Нове в порядку обліку платників

З 08.12.2017 р. набере чинності наказ № 839, яким затверджено зміни до Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом № 1588 (далі — Порядок). У цій статті йдеться про сім основних змін у цьому Порядку, які стосуються, зокрема, обліку: платників — у разі неподання вчасно документів; ФОП — у разі зміни місцезнаходження, а також уточнено порядок подання/заповнення повідомлення про об’єкти оподаткування.

Які документи подати

Якщо заяву не подано/подано невчасно

Частиною восьмою ст. 45 Бюджетного кодексу передбачено, що у разі зміни місцезнаходження суб’єктів господарювання — платників податків сплата визначених законодавством податків і зборів після реєстрації здійснюється за місцем попередньої реєстрації до закінчення поточного бюджетного періоду.

Відповідно до Господарського кодексу суб’єктами господарювання є юридичні особи та фізичні особи — підприємці.

Згідно з частиною четвертою ст. 9 Закону про держреєстрацію в Єдиному державному реєстрі стосовно фізичних осіб — підприємців, зокрема, містяться відомості про місце­знаходження (місце проживання або інша адреса, за якою здійснюється зв’язок з фізичною особою — підприємцем).

З метою забезпечення виконання вимог частини восьмої ст. 45 Бюджетного кодексу наказом № 839 вносяться зміни до п. 10.13 розділу Х Порядку та встановлюється, що у разі зміни місцезнаходження суб’єкта господарювання — платника податків сплата визначених законодавством податків і зборів після такої реєстрації здійснюється таким платником податків за місцем попередньої реєстрації до закінчення поточного бюджетного періоду:

• у такому випадку одночасно із зняттям з обліку юридичної особи (крім юридичних осіб, які включені до Реєстру неприбуткових установ та організацій) або фізичної особи — підприємця за основним місцем обліку здійснюється взяття на облік платника податків за неосновним місцем обліку без подання заяви платником податків;
• до закінчення року платник податків обліковується в контролюючому органі за попереднім місцезнаходженням (неосновне місце обліку) з ознакою того, що він є платником податків до закінчення року, а в контролюючому органі за новим місцезнаходженням (основне місце обліку) — з ознакою того, що він є платником податків з наступного року;
• у контролюючому органі за неосновним місцем обліку платник податків сплачує всі податки та збори, які згідно із законодавством мають сплачуватися на території адміністративно-територіальної одиниці, що відповідає неосновному місцю обліку, щодо таких податків подає податкові декларації (розрахунки, звіти) та виконує інші обов’язки платника податків, а контролюючий орган стосовно платника податків здійснює адміністрування таких податків, зборів.

Повноваження контролюючих органів

Змінами до статей 19¹ та 19³ Податкового кодексу, внесеними Законом № 1797, установлено, що державні податкові інспекції у районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах, об’єднаних державних податкових інспекціях (далі — ДПІ):

• здійснюють сервісне обслуговування платників податків;
• здійснюють реєстрацію та ведення обліку платників податків, об’єктів оподаткування та об’єктів, пов’язаних з оподаткуванням;
• формують та ведуть реєстри, ведення яких покладено законодавством на контро­люючі органи;
• виконують інші функції сервісного обслуговування платників, визначені законом.

Контролюючі органи (крім ДПІ) здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів, у тому числі проводять відповідно до законодавства перевірки та звірки платників податків.

Наказом № 839 уточнюються повноваження головних управлінь ДФС в областях, м. Києві, Офісу великих платників податків ДФС (далі — ГУ) та ДПІ в частині реалізації процедур обліку платників податків відповідно до функцій, визначених статтями 19¹ та 19³ Податкового кодексу.

Передбачено, що ДПІ здійснюють процедури обліку платників податків, які не передбачають одночасного виконання або завершення яких можливе без виконання інших процедур або функцій, що належать до повноважень ГУ. Зокрема, ГУ вживають заходів, пов’я­заних з припиненням (закриттям) платників податків, формують та направляють (видають) відомості про відсутність (наявність) заборгованості зі сплати податків і зборів за формою № 30-ОПП, відомості про узгодження плану реорганізації юридичної особи за формою № 31-ОПП та довідки про зняття з обліку платника податків за формою № 12-ОПП.

