Блокування накладних

Питання роботи Системи автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення їх реєстрації в ЄРПН, на сьогодні є одним з найактуальніших для платників ПДВ. У цій статті розглянуто, як діяти у разі отримання квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної в ЄРПН, на що слід звернути увагу при заповненні Таблиці даних платника податків, як довести реальність господарської операції, оскаржити рішення про відмову, за якою датою реєструється податкова накладна після відновлення її реєстрації тощо.

Нагадаємо, що систему автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі — ЄРПН), запроваджено п. 74.2 ст. 74 Податкового кодексу.

Так, починаючи з 01.07.2017 р. згідно з п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування у ЄРПН може бути зупинено у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, якщо така податкова накладна/розрахунок коригування відповідає сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення їх реєстрації у ЄРПН (далі — Критерії). Зазначені Критерії разом з вичерпним переліком документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН затверджено наказом № 567.

Насамперед зазначимо, що період з 01.04.2017 р. до 01.07.2017 р. було визначено як перехідний період, протягом якого процедура зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН здійснювалася без фактичного зупинення. Якщо податкову накладну складено у червні 2017 р., а реєстрація її відбувається після 01.07.2017 р., то на таку податкову накладну поширюється процедура зупинення, але лише за умови невідповідності її ознакам, визначеним підпунктами 1 — 4 п. 5 Критеріїв.

Моніторинг здійснюється ДФС на підставі аналізу даних звітних показників платника податку, наявної податкової інформації, а також інформації, поданої платником за формою згідно з додатком до цих Критеріїв, якщо таку інформацію враховано Комісією ДФС України. Про це детальніше далі.

Усі податкові накладні/розрахунки коригування, що подаються на реєстрацію в Реєстрі з метою оцінки ступеня ризиків, достатніх для їх зупинення, до проведення Моніторингу, за результатами якого можливе зупинення їх реєстрації, перевіряються ДФС на відповідність до ознак, визначених підпунктами 1 — 4 п. 5 Критеріїв. Якщо за результатами перевірки ДФС встановлено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідає одній з цих ознак, — така податкова накладна/розрахунок коригування не підлягає Моніторингу.

Не зупиняється реєстрація ПН/РК

Передусім слід зауважити, що наказом № 654 внесено зміни до наказу № 567, зокрема п. 6.1 Критеріїв викладено в новій редакції, і вже з 12.08.2017 р. податкові накладні блокуються за оновленими критеріями.

Критерій 1 (п. 6.1 критеріїв) 

Зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування за цим критерієм здійснюється за умови, що сума ПДВ, зазначена в зареєстрованих у звітному (податковому) періоді податкових накладних, з урахуванням податкової накладної/розрахунку коригування, поданої на реєстрацію в Реєстрі, які відповідають вимогам п. 6.1 Критеріїв, більша за середньомісячну суму сплачених за останні 12 місяців єдиного внеску та податків і зборів (крім суми ПДВ, сплаченої при ввезенні товарів на митну територію України) платником податку та його відокремленими підрозділами.

Критерій 2 (п. 6.2 Критеріїв)

Підпунктом 201.16.1 п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу визначено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН платнику податку протягом операційного дня контролюючий орган в автоматичному режимі надсилає (в електронному вигляді у текстовому форматі) квитанцію про зупинення реєстрації такої податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:

• порядковий номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;
• визначення критерію(їв) оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування;
• пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН.

Проте першим кроком для платника, реєстрацію податкової накладаної якого зупинено, є заповнення та подання Таблиці даних.

Пунктом 3 Критеріїв передбачено що платник податку, який отримав квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, має право подати на розгляд Комісії ДФС інформацію за встановленою формою щодо:

• видів економічної діяльності відповідно до Класифікатора видів економічної діяльності (КВЕД ДК 009:2010);
• кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД, що на постійній основі постачаються (виготовляються) та/або придбаваються (отримуються) платником податку;
• кодів послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДК 016-2010), що на постійній основі постачаються (виготовляються) та/або придбаваються платником податку.

Така інформація згідно з п. 4 Критеріїв подається виключно в електронному вигляді як Таблиця даних платника податку, яка є додатком до Критеріїв (далі — Таблиця). Таблиці платника, подані з порушенням цієї вимоги, не приймаються до розгляду та врахування в роботі (лист № 17830).

Подання Таблиці для платника податку є можливістю попередження зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування за ідентичними операціями. Адже якщо платник правильно заповнив Таблицю і вона прийнята Комісією ДФС, то в подальшому реєстрація таких однотипних податкових накладних не зупинятиметься. Проте подавати Таблицю наперед, до одержання квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної, не слід.

