НДС

Запитання — відповіді

22.12.2017 / 16:48

Якщо накладну зареєстровано помилково

Які дії платника у разі помилково зареєстрованих податкових накладних?

Відповідно до п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, визначеними абзацом першим п. 44.1 ст. 44 Кодексу.

Згідно з п. 1 розділу III Порядку № 21 у податковій декларації з ПДВ відображаються дані податкового обліку платника окремо за кожний звітний (податковий) період без наростаючого підсумку.

Дані, наведені в податковій звітності, мають відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника (п. 6 розділу III Порядку № 21).

Отже, в податковій декларації з ПДВ платником податку зазначаються дані, вказані в складених на підставі первинних документів податкових накладних. Тому обсяги постачання товарів/послуг та сума ПДВ, зазначені в помилковій податковій накладній, не підлягають відображенню в податковій декларації з ПДВ.

У випадку помилкового складання податкової накладної на операцію з постачання товарів/послуг та реєстрації її в ЄРПН платник податку з метою виправлення допущеної помилки має право згідно з п. 192.1 ст. 192 Податкового кодексу скласти розрахунок коригування до помилкової податкової накладної. Такий розрахунок коригування підлягає реєстрації в ЄРПН покупцем (отримувачем) товарів/послуг з дотриманням визначених термінів реєстрації.

Відповідно до розділу IV Порядку № 21 якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 Податкового кодексу) платник податку самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним декларації, він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої декларації за формою, встановленою на дату подання уточнюючого розрахунку. Внесення змін до податкової звітності за результатами самостійного виявлення помилок здійснюється в порядку, визначеному ст. 50 розділу II Податкового кодексу

Облік заблокованих податкових накладних

Чи може платник податку відкоригувати податкові зобов'язання на суму ПДВ, зазначену в ПН, реєстрацію якої в ЄРПН зупинено?

Відповідно до ст. 187 Податкового кодексу на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг або на попередню оплату.

Згідно з нормою п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу відсутність факту реєстрації платником податку — продавцем товарів/послуг  податкових накладних не звільняє такого продавця від обов’язку включення суми ПДВ, зазначеної в такій податковій накладній, до суми податкових зобов’язань за відповідний період.

Факт зупинення реєстрації ПН/РК у ЄРПН не спростовує здійснення платником господарських операцій і відповідно дати виникнення саме першої події (постачання товарів/послуг або отримання коштів), що підтверджується первинними документами, на підставі яких складено ПН/РК.

Відповідно до п. 44.1 Податкового кодексу для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Тобто платник податку у податковій декларації з ПДВ має зазначати обсяги операцій з постачання товарів/послуг, що фактично здійснювалися ним за відповідний звітний (податковий) період, незалежно від того, чи зареєстровані в ЄРПН податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних за такими операціями.

При цьому коригування податкової та бухгалтерської звітності не здійснюється, оскільки факт зупинення реєстрації ПН/РК у ЄРПН не спростовує провадження платником господарських операцій і дати виникнення першої події, що підтверджується первинними документами, ведення яких передбачено законодавством.

Крім того, виявлення розбіжностей даних податкової декларації та даних ЄРПН є підставою для проведення контролюючими органами документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.

Щодо податкового кредиту покупця, то враховуючи, що згідно з п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу не включаються до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв’язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу, покупець має право відобразити податковий кредит за податковою накладною, реєстрацію якої зупинено, лише після її розблокування та реєстрації в ЄРПН.

При цьому право на включення суми ПДВ до податкового кредиту зберігається за платником податку протягом 1095 календарних днів з дати складання ПН/РК.

Оплата товару авансом кілька разів протягом дня

Який порядок складання податкових накладних при відвантаженні товару декілька разів або отримання від покупця кількох авансових платежів протягом одного дня в межах однієї цивільно-правової угоди та в межах різних цивільно-правових угод?

Згідно з п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений цим Кодексом термін.

