Другие налоги

Розділ 10. Документація з ТЦ

28.08.2017 / 17:28

Відповідно до розділу V Настанов ОЕСР оформлення документації з ТЦ (далі — Документація) має три цілі:

  • переконатись, що платники податків належним чином розглянули вимоги з ТЦ при встановленні ціни, а також інших умов при здійсненні операцій між асоційованими підприємствами, та вимоги щодо надання інформації про прибуток, отриманий в результаті таких операцій, у своїх податкових деклараціях;
  • забезпечити податкові служби інформацією, необхідною для оцінки ризиків, пов’язаних з ТЦ, на основі повної інформації;
  • забезпечити податкові служби необхідною інформацією, що використовуватиметься при проведенні аудиту щодо дотримання суб’єктами, що підлягають оподаткуванню у їх юрисдикціях, вимог з ТЦ.

Вимоги щодо оформлення та подання Документації викладено у підпунктах 39.4.3 — 39.4.9 п. 39.4 ст. 39 Податкового кодексу.

Платників податків, що здійснюють КО, зобов’язано вести та зберігати Документацію за кожний звітний період (пп. 39.4.3 ст. 39 цього Кодексу). Такий обов’язок стимулюється запровадженням штрафної санкції за її неподання.

10.1. Процедура направлення запитів на подання Документації та її надання контролюючому органу

Документація на відміну від звіту про КО подається платником податків до контролюючого органу тільки за запитом ДФС. У запиті вказується, щодо яких КО має бути надано відповідну Документацію.

Такий запит може бути надіслано ДФС не раніше 1 травня року, що настає за календарним роком, в якому таку КО було здійснено (пп. 39.4.4 п. 39.4 ст. 39 Податкового кодексу).

Процедуру прийняття рішення та направлення запиту на подання Документації визначено у Розділі ІІІ Порядку № 706.

Так у п. 3 цього розділу зазначено: якщо аналіз звітів про КО свідчить про невідповідність умов КО принципу «витягнутої руки», контролюючий орган (наразі це ГУ ДФС у областях, м. Києві та Офіс великих платників податків ДФС) ініціює перед ДФС направлення запиту до платників податків щодо подання Документації.

ДФС за результатами розгляду звернення контролюючого органу приймає рішення про направлення запиту або недоцільність його направлення, про що інформує ініціатора запиту.

ДФС з урахуванням результатів первинного аналізу інформації про здійснені платником податків КО може також самостійно прийняти рішення щодо направлення запиту про надання Документації, про що інформує контролюючий орган, в якому платник перебуває на обліку.

З урахуванням п. 42.2 ст. 42 Податкового кодексу запит направляється платнику податків за його адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручається платнику податків (його законному чи уповноваженому представникові).

Запит на подання Документації має відповідати загальним вимогам щодо направлення платникам податків письмових запитів про подання інформації, зазначеним у п. 73.3 ст. 73 Податкового кодексу.

Згідно з абзацом восьмим п. 73.3 ст. 73 цього Кодексу письмовий запит платнику податків про подання інформації може бути направлено контролюючим органом для визначення відповідності умов КО принципу «витягнутої руки» під час здійснення податкового контролю за ТЦ відповідно до ст. 39 Кодексу.

Такий запит підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу і повинен містити:

  • підстави для надіслання запиту відповідно до цього пункту із зазначенням інформації, яка це підтверджує;
  • перелік інформації, яка запитується, та перелік документів, які пропонується надати;
  • печатку контролюючого органу.

Враховуючи, що запит на подання Документації надсилається виключно ДФС, він підписується Головою (заступником Голови) ДФС або уповноваженими особами ДФС, інформацію про яких оприлюднено на web-порталі ДФС в розділі «Про Службу > Уповноважені особи» (http://sfs.gov.ua/pro-sfs-ukraini/upovnovajeni-osobi/).

