Интервью

Майбутнє українського експорту до Канади — за ІТ-послугами

12.01.2018 / 11:25

З 1 серпня 2017 р. запрацював режим зони вільної торгівлі (ЗВТ) між Україною та Канадою. Це вже 16-й режим вільної торгівлі, що набрав чинності за роки незалежності нашої країни. Але випадок із Канадою — особливий. Адже для українських товарів північноамериканський партнер відкрив 98 % свого ринку, обнуливши ввізні мита на більшість товарних груп.
Як вплинуло запровадження ЗВТ на товарообіг між країнами, наскільки збільшили українські компанії свою присутність на канадському ринку, які сектори вітчизняної економіки найперспективніші з точки зору Канади — про все це та багато іншого — в інтерв’ю з Послом Канади в Україні Романом ВАЩУКОМ.

фотоПане Посол, як за час дії ЗВТ між нашими країнами змінилася динаміка україно-канадського товарообігу?

Статистика за два місяці, яку ми маємо, не дає підстав говорити про динаміку товарообігу. Проте вона і з одного, і з другого боку позитивна. Поясню. Річ у тім, що статистики наших країн дещо відмінні. Канадська сторона демонструє зростання товарообігу за перші дев’ять місяців 2017 р. до 65 млн дол. США, тобто на 13,5 % порівняно з аналогічним періодом 2016 р. Українська статистика за три квартали 2017 р. становить 33,9 млн дол., що на 65 % більше порівняно з аналогічним періодом 2016 р. Як бачите, різниця майже вдвічі. Це пов’язано з особливостями деклараційних практик експортерів чи статистичних систем, над узгодженням яких, до речі, працюватиме група, яку ми саме створюємо.

Насправді держави краще утримують статистику імпорту, ніж експорту. Тому Канада, скажімо, із США працює таким чином: їхню імпортну статистику використовуємо, як нашу експортну, і навпаки. Якщо йдеться про торгівлю між Україною та Канадою, то ми показуємо експорт в Україну на рівні 179 млн дол. Імпорт з Канади, за даними України, становить 196 млн дол. У нашій статистиці дефіцит торговельного балансу в Україні є меншим, ніж в українській статистиці.

Розкажіть, якими товарами країни найбільше цікаві одна одній?

Слід зазначити, що угода між Україною та Канадою пожвавила взаємну торгівлю. У 2017 р. до ТОП-6 товарів українського експорту до Канади ввійшли: 1 — феросилікомарганець, 2 — барвники з титанового окису, 3 — соя, 4 — автомобілі, 5 — телерадіо­апаратура, 6 — кавоварки. Ми, своєю чергою, постачаємо для України: 1 — вугілля, 2 — рибу (зокрема, хек), 3 — креветки, 4 — харчування для домашніх тварин, 5 — ліки, 6 — людську або тваринну кров.

Які ще галузі отримують переваги від лібералізованої торгівлі між Україною та Канадою?

До найбільш перспективних секторів належать насамперед ІТ-сфера, одяг, взуття, меблі, шоколад та кондитерські вироби. Зокрема, на сприяння у просуванні цих товарів на канадському ринку спрямовано програму підтримки експортерів «U CAN Export». Важливо, що проект націлено не на українських гігантів, а на підтримку малого і середнього бізнесу. Переконані, що компанії, які вже мають досвід експорту, можуть самі собі дати раду і на канадському ринку.

Що дав режим ЗВТ нашим  компаніям? Наскільки український бізнес використовує можливість виходу на ринок Канади?

Угода є асиметричною. Канада одразу відкрила для українських виробників 98 % свого ринку, знизивши митні ставки до 0 % практично для всіх груп товарів, за винятком автомобілів, на які мито скасують протягом семи років. Також є певні обмеження на деяку сільськогосподарську продукцію, експорт якої є безмитним лише в межах встановлених квот. Зокрема, це стосується молока, птиці, яєць тощо.

У випадку канадського експорту Україна наразі відкрила близько 80 % ринку. На частину товарів з Канади мита скасовуватимуться поступово, з використанням перехідних періодів у три, п’ять та сім років. А на імпорт свинини і сала встановлено обмеження. До речі, щодо сала, то українські виробники мене переконали, що воно має не тільки економічне, але й символічне значення.


