Військовий облік на підприємстві

У зв’язку з переходом України повністю на контрактне комплектування Збройних Сил України останнім часом прийнято низку змін до нормативних документів, що регулюють військовий облік.
Про чинні правила ведення військового обліку, який є обов’язковим на підприємствах усіх форм власності, читайте далі.

Порядок організації та ведення військового обліку призовників і військово­зобов’язаних затверджено постановою № 921 (далі — Порядок № 921). Цим Порядком визначено уніфікований механізм організації та ведення військового обліку центральними і місцевими органами виконавчої влади, іншими державними органами, виконавчими комітетами сільських, селищних та міських рад, військовими комісаріатами, військовими частинами, підприємствами, установами, організаціями та навчальними закладами незалежно від їх підпорядкування та форми власності.

Військовий облік громадян України (призовників і військовозобов’язаних) включає в себе:

• персонально-якісний облік, який передбачає облік відомостей (біографічні дані, стан здоров’я, результати співбесід тощо) щодо призовників і війсь­ковозобов’язаних, які узагальнюються в особових справах призовників або в облікових картках військово­зобов’язаних та реєструються в Єдиному державному реєстрі військово^­зобо­в’язаних.

Ведення персонально-якісного обліку покладається на районні (міські) військові комісаріати;

• персонально-первинний облік, що передбачає облік відомостей щодо призовників та військовозобов’язаних за місцем їх проживання.

У сільській місцевості, а також у містах і селищах, де відсутні військові комісаріати, облік ведеться органами місцевого самоврядування;

• персональний облік, який передбачає облік відомостей щодо призовників і військовозобов’язаних за місцем їх роботи або навчання та покладається на керівників підприємств, установ, організацій і навчальних закладів незалежно від підпорядкування і форм власності.

Всі підприємства зобов’язані вести персональний облік і повинні не тільки напов­нювати Єдиний реєстр військово­зобов’язаних (дані є і в військових комісаріа­тах та органах місцевого самоврядування), а і актуалізувати облікові відомості відповідної категорії працівників. Обов’язок організації та ведення персонального обліку покладено на керівників підприємств.

Військовому обліку підлягають такі категорії громадян:

• військовозобов’язані — особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави;
• призовники — особи, приписані до призовних дільниць. На строкову військову службу призиваються придатні для цього за станом здоров’я громадяни України чоловічої статі, яким до дня відправлення у військові частини виповнилося 18 років, та старші особи, які не досягли 27-річного віку і не мають права на звільнення або відстрочку від призову на строкову військову службу.

Військовий облік ведеться на підставі паспорта громадянина України та таких військово-облікових документів:

• для призовників — посвідчення про приписку до призовної дільниці;
• для військовозобов’язаних — військового квитка або тимчасового посвідчення.

Порядком № 921 деталізовано облікові категорії з метою військового обліку, які наведено у табл.

Таблиця

Відповідно до абзацу першого п. 37 Порядку № 921 на підприємство покладається функція перевірки у громадян під час прийняття на роботу наявності військово-облікових документів. Прийняття на роботу призовників і військовозобов’язаних здійснюється тільки після взяття їх на військовий облік у районних (міських) військових комісаріатах, а також у разі перебування на військовому обліку в СБУ та Службі зовнішньої розвідки.

Таким чином, при працевлаштуванні особа має надати документи, визначені частиною другою ст. 24 КЗпП, зокрема військовий квиток, посвідчення ліквідатора (учасника, постраждалого) внаслідок аварії на ЧАЕС, документи, що посвідчують право на додаткові відпустки на дітей, пенсійне посвідчення тощо.

Якщо серед працівників є військово­зобов’язані та призовники, керівник має забезпечити організацію та ведення їх військового обліку. Для цього керівник визначає відповідальну особу. Відповідно до п. 10 Порядку № 921 кількість осіб, відповідальних за ведення військового обліку, визначається з урахуванням таких норм:

Особи, відповідальні за ведення військового обліку, утримуються за рахунок коштів підприємства. За наявності на військовому обліку менше 500 призовників і військово­зобов’язаних обов’язки щодо його ведення покладаються на посадову особу кадрового підрозділу або служби управління персоналом. На практиці не всі підприємства мають відповідні підрозділи, тому обов’язки ведення військового обліку за рішенням керівника можуть бути делеговані іншому працівнику. За виконання таких обов’язків п. 11 Порядку № 921 передбачено встановлення доплати у розмірі до 50 % посадового окладу.

