Юридическая практика

Скільки коштує оформлення спадщини

02.10.2017 / 17:02

Детально про оподаткування спадщини вже йшлося на сторінках «Вісника» № 13/2017, а от про те, як її оформити і скільки за це слід сплатити, читайте далі.

Хто може бути спадкоємцем

Положеннями книги шостої Цивільного кодексу встановлено, що спадкуванням є перехід прав та обов’язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

До складу спадщини входять усі права та обов’язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Спадкоємцями за заповітом можуть бути також юридичні особи та інші учасники цивільних відносин (держава Україна, АР Крим, територіальні громади, іноземні держави та інші суб’єкти публічного права).

Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов’язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

ДОВІДКОВО
На сьогодні свідоцтва про право на спадщину видають винятково нотаріуси. Уповноважені на це посадові особи відповідного органу місцевого самоврядування видаватимуть такі свідоцтва лише у разі відповідності їх освіті, кваліфікаційним вимогам законодавства та після проходження протягом року стажування в державній нотаріальній конторі або у приватного нотаріуса з питань оформлення спадкових прав та складення іспиту із спадкового права.

Державний та приватний нотаріус: чи є різниця

Вчинення нотаріальних дій в Україні покладається на нотаріусів, які працюють в державних нотаріальних конторах, державних нотаріальних архівах (державні нотаріуси) або займаються приватною нотаріальною діяльністю (приватні нотаріуси).

Документи, оформлені державними і приватними нотаріусами, мають однакову юридичну силу.

Відповідно до ст. 34 Закону про нотаріат нотаріуси, крім державних нотаріусів державних нотаріальних архівів, вчиняють таку нотаріальну дію, як видача свідоцтва про право на спадщину.

Слід зауважити, що видача свідоцтва про право на спадщину, а також усі інші нотаріальні дії вчиняються після їх оплати, а також у передбачених законом випадках після сплати до бюджету податку з доходів фізичних осіб та в день подання всіх необхідних документів (частина перша ст. 42 Закону про нотаріат).

Звертаємо увагу, що до вчинення такої нотаріальної дії, як видача свідоцтва про право на спадщину, в разі заведення спадкової справи та встановлення складу спадкового майна нотаріус надає спадкоємцю письмову довідку щодо переліку документів, необхідних для оформлення спадщини та видачі свідоцтва про право на спадщину, із зазначенням розміру плати за вчинення такої нотаріальної дії. Така довідка має бути підписана нотаріусом та скріплена його печаткою (пп. 3.29 п. 3 глави 10 розділу ІІ Порядку № 296).

ДОВІДКОВО
Довідка щодо оформлення спадкових прав має надаватися нотаріусом у разі наявності відомостей хоча б про один із видів спадкового майна, що входить до складу спадщини.

Слід зазначити, що оплата за видачу свідоцтва про право на спадщину державними і приватними нотаріусами може відрізнятися, проте є однакові платежі, що справляються як державними, так і приватними нотаріусами, оскільки їх розмір встановлено законодавством.

Якщо свідоцтво видано державним нотаріусом

Враховуючи те, що державні нотаріальні контори утримуються за рахунок держбюджету, державні нотаріуси, які в них працюють, при видачі свідоцтва про право на спадщину справляють обов’язкові платежі, встановлені державою.

Розмір ставок держмита

Так, за видачу свідоцтва про право на спадщину державні нотаріуси справляють державне мито у розмірах, установлених чинним законодавством (частина перша ст. 19 Закону про нотаріат).

Розмір ставок держмита та пільги щодо його сплати передбачено Декретом № 7-93, пп. «ж» п. 3 ст. 3 якого визначено, що за видачу свідоцтва про право на спадщину встановлено ставку державного мита у розмірі двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Зазначена ставка є сталою, не потребує обчислення і на сьогодні становить 34 грн.

