Аналитика

Металофонд на межі

29.09.2017 / 16:11

Однією з проблем в металургії, яка потребувала негайного вирішення, став внутрішній дефіцит брухту чорних металів, що виник через різке скорочення обсягів заготівлі металобрухту і збільшення його експорту. Щоб ситуація не переросла в неконтрольовану, довелося вжити заходів на рівні держави.

Внутрішні потреби країни у металобрухті з початку 2017 р. задоволені лише на 79 %. Ситуація могла бути ще гіршою, переконані автори ініціативи продовження дії підвищених ставок експортного мита на металобрухт. Йдеться про повторно прий­нятий 13.07.2017 р. Закон України від 13.07.2017 р. № 2142-VIII «Про внесення змін до розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо зменшення дефіциту брухту чорних металів на внутрішньому ринку» (далі — Закон № 2142).

Цим Законом продовжено ще на рік дію підвищеної ставки експортного мита на металобрухт — з 10 до 30 євро/т.

По суті Закон № 2142 продовжує дію міри тимчасового характеру, яка була запроваджена минулого року на підставі Закону України від 12.07.2016 р. № 1455-VIII «Про внесення змін до деяких законів України щодо зменшення дефіциту брухту чорних металів на внутрішньому ринку».

Підставою для підвищення ставок мита у 2016 р., як і ініціатива продовження дії цих ставок, став внутрішній дефіцит брухту чорних металів, зумовлений низкою чинників.

 
на стільки задоволені внутрішні потреби країни у металобрухті з початку 2017 р.
79 %

Брухт на вагу «золота»

Одним із чинників, що викликав внутрішній дефіцит брухту чорних металів, названо поступовим скороченням обсягів заготівлі металобрухту в Україні. Із 2011 р. за наступні шість років обсяги заготівлі зменшилися з 7,5 до 3,5 млн т за рік.

Другим чинником виникнення дефіциту металобрухту стало підвищення упродовж 2013 — 2015 рр. експортних квот — збільшилися в чотири рази. Відповідно збільшувалися обсяги лому та металобрухту, які експортувалися представниками українського бізнесу до ряду країн.

Третім чинником варто назвати закономірне зростання внутрішнього запиту на продукцію металургійних підприємств у зв’язку із проведенням антитерористичної операції. Чи не вперше металургійний комплекс зіткнувся із ситуацією, коли міг переробити металобрухту більше, ніж придбати на внутрішньому ринку.

Додатково ініціатива продовжити дію тимчасового підвищення ставок експортного мита обґрунтовується авторами Закону № 2142 необхідністю підтримки оборонної промисловості та забезпеченням умов відбудови об’єктів інфраструктури, підт­римкою металургійного комплексу країни.

Розробники документа стверджують, що тимчасові заходи у 2016 р. фактично дозволили вп’ятеро скоротити обсяги експорту металобрухту порівняно з експортом 2015 р. і зменшити внутрішній дефіцит українських металургійних підприємств. Водночас відзначається, що внутрішні закупівельні ціни зросли як наслідок дії обмежень. Для внутрішнього ринку це мало наслідком також збереження великої кількості робочих місць.

Зазначені вище фактори виглядають переконливо, а законодавча ініціатива такою, що є на часі. Водночас у пояснювальній записці до законопроекту наведена інформація щодо зростання валютної виручки на фоні зниження експортованого товару. При цьому зазначається, що і внутрішня закупівельна ціна металобрухту збільшилася — і заготівельникам нібито стало економічно вигідніше продавати на внутрішньому ринку надлишок лому і металобрухту.

Тонка межа регулювання

Чому ж тоді зменшилися обсяги заготівель? (теж дані із пояснювальної записки). Чи не перейдено тонку межу «регулювання», де мотивація отримати валютну виручку нівелювалася? Хоча, можливо, йдеться якраз про вичерпність ресурсу за даними авторів законопроекту (металофонд країни становить 600 млн т).

У цілому супровідна документація до законопроекту свідчить про глибоке опрацювання авторами документа теми. Не до кожного закону можна знайти настільки добре аргументовану пояснювальну записку у частинах прогнозу соціально-економічних та інших наслідків прийняття акта та обґрунтування необхідності його прийняття. Відразу може скластися враження, що над документом працювали представники галузі, яка найбільше зацікавлена в утриманні металобрухту на внутрішньому ринку, а не закупівлі за валюту імпортованого товару для роботи. Як би там не було, законопроект, яким пропонується змінити лише три слова в тексті закону, підготовлений дуже добре. І шлях до того ж пройшов неординарний, як для такого виду законів.

Варто нагадати, що Президент України не відразу підписав запропоновану депутатами версію змін. У першій версії, яку народні обранці підтримали 08.06.2017р., пропонувалося дію обмежень продовжити ще на два роки (загалом з урахуванням дії з 2016 р. норма б діяла три календарні роки).

Свою незгоду Глава держави обґрунтував зобов’язаннями України перед Світовою організацією торгівлі зменшити експортне мито на відходи та брухт чорних металів до 10 євро за тонну протягом періоду в шість років. У пропозиціях від 27.06.2017р. Президент посилався на пункт 232 Звіту Робочої групи з питань вступу України до Світової організації торгівлі, який є невід’ємною частиною Протоколу про вступ України до Світової організації торгівлі, ратифікованого Законом України від 10.04.2008 р. № 250-VI. І просив, закономірно, зменшити строк обмежень до одного року (в цілому з урахуванням дії з 2016 р. — на два роки).

Депутати змушені були повторно голосувати за текст документа із врахуванням пропозицій гаранта.

 
Варто нагадати, що Президент України не відразу підписав запропоновану депутатами версію змін. У першій версії, яку народні обранці підтримали 08.06.2017р., пропонувалося дію обмежень продовжити ще на два роки (загалом з урахуванням дії з 2016 р. норма б діяла три календарні роки)

Цікаво, що із прийняттям першої редакції законопроекту також у відкритих ресурсах з’явилася інформація, що запропоновані митні обмеження порушують умови Угоди про асоціацію між Україною та ЄС. Мінекономрозвитку змушений був спростовувати такі висновки медіасередовища.

Багатостраждальний Закон тепер діє і, відповідно, діюча ставка експортного мита на металобрухт сьогодні становить 30 євро/т. Важко прогнозувати, чи наступного року на розсуд парламенту не буде винесено ідентичний законопроект. Зрозуміло, що це залежатиме від низки чинників.

Заказажите доставку онлайн, заполнив форму, или по телефону (044) 223-24-06

«Горячие линии»

Дата: 6 сентября, четверг
Время проведения: с 14:00 до 16:00