Електронні формати Таблиці розміщено на офіційному веб-порталі ДФС у розділі «Електронна звітність»/Платникам податків про електронну звітність/Інформаційно-аналітичне забезпечення/Реєстр електрон­них форм податкових документів.

Заповнення граф Таблиці здійснюється таким чином:

Слід зазначити, що при поданні Таблиці відповідно до виду економічної діяльності зазначення кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД/послуг згідно з Державним класифікатором продукції послуг (ДК 016-2010), що постачаються (виготовляються) платником податку, є обов’язковим, на відміну від зазначення кодів товарів/послуг, що придбаваються (отримуються) таким платником для їх виготовлення.

У Таблиці зазначаються тільки ті коди УКТ ЗЕД і ті коди КВЕД, які справді відповідають діяльності платника, щодо якої зупинено реєстрацію податкової накладної та платником отримано квитанцію про таке зупинення. При цьому у графі 2 Таблиці слід зазначати не більше 6 кодів видів діяльності за КВЕД.

Підтвердженням про отримання Таблиці є перша квитанція (квитанція про доставку). Після обробки та розгляду Комісією ДФС Таблиці платнику протягом п’яти робочих днів направляється друга квитанція, в якій зазначається інформація про результат розгляду (врахування/неврахування інформації).

У разі отримання квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування до податкової накладної, платнику податків необхідно кожного разу заповнювати додаток до Критеріїв в ЄРПН.

Виникає питання, чи потрібно заповнювати Таблицю у разі зупинення реєстрації податкової накладної, яку складено на попередню оплату за товари, постачання яких ще не відбулося. Тут слід зауважити, що оскільки код товару згідно з УКТ ЗЕД відповідно до п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу є одним з обов’язкових реквізитів податкової накладної і платники податків крім випадків постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, мають право зазначати код товару згідно з УКТ ЗЕД неповністю, але не менше ніж чотири перші цифри відповідного коду, то при заповненні Таблиці у разі отримання попередньої оплати за товари, постачання яких ще не відбулося, у платника податку наявна вся необхідна інформація.

Отже, отримання попередньої оплати за товари, постачання яких ще не відбулося, не позбавляє платника податку права навести у Таблиці інформацію щодо товарів відносно яких вона отримана.

У разі отримання квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН платник податку має право подати на розгляд комісії ДФС України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН або відмову в такій реєстрації, письмові пояснення та/або копії документів, зазначені у пп. «в» пп. 201.16.1 п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу. Таке право зберігається за платником протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов’язання, відображеного у податковій накладній, реєстрацію якої зупинено.

Наказом № 567 затверджено вичерпний перелік документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі — документи).

Слід зазначити, що переліки таких документів для критеріїв, визначених п. 6.1 та 6.2, є ідентичними, але надавати потрібно лише ті документи, які підтверджують реальність саме тієї операції, яка зазначена в податковій накладній, що зупинена.

Вичерпний перелік документів (слід зазначити, що всі направлені платником податку документи повинні бути завірені належним чином), достатніх для прийняття рішення про реєстрацію:

• договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками, листування з контрагентами;
• договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими уповноважено осіб, що одержують продукцію в інтересах платника податку для провадження господарської операції;
• первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання й транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передавання товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні;
• розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків;
• документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Пояснення подається у вигляді Повідомлення щодо подання документів про підтвердження реальності здійснення операцій по відмовленим ПН/РК за формою J(F)1312601.

Слід зазначити, що всі поля Повідомлення є обов’язковими до заповнення.

Табличну частину Повідомлення необхідно заповнювати відповідно до табличної частини податкової накладної/розрахунку коригування (з відповідними знаками).

Надсилається Повідомлення виключно в електронному вигляді засобами електронного зв’язку з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного цифрового підпису відповідальних осіб. При цьому повідомлення формується по кожній окремо податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію якої зупинено в Реєстрі.

До Повідомлення щодо кожної податкової накладній в обов’язковому порядку додаються у вигляді окремих додатків за формою J(F)1360101 у форматі PDF копії всіх первинних документів, зазначених у Вичерпному переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН за конкретним критерієм

При формуванні пакета документів — додатків до Повідомлення форми J(F)1360101 варто враховувати, що розмір кожного додатку не повинен перевищувати 2 мГб.

