Бухучет

Ломбардна діяльність

29.08.2017 / 17:59

Ломбардна діяльність є досить поширеною в Україні та має певні особливості. У цій статті про те, що бухгалтерам необхідно знати  при веденні бухгалтерського обліку та про оподаткування ломбардних операцій.

Послуги ломбарду

Ломбард — це фінансова установа, винятковим видом діяльності якої є (п. 1.2 Положення № 3981): 

  • надання на власний ризик фінансових кредитів фізичним особам за рахунок власних або залучених коштів, під заставу майна на визначений строк і під відсоток;
  • надання супутніх послуг ломбарду.

Діяльність ломбарду має відповідати вимогам законодавства про фінансові послуги.

СУПУТНІ ПОСЛУГИ ЛОМБАРДУ

  • оцінка заставленого майна
  • надання посередницьких послуг зі страхування предмета застави на підставі агентського договору із страховою компанією
  • реалізація заставленого майна

Надання фінансового кредиту

Договір про надання фінансового кредиту має відповідати вимогам ст. 6 Закону № 2664 і містити, зокрема, такі реквізити (підпункти 3.3.1 та 3.3.2 п. 3.3 Положення № 3981):

  • суму фінансового кредиту;
  • відсоток за користування фінансовим кредитом (розмір відсотків, а також плату за супутні послуги ломбард встановлює самостійно);
  • посилання на договір застави, що забезпечує зобов’язання за кредитним договором;
  • посилання на договір страхування предмета застави (за наявності) тощо.
 
Позичальник має право достроково погасити фінансовий кредит, при цьому відсотки нараховуються лише за фактичний термін кредитування

Отримання майна в заставу

На практиці заставлене майно нерідко передають ломбарду в заклад.

Заклад — вид застави рухомого майна, що передається у володіння заставодержателя або за його наказом у володіння третій особі (частина друга ст. 575 Цивільного кодексу).

Ціну речі, прийнятої від фізичної особи ломбардом, визначають за домовленістю сторін (частина перша ст. 967 зазначеного Кодексу). При цьому сторони можуть провести оцінку предмета застави (якщо цю умову вони встановлять договором).

Заставодавець разом із заставодержателем оцінюють предмет застави відповідно до звичайних цін, що склалися на момент виникнення права застави (ст. 582 цього Кодексу). Ціну прийнятої речі вказують в договорі застави.

Частиною третьою ст. 967 Цивільного кодексу передбачено, що ломбард зобов’я­заний страхувати на користь поклажодавця за свій рахунок речі, прийняті на зберігання, виходячи з повної суми їх оцінки. Водночас п. 3.7 Положення № 3981 надано право сторонам страхувати предмет застави за взаємною згодою сторін. При цьому відмова позичальника від страхування предмета застави не може бути підставою для відмови в наданні фінансового кредиту.

Скільки збері­гається заставлене майно

Договір зберігання речі, прийнятої ломбардом від фізособи, оформляють видачею іменної квитанції (частина перша ст. 967 Цивільного кодексу). Річ, яку поклажодавець не забрав з ломбарду після закінчення трьох місяців з дня закінчення строку договору зберігання, може бути продана ломбардом у порядку, встановленому законом (частина перша ст. 968 Кодексу).

При цьому із суми виручки, одержаної від продажу речі, вираховують плату за зберігання та інші платежі, які належить зробити ломбарду. Залишок суми виручки повертають поклажодавцеві.

Звернення стягнення на майно

Якщо позичальник не виконав у строк своє забезпечене заставою зобов’язання перед ломбардом щодо погашення фінансового кредиту, то ломбард набуває право звернення стягнення на предмет застави (статті 572 та 589, частина друга ст. 590 Цивільного кодексу, ст. 20 Закону № 2654).

За рахунок предмета застави ломбард має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення. Тобто це не тільки сума кредиту, а й заборгованість зі сплати відсотків, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов’язання, витрат на утримання заставленого майна та інше (частина друга ст. 589 Цивільного кодексу).

