Налог на прибыль

Податок на прибуток підприємств

15.01.2018 / 15:10

Уточнено ознаки безнадійної заборгованості

З підпункту 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу виключено підпункт «г» щодо визначення як безнадійної заборгованості фізичних осіб, прощеної кредитором, за винятком заборгованості осіб, пов’язаних з таким кредитором, та осіб, які перебувають з таким кредитором у трудових відносинах, та осіб, які перебували з таким кредитором у трудових відносинах, і період між датою припинення трудових відносин таких осіб та датою прощення їх заборгованості не перевищує три роки.

Відповідно така заборгованість фізичних осіб не вважається безнадійною.

Оновлено критерії визначення пов’язаних осіб

Підпункт 14.1.159 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу доповнено новими критеріями, які враховуються для визначення пов’язаних осіб.

Для юридичних осіб (пп. «а»)

Кінцевим бенефіціарним власником (контролером) таких юридичних осіб є одна і та сама фізична особа;

повноваження одноособового виконавчого органу таких юридичних осіб здійснює одна і та сама особа.

Також уточнено, що критерій стосовно сум всіх кредитів (позик), поворотної фінансової допомоги, наданих та/або гарантованих однією юридичною особою, що перевищують у визначених розмірах суму власного капіталу юридичної особи, яка їх отримала, не поширюється на суму кредитів (позик), залучених під державні гарантії. Законом № 2245 передбачено, що ці зміни застосовуються до податкових періодів починаючи з 01.01.2017 р.

Для фізичної особи та юридичної особи (пп. «б»)

Фізична особа є кінцевим бенефіціарним власником (контролером) юридичної особи.

 

Для фізичних осіб (пп. «в»)

 

Якщо фізична особа визнається пов’язаною з іншими особами відповідно до цього підпункту, такі особи визнаються пов’язаними між собою.

Також уточнено критерій щодо розміру частки володіння фізичних осіб корпоративними правами юридичних осіб через ланцюг — у розмірі, що становить 20 і більше відсотків.

Розширено перелік платежів, які не вважаються роялті

У новій редакції викладено поняття роялті та розширено перелік платежів, які не вважаються роялті, зокрема:

  • отримані за придбання примірників (копій, екземплярів) об’єктів інтелектуальної власності, у тому числі в електрон­ній формі, для використання за своїм функціональним призначенням не тільки для кінцевого споживання, а також для перепродажу такого примірника (копії, екземпляра);
  • отримані за передачу права на розповсюдження примірників програмної продукції без права на їх відтворення або якщо їх відтворення обмежено використанням кінцевим споживачем (пп. 14.1.225 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу).

Визначено поняття синдикованого фінансового кредиту

Податковий кодекс доповнено поняттям «синдикований фінансовий кредит» — це кошти, що надаються кількома банками-резидентами та/або банками-нерезидентами, або нерезидентами, що кваліфікуються як банківська установа згідно із законодавством країни перебування нерезидента, або резидентами та/або нерезидентами, які мають згідно з відповідним законодавством статус небанківських фінансових установ, а також іноземною державою або її офіційними агентствами, міжнародними фінансовими організаціями та іншими кредиторами-нерезидентами (учасники синдикату кредиторів) у межах одного кредитного договору в певних частках юридичним особам на визначений строк для цільового використання та під процент.

Виплата доходу учасникам синдикату кредиторів може здійснюватися через агента, номінального утримувача (номінального власника) або посередника щодо такого доходу.

Відповідні зміни внесено до п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу, який доповнено пп. 14.1.2272.

Встановлено єдиний строк подання річної декларації

Для декларації з податку на прибуток підприємств, яка складається за звітний (податковий) рік, визначено єдиний строк її подання — протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року, незалежно від того, за який базовий звітний (податковий) період складалася декларація — квартал або рік.

Відповідні зміни також внесено до пунктів 49.18 та 49.19 ст. 49 Податкового кодексу, яким установлено строки подання податкових декларацій.

«Спрощенців» звільнено від сплати авансів при виплаті дивідендів

Починаючи з 01.01.2018 р. платники єдиного податку звільняються від обов’яз­ку нарахування та сплати авансового внеску при виплаті дивідендів.

Відповідні зміни внесено до пп. 57.11.2 п. 57.11 ст. 57 Податкового кодексу, згідно з якими обов’язок з нарахування та сплати авансового внеску з податку за визначеною п. 136.1 ст. 136 цього Кодексу ставкою покладається на будь-якого емітента корпоративних прав (крім платників єдиного податку), що є резидентом, незалежно від того, чи користується такий емітент пільгами зі сплати податку, передбаченими Кодексом, чи у вигляді застосування ставки податку іншої, ніж встановлено п. 136.1 ст. 136 цього Ко­дексу.

