Аналитика

Сектор можливостей

11.01.2018 / 17:47

В умовах формування глобальних ланцюжків доданої вартості ступінь залучення будь-якої країни до зовнішньої торгівлі суттєво впливає на її економічний стан і здатен надати країні додаткові можливості — відкрити нові ринки збуту, поліпшити умови торгівлі, сприяти бізнесу у доступі до ресурсів і новітніх технологій тощо.

Про важливість експорту для вітчизняної економіки свідчить його частка у структурі ВВП, яка сягає майже 50 %. Порівнюючи її з відповідною часткою деяких країн Східної Європи, можна стверджувати, що Україна має потенціал для розширення експортних можливостей, у тому числі за рахунок агросектора.

Сам по собі агросектор не здатен вивести країну з бідності, але розвиток сільського господарства має важливе значення, оскільки забезпечує робочими місцями значну частку населення, є вагомим джерелом наповнення валового внутрішнього продукту та надходження валютної виручки.

За даними Світового банку, зростання обсягів сільськогосподарського виробництва в два-чотири рази ефективніше впливає на підвищення доходів найбідніших верств населення порівняно з іншими секторами економіки. За підсумками 2016 р. 65 % працюючих світу заробляють на життя у сільському господарстві.

В Україні за рахунок сільського господарства забезпечується 10,7 % ВВП, з яких на продукцію рослинництва припадає 72 % (7,7 % ВВП). Додана вартість, що виробляється в агросекторі, у 2016 р. становила 13,7 % ВВП, збільшившись з 2010 р. в 1,63 раза.

АПК: дві сторони медалі

Наведені цифри свідчать про дві речі: по-перше, аграрний сектор відіграє все помітнішу роль у вітчизняній економіці. Це не можна розглядати винятково як позитивний тренд, оскільки сировинна спрямованість у виробництві та експорті консервуватиме технологічну відсталість країни та остаточно закріпить її позиції на світовому ринку як постачальника сировини. З іншого боку, це свідчить про диверсифікацію аграрних підприємств і позитивні тенденції нарощування виробництва готової сільськогосподарської продукції, яка пройшла всі стадії обробки.

Наприклад, у 2016 р. спостерігалося суттєве збільшення обсягів виробництва та експорту соняшникової олії, зумовлене рекордним збором насіння соняшнику (на 20 % більше порівняно з 2015 р.) та дією вивізного (експортного) мита на нього (у розмірі 10 % митної вартості товару). У 2017 р. (станом на жовтень) попри падіння виробництва соняшнику (на 4,2 %) тенденція збільшення обсягів реалізації соняшникової олії зберіглася: за дев’ять місяців обсяги реалізації становили 106,5 тис.  т (439,7 % відповідного періоду 2016 р.).

Таким чином, Україна продовжує утримувати позицію найбільшого виробника та експортера соняшникової олії в світі: у 2016 — 2017 маркетинговому році (МР) українські аграрії експортували 5,84 млн т соняшникової олії, що на 30,4 % більше показника попереднього МР. Українську соняшникову олію закуповують понад 120 країн світу.

Водночас масовий експорт бобів сої та насіння ріпаку, на які не поширюється дія експортного мита (близько 60  і 90 % валового збору цих культур відповідно йде на експорт) не дає можливості нарощувати виробництво соєвої та ріпакової олій. За умови внесення відповідних законодавчих поправок щодо обмеження експорту олійних культур вітчизняні аграрії матимуть можливість повністю завантажити виробничі потужності, збільшити обсяги експорту та посилити свої позиції на світовому ринку рослинних олій.

Не зерном єдиним

Аналізуючи агросектор України загалом, слід зазначити, що він демонструє стабільний приріст обсягів виробництва, зокрема у 2016 р. порівняно з 2010 р. — на 30,7 % . Забезпечується цей приріст здебільшого за рахунок продукції рослинництва, обсяги виробництва якої збільшилися за період 2010 — 2016 рр. в 1,48 раза, водночас обсяги продукції тваринництва за той самий період незначно, але скоротилися — на 1 % .

Позитивна динаміка нарощування обсягів виробництва продукції рослинництва прослідковувалася за всіма видами сільськогосподарських культур, окрім кормових, а найвищі темпи приросту спостерігалися у виробництві технічних (на 75 %), зернових і зернобобових культур (на 67 %).