Розглянемо, в чому полягає робота відповідальної особи. Як зазначалось вище, відповідно до п. 37 Порядку № 921 підприємство зобов’язане перевіряти у громадян під час прийняття на роботу наявність військово-облікових документів (військових квитків або тимчасових посвідчень, посвідчень про приписку до призовних дільниць). Саме дані з цих документів є підґрунтям для персонального обліку. Персональний облік військовозобов’язаних і призовників здійснюють в особовій картці працівника типової форми № П-2 (наказ № 495), де для цих даних передбачено розділ II «Відомості про військовий облік». Відомості заповнюються в точній відповідності з даними записів військово-облікових документів (щодо занесення окремих записів — підпункти 40 — 42 Порядку № 921). Особові картки військовозобов’язаних і призовників зберігаються в окремій картотеці в алфавітному порядку за такими групами:

• перша група — особові картки військо­возобов’язаних офіцерського складу;
• друга група — особові картки військо­возобов’язаних рядового, сержантського та старшинського складу;
• третя група — особові картки військо­возобов’язаних жінок;
• четверта група — особові картки призовників.

Особові картки військовозобов’язаних, які заброньовані на період мобілізації та на воєнний час, виділяються окремо в кожній групі.

Щодо виключення військовозобов’язаних з військового обліку за віком, то така норма передбачена ст. 28 Закону № 2232. В особових картках військовозобов’язаних, що досягли граничного віку перебування в запасі, робиться відмітка «Виключений з військового обліку за віком» після проведення чергового звіряння з відповідними районними (міськими) військовими комісаріатами (п. 43 Порядку № 921).

Персональний облік призовників і військовозобов’язаних — державних службовців у центральних і місцевих органах виконавчої влади, інших державних органах ведеться згідно з формою первинного обліку «Особова картка державного службовця» (наказ № 156), у п. 14 якої зазначаються відомості про військовий облік.

На даному етапі необхідно оперативно працювати як з військовими комісаріатами, так і з працівниками з числа військо­возобов’язаних та призовників. Адже з огляду на п. 37 Порядку № 921 відповідальна особа зобов’язана не тільки інформувати військові комісаріати про прийнятих та звільнених працівників, а й актуалізувати їх облікові дані. Слід звернути увагу, що Порядком № 921 затверджено Правила військового обліку призовників та військо­возобов’язаних (додаток 1 до цього Порядку). Працівники мають бути з ними ознайомлені. Відповідно до п. 1 цих Правил працівники зобов’язані особисто повідомляти у 7-денний строк органи, в яких вони перебувають на військовому обліку, про зміну їх сімейного стану, стану здоров’я, адреси місця проживання (перебування), освіти, місця роботи і посади. Всі ці зміни повинні бути підтверджені відповідними документами, що надаються підприємству. При заповненні Повідомлення про зміну облікових даних (додаток 2 до Порядку № 921) відповідальна особа має зазначити ці документи в п. 6. Відповідно ці зміни вносяться до особових карток військовозобов’язаних і призовників (типова форма П-2).

Основні завдання, які покладаються на відповідальну особу, залежно від терміну виконання:

у 7-денний термін після прийняття чи звільнення працівника з числа військовозобов’язаних чи призовників — надсилати до відповідних районних (міських) військових комісаріатів повідомлення про призовників і військовозобов’язаних, прийнятих на роботу чи звільнених з роботи.