Платник податків, отримавши запит від ДФС, зобов’язаний подати Документацію щодо КО, зазначених у запиті, протягом 30 календарних днів з дня його отримання (пп. 39.4.7 п. 39.4 ст. 39 Податкового кодексу) до контролюючого органу, вказаного у запиті.

Документація має містити інформацію, визначену в п. 39.4.6 п. 39.4 ст. 39 цього Кодексу.

Якщо на запит ДФС платником надано Документацію не в повному обсязі або якщо в ній відсутнє належне обґрунтування відповідності умов КО принципу «витягнутої руки», ДФС згідно з пп. 39.4.8 п. 39.4 ст. 39 Податкового кодексу має право запросити додаткову інформацію та/або відповідне обґрунтування. Платник повинен надати відповідь на такий запит також протягом 30 календарних днів з дня надходження.

Зазначена додаткова інформація або обґрунтування відповідності умов КО принципу «витягнутої руки» є невід’ємною частиною Документації.

 
! Важливо
ДФС листом № 19084 надано роз’яснення, що у разі коли пошта не може вручити платнику податків запит на подання Документації через відсутність за місцезнаходженням його посадових осіб, їх відмову отримати запит, невстановлення фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, то такий запит, направлений з дотриманням вимог підпунктів 39.4.4 та 39.4.8 п. 39.4 ст. 39, ст. 42, ст. 73 Податкового кодексу, вважається врученим у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення (із зазначенням причин невручення). Таким чином, у разі ненадання платником Документації або додаткової інформації (обґрунтування відповідності умов КО принципу «витягнутої руки») протягом 30 календарних днів з дати, вказаної поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення відповідного запиту, до платника можуть бути застосовані штрафні санкції відповідно до п. 120.3 ст. 120 цього Кодексу.

10.2. Вимоги до змісту Документації

Податковий кодекс не містить вимог щодо форми викладення Документації, яка подається у вигляді єдиного документа або сукупності документів у довільній формі. Документація подається державною мовою, а у разі подання разом з Документацією документів, викладених іноземною мовою, платник податків одночасно має подати переклад таких документів українською мовою (пп. 39.4.9 п. 39.4 ст. 39 цього Кодексу).

Водночас Податковим кодексом установлено обов’язковий перелік інформації, яку Документація повинна містити (пп. 39.4.6 п. 39.4 ст. 39 Кодексу). З 01.01.2017 р. її зміст розширено із врахуванням рекомендацій ОЕСР, викладених у Дії 13 плану БЕПС.

Отже, Документація повинна містити таку інформацію:

  • дані про пов’язаних осіб, а саме:

контрагента (контрагентів) КО;
осіб, які безпосередньо (опосередковано) володіють корпоративними правами платника податків у розмірі 20 і більше відсотків;
осіб, корпоративними правами яких у розмірі 20 і більше відсотків безпосередньо (опосередковано) володіє платник податків.

Дані повинні бути такими, що дають змогу ідентифікувати таких пов’язаних осіб (включаючи найменування держав (територій), податковими резидентами яких є такі особи, код особи, встановлений у державі (країні) їх реєстрації) та розкривати інформацію щодо критеріїв визнання таких осіб пов’язаними;

  • загальний опис діяльності групи компаній (включаючи материнську компанію та її дочірні підприємства), у тому числі організаційну структуру групи, опис господарської діяльності групи, політику ТЦ, інформацію про осіб, яким платник податків надає місцеві управлінські звіти (назва держави, на території якої такі особи утримують свої головні офіси);
  • опис структури управління платника податків, схему його організаційної структури;
  • опис діяльності та стратегії ділової активності, що провадиться платником податків, зокрема, економічні умови діяльності, аналіз відповідних ринків товарів (робіт, послуг), на яких проводить свою діяльність платник податків, основні конкуренти;
  • відомості про участь платника податків у реструктуризації бізнесу або передачі нематеріальних активів у звітному або попередньому році з поясненням аспектів цих операцій, що вплинули або впливають на діяльність платника податків;
  • опис КО та копії відповідних договорів (конт­рактів);
  • опис товарів (робіт, послуг), включаючи фізичні характеристики, якість і репутацію на ринку, країну походження і виробника, наявність товарного знака та іншу інформацію, пов’язану з якісними характеристиками товару (роботи, послуги);
  • відомості про фактично проведені розрахунки у КО (сума та валюта платежів, дата, платіжні документи);
  • чинники, які вплинули на формування та встановлення ціни, зокрема бізнес-стратегії сторін операції (за наявності), які істотно впливають на ціни товарів (робіт, послуг);
  • функціональний аналіз КО: відомості про функції осіб, що є сторонами (беруть участь) у КО, про використані ними активи, пов’язані з такою КО, та економічні (комерційні) ризики, які такі особи враховували під час здійснення КО;
  • економічний та порівняльний аналізи:

суму отриманих доходів (прибутку) та/або суму понесених витрат (збитку) внаслідок здійснення КО, рівень рентабельності;
обґрунтування вибору методу, який застосовано для визначення відповідності умов КО принципу «витягнутої руки», фінансового показника згідно з пп. 39.3.2.5 пп. 39.3.2 п. 39.3 ст. 39 та сторони, що досліджувалася згідно з пп. 39.3.2.7 пп. 39.3.2 п. 39.3 цієї статті;
обґрунтування вибору та інформація про зіставні операції (зіставних осіб) і джерела інформації, які використовувалися для аналізу;
розрахунок діапазону цін (рентабельності);
опис та розрахунок проведених коригувань згідно з пп. 39.2.2.1 пп. 39.2.2 п. 39.2 цієї статті.

У разі якщо стороною КО здійснюється постачання (продаж) товарів, робіт, послуг, інших предметів за КО кільком особам і для цілей встановлення відповідності умов КО принципу «витягнутої руки» здійснюється порівняння показника рентабельності такого постачальника, Документація має містити опис алгоритму розподілу витрат постачальника, понесених для здійснення таких операцій, які враховуються під час розрахунку показника рентабельності. Такий опис має містити інформацію про економічне обґрунтування вибору алгоритму розподілу витрат, методику його застосування, а також фактичний розрахунок, здійснений відповідно до обраної методики;

  • відомості про проведене платником податку самостійне пропорційне коригування податкової бази та сум податку відповідно до підпунктів 39.5.4 і 39.5.5 п. 39.5 ст. 39 Податкового кодексу (у разі його проведення).

Розглянемо детальніше в розрізі розділів, що саме має бути відображено у Документації.

Дані про пов’язаних осіб, які дають змогу їх ідентифікувати

У цьому розділі наводиться інформація про контрагента (контрагентів) КО, а також про всіх осіб, які безпосередньо (опосередковано) володіють корпоративними правами платника податків у розмірі 20 і більше відсотків або корпоративними правами яких у розмірі 20 і більше відсотків безпосередньо (опосередковано) володіє платник податків.

Ця інформація повинна дати змогу ідентифікувати зазначених осіб та містити зокрема, але не виключно: повне найменування, код особи, встановлений у державі (країні) їх реєстрації, найменування держав (територій), податковими резидентами яких є такі особи, та розкривати інформацію щодо критеріїв визнання таких осіб пов’язаними.

У разі якщо КО здійснюється з контрагентом — непов’язаною особою, про це зазначається у Документації. Водночас це не звільняє від необхідності розкрити інформацію про інших пов’язаних осіб (які володіють корпоративними правами платника у розмірі 20 і більше відсотків або корпоративними правами яких володіє платник).

Загальний опис діяльності групи, політика ТЦ

Якщо платник податків та його пов’язані особи є частиною або самі утворюють групу компаній (сукупність суб’єктів господарювання, пов’язаних через володіння або контроль, відносини між якими можуть впливати на умови або економічні результати їх діяльності чи діяльності осіб, яких вони представляють), зазначаються відомості про групу, її організаційну структуру, наводиться опис господарської діяльності. Також може бути зазначено інформацію про місце групи компаній на ринку у відповідній галузі, основні конкурентні переваги групи компаній (у тому числі із зазначенням матеріальних та нематеріальних активів, що суттєво впливають на ціноутворення).