Як результат у 2016 р. Україна посіла восьме місце в світі за обсягами виробництва зернових і технічних культур, у тому числі за виробництвом та експортом: кукурудзи — шосте і третє місця; пшениці — восьме і шосте; ячменю — четверте і третє; соняшнику — перше і п’яте; сої — восьме і сьоме; ріпаку — сьоме і третє місця відповідно.

Основні країни — імпортери українських сільгоспкультур: Єгипет, Індія, Саудівська Аравія, Туреччина, Іран, Іспанія, Нідерланди, Італія.

У 2017 р. (станом на 1 жовтня) найбільше зріс валовий збір ріпаку (на 87,5 %), зернобобових культур (на 42,4 ), жита озимого (на 28,6 ) і рису (на 20,2 %). Суттєве падіння зафіксовано у виробництві проса (на 56 %) через зменшення посівних площ і урожайності цієї культури (на 14,4 %), а також кукурудзи на зерно (на 24,7 ), кукурудзи кормової (на 23,1 ) і сої (на 18,8 %), що спричинено несприятливими погодними умовами. Незважаючи на це у 2017 р. Україна піднялася з третього на друге місце у світовому рейтингу за експортом кукурудзи (перше і третє місця посіли Бразилія та США), посіла друге місце  за експортом м’якої пшениці (на першому місці — Молдова, на третьому — США) та очолила трійку постачальників ячменю до ЄС (друге і третє місця посіли Молдова і Сербія) .

Починаючи з 2010 р. у виробництві овочевих, плодових та ягідних культур спостерігається більш-менш стабільна динаміка обсягів валового збору. У структурі валового виробництва овочів майже дві третини (62,2 %) становлять помідори, капуста, цибуля ріпчаста, огірки та корнішони (сумарно 5 857,6 тис.  т). У структурі валового виробництва плодових та ягідних культур левову частку врожаю забезпечують яблука (1 261,8 тис. т, або 62,9 %), сливи (178,3 тис. т, або 8,9 %), вишні, груші, горіхи.

Європейський ринок є основним споживачем українських плодових та ягідних культур. Найвищим попитом в ЄС користуються заморожені ягоди і волоські горіхи. Щодо останніх наша країна входить до п’ятірки країн світу за обсягом їх збору і десятки —  за обсягом експорту.

Динамічно зростає постачання вітчизняних фруктів на ринок ЄС, особливо яблук і груш. У 2017 р. зафіксовано рекордні обсяги поставок слив за кордон — 8 000 т порівняно зі 70 т за весь сезон 2016 р., а основною країною-імпортером  стала  Польща (81,3  %  загального експорту). Найбільшими країнами — споживачами українських ягід, горіхів і фруктів є Польща, Франція, Нідерланди, Італія, Німеччина.

Окремо слід зазначити місце України на світовому ринку меду: у 2016 р. — сьоме місце за одержаним доходом від експорту меду і це попри скорочення його виробництва починаючи з 2013 р. Основними країнами — імпортерами цього продукту в Європі є Німеччина та Польща (69 % поставок у Європу), в Азії — Туреччина (70 % поставок), в Америці — США (94 % поставок).

Тваринництво: простір для прориву

Щодо продукції тваринництва, то у 2016 р. порівняно з 2010 р. приріст спостерігався лише у вирощуванні сільськогосподарських тварин (на 8,7 %), за всіма іншими видами продукції виробництво скоротилося, особливо вовни (на 51,1 %) .

За дев’ять місяців 2017 р. зафіксовано приріст виробництва м’яса (у живій масі) та яєць — відповідно на 0,1  і 1,6 % та зменшення виробництва молока (на 0,9 %).

У структурі валового виробництва м’яса основну частку становить курятина (50,2 %) (темпи приросту за останні сім років становили 22 %), третю частину (32,2 %) — свинина (темпи приросту дорівнюють 18,4 %). На яловичину і телятину припадає 16,2 % сукупного обсягу виробництва, на баранину, козлятину, кролятину і конину разом узятих — 1,4 %.

Експорт м’яса птиці у 2016 р. становив 240,2 тис. т. За січень — вересень 2017 р. українські виробники експортували 212 тис. т курятини, що на 18,9 % більше, ніж у відповідному періоді 2016 р., у тому числі обсяги поставок м’яса свійської птиці на ринок ЄС зросли на 35,8 млн грн.