Взагалі звернення стягнення на предмет застави здійснюють за рішенням суду, але тільки якщо інші умови не встановлено договором (частина перша ст. 590 цього Кодексу). Отже, інші умови звернення стягнення також потрібно прописати в договорі застави.

Як реалізується майно

Найчастіше предмет застави, на який звернено стягнення, реалізують шляхом його продажу з публічних торгів. Однак договором можуть бути встановлено й інші умови (частина перша ст. 591 Цивільного кодексу).

ЛОМБАРДИ МОЖУТЬ РЕАЛІЗУВАТИ ЗАСТАВЛЕНЕ МАЙНО ТАКИМИ СПОСОБАМИ:

  • при зверненні стягнення право власності на заставлене майно переходить від боржника до ломбарду, припиняється право застави і ломбард продає майно як власник
  • ломбард продає майно від імені та за дорученням заставодавця (тобто право власності на об’єкт застави не переходить від позичальника до ломбарду)

Спосіб реалізації заставленого майна слід вказати в договорі застави.

Якщо при реалізації предмета застави виручена грошова сума перевищить розмір забезпечених цією заставою вимог, різницю слід повернути заставодавцю (ст. 25 Закону № 2654).

Чи потрібна ліцензія

Підпунктом 3.2 Положення № 3981 визначено, що ліцензуванню згідно із законодавством підлягає діяльність з надання фінансових кредитів лише за рахунок залучених коштів.

Проте згідно з п. 4 Ліцензійних умов № 913 (які прийнято пізніше) ліцензується діяльність з надання позикових коштів на умовах фінансового кредиту (тобто не уточнюється джерело їх надання). Таким чином, ліцензуванню підлягає діяльність з надання фінансових кредитів відповідно до вищезазначеного пункту.

Вимоги до установчих документів

Ломбард і його відокремлені підрозділи мають бути внесені до Державного реєстру фінансових установ. Порядок такого внесення визначено у Розпорядженні № 1140.

Крім того, записи про державну реєстрацію створення відокремлених підрозділів ломбарду повинні бути наявними в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань (пп. 2.5.2 Положення № 3981).

Ломбард повинен мати внутрішнє положення (правила), що регламентує надання фінансових та супутніх послуг, затверджене протоколом зборів учасників. А його установчі документи — відповідати вимогам законодавства та містити вичерпний перелік видів фінансових послуг і супутніх послуг, які можуть надаватися ломбардом.

Облік операцій та клієнтів

Ломбард повинен мати власну облікову (автоматизований реєстр даних про споживачів) та реєструючу (автоматизований реєстр даних про операції споживачів послуг) системи.

Облікова та реєструюча системи ломбарду ведуться в електронному вигляді шляхом використання відповідного програмного забезпечення, що дає змогу обліковувати споживачів послуг ломбарду та здійснювати реєстрацію їх операцій.

Які вимоги до звітності

Починаючи з 01.01.2013 р. ломбарди складають фінансову звітність з урахуванням вимог міжнародних стандартів фінансової звітності (далі — МСФЗ).

Ломбарди мають складати та подавати до Нацкомфінпослуг звітність за формами, затвердженими Порядком № 2740, а саме:

  • загальна інформація про ломбард (додаток 1);
  • звіт про склад активів та пасивів ломбарду (додаток 2);
  • звіт про діяльність ломбарду (додаток 3).

Форми звітності заповнюються ломбардами на підставі даних бухгалтерського обліку з урахуванням МСФЗ та даних облікової та реєструючої систем ломбарду за відповідний звітний період у тисячах гривень з одним десятковим знаком.

Облік реалізації  майна

Бухгалтерський облік

На отримане в заставу майно у ломбарда не виникає право власності, тому він обліковує його вартість (зазначену в договорі застави) на позабалансовому субрахунку 06.1 «Майно, отримане в заставу» за оціночною вартістю.