Сформувати та направити Повідомлення з додатками можна:

• через особистий кабінет електронного сервісу «Електронний кабінет платника» (режим «Ведення звітності»), вхід до якого здійснюється за адресою: cabinet.sfs.gov.ua;
• через офіційний веб-портал ДФС України за допомогою безкоштовного програмного забезпечення ДФС та будь-якого програмного забезпечення, яке формує вихідний файл відповідно до затвердженого формату (стандарту) — за вибором платника самостійно на власний розсуд.

Перша квитанція, яку отримає платник після відправлення Повідомлення та додатку, підтверджує передачу платником документа в електронному вигляді, у другій квитанції визначається статус документа (Прийнято/Не прийнято).

У разі зупинення розрахунку коригування на зменшення податкових зобов’язань Повідомлення подається платником податків — продавцем, що зазначений в розрахунку коригування та податковій накладній, яка коригується.

Порядок роботи комісії ДФС України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН або відмову в такій реєстрації, затверджено наказом № 566.

Рішення комісії ДФС про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН або відмову в такій реєстрації складається за формою згідно з додатком до цього Порядку, підписується, реєструється та надсилається платнику ПДВ у порядку, встановленому ст. 42 розділу ІІ Податкового кодексу, протягом п’яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень і документів, поданих відповідно до пп. 201.16.2 п. 201.16 ст. 201 цього Кодексу.

Відповідно до постанови № 190 підставами для прийняття комісією ДФС рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є:

• ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, до якої/якого застосована процедура зупинення реєстрації згідно з п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу;
• ненадання платником податку копій документів відповідно до пп. «в» пп. 201.16.1 п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу;
• надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування.

Оскарження рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН здійснюється у порядку, визначеному ст. 56 Податкового кодексу, проте має деякі особливості:

• скарга подається до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику ДФС України;
• розгляд скарги здійснюється відповідно до Порядку № 485;
• термін розгляду скарги — протягом 10 календарних днів з дня її отримання ДФС України. При цьому цей термін не може бути продовженим;
• якщо вмотивоване рішення за скаргою платника податків на рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН не надсилається платнику податків протягом 10-денного строку, така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку.

Рішення комісії ДФС про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, які оскаржені платником податку в судовому порядку, не підлягають адміністративному оскарженню.

Згідно з п. 5 Порядку № 485 скарги подаються платником податку до ДФС протягом 10 календарних днів після отримання ним рішення комісії ДФС про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН (далі — рішення комісії ДФС). При цьому якщо останній день строку, зазначеного у п. 5 Постанови № 485, припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем такого строку вважається перший робочий день, що настає за вихідним або святковим днем.

Датою подання платником податку скарги є:

• у разі подання скарги безпосередньо до ДФС — дата фактичного надходження скарги до ДФС (дата проставлення відмітки про надходження скарги службою діловодства ДФС);
• у разі надсилання скарги поштовим відправленням — дата отримання відділенням поштового зв’язку від платника податку поштового відправлення із скаргою, яка зазначена відділенням поштового зв’язку в повідомленні про вручення поштового відправлення або на конверті.

У разі відсутності повідомлення про вручення або відбитка календарного штемпеля відділення поштового зв’язку на поштовому відправленні (конверті, бандеролі), що унеможливлює встановлення дати отримання відділенням поштового зв’язку скарги, днем подання скарги вважається день проставлення відмітки про надходження скарги службою діловодства ДФС.

Строк подання скарги може бути продовженим за правилами і на підставах, визначених п. 102.6 ст. 102 Податкового кодексу. Зокрема, граничні строки для подання заяв про перегляд рішень контролюючих органів підлягають продовженню керівником (його заступником або уповноваженою особою) за письмовим запитом платника податків, якщо такий платник податків протягом зазначених строків:

• перебував за межами України;
• перебував у плаванні на морських суднах за кордоном України у складі команди (екіпажу) таких суден;
• перебував у місцях позбавлення волі за вироком суду;
• мав обмежену свободу пересування у зв’язку з ув’язненням чи полоном на території інших держав або внаслідок інших обставин непереборної сили, підтверджених документально;
• був визнаний за рішенням суду безвісно відсутнім або перебував у розшуку у випадках, передбачених законом.

Дія зазначеної норми Податкового кодексу поширюється на:

• платників податків — фізичних осіб;
• посадових осіб юридичної особи у разі якщо протягом зазначених граничних строків така юридична особа не мала інших посадових осіб, уповноважених відповідно до законодавства України нараховувати, стягувати та вносити до бюджету податки, а також вести бухгалтерський облік, складати та подавати податкову звітність.