Експорт вітчизняної свинини у 2016 р. значно скоротився (більше ніж у вісім разів) і становив 3,2 тис. т, що обумовлено закриттям російського ринку та поширенням африканської чуми свиней. У 2017 р. ситуація покращилася: за дев’ять місяців експорт свинини збільшився в 2,6 раза — до 4,4 тис. т. Те саме стосується замороженої яловичини, обсяг експорту якої зріс в 1,9 раза порівняно з відповідним періодом 2016 р.

Стримуючі фактори

Фактором, що стримує нарощування експортних поставок українського м’яса на ринок ЄС, залишаються квоти (але поки що виробники повністю використовують тільки квоти на експорт м’яса птиці). Для вирішення цієї проблеми компанії відкривають підприємства для переробки м’яса в країнах — членах ЄС, наприклад, агропромислова компанія ПрАТ «Миронівська птахофабрика» розпочала переробку курятини на заводі в Нідерландах.

Для розширення своєї присутності на європейському та світовому ринках українським виробникам м’яса слід насамперед підвищити ефективність і глибину переробки м’яса; диверсифікувати експорт за рахунок таких видів м’яса, як баранина, кролятина і конина, якими ще не наповнений європейський ринок; розширити географію експортних поставок до країн Азії, Африки і Близького Сходу. Певні зрушення вже відбуваються. Так, у травні 2017 р. Україна отримала дозвіл на експорт замороженої яловичини до Китаю, нашими виробниками подано заявку на експорт м’ясомолочної продукції до Малайзії. На сьогодні укладено 16 угод про вільну торгівлю, остання — з Канадою (діє з 1 серпня 2017 р.), ведуться переговори з Ізраїлем і Туреччиною.

Загалом експорт сільськогосподарської продукції за дев’ять місяців 2017 р. становив 34,8 % (10,9 млрд дол. США) від загального обсягу товарного експорту України, що на 0,8 % (на 2,1 млрд  дол.) більше, ніж за аналогічний період минулого року.

Майбутнє АПК — за продуманою стратегією

Завдяки вигідному географічному розташуванню, багатим природним ресурсам (70,8 % (427,3 тис.  км2) території України становлять землі, придатні під посіви сільськогосподарських культур та випасання худоби), прискореним темпам розвитку аграрного сектору Україна може стати світовим лідером з виробництва продовольства. Так, за останні 10 років частка вітчизняної агропродукції на європейському ринку зросла в чотири рази і наразі частка ЄС у загальному обсязі товарного експорту становить 40 %. Водночас відбувається це переважно за рахунок продукції з низькою доданою вартістю. За інформацією Мінекономрозвитку України, станом на травень 2017 р. серед товарів, експорт яких найбільше збільшився до ЄС, є продукція сільського господарства, а саме: кукурудза (на 79,3 млн дол.), соєві боби (на 78,6 млн дол), насіння свиріпи (на 15,3 млн дол.). При цьому експорт соняшникової та свиріпової олій за той самий період незначно, але скоротився, — на 6,6 і 5,4 млн дол. відповідно.

Диверсифікація товарного експорту сьогодні вкрай потрібна Україні, а зважаючи на те що основна його частка (57,8 % станом на вересень 2017 р.) складається з продукції сільського господарства та металів, нарощування обсягів виробництва аграрної продукції з високою доданою вартістю має розглядатись одним з пріоритетів, тим більше, враховуючи типове для сільського господарства явище, — спадну віддачу. Тому, як зазначає відомий норвезький економіст Ерік Райнерт, чим довше країна спеціалізуватиметься на вирощуванні сільськогосподарських культур та постачатиме їх на експорт, тим біднішою вона ставатиме. На такі важливі висновки українським економістам і політикам необхідно звернути пильнішу увагу, аби зайвий раз не підтверджувати парадокс «ресурсного прокляття».

Врятувати Україну зможуть продумана виробнича стратегія, виважений свідомий розвиток торгівлі та промисловості.

Заказажите доставку онлайн, заполнив форму, или по телефону 044 501 06 30

«Горячие линии»

Дата: 25 января, четверг
Время проведения: с 14:00 до 16:00
Контактный номер: (044) 501-06-42