Якщо заставодавець не виконав зобов’я­зання за умовами контракту і не може претендувати викупити заставу, то ломбард як сторона, якій передають предмет застави, має право визнавати його як актив, спочатку оцінений за справедливою вартістю (пп. «в» § 3.2.23 МСФЗ 9).

Відповідно до § 2 МСФЗ 13 справедлива вартість — це ринкова оцінка, а не оцінка з урахуванням специфіки суб’єкта господарювання. Для деяких активів може існувати ринкова інформація або ринкові операції, інформація про які є відкритою, а для деяких — ні. В обох випадках мета оцінки справедливої вартості — це визначення ціни, за якою відбувалася б звичайна операція продажу активу. Аналогічне за змістом визначення справедливої вартості містить і § 24 цього МСФЗ.

Таким чином, при зверненні стягнення на предмет застави його визнають активом і обліковують на субрахунку 281 «Товари на складі» за справедливою вартістю (яка може відповідати вартості, зазначеної в договорі застави).

ПРИ РЕАЛІЗАЦІЇ ПРЕДМЕТА ЗАСТАВИ ВИЗНАЮТЬ:

  • дохід, який оцінюють за справедливою вартістю, яка отримана або повинна бути отримана (§ 9 МСБО 18)
  • витрати (одночасно з визнанням доходу) з метою дотримання так званого принципу відповідності доходів і витрат (§ 19 МСБО 18)

Визнані доходи і витрати відповідно відображають на субрахунках 702 «Дохід від реалізації товарів» і 902 «Собівартість реалізованих товарів».

Кореспонденцію рахунків при реалізації ломбардом заставленого майна боржника
без переходу права власності при зверненні стягнення наведено у табл. на с. 48.

Податковий облік

Податок на прибуток

Об’єкт оподаткування податком на прибуток визначають у загальному порядку згідно з пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу. Визначення податкових різниць за операціями реалізації заставленого майна не передбачено.

Податок на додану вартість

Згідно з п. 197.12 ст. 197 Податкового кодексу звільнено від оподаткування ПДВ операції, зокрема, фінансових установ з постачання майна, переданого їм в заставу фізичними особами, на яке було звернено стягнення.

Також звільнено від оподаткування ПДВ операції фінансових установ з постачання майна, придбаного ними у власність у результаті звернення стягнення на таке майно. Пільга стосується тієї частини вартості майна, за якою воно було придбано у власність у рахунок погашення зобов’язань за договором кредиту (позики).

При постачанні ломбардами майна, придбаного ними у власність у результаті звернення стягнення, базою оподаткування є позитивна різниця між ціною постачання майна та ціною його придбання. Ціну придбання визначають як вартість, за якою майно придбано у власність у неплатників ПДВ (п. 189.15 ст. 189 Податкового кодексу).

При постачанні ломбардами майна, переданого їм у заставу фізичними особами без переходу права власності на нього, базою оподаткування буде договірна вартість заставленого майна.

При цьому грошова сума, що перевищує розмір забезпечених заставою вимог ломбарду, є об’єктом оподаткування ПДФО у платника податку, якому вона повертається, тобто підлягає оподаткуванню ломбардом за ставкою 18 % (103.03 ЗІР).

Податок на доходи фізичних осіб

У листі № 24277 зазначено, що відповідно до пп. 14.1.100 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу ломбардна операція — це операція, що здійснюється фізичною чи юридичною особою, з отримання коштів від юридичної особи, що є фінансовою установою, згідно із законодавством України, під заставу товарів або валютних цінностей. Ломбардні операції є різновидом кредиту під заставу.

Водночас продаж (реалізація) товарів — будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів. Не вважаються продажем товарів операції з надання товарів у межах договорів комісії (консигнації), поруки, схову (відповідального зберігання), доручення, довірчого управління, оперативного лізингу (оренди), інших цивільно-правових договорів, які не передбачають передачі прав власності на такі товари (пп. 14.1.202 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу).

Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV зазначеного Кодексу, ст. 165 якого встановлено перелік доходів, які не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, тобто не оподатковуються ПДФО.