ВІД СПЛАТИ ДЕРЖМИТА ЗВІЛЬНЯЮТЬСЯ ТАКІ ГРОМАДЯНИ
(П. 18 СТ. 4 ДЕКРЕТУ № 7-93):

  • віднесені до першої та другої категорій постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи
  • віднесені до третьої категорії постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, які постійно проживають до відселення чи самостійного переселення або постійно працюють на території зон відчуження, безумовного (обов’язкового) і гарантованого добровільного відселення, за умови, що вони станом на 01.01.93 р. прожили або відпрацювали у зоні безумовного (обов’язкового) відселення не менше двох років, а у зоні гарантованого добровільного відселення — не менше трьох років
  • віднесені до категорії 4 потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи, які постійно працюють і проживають або постійно проживають на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що станом на 01.01.93 р. вони прожили або відпрацювали в цій зоні не менше чотирьох років
  • інваліди Великої Вітчизняної війни та сім’ї воїнів (партизанів), які загинули чи пропали безвісти, і прирівняні до них у встановленому порядку особи
  • інваліди I та II груп

КРІМ ТОГО, ДЕРЖМИТО НЕ СПЛАЧУЮТЬ ГРОМАДЯНИ ЗА ВИДАЧУ ЇМ СВІДОЦТВА ПРО ПРАВО НА СПАДЩИНУ
(П. 16 СТ. 4 ДЕКРЕТУ № 7-93):

  • на майно осіб, які загинули при захисті СРСР і України, у зв’язку з виконанням інших державних чи громадських обов’язків або з виконанням обов’язку громадянина щодо врятування життя людей, охорони громадського порядку та боротьби із злочинністю, охорони власності громадян або колективної чи державної власності, а також осіб, які загинули або померли внаслідок захворювання, пов’язаного з Чорнобильською катастрофою
  • на майно осіб, реабілітованих у встановленому порядку
  • на житловий будинок, пай у житлово-будівельному кооперативі, квартиру, що належала спадкодавцеві на праві приватної власності, якщо вони проживали в цьому будинку, квартирі протягом шести місяців з дня смерті спадкодавця
  • на житлові будинки в сільській місцевості за умови, що ці громадяни постійно проживатимуть у цих будинках і працюватимуть у сільській місцевості
  • на вклади в установах Ощадбанку та в інших кредитних установах, на страхові суми за договорами особистого й майнового страхування, облігації державних позик та інші цінні папери, суми заробітної плати, авторське право, суми авторського гонорару і винагород за відкриття, винахід, винаходи, корисні моделі, промислові зразки, топографії інтегральних мікросхем, сорти рослин та раціоналізаторські пропозиції
  • на майно осіб фермерського господарства, якщо вони є членами цього господарства

Плата за додаткові послуги

За надання державними нотаріусами додаткових послуг правового характеру, які не пов’язані із вчинюваними нотаріальними діями, а також технічного характеру справляється окрема плата у розмірах, що встановлюються Головним управлінням юстиції Міністерства юстиції України в АР Крим, головними управліннями юстиції в областях, містах Києві та Севастополі. Кошти, одержані від надання таких додаткових послуг, спрямовуються до Держбюджету України (частина друга ст. 19 Закону про нотаріат).

ДОВІДКОВО
Враховуючи той факт, що кожне Головне територіальне управління юстиції затверджує власні тарифи на додаткові послуги правового та технічного характеру, які не пов’язані із вчинюваними нотаріальними діями, вартість таких послуг у різних регіонах не є однаковою.

Питання щодо надання додаткових послуг урегульовано Положенням № 3/5.

Слід зазначити, що перед наданням правової допомоги, а також послуг технічного характеру нотаріус зобов’язаний дати роз’яснення щодо умов їх оплати.

Плата за правову допомогу та послуги технічного характеру справляється в розмірах, які встановлюються з урахуванням фактичних витрат на забезпечення якісного і термінового обслуговування громадян, підприємств, організацій та установ.

Зазначена плата здійснюється шляхом безготівкового перерахунку на спеціальні реєстраційні рахунки, відкриті в органах Державного казначейства у встановленому чинним законодавством порядку.

Уся плата за надання державними нотаріусами правової допомоги та послуг технічного характеру використовується на покриття витрат, пов’язаних з організацією надання правової допомоги та послуг технічного характеру, у тому числі на оплату праці додатково залучених працівників нотаріату, крім державних службовців. Ці кошти також може бути використано на покриття витрат, які повною мірою не забезпечені загальним фондом держбюджету на утримання державних нотаріальних установ (пункти 3, 5, 6 та 8 Положення № 3/5).

Слід також зауважити, що від сплати за надання правової допомоги звільняються:

  • інваліди Великої Вітчизняної війни;
  • інваліди І та ІІ груп.