Поняття «політика ТЦ» українським законодавством не визначено. Водночас світова практика свідчить, що одним з найефективніших інструментів у плані мінімізації податкових ризиків для платника є розробка спеціального внутрішнього документа — політики ТЦ, яка може бути частиною цінової, маркетингової політики або окремим внутрішнім регуляторним документом. Такий документ, як правило, містить чіткий і прозорий алгоритм процесу ТЦ у компанії, опис джерел ринкової інформації, використовуваної платником для оцінки ринкових рівнів рентабельності, порівнянності комерційних та фінансових умов тощо. В політиці ТЦ групи компаній зазвичай зазначаються функціональні профілі учасників групи та опис ланцюжка поставок продукції групи.

Платник податків може розкрити основні положення політики ТЦ, або надати разом із Документацією копію документа, яким її встановлено (затверджено).

Новелою 2017 р. є необхідність надання відомостей щодо осіб, яким платник податків надає місцеві управлінські звіти. Такі відомості мають містити також назву держави, на території якої ці особи утримують свої головні офіси.

Опис структури управління платника податків, схема його організаційної структури

Зазначається інформація щодо організаційної структури платника податків: середньооблікова чисельність штатних працівників, структурні підрозділи та/або філії, їх основні функціональні повноваження, штатна чисельність таких підрозділів. Водночас має бути вказано структуру управління, тобто підпорядкованість структурних підрозділів, осіб/ посади, які здійснюють керівництво, контроль та приймають основні управлінські рішення щодо діяльності платника податків.

Опис діяльності та стратегії ділової активності

У Документації має бути наведено опис діяльності платника згідно з установчими документами та яка здійснюється фактично. Доцільним є зазначення структури валового доходу в розрізі основних напрямів діяльності, та більш розгорнутий опис напрямів, які мають найбільший вплив на фінансовий результат господарської діяльності.

Зазначаються економічні умови діяльності та аналіз ринків товарів (робіт, послуг), на яких проводить свою діяльність платник податків. Мають бути вказані основні конкуренти платника податків, зокрема відповідно до суті КО.

У разі якщо платник у своїй діяльності використовує певні стратегії ділової активності — зазначаються які саме та їх вплив на результати господарської діяльності й ціноутворення у КО.

Відомості про участь платника податків у реструктуризації бізнесу або передачі нематеріальних активів

Якщо платник податків у звітному або попередньому році брав участь у реструктуризації бізнесу, тобто відбувалося приєднання, поділ, виділ чи злиття підприємств тощо або вдосконалення системи управління, фінансово-економічної політики підприємства, її операційної діяльності, системи маркетингу та збуту, управління персоналом тощо, необхідно розкрити та пояснити аспекти цих операцій. Також має бути зазначено, які з операцій із реструктуризації бізнесу вплинули, впливають або можуть вплинути на діяльність платника податків.

Також у цьому розділі надається вичерпна інформація у разі передачі нематеріальних активів платником або платнику: опис нематеріального активу, суть операції, вартість НМА тощо, та вплив передачі НМА на господарську діяльність платника.

Опис КО та копії відповідних договорів (контрактів)

Опис операції та умов її проведення передбачає відображення ціни, строків та інших обов’язкових та суттєвих умов договорів (контрактів).

Опис КО має надати розуміння економічній суті операції, зокрема чи відноситься ця КО до основної діяльності платника, проводиться вона регулярно чи є разовою.

