Интервью

Експорт — це можливість заробити для себе і для країни

12.01.2018 / 09:51

Україна впевнено нарощує експорт товарів до країн Євросоюзу, які на сьогодні є нашими найбільшими торговельними партнерами. Більше того, угода з ЄС дала змогу українським виробникам значно збільшити свою присутність на прилавках не тільки європейських магазинів, але й відкрила доступ до ринків інших країн світу. Однак двосторонні економічні відносини ще не використовують увесь можливий потенціал. Про успіхи українських виробників на ринку ЄС, труднощі, з якими вони стикаються, а також прогнози щодо експорту в європейські країни розповіла Торговий представник України — заступник міністра економічного розвитку і торгівлі України Наталія МИКОЛЬСЬКА.

фотоРозкажіть, будь ласка, про підсумки торгівлі з ЄС за результатами 2017 р.? Наскільки виправдалися очікування України від підписання Угоди про асоціацію з ЄС?

Наразі про результати говорити зарано, оскільки маємо дані тільки за 10 місяців 2017 р. Проте збільшення експорту товарів за цей період на 30,3 % свідчить про відчутне пожвавлення торгівлі. Загалом у січні — жовтні 2017 р. Україна експортувала в країни ЄС товарів на суму 14,161 млрд дол. США. Причому до традиційних додалося 374 нові товарні підпозиції, що принесло в економіку країни додатково 66,1 млн дол. Найбільше зросли поставки кукурудзи, руди та концентратів залізних, насіння свиріпи та ріпаку, олії соняшникової, феросплавів, феросилікомарганцю, проводів для транспортних засобів та інших товарів.

Варто зазначити, що експорт до ЄС зростає тенденційно, а не якимись стрибками. З’являється все більше товарів і продуктів із доданою вартістю, які впевнено завойовують і закріплюються на європейському ринку. Багато хто говорив, що наші молочні продукти нікому непотрібні, але експорт української «молочки» збільшується і станом на сьогодні право експортувати до ЄС вже мають 18 українських компаній. Приємно здивувало суттєве зростання експорту вершкового масла. На сьогодні ми друга після Нової Зеландії країна — постачальник вершкового масла на ринок ЄС. Аналогічний прорив зробило і українське морозиво, експорт якого до країн ЄС зріс у 344 рази, або на 327,5 тис. дол. за перший квартал 2017 р.


У січні — жовтні 2017 р. Україна експортувала в країни ЄС товарів на суму 14,161 млрд дол.

Україна посідає восьме місце серед найбільших постачальників агропродукції до ЄС. При цьому щодо багатьох позицій ми лідируємо: по пшениці — 32 % від загального імпорту ЄС, кукурудзі — 62 %, ячменю — 74 %, вівсу — 68 %. У грошовому вимірі наш експорт кукурудзи зріс на 554 млн дол., тобто на 35 %, олії соняшникової — на 498 млн дол. (на 26,9 %), соєвих бобів — на 98 млн дол. (зростання в 3 рази), маргарину — на 18 млн дол. (у 13 разів!), м’яса птиці — на 28 млн дол. (майже вдвічі).

А чи зуміли українські виробники скористатися додатковими торговельними преференціями для України?

Україна суттєво наростила експорт аграрної продукції, в тому числі щодо тих товарів, на які встановлено безмитний експорт у рамках тарифних квот. У 2017 р. нові підприємства отримали право експортувати до ЄС молочну продукцію, яйця, рибу та рибну продукцію. З 1 жовтня 2017 р. ЄС надав українським товарам додаткові нульові тарифні квоти на деяку агрохарчову продукцію (мед, ячмінну крупу та борошно, оброблені томати, виноградний сік, овес, пшеницю м’яку, пшеничне борошно та гранули, кукурудзу, кукурудзяне борошно та гранули, ячмінь, ячмінне борошно та гранули). Українськими експортерами вже повністю використано квоти на мед та оброблені томати, використовуються квоти на ячмінну крупу і борошно (52,9 %) та на овес (8,2 %).

З якими проблемами найчастіше виробники стикаються при виході на європейський ринок і як їх подолати?

Вихід на будь-який зовнішній ринок, не лише на ринок ЄС, — це тривалий і копіткий процес, який потребує вкладення коштів у маркетинг, промоцію і в те, щоб завойовувати конкретного споживача. Є низка кроків, які має зробити український виробник, щоб експортувати свою продукцію. Насамперед проаналізувати, чи готова компанія до експорту, провести маркетингове дослідження та обрати найперспективніші ринки, з’ясувати вимоги та правила на обраних ринках. Далі потрібно знайти партнера на зовнішньому ринку, обрати оптимальну для себе бізнес-модель. Обов’язковим для вирішення є питання транспорту і логістики, а також визначення шляхів зниження експортних ризиків.