Пунктом 201.7 ст. 201 Податкового кодексу передбачено, що податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

УПК № 127 визначено, що у разі отримання кількох авансових платежів протягом одного дня від одного й того самого покупця за один і той самий товар у межах одного й того самого договору не вважатиметься помилкою, коли постачальником буде виписано одну податкову накладну на загальну суму таких авансових платежів.

Згідно з п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платники податку зобов’язані вести окремий облік операцій з постачання та придбання товарів/послуг, які підлягають оподаткуванню, а також які не є об’єктами оподаткування та звільнені від оподаткування згідно з Податковим кодексом. Згідно з п. 201.15 ст. 201 цього Кодексу зведені результати такого обліку відображаються в податкових деклараціях, форма яких установлюється у порядку, передбаченому ст. 46 Кодексу.

Відповідно до п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу платники податку у разі здійснення постачання товарів/послуг, що має безперервний або ритмічний характер, зокрема, покупцям — платникам податку, можуть складати не пізніше останнього дня місяця, в якому здійснено такі постачання, зведені податкові накладні на кожного платника, з яким постачання мають такий характер, з урахуванням усього обсягу постачання товарів/послуг відповідному платнику протягом періоду, за який складається така податкова накладна, протягом такого місяця.

Для цілей, визначених п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу, ритмічним характером постачання вважається постачання товарів/послуг одному покупцю два та більше разів на місяць.

Визначення ритмічного характеру постачання залежить лише від факту постачання товарів/послуг одному покупцю два та більше разів на місяць і не залежить від того, за одним або за різними договорами воно здійснено.

Порядок складання зведених податкових накладних у разі здійснення постачання товарів/послуг, постачання яких має безперервний або ритмічний характер, визначено п. 19 Порядку № 1307.

З метою застосування норм п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу платник податку самостійно визначає товари/послуги, постачання яких має безперервний або ритмічний характер, виходячи з умов договору.

Періодичність складання податкових накладних протягом звітного (податкового) періоду на одного контрагента-покупця, у тому числі зведених податкових накладних за операціями з постачання, які мають ритмічний характер, може бути передбачено у цивільно-правовому договорі з таким покупцем.

Отже, у разі отримання кількох авансових платежів протягом одного дня від одного й того самого покупця за один і той самий товар у межах одного й того самого договору не вважатиметься помилкою, коли постачальником буде складено одну податкову накладну на загальну суму таких авансових платежів.

Якщо у цивільно-правовому договорі з покупцем не передбачено складання зведених податкових накладних і покупець одного й того самого дня оплачує товар кількома авансовими платежами в межах різних цивільно-правових договорів, також не вважатиметься помилкою, якщо продавцем буде складено одну податкову накладну на загальну суму таких авансових платежів.

Аванс на суму частини вартості послуги

Як правильно заповнити графу 6 податкової накладної у разі отримання передоплати на суму частини вартості послуги?

Відповідно до п. 201.7 ст. 201 Податкового кодексу та п. 18 Порядку № 1307 податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

При цьому податкова накладна повинна містити загальні дані у розрізі номенклатури постачання товарів/послуг, що зазначено в первинних документах та в частині, яка оплачена контрагентом-покупцем.

До графи 6 податкової накладної вносяться дані щодо кількості (об’єму, обсягу) постачання товарів/послуг.

У разі складання податкової накладної на повне постачання послуги або на суму коштів, що надійшла на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) у повному обсязі, у графі 6 податкової накладної зазначається «1».

У разі складання податкової накладної на часткове постачання послуги або на суму попередньої оплати частини вартості послуги у графі 6 зазначається відповідна частка наданої (оплаченої) послуги у вигляді десяткового дробу. Наприклад, у разі постачання частини послуги, яка відповідає половині обсягу, зазначеного у договорі, або у разі отримання передоплати у сумі, що дорівнює половині договірної вартості послуги, у графі 6 зазначається число «0,5».

