Пенсійна реформа

З 11.10.2017 р. набрав чинності Закон № 2148, відповідно до якого пенсійна система зазнала суттєвих змін.
Про те, кого саме стосуються ці зміни, на який розмір підвищення пенсії слід розраховувати пенсіонерам, коли вони отримають перераховану пенсію, які зміни щодо призначення пенсій у подальшому та що потрібно знати молоді вже сьогодні, аби не втратити право на пенсію, йтиметься у цій статті. Крім того, з’ясуємо, яких змін зазнали Закон про ЄСВ та Закон про соціальне страхування.

Насамперед  зазначимо, що підвищений розмір пенсії пенсіонери отримають у жовтні цього року.

Перерахунок пенсій проведено з урахуванням такого:

• зі зміною показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка враховується для обчислення пенсій (осучаснення пенсій)
• з використанням нового розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність
• з переглядом відсотків зменшення розміру пенсій за достроковий вихід на пенсію жінок у 55-річному віці
• зі 100 % виплати пенсій працюючим пенсіонерам

Перерахунок пенсій, призначених до 1 жовтня цього року, проводиться з 01.10.2017 р. із застосуванням:

• середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 рр. (це — 3 764,40 грн);
• величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1 %.

Такий перерахунок стосується пенсіонерів, які отримують пенсії згідно з нормами Закону про пенсійне страхування, та військовослужбовців строкової служби — інвалідів від захворювання, пов’язаного з проходженням служби, у тому числі і тих, які отримують пенсію згідно з нормами Закону № 2262, оскільки заробіток для обчислення таких пенсій визначається відповідно до ст. 40 Закону про пенсійне страхування.

Наведемо умовні приклади перерахунку пенсій.

Інвалід ІІ групи від захворювання, отриманого під час проходження строкової служби, отримував заробітну плату, розмір якої в 1,7 раза перевищував середню заробітну плату по країні. Розмір його пенсії до перерахунку визначався з урахуванням показника середньої заробітної плати  1 197, 91 грн (визначений постановою № 327). Пенсію йому було встановлено у розмірі 60 % заробітку (ст. 21 Закону № 2262), і становила вона 1 221,86 грн (1 197,91 х 1,7 х 60 %).
Оскільки розмір пенсії, обчислений у такому порядку, не досягав мінімального розміру, встановленого для інвалідів II групи у розмірі 105 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, виплата пенсії здійснювалася у розмірі 1 477,60 грн (1 312 грн х 105 %) та у розмірі підвищення, встановленого відповідно до постанови № 327 (100 грн).
У результаті перерахунку пенсії, проведеного з 01.10.2017 р. із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2014 — 2016 рр. (3 764,40 грн), розмір його пенсії становить 3 839,69 грн (3 764,40 грн х 1,7 х 60 %).
Тобто пенсія підвищилася на 2 362,09 грн.

Далі розглянемо умовні приклади перерахунку пенсій, призначених згідно з нормами Закону про пенсійне страхування.

Чоловік — тракторист-машиніст сільського господарства; дитина війни. Пенсію за віком призначено у 1998 р.  Страховий стаж — 46 років 2 місяці 13 днів, з них 20 років — робота трактористом. Коефіцієнт заробітку — 1,27.

Розмір пенсії до перерахунку	Розмір пенсії після перерахунку
1 581,98 грн	2 585,57 грн
Сума підвищення — 1 003,59 грн

Жінка — продавець. Пенсію за віком призначено у 2008 р.
Страховий стаж — 34 роки 4 місяці 11 днів. Коефіцієнт заробітку — 0,87097.

Розмір пенсії до перерахунку	Розмір пенсії після перерахунку
1 464,49 грн	1 609,59 грн
Сума підвищення — 145,10 грн

Пенсії по інвалідності внаслідок трудового каліцтва або професійного захворювання та пенсії у разі втрати годувальника із зазначених причин до жовтня 2017 р. обчислювалися згідно з нормами Закону про пенсійне забезпечення.

Розмір таких пенсій з урахуванням щомісячної державної адресної допомоги, яка встановлювалася відповідно до постанови № 265, становив 1 312 грн (крім інвалідів-шахтарів, розмір яких становив 3 936 грн (1 312 грн (прожитковий мінімум для непраце­здатних осіб) × 3), та членів сімей шахтарів, смерть яких настала внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання з урахуванням щомісячної доплати до пенсії у зв’язку з втратою годувальника, розмір яких становив 2 624 грн).

Законом № 2148 передбачено проведення перерахунку та призначення у подальшому пенсій по інвалідності внаслідок трудового каліцтва або професійного захворювання та пенсії у разі втрати годувальника із зазначених причин.

