встановлення контролю за базою оподаткування для суб’єкта, що неправомірно використовує земельну ділянку, у разі відсутності відомостей у Кадастрі щодо нормативної грошової оцінки окремої земельної ділянки.

Де звірити дані

Платники податку мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за місцем знаходження земельної ділянки для проведення звіряння даних.

У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема документів на право власності, користування пільгою, контролюючий орган за місцем знаходження земельної ділянки здійснює протягом 10 робочих днів перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).

ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА

Земельний кодекс — Земельний кодекс України від 25.10.2001 р. № 2768-ІІІ. Податковий кодекс — Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI. Цивільний кодекс — Цивільний кодекс України від 16.01.2003 р. № 435-ІV

«Горячие линии»

Дата: 26 октября, четверг
Время проведения: с 14:00 до 16:00
Контактный номер: (044) 501-06-42