Якщо ПН помилково складено на звільнені операції

Який порядок виправлення помилки, допущеної в податковій накладній, якщо платником було складено податкову накладну на звільнені від оподаткування ПДВ операції (без ПДВ), а потрібно було скласти накладну на оподатковувані ПДВ операції?

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації в порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений Кодексом термін.

Згідно з п. 17 Порядку № 1307 для операцій, що оподатковуються або звільнені від оподаткування, складають окремі податкові накладні, тобто при одночасному постачанні одному отримувачу (покупцю) як оподатковуваних товарів/послуг, так і таких, що звільнені від оподаткування, постачальник (продавець) складає окремі податкові накладні. У податковій накладній, складеній на операції з постачання товарів/послуг, які звільняються від оподаткування ПДВ, у графі «Складена на операції, звільнені від оподаткування» верхньої лівої частини роблять позначку «Без ПДВ».

У разі виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, відповідно до п. 192.1 ст. 192 Податкового кодексу складають розрахунок коригування до податкової накладної (далі — розрахунок коригування).

Таким чином, якщо платник податку при здійсненні операцій із постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню, склав податкову накладну на операції з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, з метою виправлення помилки потрібно здійснити такі дії:

  • до такої податкової накладної складається розрахунок коригування, у якому в полі «Дата складання» зазначається дата, на яку було виявлено помилку;
  • у табличній частині такого розрахунку коригування зі знаком «–» наведено обсяг операцій із постачання товарів/послуг, які зазначені як звільнені від оподаткування;
  • складається нова податкова накладна на операції, які оподатковуються за ставкою 20 (7, 0) %. Датою складання такої податкової накладної зазначають дату виникнення податкових зобов’язань. Така податкова накладна підлягає обов’язковій реєстрації в ЄРПН.

Якщо ІПН на дату складання розрахунку коригування змінено

Який умовний індивідуальний податковий номер зазначається при складанні розрахунку коригування до податкової накладної, якщо на дату його складання Порядком № 1307 такий умовний номер було змінено?

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках обов’язкові реквізити, зокрема податковий номер платника податку (продавця та покупця).

Заповнення рядка «Індивідуальний податковий номер» (далі — ІПН) отримувача (покупця) в податковій накладній здійснюється залежно від статусу отримувача (покупця), зокрема юридична особа, фізична особа — підприємець, неплатник ПДВ та у випадках, визначених Податковим кодексом та Порядком № 1307, проставляється умовний ІПН.

При цьому відповідно до п. 3 цього Порядку усі податкові накладні, у тому числі накладні, особливості заповнення яких викладено в підпунктах 9 — 15 та 19 зазначеного Порядку, підлягають реєстрації в ЄРПН за формою, чинною на день такої реєстрації.

Крім того, п. 21 Порядку № 1307 передбачено, що порядок складання розрахунку коригування та його реєстрації в ЄРПН аналогічний порядку, передбаченому для податкових накладних, крім випадків, передбачених цим Порядком.

Тобто Порядком № 1307 визначено механізм складання та реєстрації в ЄРПН податкової накладної/розрахунку коригування.

Водночас якщо після складання податкової накладної внесено зміни до чинного Порядку заповнення податкової накладної, зокрема змінено умовні ІПН, то на дату реєстрації розрахунку коригування в ЄРПН потрібно зазначати ІПН, який зазначався в такій податковій накладній (тобто без урахування внесених змін).

Постачання за декількома угодами одному покупцю

Чи складається зведена податкова накладна у разі здійснення операцій з безперервного постачання товарів/пос­луг одному покупцеві в межах двох різних угод протягом місяця?