Такі пенсії з 01.10.2017 р. перераховуються згідно з нормами Закону про пенсійне страхування за умови наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії (тривалість необхідного страхового стажу визначено у ст. 32 цього Закону). Перерахунок здійснюється з урахуванням документів про вік, страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, які на час перерахунку містяться в пенсійній справі та відповідають вимогам законодавства, що діяло раніше. Крім того, одержувачі пенсій можуть надати додаткові документи, які впливають на розмір пенсії (зокрема, про стаж).

Для перерахунку пенсій по інвалідності внаслідок трудового каліцтва або професійного захворювання та пенсії у разі втрати годувальника із зазначених причин враховується заробітна плата (дохід), з якої було раніше обчислено пенсію, за документами, наявними в пенсійній справі, або за вибором пенсіонера — заробітна плата (дохід) за період, передбачений абзацом першим частини першої ст. 40 Закону про пенсійне страхування.

При цьому заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) за 2014 — 2016 рр. із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1 %.

Пенсіонерам, пенсії/щомісячне довічне грошове утримання яким призначено відповідно до законів «Про Кабінет Міністрів України», «Про державну службу», «Про Національний банк України», «Про дипломатичну службу», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про прокуратуру», «Про статус народного депутата України», «Про судоустрій і статус суддів», «Про судову експертизу», «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», «Про наукову і науково-технічну діяльність», «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів», Митного, Податкового кодексів, Положення про помічника-консультанта народного депутата, якщо розмір їх розрахований за матеріалами пенсійних справ згідно з нормами Закону про пенсійне страхування із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) за 2014 — 2016 рр. та величини оцінки одного року страхового стажу  1 % і буде більший з урахуванням цих змін, то проводиться автоматичне (без їх звернення) переведення на пенсію на умовах, передбачених Законом про пенсійне страхування.

При цьому такі пенсіонери у будь-який час зможуть звернутися до органів Пенсійного фонду для переведення їх на пенсію за спецзаконом з установленням розміру пенсії, отримуваного до автоматичного переведення. Таке повернення можливе з 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому надійде від них відповідна заява.

До 01.01.2015 р. відповідно до п. 7 Прикінцевих положень Закону про пенсійне страхування право дострокового виходу на пенсію за віком мали жінки, яким виповнилося 55 років, за наявності страхового стажу не менше 30 років та за умови звільнення з роботи. У цьому випадку розмір їх пенсій, обчислений відповідно до ст. 27 та з урахуванням ст. 28 цього Закону, зменшувався на 0,5 % за кожний повний чи неповний місяць дострокового виходу на пенсію.

Передбачалося, що зменшення розміру пенсії за віком застосовується протягом усього періоду отримання пенсії незалежно від її виду (крім випадків, коли жінка відмовлялася від отримання дострокової пенсії та продовжувала працювати).

Законом № 2148 таку норму змінено і передбачено, що зменшення розміру пенсії за віком застосовується до досягнення віку, наведеного у частині першій ст. 26 Закону про пенсійне страхування, та протягом періоду, який дорівнює кількості повних та неповних місяців дострокового виходу на пенсію після досягнення жінкою віку, передбаченого частиною першою цієї статті.

Після завершення цього періоду розмір пенсії переглядається без застосування зниження пенсії з дня, що настає за днем завершення періоду.

Жінці, яка народилася 01.05.58 р. та мала 30 років страхового стажу, з травня 2013 р. призначили дострокову пенсію при досягненні 55-річного віку. Пенсійний вік, установлений ст. 26 Закону про пенсійне страхування для жінок, які народилися у період з 01.04.58 р. по 30.09.58 р., — 57 років. Тобто жінка вийшла на пенсію раніше на два роки, при цьому розмір її пенсії було зменшено на 12 %. 57-річного віку вона досягла 01.05.2015 р. Водночас вона і після досягнення пенсійного віку по 30.09.2017 р. отримувала зменшений розмір пенсії. Цей період становить два роки п’ять місяців.
Враховуючи вищезазначені зміни, з 01.10.2017 р. розмір її пенсії переглянуто без застосування зниження пенсії за достроковий вихід на пенсію.

Дострокову пенсію жінці, яка народилася 01.06.59 р., було призначено у 2014 р. (на 36  місяців раніше від встановленого пенсійного віку — 58 років), розмір її пенсії зменшувався на 18 %. Свого пенсійного віку вона досягла 01.06.2017 р. З урахуванням змін з 01.10.2017 р. відсоток, на який зменшується пенсія цій жінці, переглянуто і зменшено з 18 до 16 % (по 0,5 % за кожний місяць після досягнення пенсійного віку по 30.09.2017 р. — за чотири місяці). У подальшому щомісяця їй повертатимуть по 0,5 % втраченої пенсії.
Після завершення цього періоду розмір пенсії буде переглянуто без застосування зниження пенсії з дня, що настає за днем завершення цього періоду.