Описуючи КО, доцільно зазначити істотні (суттєві) умови договору (контракту). Зокрема, обов’язкові умови, які повинні бути передбачені в зовнішньоекономічному договорі (контракті), встановлено Положенням № 201, а саме:

  • назва, номер договору, дата та місце його укладення;
  • повне найменування сторін, країни реєстрації, місцезнаходження, інформація про осіб, від імені яких укладається договір;
  • предмет договору (найменування, номенклатура, асортимент);
  • кількість і якість товарів (обсяги робіт, послуг);
  • базисні умови постачання товарів (відповідно до правил «Інкотермс»);
  • ціна і загальна вартість договору;
  • умови платежів;
  • умови здавання-приймання товару (робіт, послуг) (визначаються строки та місце фактичної передачі товару);
  • упаковка і маркування;
  • форс-мажорні обставини;
  • санкції та рекламації; врегулювання суперечок у судовому порядку.

Платники податків зобов’язані надавати разом із Документацією копії відповідних договорів (контрактів) щодо КО.

Опис товарів (робіт, послуг)

У цьому розділі зазначаються відомості щодо товарів (робіт, послуг), які є предметом КО, а саме: назва, технічні характеристики, фізичні властивості, країна походження і виробника, наявність товарного знака, репутація на ринку (із зазначенням наявності попиту в споживачів, унікальності, відмінності від інших продуктів (робіт, послуг) тощо).

При описі якісних характеристик товару (роботи, послуги) доцільно робити посилання на відповідність національним та міжнародним стандартам, технічні умови на продукцію, технологічні регламенти виробництва продукції, прийняті промислові формули, рецепти, а також умови технічної захищеності (патент, авторські права, торговий знак, ліцензії, завдяки яким власник володіє привілеєм над конкурентами).

Ціна договору насамперед залежить від того, що є предметом операції. Оцінка відповідності умов операцій принципу «витягнутої руки» залежить від розуміння, що саме є предметом операції та які характеристики товару (роботи, послуги) обумовлюють відповідну ціну на нього.

Отже, здійснюючи опис предмету КО, платник податків повинен охопити всі основні фізичні та споживчі характеристики, які можуть вплинути на формування ціни.

Відомості про фактично проведені розрахунки

Мають бути відображені відомості про фактично проведені розрахунки за КО в розрізі окремих специфікацій до договорів.

При цьому зазначаються сума та валюта платежів, дати, реквізити платіжних документів, за якими здійснено розрахунки.

Також зазначається інформація про наявність дебіторської/кредиторської заборгованості за розрахунками між платником та його контрагентом у КО.

Чинники, які вплинули на формування та встановлення ціни

У цьому розділі наводяться фактори (як зовнішні, так і внутрішні), які вплинули на процеси ціноутворення в цій операції. Такими факторами можуть бути:

  • аналіз ринків: світового, країни призначення, українського ринку відповідних товарів (робіт, послуг) у звітному періоді; тенденції ринку, інші ринкові, зовнішньоекономічні, політичні, соціальні фактори та події, які вплинули на встановлення ціни;
  • рівень державного регулювання в галузі та вплив такого регулювання на процеси ціно­утворення;
  • розмір звичайних надбавок чи знижок до ціни товарів (робіт, послуг), зокрема знижок, зумовлених сезонними та іншими коливаннями споживчого попиту на товари (роботи, послуги);
  • бізнес-стратегія (за наявності) та стратегія маркетингової діяльності (організація реклами, витрати на рекламу та ціноутворення, можливості стимулювання продажу, формування іміджу продукції та фірми в цілому);
  • наявність можливих замінників товарів (робіт, послуг), що виробляються, або інших товарів, що впливали на процеси ціноутворення у даній галузі промисловості у звітному періоді;
  • втрата товарами споживчих якостей, закінчення (наближення дати закінчення) строку зберігання (придатності, реалізації), збут неліквідних або низьколіквідних товарів.

Функціональний аналіз

Головна мета функціонального аналізу — пошук та упорядкування фактів про операцію з точки зору функцій, ризиків і активів з метою визначення того, як вони розподілені між сторонами КО.

