Оплата труда

Поновлення на роботі за рішенням суду

13.11.2017 / 17:10

Суд виніс рішення про поновлення незаконно звільненого працівника на роботі. Який алгоритм дій роботодавця при оформленні поновлення на роботі такого працівника? Чи подавати повідомлення про прийняття на роботу? Як оплатити час вимушеного прогулу? Чи має право такий працівник на відпустку? Відповіді на ці запитання розглянемо далі.

Як оформити поновлення

Згідно з вимогами частини сьомої ст. 235 КЗпП прийняте судом рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого працівника підлягає негайному виконанню.

Рішення вважається виконаним боржником з дня видання відповідно до законодавства про працю наказу або розпорядження про поновлення стягувача на роботі та внесення відповідного запису до трудової книжки стягувача, після чого виконавець виносить постанову про закінчення виконавчого провадження (ст. 65 Закону № 1404).

Крім того, за наявності у трудовій книжці запису про звільнення, надалі визнаного недійсним, на прохання працівника видається дублікат трудової книжки без внесення до неї запису, визнаного недійсним. При цьому у правому верхньому куті першої сторінки нової трудової книжки має бути здійснено напис «Дублікат».

Якщо на посаді вже працює інший працівник

Досить часто трапляються ситуації, коли на посаді незаконно звільненого працівника вже працює інший працівник. Насамперед зазначимо, що навіть у такому разі судове рішення про поновлення працівника на роботі підлягає обов’язковому виконанню.

Відповідно до п. 6 частини першої ст. 40 КЗпП трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його дії можуть бути розірвані роботодавцем, зокрема, у разі поновлення на роботі працівника, який раніше виконував цю роботу.

Отже, якщо на посаді, на якій необхідно поновити працівника за рішенням суду, вже працює інший працівник, то цей інший працівник підлягає звільненню на підставі п. 6 частини першої ст. 40 КЗпП.

Проте таке звільнення допускається лише якщо неможливо перевести працівника за його згодою на іншу роботу (частина друга вищезазначеної статті). 

Чи подавати повідомлення про прийняття на роботу

Працівника не може бути допущено до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням роботодавця, та повідомлення ДФС про прийняття працівника на роботу (частина четверта ст. 24 КЗпП).

У разі поновлення на роботі працівника за рішенням суду новий трудовий договір з ним не укладається, а тільки скасовується факт звільнення.

Таким чином, повідомлення про прийняття працівника на роботу подавати не потрібно.

Оплата за час вимушеного прогулу

При винесенні рішення про поновлення на роботі суд відповідно до частини другої ст. 235 КЗпП одночасно приймає рішення про виплату незаконно звільненому працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, що розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

У разi винесення рiшення про виплату працiвнику середнього заробiтку за час вимушеного прогулу середня заробiтна плата йому нараховується з урахуванням положень Порядку № 100.

Пунктом 2 цього Порядку встановлено, що обчислення середньої заробiтної плати для оплати вимушеного прогулу провадиться виходячи з виплат за останнi два календарні мiсяцi роботи, що передують мiсяцю незаконного звiльнення.

Працівникам, які пропрацювали менше ніж два календарні місяці, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактично відпрацьований час.

Нарахування виплат, що обчислюються iз середньої заробiтної плати за останні два місяці роботи, провадяться множенням середньоденного заробiтку на число робочих днiв, якi мають бути оплаченi за середнiм заробiтком. Середньоденна заробiтна плата визначається дiленням заробiтної плати за фактично вiдпрацьованi впродовж двох мiсяцiв робочi днi на число вiдпрацьованих робочих днiв (п. 8 Порядку № 100).

Якщо протягом періоду вимушеного прогулу на підприємстві було підвищено посадові оклади й тарифні ставки (у тому числі за посадою працівника, якого було незаконно звільнено), то згідно з п. 10 Порядку № 100 проводиться коригування заробітної плати, включаючи премії та інші виплати, що враховуються під час обчислення середньої заробітної плати, за проміжок часу до підвищення на коефіцієнт підвищення посадових окладів і тарифних ставок.

Чи є право на відпустку

Згідно зі ст. 9 Закону про відпустки до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку, зараховується також час, коли працівник фактично не працював, але за ним згідно із законодавством зберігалися місце роботи (посада) та заробітна плата повністю або частково (в тому числі час оплаченого вимушеного прогулу, спричиненого незаконним звільненням або переведенням на іншу роботу)

Як зазначалося, за час вимушеного прогулу працівнику виплачується середній заробіток.

Враховуючи те, що час оплаченого вимушеного прогулу зараховується до стажу роботи, який дає право на щорічну основну відпустку, робочий рік (період), за який працівнику має надаватися щорічна основна відпустка, повинен відлічуватися з дня поновлення його на роботі.

Якщо до незаконного звільнення працівник мав право окрім щорічної основної відпустки на щорічну додаткову відпустку, наприклад за особливий характер праці, то слід звернути увагу на те, що щорічна додаткова відпустка за особливий характер праці та її тривалість установлюються колективним чи трудовим договором залежно від часу зайнятості працівника в цих умовах (ст. 8 Закону про відпустки).

Відповідно до частини другої ст. 9 цього Закону до стажу роботи, що дає право на щорічні додаткові відпустки (статті 7 та 8 Закону), зараховуються:

  • час фактичної роботи із шкідливими, важкими умовами або з особливим характером праці, якщо працівник зайнятий у цих умовах не менше половини тривалості робочого дня, встановленої для працівників виробництва, цеху, професії або посади;
  • час щорічних основної та додаткових відпусток за роботу із шкідливими, важкими умовами і за особливий характер праці;
  • час роботи вагітних жінок, переведених на підставі медичного висновку на легшу роботу, на якій вони не зазнають впливу несприятливих виробничих факторів.

Таким чином, час оплаченого вимушеного прогулу, спричиненого незаконним звільненням, до стажу роботи, що дає право на щорічні додаткові відпустки, не зараховується. Тому за період вимушеного прогулу працівник має право лише на щорічну основну відпустку.

Зверніть увагу Поновлення на попередній роботі відбувається не з дати винесення судом рішення про таке поновлення, а з дати звільнення працівника, яка відповідно до цього рішення визнається недійсною.

ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА

КЗпП — Кодекс законів про працю України від 10.12.71 р. Закон про відпустки — Закон України від 15.11.96 р. № 504/96-ВР «Про відпустки». Закон № 1404 — Закон України від 02.06.2016 р. № 1404-VIII «Про виконавче провадження». Порядок № 100 — Порядок обчислення середньої заробітної плати, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.95 р. № 100. Інструкція № 58 — Інструкція про порядок ведення трудових книжок працівників, затверджена наказом Мінпраці України, Мін’юсту України, Мінсоцзахисту України від 29.07.93 р. № 58

«Горячие линии»

Дата: 3 мая, четверг
Время проведения: с 14:00 до 16:00
Контактный номер: (044) 501-06-42