Форма повідомлення про прийняття на роботу або звільнення не встановлена. А тому інформування відбувається за довільною формою (ПІБ, посада, номер та дата наказу про прийняття, вихідні дані підприємства)

у 5-денний строк з дня подання відповідних документів — вносити до особових карток призовників і військовозобов’язаних (типова форма П-2) зміни щодо їх сімейного стану, місця проживання (перебування), освіти, місця роботи і посади

щомісяця до 5 числа надсилати до районних (міських) військових комісаріатів Повідомлення про зміну облікових даних (додаток 2 до Порядку № 921)

не рідше одного разу на рік проводити періодичне звіряння особових карток призовників і військовозобов’язаних (типова форма № П-2) із записами у військових квитках та посвідченнях про приписку до призовних дільниць (п. 45 Порядку № 921).

Звіряння облікових даних особових карток призовників і військовозобов’язаних з їх військово-обліковими документами здійснюється відповідно до графіка, затвердженого керівником підприємства. Під час звіряння перевіряються наявність та стан військово-облікових документів призовників і військовозобов’язаних

не рідше одного разу на рік проводити звіряння особових карток працівників (типова форма № П-2) з обліковими документами районних (міських) військових комісаріатів, в яких вони перебувають на військовому обліку (п. 46 Порядку № 921).

Звіряння облікових даних особових карток призовників і військовозобов’язаних з їх військово-обліковими документами проводиться за графіком, затвердженим розпорядженням відповідної районної держадміністрації або міської ради. Для проведення звіряння облікових даних підприємства і даних військових комісаріатів відповідальна особа відряджається до відповідного районного (міського) військового комісаріату

На практиці мають місце випадки, коли працівник зареєстрований в іншій області, ніж розташоване підприємство, в такому разі відповідальна особа має проводити звіряння із військовими комісаріатами як за місцем свого розташування, так і за місцем реєстрації працівника. Порядок № 921 з цього приводу не містить чіткого регламенту. Тому за погодженням із військовим комісаріатом звіряння може проводитися шляхом надсилання копій облікових карток (типова форма П-2) рекомендованим листом до військовому комісаріату за місцем реєстрації працівника. Про призовників і військо­возобов’язаних, які порушують встановлені правила військового обліку, підприємство має повідомляти відповідним районним (міським) військовим комісаріатам для притягнення їх до відповідальності згідно із законом (додаток 5 до Порядку № 921).

Результати звіряння вносять до Журналу обліку результатів перевірок стану військового обліку призовників та військово­зобов’язаних та звіряння їх облікових даних з даними районних (міських) військових комісаріатів (додаток 7 до Порядку № 921).

Відповідальна за ведення військового обліку особа приймає під розписку від призовників і військовозобов’язаних їх військово-облікові документи для подання до районних (міських) військових комісаріатів для звіряння з картками первинного обліку (додаток 4 до Порядку № 921). Бланки розписок формуються у блокноти обсягом не менш як 50 аркушів. Використані та повернуті призовниками і військо­возобов’язаними розписки про вилучення військово-облікових документів зберігаються протягом року до наступного звіряння облікових даних.

Відповідальна за ведення військового обліку особа зобов’язана:

• щороку до 1 грудня складати і подавати до районних (міських) військових комісаріатів список громадян, які підлягають приписці до призовних дільниць (додаток 3 до Порядку № 921). Список складається в алфавітному порядку. До нього включаються всі юнаки, яким у рік приписки виповнюється 17 років незалежно від громадянства, відбування покарання в місцях позбавлення волі за вироками суду, стану здоров’я, постійного чи тимчасового проживання (роботи). До списку не вносять юнаків старших за призов­ний вік, які не були приписані до призовних дільниць;
• повідомляти на вимогу районних (міських) військових комісаріатів призовників і військовозобов’язаних про їх виклик до районних (міських) військових комісаріатів і забезпечувати їх своєчасне прибуття. У разі отримання розпоряджень військових комісаріатів (додаток 23 до Порядку № 921) керівник підприємства зобов’язаний: видати наказ про оповіщення призовників і військово­зобов’язаних та довести його до їх відома у частині щодо забезпечення їх прибуття за викликом районного (міського) військового комісаріату у визначені ним строки; забезпечити здійснення контролю за результатами оповіщення та прибуттям призовників і військово­зобов’язаних до районних (міських) військових комісаріатів; письмово повідомити районні (міські) військові комісаріати про осіб, які не виконали наказ керівника державного органу, підприємства, установи та організації та не прибули за викликом до районного (міського) військового комісаріату;
• своєчасно оформляти документи для бронювання (відстрочка від призову за мобілізаційним завданням/замовленням) військовозобов’язаних за підприємством на період мобілізації та на воєнний час.