У цьому розділі відображається інформація про:

  • функції, які виконувались сторонами операції, а також ступінь виконання ними кожної функції (пп. 39.2.2.4 пп. 39.2.2 п. 39.2 ст. 39 Податкового кодексу передбачено 21 основну функцію, які можуть бути проаналізовані під час визначення зіставності комерційних та/або фінансових умов операцій);
  • матеріальні та нематеріальні активи, які перебувають у розпорядженні сторін та використовуються в цілях отримання доходу в КО, ступінь використання цих активів.
  • ризики, які особи враховували під час здійснення КО, аналіз розподілу відповідальності між сторонами (пп. 39.2.2.5 пп. 39.2.2 п. 39.2 ст. 39 Податкового кодексу передбачено 10 основних ризиків, які можуть, зокрема, бути проаналізовані під час визначення зіставності комерційних та/або фінансових умов операцій);

За результатами функціонального аналізу вибирається найдоцільніший метод ТЦ, визначається сторона операції, яка буде досліджуватись відповідно до обраного методу ТЦ.

Економічний та порівняльний аналізи

У розділі зазначаються:

  • сума отриманих доходів (прибутку) та/або сума понесених витрат (збитку) внаслідок здійснення контрольованої операції, рівень рентабельності;
  • обгрунтування вибору методу, який застосовано для визначення відповідності умов КО принципу «витягнутої руки», фінансового показника (показника рентабельності) та сторони, що досліджувалася.

Платник податків повинен детально обґрунтувати підхід, який використано для вибору найдоцільнішого методу ТЦ, показника рентабельності та сторони, яка досліджувалась, з урахуванням попередньо проведеного опису операції, функціонального аналізу та наявних джерел інформації;

  • обгрунтування вибору та інформація про зіставні операції (зіставних осіб) і джерела інформації, які використовувалися для аналізу.

Обов’язково має бути зазначено інформацію про наявність/відсутність у платника податків неконтрольованих операцій з непов’язаними особами, які можуть бути потенційно зіставними для проведення порівняння з КО (внутрішня порівнянність).

Якщо платник податків проводив порівняльний аналіз комерційних та фінансових умов контрольованих та зіставних операцій з використанням баз даних (наприклад Amadeus або Ruslana), повинна бути надана така інформація:

первинна вигрузка з бази даних (у форматі ехсеl) в електронному вигляді;

деталізовані поетапні результати після застосування кожного з критеріїв відбору: вигруз­­ки з баз даних (у форматі ехсеl) із відображенням компаній, які були виключені з первинної вибірки;

податкові номери зіставних компаній та/або унікальні номери відповідно до використаної спеціалізованої бази, що забезпечують ідентифікацію компаній, відібраних для зіставлення;

опис відібраних компаній із відображенням їх відповідності факторам порівнянності, зокрема: виду діяльності, фінансових та інших показників господарської діяльності, функціональної зіставності зі стороною КО, яка досліджується, дотримання інших вимог пп. 39.3.2.9 пп. 39.3.2 п. 39.3 ст. 39 Податкового кодексу;

відомості про бухгалтерську звітність відібраних зіставних компаній;

  • розрахунок діапазону цін (рентабельності).

Наводяться розрахунки діапазону цін (рентабельності) згідно з Порядком розрахунку діапазону цін (рентабельності) та медіани такого діапазону для цілей ТЦ, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 04.06.2015 р. № 381, та у разі використання кількох податкових періодів (років) — середньозважене значення показника рентабельності для зіставної юридичної особи згідно з відповідним Порядком, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2017 р. № 191.

Інформація, що використовувалась для розрахунку показників рентабельності та побудови діапазону рентабельності, має бути документально підтверджена;

  • опис та розрахунок проведених коригувань (у разі їх проведення) для забезпечення зіставності з КО або фінансових результатів зіставних осіб.

 З урахуванням вимог Податкового кодексу мають бути відображені критерії та елементи, що свідчать про зіставність операцій, які було обрано для проведення порівняльного аналізу з комерційними та фінансовими умовами КО відповідно до пп. 39.2.2 п. 39.2 ст. 39 Податкового кодексу. Також надається аналіз (підтвердження):

відсутності значних відмінностей між контрольованими та зіставними операціями, що можуть істотно вплинути на фінансовий результат під час застосування відповідного методу ТЦ, або

за наявності цих відмінностей — описується процедура та результати проведення коригування умов та фінансових результатів неконтрольованої операції для уникнення впливу таких відмінностей на порівняння.

