Таможенное дело

Вільна торгівля з Канадою

31.07.2017 / 12:38

З 01.08.2017 р. набирає чинності Угода про вільну торгівлю між Україною та Канадою (далі — Угода), яку ратифіковано Законом № 1917. Цей документ сприятиме зміцненню та розвитку двостороннього торговельно-економічного співробітництва між Україною та Канадою, дасть можливість вітчизняним товаровиробникам отримати переваги безмитного доступу до ринку Канади, відкриє перспективи для українського бізнесу як для розширення ринків збуту, так і для розвитку й модернізації власного виробництва з метою підвищення конкурентоспроможності на нових ринках. Зупинимося на окремих аспектах реалізації положень Угоди, пов’язаних з питаннями митно-тарифного регулювання (механізми поетапного зниження тарифних ставок та  адміністрування походження товарів, тарифних квот).

 
 З 01.08.2017 р.
Угода скасує
98 %
тарифів на українські товари, які продаватимуться до Канади. Для канадських товарів одразу скасовується
72 %
тарифів, а упродовж семи років безмитний експорт збільшиться
до 98 %

Угода складається з 19 глав, 21 додатка і двох тарифних планів для України та Канади. Положення Угоди регулюють такі сфери двосторонніх відносин, як торгівля товарами, що включає сільськогосподарську, промислову продукцію, рибу та морепродукти.

Із набранням чинності Угодою Канада відкриває для українських експортерів безмитний доступ до 98 % свого ринку. Це стосується як сфери сільськогосподарських, так і промислових товарів. Однак є винятки:

  • для аграрної продукції Угода передбачає нульові ставки мит для всіх сільськогосподарських продуктів, окрім 108 тарифних ліній, які можна буде експортувати без сплати мита в ме­жах глобальних квот Канади. Це, зокрема, птиця (в тому числі заморожена, пташиний жир), молочні продукти (молоко, вершки, йогурт, вершкове масло), яйця і яєчні продукти, сири та цукор;
  • для промислової продукціїєдиним винятком є легкові автомобілі. На них встановлено перехідний період в сім років, за який мита поступово знизяться до 0 %.

Найбільші переваги від скасування мит отримають українські виробники одягу (буде скасовано мито в розмірі 17,2 %) та взуття (9,7 %)), представники машинобудівної (5,6 %) та хімічної галузей (4,5 %), а також аграрії (4,5 % для овочів та фруктів).

З набранням чинності Угодою  Україна скасовує мита лише для 72 % товарів походженням з Канади. Мита на решту товарів скасовуватимуться поступово з перехідним періодом у 3, 5 та 7 років. Окрім того, документом передбачено часткову лібералізацію щодо важливих для України сільськогосподарських товарів, а також тарифні квоти на певні товари (свинина).

Як оподатковуються ввізним митом товари з Канади

Відповідно до п. 2 ст. 2.4 «Скасування тарифів на імпорт» Частини В «Тарифи» Глави 2 «Національний режим та доступ до ринків» Угоди «кожна Сторона поступово скасовує встановлені нею мита на товари, що походять з іншої Сторони, згідно зі своїм Графіком, наведеним у додатку 2-B («Скасування тарифів»)».

При цьому згідно з п. 3 цієї статті у процесі скасування тарифів кожна Сторона повинна застосовувати до товарів, що походять з іншої Сторони, якими торгують між собою Сторони, найнижчу ставку мита, що визначається шляхом порівняння ставки, встановленої відповідно до Графіка, наведеного у додатку 2-B, та ставки, що діє у рамках режиму найбільшого сприяння (РНС).

Згідно з Класифікатором документів, затвердженим наказом № 1011  (далі – Класифікатор), для застосування тарифної преференції до товарів походженням з Канади використовується код тарифної преференції «420».

Графік України, наведений у додатку 2-B, опубліковано на офіційному сайті ДФС («Головна > БАНЕР > Митне оформлення > Суб’єктам ЗЕД > Вільна торгівля>Угода про вільну торгівлю між Україною та Канадою>Тарифний графік України»). 