Якщо свідоцтво видано приватним нотаріусом

На противагу державним нотаріусам приватні нотаріуси є самозайнятими особами, які за власний рахунок здійснюють матеріально-технічне забезпечення своєї діяльності, тому оплата за вчинення ними нотаріальних дій значно відрізняється.

Так, відповідно до ст. 31 Закону про нотаріат приватні нотаріуси за вчинення нотаріальних дій справляють плату, розмір якої визначається за домовленістю між нотаріусом та громадянином або юридичною особою.

Приватні нотаріуси за вчинення інших дій, покладених на них відповідно до закону, справляють плату, розмір якої визначається законодавством у відповідній сфері.

Оплата додаткових послуг правового характеру, що надаються приватними нотаріусами і не належать до вчинюваної нотаріальної дії, провадиться за домовленістю сторін.

Слід зазначити, що п. 1 Указу № 762 установлено, що розмір плати, яка справляється за вчинення нотаріальних дій приватними нотаріусами, не може бути меншим від розміру ставок державного мита, яке справляється державними нотаріусами за аналогічні нотаріальні дії.

За отриманий прибуток від своєї діяльності приватний нотаріус сплачує податки, встановлені Податковим кодексом (ст. 32 Закону про нотаріат).

Коли розмір платежів у державних та приватних нотаріусів є однаковим

Спецбланк нотаріальних документів

Тексти свідоцтв про право на спадщину викладаються на спеціальних бланках нотаріальних документів (ст. 34 Закону про нотаріат), вартість такого бланка на сьогодні становить 9 грн 60 коп.

Інформація з державних та єдиних реєстрів

Нотаріуси при видачі свідоцтва про право на спадщину обов’язково використовують відомості єдиних та державних реєстрів шляхом безпосереднього доступу до них, за надання інформації з яких справляється відповідна плата.

Так, при заведенні спадкової справи та при видачі свідоцтва про право на спадщину нотаріус за даними Спадкового реєстру перевіряє наявність заведеної спадкової справи, спадкового договору, заповіту.

За формування у Спадковому реєстрі одного реєстраційного запису про видачу свідоцтва про право на спадщину або його дубліката з видачею про це відповідного витягу справляється плата у розмірі 51 грн.

За проведення перевірки інформації про наявність або відсутність посвідченого заповіту і спадкового договору або заведеної спадкової справи та виданих свідоцтв про право на спадщину з видачею витягу або інформаційної довідки справляється плата у розмірі 51 грн (підпункти 3.3, 3.4 п. 3 наказу № 1810).


Пільги за надання інформації із Спадкового реєстру

Пунктом 4 наказу № 1810 закріплено пільгові категорії громадян з оплати за звернення до Спадкового реєстру. Так, плата не справляється з:

  • інвалідів I та II груп, інвалідів Великої Віт­чизняної війни та прирівняних до них осіб — за всі звернення до Спадкового реєстру;
  • дітей-сиріт — за проведення перевірки інформації про наявність або відсутність посвідченого заповіту, спадкового договору або заведеної спадкової справи, якщо така перевірка пов’язана із заведенням спадкової справи;
  • громадян, віднесених законом до 1 категорії осіб, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи; дітей-сиріт; непрацездатних за віком; громадян, що успадковують майно осіб, які загинули при захисті України, у зв’язку з виконанням інших державних чи громадських обов’язків або з виконанням обов’язку громадянина щодо врятування життя людей, охорони громадського порядку та боротьби із злочинністю, охорони приватної власності або колективної чи державної власності, а також осіб, реабілітованих у встановленому порядку, — за формування у Спадковому реєстрі реєстраційного запису про видачу свідоцтва про право на спадщину або його дубліката.

Якщо до складу спадкового майна входить нерухоме майно, то нотаріус перед видачею свідоцтва про право на спадщину обов’язково перевіряє інформацію щодо належності цього майна спадкодавцю за даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Так, за надання інформації нотаріусам (під час вчинення нотаріальних дій з нерухомим майном, об’єктом незавершеного будівництва) шляхом безпосереднього доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно справляється адміністративний збір у розмірі 0,04 прожиткового мінімуму для працездатних осіб (абзац четвертий частини шостої ст. 34 Закону № 1952) (у 2017 р. ця сума дорівнює 64 грн).