Також у разі якщо стороною КО здійснюється постачання товарів, робіт (послуг) за КО кільком особам і для цілей встановлення відповідності умов КО принципу «витягнутої руки» здійснюється порівняння показника рентабельності такого постачальника, в Документації має бути наведено опис алгоритму розподілу витрат постачальника, понесених для здійснення таких операцій, які враховуються під час розрахунку відповідного показника рентабельності, зокрема: економічне обґрунтування вибору алгоритму розподілу витрат, методику його застосування, а також фактичний розрахунок, здійснений відповідно до обраної методики.

За результатами проведених економічного та порівняльного аналізів комерційних та фінансових умов операцій наводяться обґрунтовані висновки щодо відповідності умов КО принципу «витягнутої руки».

Якість та повнота розкриття інформації у цьому розділі найчастіше впливає на прийняття рішення контролюючим органом про необхідність отримання додаткової інформації від платника податків. Тому зазначені відомості та висновки повинні бути логічними, послідовними та давати змогу контролюючому органу їх перевірити.

Інформація про самостійне або пропорційне коригування

Інформація надається у разі, якщо умови операцій не відповідають принципу «витягнутої руки» або ціна КО не відповідає рівню звичайних цін (для КО 2013 — 2014 рр.) та платником податків проведено самостійне коригування податкової бази і сум податкових зобов’язань відповідно до пп. 39.5.4 п. 39.5 ст. 39 Податкового кодексу.

Також наводяться відомості про проведення платником податків пропорційного коригування податкової бази та сум податку відповідно до пп. 39.5.5 п. 39.5 ст. 39 зазначеного Кодексу (у разі його проведення).

Перелік інформації згідно з пп. 39.4.6 п. 39.4 ст. 39 Податкового кодексу, яку платник податків повинен розкрити у Документації, є обов’язковим, але не вичерпним. Платник може додатково надати будь-яку інформацію, яка на його думку дасть змогу найкраще обґрунтувати відповідність умов КО принципу «витягнутої руки».

Належно підготовлена Документація забезпечує податкові служби певними гарантіями того, що платник податків проаналізував інформацію, про яку повідомляється у податковій декларації, звіті про КО, розглянув наявні порівняльні дані та підтвердив позицію щодо ТЦ.

10.3. Щодо змісту Документації із врахуванням неодноразових змін до Податкового кодексу

Упродовж 2014 — 2016 рр. неодноразово змінювались норми Податкового кодексу щодо ТЦ. Зокрема, змін зазнали критерії визнання операцій контрольованими, методологія визначення звичайних цін та застосування принципу «витягнутої руки», а також вимоги до змісту Документації.

З цього приводу ДФС висловило позицію в загальних роз’ясненнях (листи № 9853, № 2376, № 938).

Так, при підготовці Документації, яка подається платником на запит ДФС відповідно до підпунктів 39.4.4 та 39.4.8 п. 39.4 ст. 39 Податкового кодексу, щодо КО, здійснених у 2013 — 2016 рр., під час обґрунтування відповідності цін КО рівню звичайних цін (для 2013 — 2014 рр.) або відповідності умов КО принципу «витягнутої руки» (для 2015 — 2016 рр.) мають застосовуватись норми цього Кодексу, чинні на момент здійснення таких операцій.

Водночас Документація щодо таких КО має містити інформацію відповідно до вимог пп. 39.4.6 п. 39.4 ст. 39 Податкового кодексу, чинних на момент направлення запиту платнику податків.

Отже, у разі отримання платником податків запиту про подання Документації щодо КО за 2013 — 2016 рр. після 01.01.2017 р. подана до контролюючого органу Документація має містити інформацію, визначену пп. 39.4.6 п. 39.4 ст. 39 Податкового кодексу, з урахуванням змін, внесених Законом № 1797.