Тарифні квоти на канадські товари

Згідно з пп. (а) п. 2 додатка 2-B («Скасування тарифів») до Глави 2 «Національний режим та доступ до ринків» Угоди товари походженням з відповідної Сторони в нижчезазначених сумарних кількостях, включених до позиції з позначкою «Тарифна квота на свинину» у Графіку для України, звільняються від сплати мита в роки, зазначені нижче (табл. 1):

Таблиця 1

Рік

Річний сукупний обсяг
(у метричних тоннах, маса-нетто)

2017

10 000 MT

2018

11 429 MT

2019

12 857 MT

2020

14 286 MT

2021

15 714 MT

2022

17 143 MT

2023

18 571 MT

2024 і кожний наступний рік

20 000 MT

Тарифну квоту встановлено для свинини походженням з Канади,  що класифікується за кодами згідно з УКТ ЗЕД 0203 21 10 00, 0203 21 90 00,   0203 22 11 00, 0203 22 19 00, 0203 22 90 00, 0203 29 11 00, 0203 29 13 00, 0203 29 15 00, 0203 29 55 00, 0203 29 59 00, 0203 29 90 00, 0206 41 00 00, 0206 49 00 00,  0209 10 11 00 (пп. (е) п. 2 додатка 2-B Угоди) .

Усі тарифні квоти для поставок в Україну розподіляються за принципом «перший прийшов — перший обслуговується» (пп. (д)  п. 3 цього додатка).

Для реалізації цієї частини Угоди необхідно керуватися вимогами наказу № 1203, яким затверджено порядок, що визначає механізм використання тарифних квот на імпорт в Україну товарів з держав — членів ЄС та з інших країн, якщо це передбачено міжнародними договорами України про вільну торгівлю із цими країнами.

Відповідно до зазначеного порядку розподіл тарифних квот для застосування нульової ставки мита здійснюється програмно-інформаційним комплексом «Облік тарифних квот» ДФС України в автоматизованому режимі  на підставі поданої декларантом митної декларації, яка повинна містити такі відомості:

  • код товару згідно з УКТ ЗЕД, включений до пп. (е) п. 2 додатка 2-B Угоди (графа 33 МД);
  • відомості про країну походження товару — Канада (графа 34 МД);
  • інформацію про наявність оригіналу документа про походження, визначеного Угодою: декларація про походження, код документа «7018» (графа 44 МД).
  • код звільнення від сплати ввізного мита «421» (графа 36 МД).

Згідно з підпунктами (е) та (f) п. 3 додатка 2-B на офіційному сайті ДФС забезпечуються публікація та щоденне оновлення інформації про загальні обсяги та залишок невикористаної тарифної квоти («Головна > БАНЕР > Митне оформлення > Суб’єктам ЗЕД > Вільна торгівля>Угода про вільну торгівлю між Україною та Канадою >Тарифна квота»).

Відповідно до пп. (б») п. 2 вищезазначеного додатка мито на товари походженням з відповідної Сторони в сумарних кількостях, що перевищують сумарну кількість, зазначену в пп. (a) п. 2 цього додатка, повинні бути встановлені за ставкою, не вищою за базову ставку мита, визначену для такої позиції в Графіку України (поза межами тарифної квоти ставка мита для товару, що класифікується за кодом згідно з УКТ ЗЕД 0209 10 11 00, становить 15 %, для всіх інших товарів, наведених у пп. (е») п. 2 додатка, — 10 %).

Які товари вилучаються з режиму вільної торгівлі

Згідно з пп. (k) п. 1 додатка 2-B до Глави 2 «Національний режим та доступ до ринків» Угоди із зобов’язань щодо скасування мита на імпорт в Україну вилучено товари походженням з Канади за кодами згідно з УКТ ЗЕД (перехідна категорія «Е» у Графіку України щодо скасування або зниження мита), зазначеними у табл. 2.

Таблиця 2

Код товару згідно
з УКТ ЗЕД

Назва

 

Цукор з цукрової тростини або з цукрових буряків і хімічно чиста цукроза, у твердому стані:

1701 12 10 00

цукор-сирець без додання ароматичних добавок або барвників: буряковий цукор: для рафінування

1701 12 90 00

цукор-сирець без додання ароматичних добавок або барвників: буряковий цукор: інший

1701 13 10 00

цукор-сирець без додання ароматичних добавок або барвників: тростинний цукор, зазначений в примітці до товарних підпозицій 2 до цієї групи: для рафінування

1701 13 90 00

цукор-сирець без додання ароматичних добавок або барвників: тростинний цукор, зазначений в примітці до товарних підпозицій 2 до цієї групи: інший

1701 14 10 00

цукор-сирець без додання ароматичних добавок або барвників: інший тростинний цукор: для рафінування

1701 14 90 00

цукор-сирець без додання ароматичних добавок або барвників: інший тростинний цукор: інший

1701 91 00 00

інший: з доданням ароматичних добавок або барвників

1701 99 10 00

інший: з доданням ароматичних добавок або барвників цукор білий

1701  99 90 00

інший: з доданням ароматичних добавок або барвників цукор білий: інші

 

Інші цукри, включаючи хімічно чисті лактозу, мальтозу, глюкозу та фруктозу, у твердому стані; сиропи з цукрів без додання ароматичних добавок або барвників; мед штучний, змішаний або незмішаний з натуральним медом; карамелізовані цукор і патока:

1702 11 00 00

лактоза та сироп лактози: з вмістом лактози 99 мас. % або більше, визначеної як безводна лактоза, у перерахунку на суху речовину

Ставки вивізного мита при експорті до Канади

Відповідно до ст. 2.9 «Експортне (вивізне) мито» Частини C «Нетарифні заходи» Угоди «для більшої впевненості кожна Сторона може застосовувати експортне мито відповідно до своїх прав та зобов’язань в рамках СОТ».