Перерахунок пенсій непрацюючим пенсіонерам з жовтня цього року провадиться з урахуванням прожиткового мінімуму, встановленого на 01.12.2017 р. (1 373 грн) та збільшеного на 79 грн. Отже, мінімальний розмір пенсії буде 1 452 грн (1 373 грн + 79 грн). Такий прожитковий мінімум застосовується при перерахунку пенсій, надбавок, підвищень, інших пенсійних виплат, установлених законодавством.

Статтею 28 Закону про пенсійне страхування встановлено мінімальний розмір пенсії за віком.

Так, за наявності у чоловіків 35 років, а у жінок 30 років страхового стажу мінімальний розмір пенсії за віком установлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

За кожний повний рік страхового стажу понад 35 років чоловікам і 30 років жінкам пенсія за віком збільшується на 1 % розміру пенсії, обчисленої відповідно до ст. 27 Закону про пенсійне страхування, але не більш як на 1 % мінімального розміру пенсії за віком. При цьому наявний у особи понаднормовий страховий стаж не може бути обмежений.

Водночас п. 4¹ Прикінцевих положень Закону про пенсійне страхування збережено встановлення мінімального розміру пенсії за віком та доплати за понаднормовий стаж за наявності у чоловіків 25  років, а у жінок 20 років страхового стажу. Це стосується тих осіб, пенсії яким призначено до 01.10.2011 р. та які після 01.10.2011 р. не зверталися за перерахунком пенсії з урахуванням заробітної плати за періоди страхового стажу, набутого після призначення (попереднього перерахунку) пенсії.

Мінімальний розмір пенсії особам, на яких поширюється дія Закону № 345, та працівникам, зайнятим повний робочий день під землею обслуговуванням зазначених осіб, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 року для жінок за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи у розмірі 80 % заробітної плати (доходу) застрахованої особи, визначеної відповідно до ст. 40 Закону про пенсійне страхування, з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.

Крім того, передбачено встановлення з 01.01.2018 р. для осіб, які досягли віку 65 років, за наявності у чоловіків 35 років, а у жінок 30 років страхового стажу, мінімального розміру пенсії за віком у розмірі 40 % мінімальної заробітної плати, визначеної законом про Державний бюджет України на відповідний рік, але не менше прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

За наявності страхового стажу меншої тривалості, ніж у чоловіків 35 років, а у жінок 30 років, мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі, пропорційному до наявного страхового стажу, виходячи з прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Для пенсій, які буде призначено після 01.01.2018 р., мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 35 років, а у жінок 30 років страхового стажу, встановлений у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, виплачуватиметься після досягнення особою віку 65 років. До досягнення цього віку таким особам може бути призначено державну соціальну допомогу на умовах і в порядку, визначених Законом про пенсійне страхування.

Водночас установлено, що мінімальний розмір пенсії за віком, зазначений вище, застосовується винятково для визначення розмірів пенсій, призначених згідно із Законом про пенсійне страхування.

При визначенні мінімального розміру пенсії за віком та збільшенні мінімальної пенсії за віком, передбачених абзацами першим і другим частини першої, частинами другою і третьою ст. 28 Закону про соціальне страхування, до страхового стажу не враховується період, за який проведено одноразову сплату єдиного внеску відповідно до частини п’ятої ст. 10 Закону про ЄСВ.

Пенсії та державна соціальна допомога особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю, особам, які не мають права на пенсію (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім пенсії за особливі заслуги перед Україною)), перераховані з 01.10.2017 р. відповідно до Закону № 2148, а також ті, що призначатимуться після цієї дати, визначаються у розмірі, не меншому за розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили праце­здатність, установлений на 01.12.2017 р. (1 373 грн), а в разі збільшення після 01.12.2017 р. прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, — не менше цього розміру.

Змінено умови призначення пенсії за віком. При цьому по 31.12.2017 р. пенсії за віком призначатимуться при досягненні віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років.

Починаючи з 01.01.2018 р. право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу, визначеного в табл. 1.

Таблиця 1

Період	Страховий стаж
з 01.01.2018 р. по 31.12.2018 р.	не менше 25 років
з 01.01.2019 р. по 31.12.2019 р.	не менше 26 років
з 01.01.2020 р. по 31.12.2020 р.	не менше 27 років
з 01.01.2021 р. по 31.12.2021 р.	не менше 28 років
з 01.01.2022 р. по 31.12.2022 р.	не менше 29 років
з 01.01.2023 р. по 31.12.2023 р.	не менше 30 років
з 01.01.2024 р. по 31.12.2024 р.	не менше 31 року
з 01.01.2025 р. по 31.12.2025 р.	не менше 32 років
з 01.01.2026 р. по 31.12.2026 р.	не менше 33 років
з 01.01.2027 р. по 31.12.2027 р.	не менше 34 років
починаючи з 01.01.2028 р.	не менше 35 років

До досягнення 60 років право на пенсію за віком за наявності відповідного страхового стажу мають жінки 1961 року народження і старші після досягнення ними такого віку, наведеного у табл. 2.