Зокрема, згідно з пп. 165.1.29 п. 165.1 ­цієї статті до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається основна сума кредиту, що отримується платником податку (протягом строку дії договору), у тому числі фінансового кредиту, забезпеченого заставою, на визначений строк та під проценти.

Водночас пп. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу встановлено перелік доходів, які включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, зокрема інші доходи, крім зазначених у ст. 165 цього Кодексу (пп. 164.2.20 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу), які оподатковуються ПДФО за ставкою, встановленою п. 167.1 ст. 167 Кодексу, тобто 18 %.

Отже, якщо платник податку — фізична особа здійснює продаж товару (побутової техніки, телефону, планшета), то дохід, отриманий від такого продажу, включається до складу його загального оподатковуваного доходу як інший дохід та оподатковується ПДФО за ставкою 18 %.

Крім того, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається частина доходів від операцій з майном, розмір якої визначається згідно з положеннями ст. 173 Податкового кодексу (пп. 164.2.4 п. 164.2 ст. 164 Кодексу).

Порядок оподаткування операцій з продажу або обміну об’єктів рухомого майна визначено ст. 173 Податкового кодексу.

Відповідно до п. 173.1 цієї статті дохід платника податку від продажу (обміну) об’єкта рухомого майна протягом звітного податкового року оподатковується за ставкою 5 %, визначеною п. 167.2 ст. 167 Податкового кодексу.

При цьому дохід від продажу (обміну) об’єкта рухомого майна (крім легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів) визначається виходячи з ціни, зазначеної у договорі купівлі-продажу (міни), але не нижче оціночної вартості цього об’єкта, визначеної згідно із законом.

Згідно з п. 173.4 ст. 173 Податкового кодексу під час проведення операцій з відчуження об’єктів рухомого майна в порядку, передбаченому цією статтею, нотаріус посвідчує відповідний договір купівлі-продажу (міни) об’єктів рухомого майна (крім легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів) за наявності документа про оцінку майна та документа про сплату до бюджету продавцем (сторонами договору міни) податку, обчисленого виходячи з ціни, зазначеної в договорі.

Правові засади здійснення оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності в Україні визначено Законом № 2658.

Для цілей ст. 173 Податкового кодексу під продажем слід розуміти будь-який перехід права власності на об’єкти рухомого майна, крім їх успадкування та дарування.

ДФС у листі № 24277 роз’яснює податковим агентам і платникам про те, що норми ст. 173 Податкового кодексу передбачають наявність права власності на майно, оцінки майна, документа про сплату податку до бюджету та укладання договору купівлі-продажу з відповідним нотаріальним його посвідченням і лише за умови виконання всіх вимог, установлених зазначеною статтею, можливе застосування її правил, зокрема ставки оподаткування 5 %.

Крім того, листом № 22128 передбачено, що поняття «застава» визначено у частині першій ст. 572 Цивільного кодексу та ст. 1 Закону №  2654, яке включає в себе те, що кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов’язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Застава виникає на підставі, зокрема, договору (частина перша ст. 574 Цивільного кодексу).

Відповідно до частини першої ст. 20 Закону № 2654 та частини першої ст. 589 Цивільного кодексу у разі невиконання зобов’язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави.

При цьому якщо при реалізації предмета застави виручена грошова сума перевищує розмір забезпечених цією заставою вимог заставодержателя, різниця повертається заставодавцю (частина перша ст. 25 Закону №  2654).

Як зазначалося вище, відповідно до пп. 165.1.29 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається основна сума кредиту (позики), що отримується платником податку (протягом строку договору), у тому числі фінансового кредиту, забезпеченого заставою, на визначений строк та під проценти.

Отже, ДФС у листі № 22128 зазначає, що протягом строку дії договору основна сума кредиту, отриманого платником податку від ломбарду, не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу такого платника.