Інформацію про перелік товарів, на які законами України встановлено ставки вивізного (експортного) мита, розміщено на офіційному сайті ДФС («Головна>БАНЕР>Митне оформлення >Суб’єк­там ЗЕД>Ставки ввізного та вивізного мита>Вивізне мито>Вивізне мито»)

Як підтвердити походження товарів

Відповідно до п. 1 ст. 1.6 «Визначення термінів загального застосування» Частини В  «Загальні визначення» Глави 1 «Загальні положення та визначення» Угоди термін «що походить з відповідної/іншої Сторони» означає такий, що відповідає вимогам щодо походження, визначеним у Главі 3 «Правила та процедури визначення походження».

Пунктом 1 «Загальні вимоги» ст. 3.2 Частини В  «Правила визначення походження» Глави 1 Угоди встановлено, що для цілей цієї Угоди вважається, що товар походить з тієї Сторони, в якій відбулася остання виробнича операція, якщо на території Сторони або на території обох Сторін відповідно до ст. 3.3 він був:

  • (а)           повністю вироблений у розумінні ст. 3.4;
  • (b)           вироблений винятково з матеріалів, що походять з відповідної Сторони,  в тому числі з матеріалів, зазначених у ст. 3.5.2; або
  • (c)           підданий достатній обробці/переробці у розумінні ст. 3.5 (переробка, за якої задовольняються умови, зазначені у додатку 3-А «Специфічні правила визначення походження товарів»).

Згідно зі ст. 3.15 Частини C «Процедури визначення походження» Глави 3 Угоди товари, що походять з України, при ввезенні в Канаду і товари, що походять з Канади, при ввезенні в Україну користуються перевагами преференційного тарифного режиму в рамках цієї Угоди на підставі декларації («декларація про походження»).

Згідно з Класифікатором для декларації про походження використовується код документа «7018».

Декларація про походження зазначається на інвойсі або іншому комерційному документі, що містить опис товару, який походить з відповідної Сторони, з достатньою для його ідентифікації деталізацією.

Кожна Сторона вимагає, щоб декларацію про походження було оформлено та підписано експортером, якщо Сторонами не передбачено інакше (п. 3 ст. 3.16 Частини C «Процедури визначення походження» Угоди).

З урахуванням зобов’язань щодо експорту товарів, установлених пунктами 1 — 3 ст. 3.16 Частини C «Процедури визначення походження» Угоди, при експорті товарів з України до Канади у графі 44 МД проставляється код «7018» декларації про походження (у справах митниці залишається копія декларації про походження).

Декларація про походження є дійсною протягом 12 місяців з дати її заповнення експортером або довшого терміну, встановленого Стороною-імпортером. Звернення до митних органів Сторони-імпортера за наданням преференційного тарифного режиму приймаються протягом терміну дії декларації про походження (ст. 3.17 «Термін дії декларації про походження» Частини C «Процедури визначення походження» Угоди).

Угодою встановлено три мовні версії (українська, англійська, французька) тексту декларації про походження товару, наведені у додатку 3-B до Угоди (с. 13).

Мовні версії (українська, англійська, французька) тексту декларації про походження товару опубліковано на офіційному сайті ДФС («Головна > БАНЕР > Митне оформлення > Суб’єктам ЗЕД > Вільна торгівля>Угода про вільну торгівлю між Україною та Канадою>Декларація про походження»).

Якщо Транзит через країни, що не є учасниками Угоди

Статтею 3.19частини C «Процедури визначення походження» Угоди наведено таку вимогу транзиту товарів через територію країн, які не є учасниками Угоди: кожна Сторона через свої митні органи може вимагати від імпортера підтвердження того, що товар, для якого імпортер звертається для надання преференційного тарифного режиму, транспортувався відповідно до положень ст. 3.13, надавши для цього:

  • документи перевізника, у тому числі товаросупровідні або товарно-транспортні накладні, із зазначенням маршруту транспортування і всіх місць відвантаження та перевантаження товару до його ввезення;
  • у разі транзиту товару через території Сторін або його перевантаження за ме­жами територій Сторін — копії документів митного контролю із зазначенням для цього митного органу, що товар залишався під митним контролем під час перебування за межами території Сторін.