Таблиця 2

Вік виходу на пенсію	Період народження
55 років	по 30.09.56 р. включно
55 років 6 місяців	з 01.10.56 р. по 31.03.57 р.
56 років	з 01.04.57 р. по 30.09.57 р.
56 років 6 місяців	з 01.10.57 р. по 31.03.58 р.
57 років	з 01.04.58 р. по 30.09.58 р.
57 років 6 місяців	з 01.10.58 р. по 31.03.59 р.
58 років	з 01.04.59 р. по 30.09.59 р.
58 років 6 місяців	з 01.10.59 р. по 31.03.60 р.
59 років	з 01.04.60 р. по 30.09.60 р.
59 років 6 місяців	з 01.10.60 р. по 31.03.61 р.

У разі відсутності починаючи з 01.01.2018 р. необхідного страхового стажу право на призначення пенсії за віком після досягнення 63 років мають особи за наявності страхового стажу, встановленого у табл. 3.

Таблиця 3

Період	Страховий стаж
по 31.12.2018 р.	від 15 до 25 років
з 01.01.2019 р. по 31.12.2019 р.	від 16 до 26 років
з 01.01.2020 р. по 31.12.2020 р.	від 17 до 27 років
з 01.01.2021 р. по 31.12.2021 р.	від 18 до 28 років
з 01.01.2022 р. по 31.12.2022 р.	від 19 до 29 років
з 01.01.2023 р. по 31.12.2023 р.	від 20 до 30 років
з 01.01.2024 р. по 31.12.2024 р.	від 21 до 31 року
з 01.01.2025 р. по 31.12.2025 р.	від 22 до 32 років
з 01.01.2026 р. по 31.12.2026 р.	від 23 до 33 років
з 01.01.2027 р. по 31.12.2027 р.	від 24 до 34 років
починаючи з 01.01.2028 р.	від 25 до 35 років

У разі відсутності починаючи з 01.01.2019 р. страхового стажу, зазначеного у таблицях 1 та 3, право на призначення пенсії за віком мають особи після досягнення віку 65 років за наявності страхового стажу, наведеного у табл. 4.

Таблиця 4

Період	Страховий стаж
з 01.01.2019 р. по 31.12.2019 р.	від 15 до 16 років
з 01.01.2020 р. по 31.12.2020 р.	від 15 до 17 років
з 01.01.2021 р. по 31.12.2021 р.	від 15 до 18 років
з 01.01.2022 р. по 31.12.2022 р.	від 15 до 19 років
з 01.01.2023 р. по 31.12.2023 р.	від 15 до 20 років
з 01.01.2024 р. по 31.12.2024 р.	від 15 до 21 року
з 01.01.2025 р. по 31.12.2025 р.	від 15 до 22 років
з 01.01.2026 р. по 31.12.2026 р.	від 15 до 23 років
з 01.01.2027 р. по 31.12.2027 р.	від 15 до 24 років
починаючи з 01.01.2028 р.	від 15 до 25 років

У разі відсутності починаючи з 01.01.2018 р. необхідного страхового стажу на дату досягнення віку пенсію за віком може бути призначено після набуття особою страхового стажу, наведеного у таблицях 1 та 3 на дату досягнення відповідного віку.

Наявність страхового стажу, зазначеного у таблицях 1 та 3, який дає право на призначення пенсії за віком, визначається на дату досягнення особою відповідного віку і не залежить від наявності страхового стажу на дату звернення за призначенням пенсії.

Згідно з п. 5 Прикінцевих та Перехідних положень Закону № 2148 у період з 01.01.2018 р. по 31.12.2020 р. особам, які досягли 60 років та не набули страхового стажу, передбаченого нормами ст. 26 Закону про пенсійне страхування, за умови наявності у них не менше 15 років страхового стажу призначатиметься тимчасова державна соціальна допомога непрацюючій особі, яка досягла загального пенсійного віку, але не набула права на пенсійну виплату (далі — тимчасова допомога).

Допомога призначатиметься органами соціального захисту населення і виплачуватиметься до досягнення особами віку, з якого вони набувають право на призначення пенсії.

Допомога непрацюючій особі, яка досягла загального пенсійного віку, але не набула права на пенсійну виплату, призначатиметься з урахуванням її майнового стану та середньомісячного сукупного доходу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Для забезпечення індексації пенсії щороку проводитиметься перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який враховується для обчислення пенсії.

Показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, що застосовується для обчислення пенсії, щороку збільшуватиметься на коефіцієнт, який відповідає 50 % показника зростання споживчих цін за попередній рік та 50 % показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводитиметься збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передуватимуть року, який є попереднім щодо року, в якому проводитиметься збільшення.

При цьому встановлено, що у разі відсутності дефіциту коштів Пенсійного фонду для фінансування виплати пенсій у солідарній системі розмір щорічного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, може бути збільшено, але не повинен перевищувати 100 % показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.

Частиною четвертою ст. 2 Закону про пенсійне страхування встановлено порядок проведення перерахунку пенсій, якщо особа після призначення (перерахунку) пенсій продовжує працювати. Кожні два роки пенсіонери зверталися до територіальних управлінь з відповідною заявою.

Законом № 2148 до зазначеного порядку внесено зміну, яка передбачає, що органи Пенсійного фонду щороку з 1 квітня без додаткового звернення особи проводять перерахунок пенсії тим особам, які на 1 березня року, в якому здійснюється перерахунок, набули право на проведення перерахунку, передбаченого абзацами першим — третім частини четвертої ст. 2 Закону про пенсійне страхування, на найвигідніших умовах. Порядок такого перерахунку пенсії встановлюється правлінням Пенсійного фонду за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.

Обчислення страхового стажу, який дає право на перерахунок пенсії відповідно до вищезазначеної статті, здійснюється не раніше дня, що настає за днем, по який обчислено страховий стаж під час призначення (попереднього перерахунку) пенсії.

Нагадаємо, що такий перерахунок не провадиться пенсіонерам, які отримують пенсію за вислугу років на умовах, передбачених Законом про пенсійне забезпечення, та які не досягли віку, встановленого ст. 26  Закону про пенсійне страхування.

Порядок визначення страхового стажу та періоди, з яких складається страховий стаж, наведено у ст. 24 Закону про пенсійне страхування. Як до прийняття Закону № 2148, так і після страховий стаж починаючи з січня 2004 р. обчислюється за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку — на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності Законом про пенсійне страхування.

При цьому періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до 01.01.2004 р., зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше (на підставі трудової книжки, диплому про навчання, військового квитка тощо).

Також застосовуються і норми законодавства щодо пільгового обчислення стажу, наприклад, ст. 60 Закону про пенсійне забезпечення передбачає подвійне обчислення стажу за роботу в деяких медичних закладах та відділеннях (психіатричних, інфекційних, реанімаційних тощо).

Водночас пільговий порядок обчислення стажу роботи, передбачений законодавством, що діяло раніше, за період з 01.01.2004 р. застосовується виключно в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років.

До страхового стажу для обчислення розміру пенсії за віком, з якого обчислюється розмір пенсії по інвалідності або у зв’язку з втратою годувальника, крім наявного страхового стажу зараховується також на загальних підставах відповідно період з дня встановлення інвалідності до досягнення особою віку, передбаченого частиною першою ст. 26 Закону про пенсійне страхування, та період з дня смерті годувальника до дати, коли годувальник досяг би віку, передбаченого частиною першою цієї статті.

Період, протягом якого особа, яка підлягала загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню на випадок безробіття, отримувала допомогу по безробіттю (крім одноразової її виплати для організації безробітним підприємницької діяльності) та матеріальну допомогу у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації, також включається до страхового стажу.

Час перебування на інвалідності у зв’язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням зараховується до стажу роботи із шкідливими умовами, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах і у пільгових розмірах.

У разі якщо за період з 01.07.2000 р. по 31.12.2016 р. в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування відсутні відомості, необхідні для обчислення страхового стажу військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), поліцейським, особам рядового і начальницького складу відповідно до Закону про пенсійне страхування страховий стаж обчислюється на підставі довідки про проходження військової служби та про сплачені суми страхових внесків.

При цьому зарахування періодів служби до страхового стажу осіб офіцерського складу, прапорщиків, мічманів, військовослужбовців надстрокової служби та військової служби за контрактом Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб, за період з 01.01.2004 р. по 31.12.2006 р. проводиться у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, за рахунок коштів Держбюд­жету України.

Протягом п’яти років з дня набрання чинності Законом № 2148 військовими частинами та органами, які виплачують грошове забезпечення відповідно до законодавства, до Пенсійного фонду подаються у разі їх відсутності персоніфіковані відомості про грошове забезпечення та сплату страхових внесків за період з 01.07.2000 р. по 31.12.2016 р., необхідні для призначення пенсії військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу, поліцейським, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Страховий стаж обчислюється в місяцях. Неповний місяць роботи, якщо застрахована особа підлягала загальнообов’язковому державному пенсійному страхуванню або брала добровільну участь у системі загально­обов’язкового державного пенсійного страхування, зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови, що сума сплачених за цей місяць страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати є не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.