Уникнення подвійного оподаткування

Порядок застосування міжнародного договору України про уникнення подвійного оподаткування стосовно повного або часткового звільнення від оподаткування доходів нерезидентів із джерелом їх походження з України визначено ст. 103 Податкового кодексу.

Пункт 103.2 цієї статті доповнено новим положенням, яке передбачає, що у разі отримання синдикованого фінансового кредиту особа (податковий агент) застосовує ставку податку, передбачену відповідним міжнародним договором України, на дату виплати процентів або інших доходів, отриманих із джерел в Україні, учасникам синдикату кредиторів з урахуванням того, резидентом якої юрисдикції є кожен учасник синдикованого кредиту, та пропор­ційно до його частки у межах кредитного договору за умови, що він є бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу незалежно від того, здійснюється така виплата через агента чи напряму.

Пункт 103.3 ст. 103 Податкового кодексу, який визначає, яка саме особа вважається бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу для цілей застосування пониженої ставки податку згідно з правилами міжнародного договору України, доповнено новим положенням щодо застосування норм зазначеного пункту суб’єктами кінематографії. А саме у випадках, коли резиденти — суб’єкти кінематографії України сплачують роялті нерезидентам за субліцензійними договорами за використання або за надання права на використання аудіовізуальних творів (у тому числі фільмів), а також об’єктів авторського права та/або суміжних прав, що використовуються при виробництві (створенні) аудіовізуальних творів (у тому числі фільмів), такі нерезиденти вважаються бенефіціарними (фактичними) отримувачами (власниками) щодо таких роялті.

За яких умов «релігійників» включатимуть до Реєстру

Для релігійних організацій єдиною умовою для перенесення зі старого Реєстру   неприбуткових установ та організацій (далі — Реєстр) до нового Реєстру  є дотримання вимог абзацу другого пп. 133.4.1 п. 133.4 ст. 133 Податкового кодексу: утворення та реєстрація мають здійснювались у порядку, визначеному законом, що регулює діяльність такої неприбуткової організації.

Відповідні зміни внесено до пп. 133.4.3 вищезазначеного пункту і у разі недотримання неприбутковою організацією вимог, визначених п. 133.4, а для релігійної організації — вимог, визначених абзацом другим пп. 133.4.1 та пп. 133.4.2 п. 133.4 ст. 133 Податкового кодексу, така неприбуткова організація зобов’язана подати у строк, визначений для місячного податкового (звітного) періоду, звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації за період з початку року (або з початку визнання організації неприбутковою в установленому порядку, якщо таке визнання відбулося пізніше) по останній день місяця, в якому вчинено таке порушення, та зазначити і сплатити суму самостійно нарахованого податкового зобов’язання з податку на прибуток.

Зміни також внесено до пунктів 34, 35 підрозділу 4 розділу ХХ Податкового кодексу, якими передбачено, що:

  • неприбуткові підприємства, установи та організації, внесені до Реєстру на день набрання чинності Законом № 652, що відповідають вимогам п. 133.4 ст. 133 цього Кодексу, а для релігійних організацій — вимогам абзацу другого пп. 133.4.1 цього пункту, включаються контролюючим органом до нового Реєстру;
  • неприбуткові підприємства, установи та організації, які не привели свої установчі документи у відповідність із нормами п. 133.4 ст. 133 Податкового кодексу, а релігійні організації — із нормами абзацу другого пп. 133.4.1 зазначеного пункту, після 01.07.2017 р. виключаються контролюючим органом з Реєстру.

При цьому абзацом третім п. 35 підрозділу 4 розділу ХХ Кодексу (в редакції, чинній до 01.01.2018 р.) передбачалося, що тимчасово, до 01.01.2018 р., не може бути підставою для виключення неприбуткових релігійних організацій з Реєстру невиконання такими релігійними організаціями вимог до установчих документів, визначених пп. 133.4.1 п. 133.4 ст. 133 Податкового кодексу.

Враховуючи зазначене, для релігійних організацій, які відповідають вимогам абзацу другого пп. 133.4.1 цього пункту, є юридичними особами та включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань, перенесення до нового Реєстру здійснюватиметься контролюючими органами із присвоєнням нової ознаки неприбутковості з 01.01.2018 р.

Оновлено різниці, на які коригується фінрезультат

Різниці, що виникають при формуванні резервів (забезпечень)

Змінено правила розрахунку банками та небанківськими фінансовими установами резервів, які з метою оподаткування визнаватимуться за активами згідно з вимогами МСФЗ з урахуванням вимог підпунктів 139.3.2 — 139.3.4 Податкового кодексу. Попередньою редакцією цього Кодексу визнавався резерв, сформований у зв’язку із знеціненням (зменшенням корисності) активів.

Різниці, що збільшують фінрезультат

Відмінено обмеження стосовно ліміту та розрахунку перевищення розміру резерву банків та небанківських фінансових установ над установленим лімітом сукупної балансової вартості знецінених активів.