Водночас у разі неповернення грошових коштів у вигляді фінансового кредиту у термін, установлений договором, сума такого кредиту включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку та оподатковується на загальних підставах. При цьому доходом платника податку є також сума різниці, яка розрахована та повернута платнику відповідно до частини першої ст. 25 Закону № 2654, і яка підлягає оподаткуванню ломбардом (з урахуванням пп. 164.2.20 п. 164.2 ст. 164 та ст. 168 Податкового кодексу) за ставкою 18 %.

Нагадаємо, що крім податку на доходи фізичних осіб п. 161 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу передбачено тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради про завершення реформи Збройних Сил України, справляння військового збору за ставкою 1,5 % з доходів, визначених ст. 163 Податкового кодексу, і у разі нарахування платнику податку оподатковуваного доходу податковий агент повинен виконати всі функції щодо цього збору, передбачені зазначеним Кодексом.

Посередницький продаж майна

Бухгалтерський облік

Відповідно до § 8 МСБО 18 суми, отримані від імені третіх осіб, не є економічними вигодами і виключаються з доходу. У будь-яких агентських відносинах валове надходження економічних вигід включає суми, отримані від імені принципала, але не викликає збільшення власного капіталу підприємства.

Таким чином, суми, отримані від імені принципала, не є доходом. У посередника доходом є лише сума його комісійної винагороди.

Оскільки право власності на об’єкт застави не переходить до ломбарду, він повинен також враховувати його вартість на позабалансовому рахунку, в зазначеній ситуації це субрахунок 025 «Матеріальні цінності довірителя».

При реалізації об’єкта застави визнають дохід від реалізації товарів на однойменному субрахунку 702 «Дохід від реалізації товарів». Суму, що належить заставодавцю, обліковують за Дт субрахунку 704 «Відрахування з доходу». Комісійну винагорода ломбарду відображають за Кт субрахунку 703 «Дохід від реалізації робіт і послуг».

Застосування РРО

Видача фінансових кредитів

Суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при наданні послуг у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму надання послуги через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій (п. 1 ст. 3 Закону про РРО). Тобто при здійсненні зазначених операцій потрібно обов’язково роздруковувати фіскальний чек.

Таким чином, РРО застосовують у сфері послуг саме при проведенні розрахункових операцій.

Видача фінансового кредиту — це фінансова послуга, тобто операція з фінансовими активами, що здійснюють в інтересах третіх осіб за власний рахунок чи за рахунок цих осіб. У випадках, передбачених законодавством, фінансові послуги надають за рахунок залучених від інших осіб фінансових активів з метою отримання прибутку або збереження реальної вартості цих активів (частина перша ст. 1 Закону № 2664).

Статтею 2 Закону про РРО передбачено що розрахункова операція — приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки — оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або у разі повернення товару (відмови від послуги) оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

Позиція контролюючих органів однозначна: ломбард при наданні фінансових послуг, включаючи надання коштів у позику, повинен застосовувати РРО (109.03 ЗІР).

При видачі кредитних коштів клієнту видають фіскальний касовий чек видачі коштів за формою № ФКЧ-2 (далі — видатковий чек).

Слід зазначити, що необхідність застосування РРО та видачі видаткового чека випливає з його визначення, а саме: видатковий чек — це розрахунковий документ, надрукований РРО при проведенні розрахунків, зокрема у разі прийняття цінностей під заставу. А сума розрахунку — це сума готівкових коштів, видана клієнту при прийомі цінностей в заставу (п. 1 розділ ІІІ, пп. 2 п. 2 р. І Положення № 13).

Для виконання вимог п. 11 ст. 3 Закону про РРО для застосування режиму попереднього програмування найменування, цін товарів (послуг) та обліку їх кількості запрограмувати видачу суми кредиту можна перед проведенням самої операції (або провести її в режимі вільної ціни).

Для зазначення сум виданих кредитів у Книзі обліку розрахункових операцій на РРО, форму якої наведено в додатку 1 до Порядку № 547, фахівці контролюючого органу в категорії 109.07 ЗІР рекомендують ввести додаткові графи.