Якщо сума сплачених за відповідний місяць страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати є меншою, ніж мінімальний страховий внесок, цей період зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови здійснення в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду, відповідної доплати до суми страхових внесків таким чином, щоб загальна сума сплачених коштів за відповідний місяць була не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.

У разі якщо зазначену доплату не було здійснено, до страхового стажу зараховується період, визначений за кожний місяць сплати страхових внесків за формулою:

ТП = Св : В, де

ТП — тривалість періоду, що зараховується до страхового стажу та визначається в місяцях;

Св — сума фактично сплачених страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати за відповідний місяць;

В — мінімальний страховий внесок за відповідний місяць.

Періоди роботи після призначення пенсії зараховуються до страхового стажу на загальних підставах.

Страховий стаж враховується в одинарному розмірі, крім випадків, передбачених Законом про пенсійне страхування.

За кожний повний рік стажу роботи (врахованого в одинарному розмірі) на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, зайнятість на яких давала та дає право на пенсію на пільгових умовах, до страхового стажу додатково зараховується по одному року.

З 01.01.2008 р. до страхового стажу для визначення права на призначення пенсії згідно зі ст. 26 Закону про пенсійне страхування включаються періоди:      

• ведення підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, а також із застосуванням фіксованого податку:

з 01.01.98 р. по 30.06.2000 р. включно, що підтверджуються довідкою про реєстрацію суб’єктом підприємницької діяльності;

з 01.07.2000 р. по 31.12.2017 р. включно за умови сплати страхових внесків (єдиного внеску) незалежно від сплаченого розміру (крім випадків звільнення від сплати єдиного внеску)

• проходження військової служби по 31.12.2017 р. включно

• перебування у відпустці у зв’язку з вагітністю та пологами з 01.01.2004 р. по 30.06.2013 р. включно (після 01.07.2013 р. період перебування у таких відпустках враховується до страхового стажу, в тому числі і для визначення розміру пенсії, за даними системи персоніфікованого обліку, оскільки саме з цієї дати вони є застрахованими особами)

• перебування у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею шестирічного віку з 01.01.2004 р. до часу запровадження сплати страхових внесків (єдиного внеску) за жінок, які перебувають у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку

Формулу розрахунку коефіцієнта страхового стажу наведено у ст. 25 Закону про пенсійне страхування:

               См × Вс
Кс = ______________,   де:
           100 % × 12

Кс — коефіцієнт страхового стажу;

См — сума місяців страхового стажу;

Вс — визначена відповідно до цього Закону величина оцінки одного року страхового стажу (у відсотках).

У зв’язку з прийняттям Закону № 2148 саму формулу не змінено, однак змінено вартість одного року страхового стажу з 1,35 % до 1 %.

При цьому як і раніше коефіцієнт страхового стажу визначається із округленням до п’яти знаків після коми та не може перевищувати 0,75, а з урахуванням страхового стажу за Списком № 1 та підземної роботи — 0,85.

Крім того передбачено, що у разі якщо за однаковими показниками індивідуального коефіцієнта заробітної плати (доходу) та тривалості страхового стажу розмір пенсії у 2018 р., обчислений відповідно до аналогічних показників, буде меншим, ніж пенсія, призначена у 2017 р., розмір якої обчислений з урахуванням положень абзацу першого п. 4⁴ Прикінцевих положень Закону про пенсійне страхування, Кабінет Міністрів України приймає рішення про збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується при призначенні пенсій з 01.01.2018 р. по 31.12.2018 р., таким чином, щоб пенсії, призначені у зазначений період, не були меншими за пенсії, що призначалися з 01.01.2017 р. по 31.12.2017 р.

Збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який застосовується для обчислення пенсій, передбачене частиною другою ст. 42 Закону про пенсійне страхування, проводиться починаючи з 2021 р.

У 2019 — 2020 рр. показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який застосовується для перерахунку пенсій, збільшується на коефіцієнт, що відповідає 50 % показника зростання споживчих цін за попередній рік та 50 % показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за рік, що передує року, в якому проводиться збільшення, порівняно з роком, що передує року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.

Зміни щодо умов призначення пенсій за віком на пільгових умовах не відбулися.

Як і раніше на пільгову пенсію виходитимуть:

• особи, які працювали на роботах з особ­ливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць;
• чоловіки, які працюють трактористами-машиністами і безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства;
• жінки, які працюють трактористами-машиністами, машиністами будівельних, шляхових і вантажно-розвантажувальних машин, змонтованих на базі тракторів і екскаваторів;
• жінки, які працюють доярками (операторами машинного доїння), свинарками-операторами в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства;
• робітниці текстильного виробництва, зай­няті на верстатах і машинах, за списком виробництв і професій, затвердженим у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;
• жінки, які працюють у сільськогосподарському виробництві та виховали п’ятьох і більше дітей, — незалежно від віку і трудового стажу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;
• водії міського пасажирського транспорту (автобусів, тролейбусів, трамваїв) і великовагових автомобілів, зайняті у технологічному процесі важких і шкідливих виробництв;
• працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, — за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України.

