Интервью

Менше нових обмежень — більше прозорості на ринку

12.01.2018 / 14:50

Галузь пивоваріння займає важливе місце в харчовій промисловості України. Хорошими передумовами для її розвитку є наявність сировинної бази, а також технологічна оснащеність відповідно до європейських стандартів. Проте через складну економічну ситуацію в країні, скорочення виробництва і зменшення імпортних поставок, акцизну та регуляторну політику ринок пива зберігає тенденцію скорочення. 2017 р. продемонстрував поступове сповільнення негативної динаміки і перехід до стабілізації. Ситуація обіцяє значно покращитися вже наступного 2018 р. за умови, що ставка акцизу не підніматиметься. В іншому випадку галузь може зазнати збитків і подальшого падіння.
Про умови роботи пивоварів сьогодні, важливість впровадження інновацій у діяльність компанії та плани на наступний рік розповів Євген ШЕВЧЕНКО, Генеральний директор компанії Carlsberg Ukraine.

фотоЯким 2017 р. став для пивоварної галузі в цілому та компанії Carlsberg Ukraine зокрема?

Оцінювати результати року дещо передчасно. Останні офіційні дані асоціації «Укрпиво» — це показники за 10 місяців 2017 р. Відповідно до них галузь пивоваріння втратила додаткові 2,3 % обсягів порівняно з аналогічним періодом 2016 р. Нагадаю, що вже дев'ять років поспіль виробництво пива постійно скорочується, а з 2012 р. падіння обсягів становило майже 40 %. Вважаємо, що такий стан галузі — це результат незваженої акцизної та регуляторної політики.

Все ж ситуація змінюється на краще. Минулого року акциз на пиво підняли на рівень інфляції, що відповідає нормам Податкового кодексу України та очікуванням бізнесу. Це дало змогу скоротити темпи падіння галузі. Якщо у 2018 р. підняття ставки акцизу на пиво становитиме 0 %, пивовари мають надію, що вперше за 10 років у 2018 р. галузь не втратить обсягів і, можливо, повернеться до повільного зростання.

Щодо результатів діяльності Carlsberg Ukraine, то розраховуємо вийти на заплановані фінансові показники, хоча це буде не просто. Адже ми не передбачували падіння ринку пива в 2017 р. саме завдяки раціональному підвищенню акцизної ставки. Чому так склалося? Напевно, економіка і окремі фактори мають більш довготривалий ефект, ніж один календарний рік.

Наскільки законодавство України відповідає потребам виробників пива, безалкогольних та алкогольних напоїв?

Після переведення регулювання пива в категорію алкогольних напоїв в липні 2015 р. галузі пивоваріння довелося пройти досить нелегкий шлях трансформацій. Насправді, такого жорсткого регулювання виробництва та обігу пива немає в США і в жодній країні ЄС. Ми, як цілком законослухняний бізнес, адаптувалися до нових правил гри на ринку. Єдине, на що розраховуємо, — недопущення подальших регуляторних обмежень для галузі, які є неприродними та невиправданими. Адже пивна галузь фактично не має тіньового ринку, і чергові нововведення можуть підштовхнути невеликих пивоварів до ухилення від виконання нових норм. Так, наприклад, введення надмірної для малого та середнього бізнесу ліцензії на оптову торгівлю пивом (на виробництво) у розмірі півмільйона гривень призвело не тільки до скорочення кількості малих та регіональних пивоварень, а й до часткового виходу їх за межі легального бізнесу. Проте відсоток таких виробництв пива надзвичайно малий. Отже, менше нових обмежень — більше прозорості на ринку та надходжень до державного та місцевих бюджетів.

Пивовари — важливі учасники віт­чизняного агрокомплексу, оскільки є одними з найбільших внутрішніх споживачів зернових культур, а саме — пивоварного ячменю. Чи задовольняє український агросектор попит на таку продукцію?

Це дуже слушна теза! Ми дійсно є одними із великих внутрішніх споживачів аграрної сировини, які доводять її по ланцюжку додаткової вартості від поля до кінцевого поціновувача пива. Пивоварний ячмінь становить до 8 % обсягів усього ячменю, вирощеного в Україні. Так, для виробництва 10 л пива використовується близько 2 кг пивоварного ячменю. Галузь майже на 100 % використовує цю культуру (в наслідку — солод), вирощену в Україні, і це на 70 % українська селекція.


Пивоварний ячмінь становить
до 8 % обсягів усього ячменю,
вирощеного в Україні

Більше того, вирощення пивоварного ячменю для невеликих сільгоспвиробників, а саме вони зай­няли цю ланку, є на 30 — 40 % рентабельнішим порівняно з фуражним ячменем. Також варто зауважити, що внутрішні вимоги українських пивоварів значно вищі за чинні ДСТУ, і пристосувавшись до вимог нашої галузі, фермери суттєво збільшують свою конкурентоспроможність і на зовнішніх ринках. Основними країнами — імпортерами українського пивоварного ячменю в 2017 р. стали Голландія, Румунія, Велика Британія, а також країни СНД, Африки та Азії.

Основним вектором діяльності компанії, який впливає на її конкурентоспроможність, є не тільки збільшення частки ринку, а й активне впровад­ження інновацій. Які досягнення у цьому напрямі у Carlsberg Ukraine?

Carlsberg Ukraine — лідер із впровадження інновацій на ринку пива, сидрів та квасу, і ми пишаємося цим статусом. Ми прагнемо відповідати смакам наших споживачів і орієнтуємося на локальні та світові тенденції. Так, ми зробили революцію у сприйнятті квасу завдяки новим сортам «Квас Тарас Білий» та «Квас Тарас Чорний» і маємо чимало послідовників серед конкурентів. Також ми впевнено тримаємо лідерство в інноваціях у сегменті сидрів: нещодавно відбувся успішний запуск сидру «Somersby з соком чорниці», а новинкою сезону став «Somersby з ароматом пряної кориці». Щодо інновацій у пиві, то ми прагнемо задовольнити вибагливий смак поціновувачів крафту і запустили новий сорт «Robert Doms American Style Ale».

Поділіться, будь ласка, прогнозами та планами на 2018 р.

Наші плани — бути лідером на ринку пива, продовжити успіх з інноваціями та задовольняти споживача традиційно якісними напоями. Також сподіваємося на послідовність законодавців у їхній позиції не підвищувати в 2018 р. акциз на пиво. Адже ставка акцизу на пінний напій в Україні вже перевищує мінімальну ставку, запропоновану Угодою про Асоціацію з ЄС. За умови ухвалення рішення про непідняття акцизу на 2018 р. ми розраховуємо на призупинення падіння виробництва пива та стабілізацію роботи галузі.

Розмову вела
Ірина РИБНІЦЬКА

Заказажите доставку онлайн, заполнив форму, или по телефону 044 501 06 30

«Горячие линии»

Дата: 25 января, четверг
Время проведения: с 14:00 до 16:00
Контактный номер: (044) 501-06-42