Які норми виключено

З Порядку виключено такі положення, що регулюються статтями Податкового кодексу, іншими, ніж викладено в статтях 62 — 68, відповідно до яких розроблено Порядок та/або стосовно яких є окремі нормативно-правові акти:

• призначення та проведення перевірок;
• врегулювання податкових зобов’язань або податкового боргу;
• особливості обліку в контролюючих органах великих платників податків.

Наприклад, питання погашення податкового боргу платників податків регулюються статтями 87 — 102 Податкового кодексу, а питання призначення та проведення перевірок — статтями 75 — 86 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 78 зазначеного Кодексу однією з підстав для здійснення документальної позапланової перевірки є те, що розпочато процедуру реорганізації юридичної особи (крім перетворення), припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи — підприємця, закриття постійного представництва чи відокремленого підрозділу юридичної особи, в тому числі іноземної компанії, організації, порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків або подано заяву про зняття з обліку платника податків.

Як повідомити про об’єкти оподаткування

Уточнено порядок подання та заповнення повідомлення про об’єкти оподаткування.

У разі створення відокремленого підрозділу юридичної особи з місцезнаходженням за межами України повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за формою № 20-ОПП (далі — повідом­лення за формою № 20-ОПП) подається юридичною особою протягом 10 робочих днів після створення, реєстрації такого підрозділу до контролюючого органу за основним місцем обліку юридичної особи у паперовому вигляді.

У такому випадку розділ 3 повідомлення за формою № 20-ОПП заповнюється з урахуванням такого: у графі 6 зазначається код країни місцезнаходження такого підрозділу, у графі 8 — повне місце­знаходження в країні за межами України, графа 7 не заповнюється.

Крім того, змінено форму повідомлення за формою № 20-ОПП та розділ 3 доповнено новою графою 12 «Реєстраційний номер об’єкта оподаткування (зазначити у разі наявності)».

Реєстраційний номер об’єкта оподаткування заповнюється у разі реєстрації об’єкта оподаткування у відповідному державному органі з отриманням відповідного реєстраційного номера. Так, наприклад, таким номером є:

• кадастровий номер — для земельної ділянки;
• реєстраційний номер об’єкта нерухомого майна — для нерухомого майна, відмінного від земельної ділянки;
• номер кузова транспортного засобу — для легкового автомобіля;
• номер шасі транспортного засобу — для вантажного автомобіля та причепа;
• бортовий реєстраційний номер — для суден;
• реєстраційний знак — для повітряних суден тощо.

Хто підписує документи

Внесено зміни до документів, що формуються та видаються контро­люючими органами.

Зокрема, передбачено, що такі документи, як: довідка про взяття на облік платника податків, відомості щодо якого не підлягають включенню до Єдиного державного реєстру (форма № 34-ОПП); свідоцтво про реєстрацію інвестора та угоди про розподіл продукції як платника податків (форма № 4-УРП); повідомлення про взяття на облік/зняття з обліку платника податків у зв’язку зі зміною місцезнаходження (місця про­жи­вання) (форма № 11-ОПП); відомості про відсутність (наявність) заборгованості зі сплати податків і зборів (форма № 30-ОПП); відомості про узгодження плану реорганізації юридичної особи (форма № 31-ОПП); довідка про зняття з обліку платника податків (форма № 12-ОПП) можуть підписуватися не тільки керівником (заступником керівника), а й уповно­важеною особою контролюючого органу.

ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА

Бюджетний кодекс — Бюджетний кодекс України від 08.07.2010 р. № 2456-VI. Господарський кодекс — Господарський кодекс України від 16.01.2003 р. № 436-IV. Податковий кодекс — Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI. Закон про держреєстрацію — Закон України від 15.05.2003 р. № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань». Закон № 1797 — Закон України від 21.12.2016 р. № 1797-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні». Наказ № 839 — наказ Мінфіну України від 06.10.2017 р. № 839 «Про затвердження Змін до Порядку обліку платників податків і зборів». Наказ № 1588 — наказ Мінфіну України від 09.12.2011 р. № 1588 «Про затвердження Порядку обліку платників податків і зборів»