Відповідно до п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу платники податку в разі здійснення постачання товарів/послуг, постачання яких має безперервний або ритмічний характер:

  • покупцям — платникам податку, — можуть складати не пізніше останнього дня місяця, в якому здійснено такі постачання, зведені податкові накладні на кожного платника податку, з яким постачання мають такий характер, з урахуванням усього обсягу постачання товарів/послуг відповідному платнику протягом періоду, за який складається така податкова накладна, протягом такого місяця;
  • покупцям — особам, не зареєстрованим платниками податку, — можуть складати не пізніше останнього дня місяця, в якому здійснено такі постачання, зведену податкову накладну з урахуванням усього обсягу постачання товарів/послуг таким покупцям, з якими постачання мають такий характер протягом періоду, за який складається така податкова накладна, протягом такого місяця.

У разі якщо станом на дату складення зазначених податкових накладних сума коштів, що надійшла на поточний рахунок продавця як оплата (пере­доплата) за товари/послуги, перевищує вартість поставлених товарів/послуг протягом місяця, таке перевищення вважається попередньою оплатою (авансом), на суму якої складається податкова накладна у загальному порядку не пізніше останнього дня такого місяця.

Для цілей п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу ритмічним характером постачання вважається постачання товарів/послуг одному покупцю два та більше разів на місяць.

Таким чином, при постачанні товарів два чи більше разів на місяць одному контрагенту може бути складено зведену податкову накладну.

При цьому визначення ритмічного характеру постачання залежить лише від факту постачання товарів/по­слуг одному покупцю два та більше разів на місяць і не залежить від того, за одним або за різними договорами воно здійснено.

Нагадаємо, що згідно з п. 19 Порядку № 1307 у разі складання зведеної податкової накладної в графі «Зведена податкова накладна» робиться позначка «X».

У графі 2 зведеної податкової накладної зазначається вся номенклатура поставлених протягом місяця товарів/послуг.

При цьому відсутність факту оплати поставлених товарів/послуг (крім визначених п. 44 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу) не звільняє постачальника (продавця) від складання зведеної податкової накладної.

Отже, у разі здійснення операцій з безперервного постачання товарів/послуг одному покупцеві в межах двох різних угод протягом місяця може бути складено зведену податкову накладну, заповнення якої здійснюється відповідно до вимог Порядку № 1307.

Здійснення операцій, звільнених від оподаткування

Які особливості заповнення податкової накладної при здійсненні операцій, звільнених від оподаткування, зокрема надання благодійної допомоги у вигляді постачання товарів/послуг?

Згідно з п. 201.3 ст. 201 Податкового кодексу у разі звільнення від оподаткування у податковій накладній робиться запис «Без ПДВ» з посиланням на відповідні пункти (підпункти), статті, підрозділи, розділи Кодексу та/або міжнародного договору, якими передбачено звільнення від оподаткування податком.

Відповідно до пп. 197.1.15 п. 197.1 ст. 197 зазначеного кодексу від оподаткування ПДВ звільняються операції з надання благодійної допомоги, зокрема безоплатне постачання товарів/послуг благодійним організаціям, утвореним і зареєстрованим згідно із законодавством, а також надання такої допомоги благодійними організаціями набувачам (суб’єктам) благодійної допомоги відповідно до законодавства про благодійну діяльність та благодійні організації. 

Під безоплатним постачанням слід розуміти постачання товарів/послуг благодійним організаціям та набувачам благодійної допомоги без будь-якої грошової, матеріальної або інших видів компенсації. У разі недотримання умов, визначених цим підпунктом, такі операції оподатковуються на загальних підставах.

Згідно з п. 17 Порядку № 1307 у податковій накладній, складеній на операції з постачання товарів/послуг, які звільняються від оподаткування ПДВ, у графі «Складена на операції, звільнені від оподаткування» верхньої лівої частини робиться позначка «Без ПДВ».

До розділу А табличної частини податкової накладної (рядки I — X) вносяться узагальнюючі дані за операціями, на які складається така податкова накладна, а саме:

  • у рядку I зазначається загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням ПДВ;
  • у рядку IX — загальний обсяг постачання товарів/послуг.

Рядки II — VIII розділу А не заповнюються.

