Другие налоги

Розділ 1. Принцип «витягнутої руки» як світовий стандарт контролю за ТЦ

28.08.2017 / 10:42

За оцінками Світового банку та ООН, близько 2/3 операцій світової торгівлі здійснюється всередині транснаціональних корпорацій (далі — ТНК). В той час як господарська діяльність між незалежними компаніями зазвичай визначається ринковими чинниками, асоційовані підприємства у взаємовідносинах між собою дуже часто застосовують угоди, умови яких можуть істотно відрізнятися від ринкових. Найчастіше це відображається у використанні трансфертних цін.

Трансфертна ціна відповідно до Настанов ОЕСР — це ціна, що встановлюється між асоційованими організаціями, за якою одне підприємство реалізує товари, нематеріальні активи і надає послуги іншому асоційованому підприємству. Самі по собі трансфертні ціни не є чимось негативним, адже вони не завжди є завищеними або заниженими порівняно з ринковими. Негативним є саме процес зловживання (маніпулювання) трансфертними цінами з метою мінімізації оподаткування.

У випадку коли трансфертні ціни не відображають кон’юнктуру ринку (ринкові чинники), це може призвести до неправильного розрахунку податкових зобов’язань асоційованих підприємств і відповідно до зниження податкових надходжень до бюджетів країн, в яких такі підприємства розташовані.

Враховуючи те, що основною метою ТНК є отримання максимального прибутку, трансфертне ціноутворення (далі — ТЦ) широко використовується групами ТНК та асоційованими підприємствами, як один із механізмів підвищення власного прибутку за рахунок зменшення витрат на податки.

Отже, для потреб податкового контролю та визначення справедливого розміру прибутку, який мало би отримати асоційоване підприємство, в кожній державі, яка дбає про свій бюджет та добробут громадян, виникає необхідність в оцінці правильності встановлення суб’єктами господарювання трансфертної ціни за відсутності ринкових чинників.

Як міжнародний стандарт для цілей оподаткування господарських операцій між взаємозалежними особами Організацією економічного співробітництва та розвитку (далі — ОЕСР) рекомендовано використання «Arm’s Length Principle» — «принципу «витягнутої руки». Зазначений підхід застосовується усіма державами — членами ОЕСР та багатьма іншими країнами світу (наразі це понад 100 країн), та передбачає збільшення податкових зобов’язань асоційованих осіб у контрольованих операціях (далі — КО) до рівня податкових зобов’язань незалежних осіб в аналогічних (зіставних) операціях.

Одне з пояснень такої назви полягає в такому. Якщо співпрацюють два асоційованих підприємства, ринкові чинники можуть і не впливати безпосередньо на їх торгові і фінансові взаємини (зокрема, може відбуватися «перенесення прибутку» до одного з підприємств, що знаходяться в державі з більш лояльним оподаткуванням). Це відбувається, тому що асоційовані підприємства працюють «рука об руку» (тобто працюють заодно, мають «близькі» взаємовідносини). Водночас якщо господарська діяльність відбувається між незалежними підприємствами, то, як правило, умови їх комерційних і фінансових взаємовідносин максимально наближені до ринкових — тобто незалежні підприємства взаємодіють на відстані «витягнутої руки» (дотримуючись дистанції, діючи виключно у власних інтересах).

Офіційне формулювання принципу «витягнутої руки» міститься у п. 1 ст. 9 Модельної конвенції ОЕСР щодо податку на доходи та капітал, яка є основою для укладання двосторонніх податкових угод між країнами: якщо між двома асоційованими підприємствами в їхніх комерційних або фінансових взаємовідносинах створюються або встановлюються умови, відмінні від тих, які мали б місце між двома незалежними підприємствами, тоді будь-який прибуток, який за відсутності таких умов міг би бути нарахований одному з них, але з причин наявності цих умов не був йому нарахований, може бути включений до прибутку цього підприємства і відповідно оподаткований.

Згідно з принципом «витягнутої руки» ймовірні викривлення у розподілі економічних вигід (переваг) між взаємозалежними сторонами операції не мають впливати на податкові зобов’язання сторін, а податкові наслідки економічної діяльності мають визначатися на підставі її об’єктивного економічного змісту.

В іншому випадку доходи (виручка, прибуток), які внаслідок відхилення у ціні не отримані взаємозалежними сторонами операції, враховуються з метою оподаткування таких сторін.

При застосуванні цього принципу члени ТНК розглядаються як окремі суб’єкти господарювання, а не як невід’ємні структури одного об’єднаного суб’єкта господарювання. Такий підхід дає змогу розглядати членів групи — пов’язаних суб’єктів господарювання незалежно одне від одного, та порівнювати умови, що склалися в контрольованих операціях між ними з умовами порівняних неконтрольованих операцій.

Такий аналіз контрольованих та неконтрольованих операцій, який називається «аналіз порівнянності», є основою застосування принципу «витягнутої руки» та розглядатиметься далі.

Як зазначається у Настановах ОЕСР — існує декілька причин, через які країни-члени ОЕСР та інші країни ухвалили принцип «витягнутої руки». Основною причиною є те, що такий принцип передбачає певну рівність у податковому ставленні до членів групи ТНК та незалежних підприємств. Оскільки згідно з цим принципом асоційовані і незалежні підприємства розглядаються з метою оподаткування на основі більш рівноправного підходу, це не сприяє створенню для тих чи інших підприємств податкових переваг чи нерівноправних умов, які б за інших обставин призвели до порушень конкурентних позицій і тих, і інших підприємств. Таким чином, принцип «витягнутої руки», який не враховує податкові чинники під час прийняття економічних рішень, забезпечує розвиток міжнародної торгівлі та інвестицій.