Хто і як перевіряє достовірність походження товару

Відповідно до п. 1 ст. 3.26 «Перевірка походження» Частини C «Процедури визначення походження» Угоди Сторони повинні забезпечити, щоб запит щодо перевірки походження товару та дотримання всіх інших вимог Глави 3 здійснювався:

  • на основі методів оцінки ризику, які застосовуються митними органами Сторони-імпортера, що можуть включати довільну вибірку, або
  • у випадках, коли Сторона-імпортер має обґрунтовані сумніви.
Оскільки законодавством України не передбачено подання інвойсу або іншого комерційного документа до декількох партій ідентичних товарів при ввезенні їх на митну територію України, графа «Період» в декларації про походження, як передбачено п. 5 ст. 3.16 «Зобов’язання стосовно експорту» Частини C «Процедури визначення походження» Угоди, не застосовується

Пунктом 3 цієї статті передбачено, що митний орган Сторони-імпортера може здійснити перевірку походження товару шляхом надсилання письмової вимоги про проведення перевірки походження товару митним органом Сторони-експортера. При поданні вимоги про проведення такої перевірки митний орган Сторони-імпортера має надати для митного органу Сторони-експортера:

  • (a) відомості про митний орган, який подає вимогу;
  • (b) назву експортера або виробника, що підлягає перевірці;
  • (c) предмет і обсяг перевірки;
  • (d) копію декларації про походження та якщо це застосовується — будь-яку іншу відповідну документацію.

За наявності обґрунтованих сумнівів щодо достовірності декларації про походження товару перевірка такого документа здійснюється шляхом  направлення митницею до ДФС обгрунтованого запиту, оформленого з урахуванням вищезазначених вимог та згідно з наказом № 1050.

За запитом митної адміністрації Канади ДФС України здійснює верифікацію (перевірку достовірності) декларацій про походження товару з України у порядку, передбаченому ст. 47 Митного кодексу та затвердженому постановою № 1029.

Згідно з п. 8 ст. 3.26 «Перевірка походження» Угоди верифікація декларацій про походження здійснюється у найкоротший термін протягом 12 місяців після отримання ДФС запиту від митної адміністрації Канади.

Митний орган Сторони-експортера зобов’язаний завершити перевірку походження товару та дотримання інших вимог цієї Глави і повинен:

  • (а) надати до митного органу Сторони-імпортера у формі цінного або рекомендованого листа чи будь-яким іншим способом, що забезпечує підтвердження одержання відповідного документа цим митним органом, письмовий звіт, необхідний для визначення того, чи походить товар з відповідної Сторони, із зазначенням: результатів перевірки; опису товару, що є предметом перевірки, і тарифної класифікації відповідно до застосування правила визначення походження; опису та пояснення щодо процесу виробництва, достатніх для обґрунтування статусу походження товару; інформацію про спосіб, у який було проведено перевірку; за необхідності — супровідну документацію;
  • (b) якщо це передбачено національним законодавством, — повідомити експортера про своє рішення щодо походження товару.

Статтею 3.23 «Зберігання документації»  Частини C «Процедури визначення походження» Угоди встановлено такі вимоги до зберігання експортером/імпортером, виробником документів, що підтверджують походження товарів. 

1. Кожна Сторона вимагає, щоб експортер, який заповнив декларацію про походження, зберігав копію цієї декларації, а також усі супровідні документи, зазначені у ст. 3.22, протягом трьох років після оформлення декларації про походження або довшого строку, визначеного Стороною-експортером.

2. Кожна Сторона повинна передбачити, що у випадках, коли експортер при оформленні декларації про походження керувався письмовою довідкою виробника, виробник зобов’язаний зберігати документацію відповідно до п. 1.

У випадках, коли це передбачено в законодавстві Сторони-імпортера, імпортер, якому було надано преференційний тарифний режим, зобов’язаний зберігати облікові матеріали на ввезену продукцію, включаючи копію декларації про походження, протягом трьох років з дати, коли було надано преференційний режим, або довшого періоду, встановленого Стороною-імпортером.

Коли застосовується процедура відновлення режиму вільної торгівлі

Згідно з п. 4 ст. 3.16 «Зобов’язання стосовно експорту» Частини C «Процедури визначення походження» Угоди декларація про походження може бути заповнена експортером під час або після експортування товару, до якого вона належить, за умови, що вона буде надана Стороні-імпортеру протягом двох років або довшого строку, визначеного законодавством Сторони-імпортера, після імпортування товару, на який вона оформлена.

