Юридическая практика

Нерезидент передав право керування ТЗ

07.08.2017 / 12:53

Судом касаційної інстанції при розгляді справ про порушення митних правил було взято до уваги, що надані позивачем документи сукупно з його діями щодо керування транспортним засобом «FORD», реєстраційний знак «Lt», зі свідомою заміною литовського реєстраційного номера на український номер «Ua» об’єктивно свідчать про обізнаність позивача щодо митного режиму цього транспортного засобу, спрямованість його умислу на використання цього транспортного засобу без сплати митних платежів, мінімізацію ризиків викриття безпідставності такого використання, а зрештою на ухилення від сплати митних платежів.

Судове рішення

Як встановлено Вищим адміністративним судом України (далі — ВАСУ), у справі № 633/383/16-а позивач звернувся до суду з позовом про скасування постанови митниці ДФС у справі про порушення митних правил від 08.12.2016 р., якою його визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 485 Митного кодексу, у зв’язку з чим накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 300 % несплаченої суми митних платежів на суму 419 593,89 грн.

Постановою районного суду від 31.01.2017 р., залишеною без змін ухвалою апеляційного адміністративного суду від 19.04.2017 р., у задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі заявник ставить питання про скасування ухвалених у справі судових рішень, мотивуючи свою вимогу порушенням судами норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

У відкритті касаційного провадження у справі відмовлено з таких підстав.

Відмовляючи у задоволенні позову, суди попередніх інстанцій виходили з того, що відповідно до ст. 485 Митного кодексу заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (конт­ракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією самою метою митниці ДФС документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, щодо яких надано пільги зі сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв’язку з якими було надано такі пільги, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 300 % несплаченої суми митних платежів.

Зі змісту зазначеної статті Митного кодексу вбачається, що склад такого порушення обумовлює наявність в діях декларанта особливої мети — ухилення від сплати податків та зборів або зменшення їх розміру.

Частиною першою ст. 103 цього Кодексу визначено, що тимчасове ввезення — це митний режим, відповідно до якого іноземні товари, транспортні засоби комерційного призначення ввозяться для конкретних цілей на митну територію України з умовним повним або частковим звільненням від оподаткування митними платежами та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності і підлягають реекспорту до завершення встановленого строку без будь-яких змін, за винятком звичайного зносу в результаті їх використання.

Довідково
Протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, щодо яких надано пільги зі сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв’язку з якими було надано такі пільги, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 300 % несплаченої суми митних платежів.

Під час розгляду і вирішення справи судами було встановлено, що згідно з витягом з електронних баз даних АСМО «Інспектор» транспортний засіб «FORD», реєстраційний знак «Lt», країна реєстрації — Литва, був ввезений 17.03.2015 р. на митну територію України нерезидентом з метою особистого користування в митному режимі «Тимчасове ввезення до 1 року». Водночас 05.07.2016 р. транспортним засобом «FORD», реєстраційний знак «Lt», керував позивач, який не мав при собі реєстраційного документа на транспортний засіб, крім того, на зазначеному автомобілі закріплено номерний знак від іншого транспортного засобу, про що було складено постанову у справі про адміністративне правопорушення від тієї самої дати.

Суди дійшли висновку, що надана позивачем довіреність Європейської агенції соціальної інформації від 01.03.2015 р., якою йому довірено керувати транспортним засобом «FORD», реєстраційний знак «Lt», а також довіреність від імені власника цього автомобіля на використання, керування, розпорядження на ім’я нерезидента, не є належними і допустимими доказами наявності у позивача права користування цим транспортним засобом на митній території України.

Такий висновок обґрунтовується тим, що у випадку реалізації позивачем прав, наданих йому на підставі довіреності Європейської агенції соціальної інформації від 01.03.2015 р., умови перебування транспортного засобу «FORD» на митній території України у митному режимі «Тимчасове ввезення» були б іншими, ніж ті, за яких транспортний засіб був ввезений нерезидентом, а право позивача на тимчасове ввезення цього транспортного засобу було б похідним від сплати ним всіх митних платежів, передбачених частиною третьою ст. 380 Митного кодексу.

Таким чином, судами зроблено висновок, що надані позивачем документи сукупно з його діями щодо керування транспортним засобом «FORD», реєстраційний знак «Lt», зі свідомою заміною литовського реєстраційного номеру на український — «Ua», об’єктивно свідчать про обізнаність позивача щодо митного режиму цього транспортного засобу, спрямованість його умислу на його використання без сплати митних платежів, мінімізацію ризиків викриття безпідставності такого використання, а зрештою на ухилення від сплати митних платежів.

Відповідно до п. 5 частини п’ятої ст. 214 Кодексу адміністративного судочинства суддя-доповідач відмовив у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

За змістом цієї норми касаційна скарга повинна містити посилання на помилкове та/або неправильне застосування норм матеріального права при вирішенні справи та/або порушення судами норм процесуального права (у разі оскарження судового рішення по суті — пояснення, як такі порушення вплинули на правильність вирішення справи).

Враховуючи зміст касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень, ця касаційна скарга є необгрунтованою, а викладені в ній докази не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, оскільки заявник не наводить підстав, які б дали змогу вважати, що суд неправильно застосував норми матеріального або процесуального права.

ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА

Кодекс адміністративного судочинства — Кодекс адміністративного судочинства України від 06.07.2005 р. № 2747-IV. Митний кодекс — Митний кодекс України від 13.03.2012 р. № 4495-VI. Податковий кодекс — Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI. Закон № 1389 — Закон України від 31.05.2016 р. № 1389-VIII «Про внесення зміни до підрозділу 5 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо стимулювання розвитку ринку вживаних транспортних засобів». Постанова № 1388 — постанова Кабінету Міністрів України від 07.09.98 р. № 1388 «Про затвердження Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів»

«Горячие линии»

Дата: 23 ноября, четверг
Время проведения: с 14:00 до 16:00
Контактный номер: (044) 501-06-42