Щоб допомогти українським експортерам вийти на іноземні ринки, було створено Офіс з просування експорту, одним із завдань якого є промоція українських товарів та послуг за кордоном та допомога в налагодженні співробітництва і партнерства між українським та іноземним бізнесом. У перспективі — створення повноцінної Інституції з підтримки та просування експорту, такої як у Франції (BusinessFrance), Німеччині (GTAI), Ізраїлі (Israel Export Institute), США (USTDA), Естонії (EAS) та інших країнах світу.

Використання можливостей виходу на нові ринки — нелегка справа. Компанія має відповідати певним вимогам, пройти сертифікацію. Це важкий і болісний процес, але водночас — можливість перейти на новий, вищий рівень конкуренції. Багато підприємців використовують перехід на європейські стандарти якості для виходу на інші ринки, де вони визнаються, — наприклад, у Китай.


Україна посідає восьме місце серед найбільших постачальників агропродукції до ЄС. При цьому щодо багатьох позицій ми лідируємо: по пшениці — 32 % від загального імпорту ЄС, кукурудзі — 62 %, ячменю — 74 %, вівсу — 68 %

Важливим елементом допомоги українським експортерам є експортна стратегія України. Бізнес може використовувати цей дороговказ для формування власної експортної політики, оскільки він містить багато корисної аналітики.

Не слід забувати про такі інструменти, як врегулювання торговельних суперечок у Світовій організації торгівлі та захист інтересів національного виробника. За допомогою бізнесу можна визначити групи «чутливих» товарів та вжити щодо них захисні заходи — ввести митні ставки, ліцензувати імпорт певних груп товарів, надати експортні субсидії для перспективних секторів та підприємств.

Ми допомагаємо українським експортерам щодня і захищаємо їхні інтереси, але від бізнесу потрібна чітка, узгоджена позиція з кожного питання. Без активної участі бізнесу в особі бізнес- та галузевих асоціацій у формуванні експортної політики надати будь-яку фахову допомогу нам буде важко. Тому ми завжди відкриті для діалогу та співпраці. 

Наскільки отримання європейських сертифікатів сприяє доступу наших товарів на інші ринки?

Вимоги до якості та безпечності товарів в ЄС дуже високі, і продукція, яка відповідає вимогам ЄС, вільно продається в інших країнах. На зазначене також впливає наявність у ЄС великої кількості угод про вільну торгівлю (з понад 30 країнами світу) і відповідно взаємне визнання правил щодо якості та безпечності продукції.

Повертаючись до України, приємно констатувати, що за 10 місяців 2017 р. збільшилася кількість українських компаній, які постачають товари на ринок ЄС. Наразі такі поставки проводять понад 12 940 українських компаній, що на 40 % більше, ніж на момент старту дії ЗВТ.

Маємо успіхи українських компаній і в сфері міжнародних публічних закупівель, що відкриває для нас додаткові можливості на ринках 45 країн світу.


12 940
українських компаній експортують товари до ЄС станом на 01.11.2017 р., це на 40% більше, ніж на момент старту дії ЗВТ

Які прогнози щодо торгівлі на ринку ЄС на 2018 р.? На які саме товари українського експорту ЄС може збільшити чи надати додаткові квоти?

У 2017 р. ми не лише наростили експорт до ЄС, але й вийшли на цей ринок з новими товарами. Так, наприклад, ми почали експортувати судна і яхти, паяльні лампи, автобуси, продукцію шкіргалантереї тощо. Ми оптимістично налаштовані і очікуємо, що обсяги української продукції на ринку ЄС збільшуватимуться. З початку функціонування ПВЗВТ українські виробники, зокрема аграрної та харчової галузей, показали наявність потужного потенціалу для конкурентоспроможного виробництва в Україні.

Кількість українських компаній, які здійснюють експорт товарів до держав — членів ЄС, постійно зростає. Збільшується і кількість суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності, які отримують статус уповноваженого експортера та можуть експортувати до ЄС без оформлення сертифіката EUR.1. На сьогодні таких підприємств 155.

Вже з лютого 2018 р. Україна набуде повноправної участі в Регіональній конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження. Приєднання України до Пан-Євро-Мед сприятиме зростанню нашого експорту не лише до ЄС, але й на ринки третіх країн. Частка українського експорту до країн — учасниць Пан-Євро-Мед вже зараз становить понад 50 %, з них 40 % — до країн ЄС. Завдяки Конвенції Пан-Євро-Мед українським товарам розширюватиметься доступ на ринки 42 країн та територій, що диверсифікує експорт з України. Також процес приєднання до Конвенції дає змогу бізнесу вже сьогодні планувати свою діяльність на перспективу. Тому що експортери як ніхто розуміють, що експорт — це можливість заробити для себе і для країни.

Розмову вела 
Ірина РИБНІЦЬКА

Заказажите доставку онлайн, заполнив форму, или по телефону (044) 223-24-06

«Горячие линии»

Дата: 20 сентября, четверг
Время проведения: с 14:00 до 16:00