Відповідно до п. 9 Постанови № 485 скарга повинна містити:

• найменування або прізвище, ім’я, по батькові платника податку, який подає скаргу, його податкову адресу;
• податковий номер або серію (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб — підприємців, які мають відмітку в паспорті про право здійснювати будь-які платежі за серією (за наявності) та номером паспорта);
• реквізити оскаржуваного рішення комісії ДФС;
• інформацію про причини незгоди платника податку з рішенням комісії ДФС;
• відомості про оскарження рішення комісії ДФС до суду;
• вимоги платника податку, який подає скаргу;
• адресу, на яку необхідно надіслати рішення, прийняте за результатами розгляду скарги.

До скарги платник податку може додати пояснення та копії документів, завірені у встановленому порядку, які підтверджують інформацію, зазначену у податковій накладній/розрахунку коригування, до якої застосована процедура зупинення реєстрації.

Скарга підписується особисто платником податку, який її подає, або його уповноваженим представником. У разі підписання скарги уповноваженим представником платника податку до неї додаються оригінал або належним чином завірена копія документа, який засвідчує повноваження такого представника відповідно до законодавства (п. 11 Постанови № 485).

Слід зазначити, що скарга складається виключно у письмовій формі та подається платником податку особисто або через свого уповноваженого представника безпосередньо до ДФС або надсилається поштовим відправленням (п. 7 Постанови № 485).

За результатами розгляду скарги комісія з питань їх розгляду приймає одне з таких рішень:

• задовольняє скаргу та скасовує рішення комісії ДФС;
• залишає скаргу без задоволення та рішення комісії ДФС без змін.

Зазначене рішення реєструється службою діловодства ДФС та надсилається платнику податку з урахуванням вимог, визначених п. 56.23 ст. 56 Податкового кодексу.

Скарга залишається без розгляду у разі коли до прийняття рішення щодо розгляду скарги від платника податку, який її подав, до комісії з питань розгляду скарг надійшла заява про відмову від скарги. Про залишення скарги без розгляду комісія з питань розгляду скарг повідомляє платнику податків у письмовій формі із зазначенням причин у строк, визначений п. 56.23 ст. 56 Податкового кодексу (п. 14 Постанови № 485).

Рішення комісії з питань розгляду скарг надсилається на адресу, зазначену платником податку у скарзі, а у разі її відсутності — на податкову адресу платника податку у строк, визначений п. 56.23 ст. 56 Податковим кодексом, протягом 10 календарних днів з дня отримання скарги ДФС України.

Рішення комісії з питань розгляду скарг не підлягає подальшому адміністративному оскарженню та може бути оскаржене в судовому порядку (п. 17 Постанови № 485).

Згідно з п. 18 Постанови № 485 задоволення скарги є підставою для реєстрації в ЄРПН податкових накладних/розрахунків коригування, зазначених у скарзі, з урахуванням вимог п. 200¹.3 ст. 200¹ Податкового кодексу.

Згідно з пп. 201.16.4 п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу та п. 19 Порядку № 1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких було зупинено, реєструються у день настання однієї з таких подій:

• прийняття комісією рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування;
• набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування.

Тобто податкова накладна/розрахунок коригування реєструються датою внесення платником податку їх до ЄРПН (за умови наявності у платника відповідної реєстраційної суми в СЕА ПДВ).

При цьому згідно з п. 120¹.1 ст. 120¹ Податкового кодексу в разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування штрафні санкції за несвоєчасну реєстрацію, передбачені цим пунктом, не застосовуються на період зупинення такої реєстрації до прийняття відповідного рішення про відновлення реєстрації такої податкової накладної/розрахунку коригування.

Податковий кодекс — Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI. Постанова № 190 — постанова Кабінету Міністрів України від 29.03.2017 р. № 190 «Про встановлення підстав для прийняття рішення комісією Державної фіскальної служби про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації». Наказ № 461 — наказ ДФС України від 30.06.2017 р. № 461 «Про затвердження Переліку кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД». Наказ № 566 — наказ Мінфіну України від 13.06.2017 р. № 566 «Про затвердження Порядку роботи комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації». Наказ № 567 — наказ Мінфіну України від 13.06.2017 р. № 567 «Про затвердження Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та Вичерпного переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних». Наказ № 654 — наказ Мінфіну України від 21.07.2017 р. № 654 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 13 червня 2017 року № 567». Порядок № 485 — Порядок розгляду скарг на рішення комісії Державної фіскальної служби про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 04.07.2017 р. № 485. Порядок № 1246 — Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 р. № 1246. Лист № 17830 — лист ДФС України від 07.07.2017 р. № 17830/7/99-99-07-04-0617