Крім того, якщо до складу спадщини входить земельна ділянка, то свідоцтво про право на спадщину на земельну ділянку нотаріусом видається за умови отримання витягу з Державного земельного кадастру, у тому числі шляхом безпосереднього доступу до нього.

За надання витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку справляється адміністративний збір, що становить 0,05 розміру мінімальної заробітної плати (частина третя ст. 38 Закону № 3613) (у 2017 р. — 160 грн).

Яка плата за держреєстрацію нерухомого майна

Статтею 182 Цивільного кодексу визначено, що право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають держреєстрації.

Згідно з вимогами частини другої, абзацу п’ятого частини п’ятої ст. 3 Закону № 1952 речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають держреєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Держреєстрація прав у результаті вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об’єктом незавершеного будівництва проводиться нотаріусом, яким вчинено таку дію.

Пунктом 2 частини першої ст. 10 Закону № 1952 встановлено, що нотаріус є державним реєстратором прав на нерухоме майно.

За держреєстрацію прав у результаті вчинення нотаріальних дій справляється адміністративний збір у розмірі 0,1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб (частина четверта ст. 34 Закону № 1952) (у 2017 р. — 160 грн).

Адміністративний збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 1 січня календарного року, в якому подаються відповідні документи для проведення державної реєстрації прав, та округлюється до найближчих 10 грн (абзац перший частини сьомої ст. 34 Закону № 1952).

Крім того, справляється адміністративний збір за надання інформації з Держреєстру речових прав на нерухоме майно:

  • за надання інформації, витягу в паперовій формі — 0,025 прожиткового мінімуму для працездатних осіб (у 2017 р. — 40 грн);
  • за надання інформації, витягу в електрон­ній формі — 0,0125 прожиткового мінімуму для працездатних осіб (абзаци другий, третій частини шостої ст. 34 Закону № 1952) (у 2017 р. — 20 грн).

Водночас слід зазначити, що частиною восьмою ст. 34 Закону № 1952 встановлено категорію осіб, які звільняються від сплати адміністративного збору під час проведення державної реєстрації речових прав, зокрема це:

  • фізичні особи під час проведення державної реєстрації прав, які виникли та оформлені до проведення державної реєстрації прав у порядку, визначеному цим Законом;
  • громадяни, віднесені до категорій 1 і 2 постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи; громадяни, віднесені до категорії 3 постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, які постійно проживають до відселення чи самостійного переселення або постійно працюють на території зон відчуження, безумовного (обов’язкового) і гарантованого добровільного відселення, за умови, що вони станом на 01.01.93 р. прожили або відпрацювали в зоні безумовного (обов’язкового) відселення не менше двох років, а в зоні гарантованого добровільного відселення — не менше трьох років;
  • громадяни, віднесені до 4 категорії потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи, які постійно працюють і проживають або постійно проживають на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що станом на 01.01.93 р. вони прожили або відпрацювали в цій зоні не менше чотирьох років;
  • інваліди Великої Вітчизняної війни, особи із числа учасників АТО, яким надано статус інваліда війни або учасника бойових дій, та сім’ї воїнів (партизанів), які загинули чи пропали безвісти, і прирівняні до них у встановленому порядку особи;
  • інваліди I та II груп.

При цьому у разі невнесення плати за надання інформації або внесення її не в повному обсязі інформація фізичним та юридичним особам з Державного реєстру прав не надається (абзац третій частини другої ст. 32 Закону № 1952).

Оподаткування спадщини

Оподаткування доходу, отриманого платником податку в результаті прийняття ним у спадщину майна, здійснюється згідно з положеннями ст. 174 Податкового кодексу.

З 25.03.2017 р. набрав чинності Закон № 1910, відповідно до якого пп. «а» пп. 174.2.1 п. 174.2 ст. 174 Податкового кодексу викладено у новій редакції, згідно з якою об’єкти спадщини оподатковуються за нульовою ставкою, що успадковуються членами сім’ї спадкодавця першого та другого ступенів споріднення.

Відповідно до пп. 14.1.263 п. 14.1 ст. 14 Кодексу членами сім’ї фізичної особи першого ступеня споріднення вважаються її батьки, її чоловік або дружина, діти такої фізичної особи, у тому числі усиновлені.

Членами сім’ї фізичної особи другого ступеня споріднення вважаються її рідні брати та сестри, її баба та дід з боку матері і з боку батька, онуки.