Супутні послуги

Слід зауважити, що при продажу заставленого майна, наданні послуг з оцінки, зберігання, страхування майна ломбарди повинні також застосовувати РРО.

Кореспонденція рахунків при реалізації ломбардом заставленого майна боржника
без переходу права власності при зверненні стягнення


з/п

Зміст господарської операції

Кореспонденція рахунків

Дебет

Кредит

1

Отримано в заставу майно від позичальника

06.1

2

Видано фінансовий кредит позичальникові

377/1

301

3

Відображено платіж за страхування заставленого майна

377/2

685/1

4

Отримано плату за страхування майна від позичальника

301

377/2

5

Перераховано страховий платіж страховику

685/1

311

6

Нараховано відсотки за користування фінкредитом

373/1

703/1

7

Передано на реалізацію заставлене майно

025

8

Заставлене майно знято з позабалансового обліку як забезпечення виконання зобов’язань

06.1

9

Заставлене майно реалізовано через торговельну точку ломбарду

301

702/1

11

Списано вартість реалізованого майна з позабалансового рахунку

025

12

Відображено суму заборгованості перед заставодавцем
після реалізації майна

704

685/2

13

 

Списано за рахунок реалізованого майна суми:
неповерненого кредиту

685/2

377/1

нарахованих відсотків

373/1

14

Утримано ПДФО

641/ПДФО

15

Залишок суми від реалізації заставленого майна, повернений заставодавцю

301

16

Віднесено на фінансовий результат:

доходи

702/1 703/1

791

вирахування з доходу

791

704

ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА

Податковий кодекс — Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI. Цивільний кодекс — Цивільний кодекс України від 16.01.2003 р. № 435-IV. Закон про РРО — Закон України від 06.07.95 р. № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». Закон № 2654 — Закон України від 02.10.92 р. № 2654-XII «Про заставу». Закон № 2658 — Закон України від 12.07.2001 р. № 2658-III «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні». Закон № 2664 — Закон України від 12.07.2001 р. № 2664-III «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг». Розпорядження № 1140 — розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 02.10.08 р. №  1140 «Про затвердження нової редакції Положення про порядок унесення інформації про ломбарди до Державного реєстру фінансових установ та про внесення змін до деяких нормативно-правових актів». Положення № 13 — Положення про форму та зміст розрахункових документів, затверджене наказом Мінфіну України від 21.01.16 р. № 13. Положення № 3981 — Положення про порядок надання фінансових послуг ломбардами, затверджене Розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 26.04.2005 р. № 3981. Порядок № 547 — Порядок реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, затверджений наказом Мінфіну України від 14.06.2016 р. № 547. Порядок № 2740 — Порядок складання та подання звітності ломбардами до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, затверджений розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 04.11.2004 р. № 2740. МСБО 18 — Міжнародний стандарт бухгалтерського обліку 18 «Дохід», виданий Радою з Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку. МСФЗ 9 — Міжнародний стандарт фінансової звітності 9 «Фінансові інструменти», виданий Радою з Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку. МСФЗ 13 — Міжнародний стандарт фінансової звітності 13 «Оцінка справедливої вартості», виданий Радою з Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку. Ліцензійні умови № 913 — Ліцензійні умови провадження господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім професійної діяльності на ринку цінних паперів), затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 07.12.2016 р. № 913. Лист № 22128 — лист ДФС України від 20.10.2015 р. № 22128/6/99-99-17-03-03-14 «Щодо визначення об’єкта оподаткування податком на доходи фізичних осіб у разі реалізації заставного майна ломбардом і порядок оподаткування операцій з продажу такого майна закордон іноземним юридичним особам». Лист № 24277 — лист ДФС України від 10.11.2016 р. № 24277/6/99-99-13-02-03-15 «Щодо оподаткування доходів фізичних осіб»

«Горячие линии»

Дата: 21 декабря, четверг
Время проведения: с 14:00 до 16:00
Контактный номер: (044) 501-06-42