Бронювання військовозобов’язаних проводиться відповідно до Порядку № 45. Підстави для бронювання містяться в статтях 24 та 25 Закону № 3543.

Перевірки підприємств проводяться один раз на рік, якщо підприємство здійснює бронювання військово­зобов’язаних та на них працюють призначені в команди на воєнний час військовозобов’язані й один раз на три роки — решта. Список питань, які підлягають перевірці, чітко визначено додатком 27 до Порядку № 921.

Керівники, інші посадові особи підприємств та громадяни України, винні у порушенні порядку військового обліку, приписки до призовних дільниць, призову на строкову військову службу, проходження зборів, мобілізаційної підготовки та мобі­лізаційної готовності, неприбутті за викликом до військкомату, а також у вчиненні інших порушень законодавства про військовий обов’язок і військову службу, несуть відповідальність згідно із законом (ст. 42 Закону № 2232).

Відповідальність за порушення ведення військового обліку встановлено КпАП (ст. 211) у вигляді накладення штрафу на керівника або іншу особу, відповідальну за ведення військово-облікової роботи, за перше порушення від одного до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (далі — НМДГ) (від 17 грн до 51 грн), при повторному протягом року вчиненні порушення — від трьох до семи НМДГ (від 51 грн до 119 грн) за:

• неподання у встановлені строки (до 1 грудня поточного року) до військових комісаріатів списків працівників, які підлягають приписці до призовних дільниць;
• прийняття на роботу (навчання) військовозобов’язаних і призовників, які не перебувають на військовому обліку за місцем проживання;
• незабезпечення сповіщення військо­возобов’язаних і призовників про їх виклик у військові комісаріати або перешкоди зазначених посадових осіб вчасній явці громадян на збірні пункти чи призовні дільниці;
• невчасне подання документів для військо­вого обліку (військових квитків, посвідчень про приписку до призовних дільниць) на військо­во­зобов’язаних або призовників для оформ­лення взяття на військовий облік або зняття з обліку.

Порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію (порушення приписів ст. 16 Закону № 1932) тягне накладання штрафу на керівника або іншу особу, відповідальну за ведення військово-облікової роботи: за перше порушення — від 30 до 100 НМДГ (від 510 до 1 700 грн), при повторному протягом року вчиненні порушення — від 100 до 300 НМДГ (від 1 700 до 5 100 грн).

КЗпП — Кодекс законів про працю України від 10.12.71 р. № 322-VIII

Кодекс цивільного захисту — Кодекс цивільного захисту України від 02.10.2012 р. № 5403-VI

КпАП — Кодекс України про адміністративні правопорушення від 07.12.84 р. № 8073-X

Закон № 1932 — Закон України від 06.12.91 р. № 1932-XII «Про оборону України»

Закон № 1975 — Закон України від 12.12.91 р. № 1975-XII «Про альтернативну (невійськову) службу»

Закон № 2232 — Закон України від 25.03.92 р. № 2232-XII «Про військовий обов’язок і військову службу»

Закон № 3543 — Закон України від 21.10.93 р. № 3543-XII «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»

Наказ № 156 — наказ Національного агентства України з питань державної служби від 05.08.2016 р. № 156 «Про затвердження форми Особової картки державного службовця та Інструкції щодо її заповнення»

Наказ № 495 — наказ Держкомстату України та Міноборони України від 25.12.2009 р. № 495/656 «Про затвердження типової форми первинного обліку № П-2 «Особова картка працівника»

Перелік № 711 — Перелік спеціальностей, по одержанні яких придатні до військової служби жінки перебувають на військовому обліку, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 14.10.94 р. № 711

Порядок № 45 — Порядок бронювання військовозобов’язаних за органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування та підприємствами, установами і організаціями на період мобілізації та на воєнний час, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 04.02.2015 р. № 45

Порядок № 921 — Порядок організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов’язаних, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 07.12.2016 р. № 921