Строки розрахунків за експортно-імпортними операціями встановлено Законом № 185.
Статтею 1 цього Закону визначено граничний строк зарахування виручки резидентів у іноземній валюті від експорту, а ст. 2 — граничний строк поставки товару за імпортною операцією з моменту здійснення авансового платежу.
Виручка резидентів у іноземній валюті від експорту продукції підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) такої продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, транспортних послуг — з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання транспортних послуг (частина перша ст. 1 Закону № 185)
Зауважимо, що вимоги частини першої ст. 1 Закону № 185 не поширюються на експорт послуг (крім транспортних і страхових), прав інтелектуальної власності, авторських та суміжних прав.
Імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки у разі коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку (частина перша ст. 2 Закону № 185).
Виняток становлять імпортні операції суб’єктів космічної діяльності, визначених відповідно до ст. 1 Закону № 502, а також суб’єктів літакобудування, що підпадають під дію норм ст. 2 Закону № 2660, розрахунки за якими здійснюються у строк до 500 календарних днів (частина четверта ст. 6 Закону № 185).
Експортна операція
Відлік законодавчо встановленого строку розрахунків за експортною операцією згідно з п. 2.1 Інструкції № 136 банк починає з наступного календарного дня після дня оформлення митної декларації (далі — МД) або підписання акта, рахунку (інвойсу) або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання транспортних, страхових послуг.
Якщо відповідно до експортного договору резидент експортує продукцію без її вивезення з митної території України, то банк не здійснює контролю за строками розрахунків за таким договором (крім випадку, передбаченого п. 3.6 зазначеної Інструкції) (п. 1.7 Інструкції).
Якщо договір передбачає поставку продукції, виконання робіт, надання транспортних, страхових послуг, здійснення платежу у кілька етапів, то банк здійснює контроль за строками розрахунків за експортними операціями окремо за кожним фактом здійснення поставки продукції, виконання робіт, надання транспортних, страхових послуг, а за імпортними операціями — окремо за кожним фактом здійснення платежу (п. 1.4 Інструкції № 136).
Імпортна операція
Відлік законодавчо встановленого строку розрахунків за імпортною операцією банк починає з наступного календарного дня після дня здійснення авансового платежу, виставлення векселя на користь постачальника товару, що імпортується.
При застосуванні розрахунків у формі документарного акредитива моментом здійснення платежу на користь нерезидента вважається дата списання коштів з рахунку банку (пункти 3.1 та 3.2 Інструкції № 136).
Банк згідно з цією Інструкцією контролює дотримання резидентом установлених законодавством строків розрахунків за:
експортною операцією резидента, якщо на дату митного оформлення продукції або виконання резидентом робіт, надання транспортних, страхових послуг розрахунки за такою операцією не завершено (кошти від продажу нерезиденту товару на поточний рахунок резидента не надійшли або надійшли не в повному обсязі) або в банку немає інформації про завершення розрахунків за такою операцією;
імпортною операцією резидента, якщо на дату оплати резидентом товару (на дату виставлення векселя на користь постачальника товару, що імпортується, а в разі застосування розрахунків у формі документарного акредитива — на дату здійснення банком платежу на користь нерезидента (дату списання коштів з рахунку банку)) нерезидентом не було здійснено поставку товару за імпортною операцією (з оформленням типів МД, зазначених в абзаці другому п. 3.3 розділу 3 Інструкції № 136, або документів, зазначених в абзацах третьому та четвертому цього пункту) або в банку немає інформації про здійснення поставки за такою операцією;
імпортною операцією резидента, якщо на дату оплати резидентом товару (на дату виставлення векселя на користь постачальника товару, що імпортується, а в разі застосування розрахунків у формі документарного акредитива — на дату здійснення банком платежу на користь нерезидента (дату списання коштів з рахунку банку)) імпортну операцію без увезення товару на територію України не було завершено або в банку немає інформації про завершення імпортної операції без увезення товару на територію України.
Строки, зазначені у статтях 1 та 2 Закону № 185 або встановлені Нацбанком України відповідно до цих статей, можуть бути продовжені центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку, у разі виконання резидентами операцій за договорами виробничої кооперації, консигнації, комплексного будівництва, тендерної поставки, гарантійного обслуговування, поставки складних технічних виробів і товарів спеціального призначення.
Порядок продовження законодавчо встановлених строків розрахунків та умови видачі висновків щодо перевищення цих строків регулюється Порядком продовження строків розрахунків за зовнішньоекономічними операціями, затвердженим постановою № 1409
Сума валютної виручки або вартість товарів може бути зменшена, якщо протягом виконання зобов’язань за договором:
Згідно з п. 1 ст. 601 Цивільного кодексу зобов’язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлено або визначено моментом пред’явлення вимоги.
Пунктом 1.11 розділу 1 Інструкції № 136 передбачено, що експортна операція з поставки продукції, виконання робіт, надання транспортних, страхових послуг та імпортна операція можуть бути зняті з контролю за наявності належним чином оформлених документів про припинення зобов’язань за цими операціями зарахуванням, якщо:
Зверніть увагу, що на сьогодні відповідно до п. 4 постанови № 410 уповноважені банки не можуть знімати з контролю експортні операції клієнтів на підставі документів про припинення зобов’язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог:
Водночас вимоги цього пункту не поширюються на випадки припинення зобов’язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог за операціями операторів телекомунікацій з оплати міжнародних телекомунікаційних послуг (міжнародного роумінгу та пропуску міжнародного трафіка).
ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА
Цивільний кодекс — Цивільний кодекс України від 16.01.2003 р. № 435-ІV. Закон № 185 — Закон України від 23.09.94 р. № 185/94-ВР «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті». Закон № 502 — Закон України від 15.11.96 р. № 502/96-ВР «Про космічну діяльність». Закон № 2660 — Закон України від 12.07.2001 р № 2660-ІІІ «Про розвиток літакобудівної промисловості». Постанова № 34 — постанова Правління Нацбанку України від 04.02.98 р. № 34 «Про затвердження Класифікатора іноземних валют». Постанова № 410 — постанова Правління Нацбанку України від 13.12.2016 р. № 410 «Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України». Постанова № 1409 — постанова Кабінету Міністрів України від 29.12.2007 р. № 1409 «Про затвердження Порядку продовження строків розрахунків за зовнішньоекономічними операціями». Інструкція № 136 — Інструкція про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями, затверджена постановою Правління Нацбанку України від 24.03.99 р. № 136