Із сільськогосподарської продукції значну динаміку продемонстрував мед, експорт якого майже подвоївся. Це означає, що з’являються нові компанії, які заповнюють раніше ніким не зайняті ніші

Аналізуючи експортну статистику України, можна спостерігати величезні стрибки за окремими товарами. Скажімо, приріст експорту кавоварок за дев’ять місяців 2017 р. становить 1 500 %, скляних контейнерів для перевезення та пакування товарів — 2 450 %, машин для очищення, сортування чи калібрування насіння — понад 3 000 %. Із сільськогосподарської продукції значну динаміку продемонстрував мед, експорт якого майже подвоївся. Це означає, що з’являються нові компанії, які заповнюють раніше ніким не зайняті ніші. Досвід Канади у зонах вільної торгівлі свідчить про те, що спочатку зростання експорту йде вшир, а потім вглиб. Іншими словами, насамперед розширюється асортимент товару, а відтак збільшуються обсяги його поставок. Товаровиробники, які виходять на новий ринок, вивчають смаки та запити споживачів, а потім зосереджуються на просуванні товару. Це не означає, що в традиційних галузях не може бути зростання. Ми, зокрема, спостерігаємо значне зростання щодо сільськогосподарських машин. Тут наші фірми «проспали» перший етап великих інвестицій у сільгосптехніку і тепер надолужують втрачене.

Кожен ринок має свої особливості. Які труднощі доводиться долати українським експортерам?

Ми врахували особливості кожного ринку й одночасно з угодою запустили Канадсько-український проект сприяння торгівлі та інвестиціям. Торгівля означає експорт із України до Канади, а інвестиції — це вкладення коштів Канадою в Україну. Фахові консультації надаються вашим експортерам, які бажають відкрити для себе канадський ринок. Детально роз’яснюються специфіка ринку, вимоги, як до нього пристосуватися, якого роду сертифікація потрібна і які географічні, смакові й інші особливості спо­живача.

Чи є відмінності ЗВТ України з Канадою та України з ЄС?

Основна відмінність у тому, що канадський ринок є більш відкритим для українських товарів, ніж ринок ЄС, і тут значно менше обмежень, а якщо і є, то незначні. Іншими словами, відвантажуйте, скільки хочете. З іншого боку, наша угода стосується передусім товарів, а ось у питанні торгівлі послугами вона поки що не настільки розгалужена, як угода між Україною і ЄС. У цьому аспекті у нас ще все попереду.

Незабаром передбачено створення зони вільної торгівлі між ЄС і Канадою. Що змінить такий трикутник?

Насамперед потрібно гармонізувати сертифікацію товарів для експорту з урахуванням усіх правил, вимог, кваліфікацій, найменувань та інших аспектів. З часом ми сподіваємося на формування позитивного трикутника вільної торгівлі Україна — Канада — ЄС. Тоді виробники трьох сторін краще зможуть побачити, де в трикутнику є переваги саме для їх виробництва, і підібрати найвигідніші варіанти співпраці.


Планується поглиблення співпраці у сфері інформаційних технологій. Експорт ІТ-послуг вже на сьогодні вдвічі-втричі перевищує товарний

Чи бере Канада участь в інвестиційних проектах в Україні? Які проекти найцікавіші для вкладення коштів?

З боку канадських інвесторів є інтерес до України. За останні два роки найбільше коштів вкладено в агропромисловий сектор. Так, один великий канадський фонд вже викупив третину акцій українського агропромислового холдингу. В подальшому чималі інвестиції передбачаються в ІТ-сферу і все, що її стосується, наприклад, інфраструктуру для інформаційних технологій. Це ті галузі, де я бачу потенціал вже у короткостроковій перспективі.

Пане Посол, поділіться своїми прогнозами щодо розвитку торговельних відносин між нашими державами.

Окрім ринку товарів, розвиватиметься ринок послуг, зокрема, планується поглиблення спів­праці у сфері інформаційних технологій. Експорт ІТ-послуг важко охопити, але вже на сьогодні він вдвічі-втричі перевищує товарний. Тільки один великий контракт канадського рітейлера з українськими фахівцями ІТ-сфери коштує близько 50 млн дол. До того ж в Україні майже 2 тис. програмістів працюють на Канаду. Ринок ІТ-послуг належить до невидимого експорту, водночас він дуже економічно вигідний для вашої країни. А враховуючи географічну відстань між нашими країнами, він може відіграти величезну роль.

Розмову вела
Ірина РИБНІЦЬКА

 

Заказажите доставку онлайн, заполнив форму, или по телефону 044 501 06 30