Відповідно до свого національного законодавства Сторона має забезпечити таке: у разі ввезення на територію цієї Сторони товару, який був би кваліфікований як такий, що походить з відповідної Сторони, якби на момент його ввезення імпортер мав декларацію про походження, імпортер цього товару має право протягом не менше ніж трьох років з дати ввезення подати заяву про відшкодування йому мита, сплаченого через те, що до товару не було застосовано преференційний тарифний режим (п. 4 cт. 3.18 «Зобов’язання щодо імпорту» Частини C «Процедури визначення походження» Угоди).

Згідно зі ст. 301 Митного кодексу повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів здійснюється відповідно до Бюджетного та Податкового кодексів.

Відповідно до пунктів 3 та  6 частини п’ятої ст. 301 Митного кодексу повернення сум відповідних митних платежів здійснюється у разі відновлення режиму вільної торгівлі та коли платником податків подано до органу доходів і зборів документи, які підтверджують наявність у нього на день подання органу доходів і зборів митної декларації для митного оформлення права на звільнення від сплати митних платежів.

Статтею 43 Податкового кодексу визначено, що обов’язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов’язання є подання платником податків заяви про таке повернення протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.

Таким чином, до товарів може бути відновлено режим вільної торгівлі в рамках Угоди про вільну торгівлю між Україною та Канадою на підставі подання митниці заяви разом з:

  • декларацією про походження, наявною в імпортера та дійсною згідно зі ст. 3.17 Частини C «Процедури визначення походження» Угоди на момент ввезення товару, але не застосованою для цілей преференційного режиму. Така декларація може бути надана митниці не пізніше трьох років від дня виникнення надміру сплаченої суми;
  • декларацією про походження протягом 12 місяців з дати її складання експортером в Канаді, але не пізніше двох років після ввезення товарів, яких вона стосується (від дня виникнення надміру сплаченої суми).

Порядок повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надміру сплачених до бюджету, контроль за справлянням  яких здійснюється митними органами, затверджено наказом № 618.

Додаток

Використана література

Бюджетний кодекс — Бюджетний кодекс України від 08.07.2010 р. № 2456-VI. Митний кодекс — Митний кодекс України від  13.03.2012 р. № 4495- VI. Податковий кодекс  — Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI. Угода про вільну торгівлю між Україною та Канадою — Угода про вільну торгівлю між Україною та Канадою від 11.07.2016 р., ратифікована Законом України від 14.03.2017 р. № 1917-VIII. Закон № 180 — Закон України від 07.05.96 р. № 180/96-ВР «Про вивізне (експортне) мито на живу худобу та шкіряну сировину». Закон № 216 — Закон України від 27.10.2002 р. № 216-IV «Про вивізне (експортне) мито на відходи та брухт чорних металів». Закон № 309 — Закон України від 03.06.2008 р. № 309-VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України». Закон № 441 — Закон України від 13.12.2006 р. № 441-V «Про ставки вивізного (експортного) мита на брухт легованих чорних металів, брухт кольорових металів та напівфабрикати з їх використанням». Закон № 1033 — Закон України від 10.09.99 р. № 1033-XIV «Про ставки вивізного (експортного) мита на насіння деяких видів олійних культур». Закон № 1917 — Закон України від 14.03.2017 р. № 1917-VIII «Про ратифікацію Угоди про вільну торгівлю між Україною та Канадою». Постанова № 1029 — постанова Кабінету Міністрів України  від 09.12.2015 р. № 1029 «Про затвердження Порядку верифікації (перевірки достовірності) сертифікатів і декларацій про походження товару з України». Наказ № 618 — наказ Держмитслужби України від 20.07.2007 р. № 618 «Про затвердження Порядку повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами». Наказ № 1011 — наказ Мінфіну України від 20.09.2012 р. № 1011 «Про затвердження відомчих класифікаторів інформації з питань державної митної справи, які використовуються у процесі оформлення митних декларацій». Наказ № 1050 — наказ Держмитслужби України від 13.09.2010 р. № 1050 «Про затвердження Порядку направлення до Держмитслужби звернень митних органів щодо проведення  перевірки сертифікатів про походження товару». Наказ № 1203 — наказ Мінфіну України «Про затвердження Порядку конт­ролю за розподілом тарифної квоти» від 11.12.2014 р. № 1203  

«Горячие линии»

Дата: 21 декабря, четверг
Время проведения: с 14:00 до 16:00
Контактный номер: (044) 501-06-42