До розділу Б табличної частини податкової накладної вносяться дані у розрізі номенклатури постачання товарів/послуг, а саме:

  • до графи 2 — номенклатура товарів/послуг постачальника (продавця);
  • до граф 3.1, 3.3 — код товару згідно з УКТ ЗЕД або код послуги згідно з ДКПП;
  • до граф 4 та 5 — одиниця виміру товарів/послуг; 
  • до графи 6 — кількість (об’єм, обсяг) постачання товарів/послуг; 
  • до графи 7 — ціна постачання одиниці товару/послуги без урахування ПДВ;
  • до графи 8 — код ставки ПДВ, за якою здійснюється оподаткування операцій з постачання товарів/послуг, що постачаються. У разі здійснення операцій з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, зазначається код ставки 903;
  • до графи 9 — код пільги. Код пільги зазначається згідно з довідниками податкових пільг (Довідник податкових пільг, що є втратами доходів бюджету, або Довідник інших податкових пільг), які затверджені ДФС станом на дату складання податкової накладної;
  • до графи 10 — обсяг постачання (база оподаткування) без урахування ПДВ.

Якщо продукцію вироблено з імпортних товарів

Чи потрібно проставляти позначку в графі 3.2 «ознака імпортованих товарів» податкової накладної, якщо з таких товарів були вироблені інші види продукції або такі товари були піддані достатній обробці/пе­реробці на митній території України?

У податковій накладній в окремих рядках зазначаються обов’язкові реквізити, зокрема код товару відповідно до УКТ ЗЕД, для послуг — код послуги згідно з ДКПП; платники податків, крім випадків постачання підакцизних товарів і товарів, ввезених на митну територію України, мають право зазначати код товару відповідно до УКТ ЗЕД або код послуги згідно з ДКПП неповністю, але не менше ніж чотири перші цифри відповідного коду.

При складанні податкової накладної код товару відповідно до УКТ ЗЕД слід зазначати в графі 3.1 табличної частини податкової накладної.

При цьому код товару згідно з УКТ ЗЕД зазначається на всіх етапах постачання товарів — від виробника чи імпортера до кінцевого споживача та незалежно від дати придбання чи виготовлення такого товару:

  • для підакцизних і імпортних товарів — 10 знаків;
  • для інших товарів — не менше чотирьох знаків.

У випадку постачання товару, ввезеного на митну територію України, у графі 3.2 податкової накладної проставляється позначка «Х».

Статтею 36 Митного кодексу визначено, що країною походження товару вважається країна, в якій товар був повністю вироблений або підданий достатній переробці відповідно до критеріїв, установлених цим Кодексом.

Згідно зі ст. 40 зазначеного Кодексу у разі якщо у виробництві товару беруть участь дві або більше країн, країною походження товару вважається країна, в якій були здійснені останні операції з переробки, достатні для того, щоб товар отримав основні характерні риси повністю виготовленого товару, що відповідають критеріям достатньої переробки згідно з положеннями цієї статті.

Критеріями достатньої переробки є:

  • виконання виробничих або технологічних операцій, за результатами яких змінюється класифікаційний код товару відповідно до УКТ ЗЕД на рівні будь-якого з перших чотирьох знаків;
  • зміна вартості товару в результаті його переробки, коли відсоткова частка вартості використаних матеріалів або доданої вартості досягає фіксованої частки у вартості кінцевого товару (правило адвалорної частки);
  • виконання виробничих та/або технологічних операцій, які в результаті переробки товару не призводять до зміни його класифікаційного коду згідно з УКТ ЗЕД або вартості відповідно до правил адвалорної частки, але з дотриманням певних умов вважаються достатніми для визнання товару походженням із тієї країни, де такі операції мали місце.

Такі критерії достатньої переробки для конкретних товарів установлюються та застосовуються у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Якщо щодо конкретного товару такі критерії достатньої переробки, як правило, адвалорної частки та виконання виробничих і технологічних операцій не встановлено, то застосовується правило, згідно з яким товар вважається підданим достатній переробці, якщо в результаті його переробки змінено класифікаційний код товару згідно з УКТ ЗЕД на рівні будь-якого з перших чотирьох знаків.