Водночас за ставкою 5 % бази оподаткування оподатковується вартість будь-якого об’єкта спадщини, що успадковується спадкоємцями, які не зазначені у пп. 174.2.1 п. 174.2 ст. 174 Кодексу, тобто крім членів сім’ї спадкодавця першого та другого ступенів споріднення.

Слід зазначити, що законодавством установлено, що особами, відповідальними за сплату (перерахування) податку до бюджету, є спадкоємці, які отримали спадщину.

Дохід у вигляді вартості успадкованого майна (кошти, майно, майнові чи немайнові права) у межах, що підлягають оподаткуванню, зазначається в річній податковій декларації, крім спадкоємців-нерезидентів, які зобов’язані сплатити податок до нотаріального оформлення об’єктів спадщини або в сільських населених пунктах — до оформлення уповноваженою на це посадовою особою відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини, та спадкоємців, які отримали у спадщину об’єкти, що оподатковуються за нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб, а також іншими спадкоємцями-резидентами, які сплатили податок до нотаріального оформлення об’єктів спадщини або в сільських населених пунктах — до оформлення уповноваженою на це посадовою особою відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

У разі спадкування будь-яких об’єктів спадщини, які оподатковуються за нульовою ставкою, оціночна вартість таких об’єктів з метою оподаткування не визначається.

В інших випадках отримання доходів у вигляді об’єктів спадщини/дарунків об’єктом оподаткування є оціночна вартість таких об’єктів спадщини/дарунків, визначена згідно із законом.

Оцінка майна

Відповідно до частини другої ст. 7 Закону № 2658 проведення оцінки майна є обов’язковим, зокрема, при оподаткуванні майна згідно із законом, крім випадків визначення розміру податку при спадкуванні власності, вартість якої оподатковується за нульовою ставкою.

Військовий збір

Відповідно до п. 161 підрозділу 10 Перехідних положень Податкового кодексу тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір.

Платниками збору є особи, визначені п. 162.1 ст. 162 цього Кодексу, а саме:

  • фізична особа — резидент, яка отримує доходи як із джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи;
  • фізична особа — нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні;
  • податковий агент.

Об’єктом оподаткування збором є доходи, визначені ст. 163 Кодексу, зокрема загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, до якого включається в тому числі і дохід у вигляді вартості успадкованого чи отриманого у дарунок майна у межах, що оподатковується згідно з розділом ІV Кодексу (пп. 164.2.10 п. 164.2 ст. 164 Кодексу).

Ставка збору становить 1,5 % об’єкта оподаткування.

Водночас звільняються від оподаткування збором доходи, що згідно з розділом IV Податкового кодексу не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб, зокрема, що оподатковуються за нульовою ставкою.

ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА

Податковий кодекс — Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI. Цивільний кодекс — Цивільний кодекс України від 16.01.2003 р. № 435-ІV. Указ № 762 — Указ Президента України від 10.07.98 р. № 762/98 «Про впорядкування справляння плати за вчинення нотаріальних дій». Закон про нотаріат — Закон України від 02.09.93 р. № 3425-ХІІ «Про нотаріат». Закон № 1910 — Закон України від 23.02.2017 р. № 1910-VІІІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо оподаткування спадщини)». Закон № 1952 — Закон України від 01.07.2004 р. № 1952-ІV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень». Закон № 2658 — Закон України від 12.07.2001 р. № 2658-ІІІ «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні». Закон № 3613 — Закон України від 07.07.2011 р. № 3613-VI «Про Державний земельний кадастр». Декрет № 7-93 — Декрет Кабінету Міністрів України від 21.01.93 р. № 7-93 «Про державне мито». Наказ № 1810 — наказ Мін’юсту України від 07.07.2011 р. за № 1810/5 «Про затвердження Положення про Спадковий реєстр». Положення № 3/5 — Примірне положення про порядок надання державними нотаріусами додаткових послуг правового характеру, які не пов’язані із вчинюваними нотаріальними діями, а також послуг технічного характеру, затверджене наказом Мін’юсту України від 04.01.98 р. за № 3/5. Порядок № 296 — Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Мін’юсту України від 22.02.2012 р. за № 296/5

«Горячие линии»

Дата: 6 сентября, четверг
Время проведения: с 14:00 до 16:00