У такому разі розміри пенсій визначаються відповідно до ст. 27 та з урахуванням норм ст. 28 Закону про пенсійне страхування.

Право на пенсію за вислугу років мають артисти театрально-концертних та інших видовищних закладів, підприємств і колективів за наявності стажу творчої діяльності від 20 до 35 років за переліком та у порядку, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Пенсія за вислугу років призначається та виплачується при звільненні з роботи, яка дає право на таку пенсію.

Щодо інших професій, то їм збережено право на пенсію за вислугу років за умови, якщо такі особи на день набрання чинності Законом № 2148 мають вислугу років та стаж, необхідні для призначення пенсії за вислугу років, передбачений статтями 52, 54 та 55 Закону про пенсійне забезпечення. Таким особам пенсія за вислугу років призначатиметься за їхнім зверненням з дотриманням умов, передбачених Законом про пенсійне забезпечення (наприклад, педагогам та медикам — при досягненні пенсійного віку (якщо це вимагається Законом про пенсійне забезпечення) та звільнення з роботи за спеціальністю, яка дає право на пенсію за вислугу років)).

Розмір пенсії за вислугу років визначатиметься відповідно до ст. 27 та з урахуванням норм ст. 28 Закону про пенсійне страхування.

Слід зазначити, що аналогічно збережено право на пенсію за віком на пільгових умовах жінкам, які зайняті протягом повного сезону на вирощуванні, збиранні та післязбиральній обробці тютюну.

Право на призначення дострокової пенсії за віком мають:

• особи, хворі на гіпофізарний нанізм (ліліпути), диспропорційні карлики — після досягнення чоловіками 45 років, жінками 40 років та за наявності страхового стажу не менше 20 років у чоловіків і не менше 15 років у жінок;
• особи з інвалідністю по зору I групи — сліпі та особи з інвалідністю з дитинства I групи — після досягнення чоловіками 50 років, жінками 40 років та за наявності страхового стажу не менше 15 років у чоловіків і не менше 10 років у жінок;
• жінки, які народили п’ятьох або більше дітей та виховали їх до шестирічного віку, матері осіб з інвалідністю з дитинства, які виховали їх до зазначеного віку, — після досягнення 50 років та за наявності страхового стажу не менше 15 років. При цьому до числа осіб з інвалідністю з дитинства належать також діти з інвалідністю віком до 16 років. За вибором матері або в разі її відсутності, якщо виховання п’ятьох або більше дітей чи дитини з інвалідністю здійснювалося батьком, йому призначається дострокова пенсія за віком після досягнення 55 років та за наявності страхового стажу не менше 20 років;
• військовослужбовці, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейські, які брали участь у бойових діях, в АТО в районах її проведення, а також ті, які стали інвалідами внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих під час захисту Батьківщини або під час виконання інших обов’язків військової служби (службових обов’язків), або внаслідок захворювання, пов’язаного з перебуванням на фронті, виконанням інтернаціонального обов’язку чи безпосередньою участю в АТО в районах її проведення, дружини (чоловіки), якщо вони не взяли повторний шлюб, і батьки військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейських, які померли (загинули) у період проходження військової служби (виконання службових обов’язків) чи після звільнення із служби, але внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих під час виконання обов’язків військової служби (службових обов’язків), захворювання, пов’язаного з перебуванням на фронті, ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, виконанням інтернаціонального обов’язку чи безпосередньою участю в антитерористичній операції в районах її проведення, особи, яким надано статус учасника бойових дій відповідно до п. 20 ст. 6 Закону № 3551, особи з інвалідністю внаслідок війни відповідно до пунктів 12 та 13 ст. 7 цього Закону, особи з числа резервістів і військовозобов’язаних, яким надано статус учасника бойових дій відповідно до п. 19 ст. 6 зазначеного Закону, особи з інвалідністю внаслідок війни згідно з п. 11 ст. 7 цього Закону, дружини (чоловіки), якщо вони не взяли повторний шлюб, і батьки, яким надано статус особи, на яку поширюється чинність Закону № 3551, відповідно до абзаців шостого і сьомого п. 1 ст. 10 зазначеного Закону, а також абзацу восьмого п. 1 ст. 10 цього Закону з числа членів сімей резервістів і військово­зобов’язаних, — після досягнення чоловіками 55 років, жінками — 50 років та за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків і не менше 20 років у жінок.