Таким чином, якщо з імпортованих товарів були вироблені інші види продукції або такі товари були піддані достатній обробці/переробці на митній території України, то вироблені, оброблені/перероблені товари вважаються товарами українського походження, а тому при їх постачанні код УКТ ЗЕД в податковій накладній зазначається на рівні не менше перших чотирьох знаків та графа 3.2 податкової накладної не заповнюється.

Якщо покупець втратив статус платника ПДВ

Чи складається постачальником розрахунок коригування до податкової накладної, якщо після здійснення операції з постачання товарів/послуг здійснюється зміна суми компенсації їх вартості або їх повернення, а покупець таких товарів/послуг втрачає статус платника ПДВ?

Відповідно до п. 192.1 ст. 192 Податкового кодексу якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов’язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в ЄРПН.

Розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка складена на отримувача — платника податку, підлягає реєстрації в ЄРПН:

  • постачальником (продавцем) товарів/послуг, якщо передбачається збільшення суми компенсації їх вартості на користь такого постачальника або якщо коригування кількісних та вартісних показників у підсумку не змінює суму компенсації;
  • отримувачем (покупцем) товарів/послуг, якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, для чого постачальник надсилає складений розрахунок коригування отримувачу.

Складені платником податку розрахунки коригування до податкових накладних, складених до 01.02.2015 р., розрахунки коригування до податкових накладних, які не підлягали наданню отримувачу (покупцю) — платнику податку, підлягають реєстрації в ЄРПН постачальником (продавцем). Зазначене не поширюється на розрахунки коригування, що передбачають зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику (зменшення податкового зобов’язання постачальника та податкового кредиту отримувача), складені після 01.07.2015 р. до податкових накладних, складених до 01.07.2015 р. на отримувача (покупця) — платника податку, які підлягають реєстрації в ЄРПН отримувачем (покупцем) товарів/послуг.

Таким чином, якщо після здійснення операції з постачання товарів/послуг покупець таких товарів послуг втрачає статус платника ПДВ, така особа втрачає право на коригування податкового кредиту, сформованого в період його реєстрації платником податку, а тому відсутні підстави для складання розрахунку коригування на такого покупця.

У випадку якщо після анулювання реєстрації покупця як платника ПДВ відбувається збільшення суми компенсації вартості поставлених товарів/послуг, то постачальник таких товарів/послуг на дату такого збільшення складає нову податкову накладну на суму такого збільшення, в якій у графі «Код отримувача» проставляє умовний Індивідуальний податковий номер покупця «100000000000», в графі «Особа (платник податку) — продавець» зазначається «Неплатник».

Зворотна тара

Як у податковій накладній відображаються дані щодо зворотної  (заставної) тари?

Відповідно до п. 16 Порядку № 1307 таблична частина податкової накладної складається з двох розділів: А і Б.

До розділу А податкової накладної (рядки I — X) вносяться узагальнюючі дані за операціями, на які складається така податкова накладна, зокрема:

  • у рядку I зазначається загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням ПДВ;
  • у рядку Х зазначаються дані щодо зворотної (зас­тавної) тари.

Вартість тари визначається у договорі (контракті) як зворотна (заставна) і не включається до бази оподаткування, а зазначається в рядку Х розділу А податкової накладної як загальна сума коштів, що підлягають сплаті.

Тобто дані щодо зворотної (заставної) тари, зазначені в рядку Х розділу А податкової накладної, не враховуються у загальній сумі коштів, що підлягають сплаті з урахуванням ПДВ (рядок I розділу А податкової накладної).

«Горячие линии»

Дата: 14 декабря, пятница
Время проведения: с 14:00 до 16:00
Контактный номер: (044) 501-06-42