До ст. 55 Закону № 796 внесено зміни щодо тривалості страхового стажу, необхідного для призначення пенсій зі зниженням пенсійного віку.

Особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого ст. 26 Закону про пенсійне страхування, за наявності відповідного страхового стажу, зменшеного на кількість років зменшення пенсійного віку, але не менше 15 років страхового стажу.

Чоловік — ліквідатор наслідків аварії на ЧАЕС у 1987 р. (у червні 1987 р. відпрацював у зоні відчуження 20 днів) має право на призначення пенсії при досягненні 52-річного віку (зі зниженням на 8 років).

Зазначеного віку він досягає у 2019 р. З урахуванням норм ст. 26 Закону про пенсійне страхування щодо тривалості страхового стажу для виходу на пенсію у 52 роки (у 2019 р.) йому потрібно мати 18 років страхового стажу (26 – 8).

Пенсія призначається з дня звернення за пенсією. При цьому пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

При відстроченні часу призначення пенсії за віком пенсія з урахуванням положень ст. 29 Закону про пенсійне страхування призначається за заявою пенсіонера з дня, що настає за останнім днем місяця, в якому набуто повний місяць страхового стажу (у тому числі сумарно) для відстрочки часу виходу на пенсію, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з такого дня.

Позитивним є те, що скасовано 15 % зниження пенсії працюючим пенсіонерам. Це означає, що кожен пенсіонер отримуватиме пенсію у повному розмірі.

Проте виключення становлять держслужбовці, які отримують пенсію згідно з Законом про держслужбу.

Отже, з 01.10.2017 р. пенсії, призначені після набрання чинності Законом № 3668 (після 01.10.2011 р.) (крім осіб з інвалідністю I та II груп, осіб з інвалідністю внаслідок війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія п. 1 ст. 10 Закону № 3551) відповідно до Закону № 3723 у період роботи на посадах державної служби, визначених Законом про держслужбу, а також на посадах та на умовах, передбачених законами № 1697 та № 2453, виплачуються у повному розмірі, обчисленому відповідно до Закону про пенсійне страхування.

Органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загально­обов’язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

При посвідченні договорів купівлі-продажу нерухомого майна на нотаріуса покладено обов’язок перевірити сплату покупцем збору на обов’язкове державне пенсійне страхування та витребувати відповідні документи.

У свою чергу відповідно до змін, внесених до Закону № 400, передбачено, що нотаріуси щокварталу до 20 числа місяця, що настає за звітним кварталом, зобов’язані подавати до органів Пенсійного фонду України за місцем розташування державної нотаріальної контори або робочого місця приватного нотаріуса звіт про укладені договори купівлі-продажу нерухомого майна, включаючи інформацію про вартість такого майна та суму сплаченого збору на обов’язкове державне пенсійне страхування в порядку та за формою, визначеними Кабінетом Міністрів України.

Податковий кодекс — Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI. Закон про держслужбу — Закон України від 10.12.2015 р. № 889-VIII «Про державну службу». Закон про ЄСВ — Закон України від 08.07.2010 р. № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування». Закон про пенсійне забезпечення — Закон України від 05.11.91 р. № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення». Закон про пенсійне страхування — Закон України від 09.07.2003 р. № 1058-IV «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування». Закон про соціальне страхування — Закон України від 23.09.99 р. № 1105-XIV «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування». Закон № 345 — Закон України від 02.09.2008 р. № 345-VI «Про підвищення престижності шахтарської праці». Закон № 400 — Закон України від 26.06.97 р. № 400/97-ВР «Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування». Закон № 796 — Закон України від 28.02.91 р. № 796-XII «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» Закон № 1697 — Закон України від 14.10.2014 р. № 1697-VII «Про прокуратуру». Закон № 1768 — Закон України від 01.06.2000 р. № 1768-III «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям». Закон № 2148 — Закон України від 03.10.2017 р. № 2148-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій». Закон № 2262 — Закон України від 09.04.92 р. № 2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Закон № 2453 — Закон України від 07.07.2010 р. № 2453-VI «Про судоустрій і статус суддів». Закон № 3551 — Закон України від 22.10.93 р. № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». Закон № 3668 — Закон України від 08.07.2011 р. № 3668-VI «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи».  Закон № 3723 — Закон України від 16.12.93 р. № 3723-XII «Про державну службу». Постанова № 265 — постанова Кабінету Міністрів України від 26.03.2008 р. № 265 «Про деякі питання пенсійного забезпечення громадян».  Постанова № 327 — постанова Кабінету Міністрів У країни від 23.04.2012 р. № 327 «Про підвищення рівня соціального захисту населення». Порядок № 1266 — Порядок обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 р. № 1266