Передбачено нову різницю, яка збільшує фінрезультат на суму використання резерву у зв’язку із припиненням визнання активу при прощенні заборгованості фізичних осіб, які є пов’язаними з таким кредитором або перебувають з таким кредитором у трудових відносинах, або перебували з таким кредитором у трудових відносинах і період між датою припинення трудових відносин таких осіб та датою прощення їхньої заборгованості не перевищує три роки. При цьому сума використання резерву у зв’язку із припиненням визнання активу при прощенні кредитором заборгованості інших осіб не змінює фінрезультат до оподаткування.

Різниці, що зменшують фінрезультат

Відмінено різниці, які були передбачені підпунктами 1 і 3 пп. 139.3.4 п. 139.3 ст. 139 Податкового кодексу та пов’язані із списанням активу з ознаками безнадійної заборгованості, а також зменшенням витрат від розформування (зменшення) резерву за рахунок тієї частини резерву, на яку збільшувався фінрезультат до оподаткування у зв’язку з перевищенням над лімітом, на яку збільшувався фінрезультат до оподаткування у зв’язку з перевищенням над лімітом.

Крім того, підрозділ 4 розділу ХХ Податкового кодексу, яким визначено механізм застосування п. 139.3 ст. 139 Кодексу, доповнено п. 49.

Отже, платники податку, зазначені у цьому пункті, зменшують (збільшують) фінрезультат до оподаткування на позитивну (від’ємну) різницю (яка відображатиметься через рахунки обліку капіталу банку) між відкоригованим розміром резервів за активами (у тому числі групами активів), розрахованим станом на початок 2018 р. відповідно до вимог МСФЗ, що застосовуватимуться з 01.01.2018 р., та розміром резервів, сформованих у зв’язку зі зменшенням корисності активів згідно з вимогами МСФЗ, які застосовувалися станом на 31.12.2017 р.

Норма п. 49 підрозділу 4 розділу ХХ Податкового кодексу застосовується до фінрезультату до оподаткування звітного (податкового) періоду, у якому коригування резервів за активами (у тому числі групами активів) відображено у бухобліку.

Крім того, платники податку, зазначені у п. 139.3 ст. 139 цього Кодексу, зменшують фінрезультат до оподаткування на накопичену станом на кінець 2017 р. суму перевищення розміру резерву, сформованого у зв’язку із знеціненням (зменшенням корисності) активів згідно з вимогами МСФЗ, над лімітом, розрахованим відповідно до положень зазначеного Кодексу, у тому числі відповідно до п. 21 підрозділу 4 розділу ХХ Кодексу (п. 50 розділу ХХ Податкового кодексу).

До суми такого перевищення не враховується частина резерву (у межах перевищення над лімітом), що була використана або розформована у звітних (податкових) періодах до 01.01.2018 р. Зменшення фінансового результату згідно з цим пунктом передбачено відображати платником податку протягом двох років — рівними частинами у кожному кварталі 2018 та 2019 рр.

Різниці, які виникають при здійсненні фінансових операцій

Різниці, що збільшують фінрезультат

Уточнено різниці, які збільшують фінрезультат до оподаткування, передбачені підпунктами 140.5.1, 140.5.2 та 140.5.4 п. 140.2 ст. 140 Податкового кодексу та застосовуються при здійсненні контрольованих операцій.

Крім того, п. 140.5 ст. 140 Кодексу доповнено положеннями, що передбачають особливості застосування цього підпункту суб’єктами кінематографії щодо витрат з нарахування роялті (пп. 140.5.7 цього пункту).

Визначено нову різницю щодо сум компенсації вартості путівок на відпочинок, оздоровлення та лікування на території України платника податку та/або його дітей віком до 18 років роботодавцем, який є платником податку на прибуток, якщо така компенсація відповідно до Податкового кодексу не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу фізичної особи — платника податку на доходи фізичних осіб (пп. 140.5.10 п. 140.5 ст. 140 Кодексу).

На платників, які були платниками єдиного податку четвертої групи та перейшли на загальну систему оподаткування, не поширюються положення пп. 140.5.12 п. 140.5 ст. 140 Податкового кодексу щодо сум доходу, отриманого як оплата за товари (роботи, послуги), відвантажені (надані) під час перебування на спрощеній системі оподаткування.

Доповнено новими різницями п. 140.5 ст. 140 зазначеного Кодексу:

суми витрат, понесених платником податку у поточному звітному періоді за рахунок раніше отриманих субсидій для повернення частини кваліфікованих витрат згідно із Законом № 2176, але не більше суми такої субсидії, здійснених при виробництві (створенні) фільму та включених до складу витрат поточного звітного періоду відповідно до ПБО або МСФЗ (пп. 140.5.13 п. 140.5 ст. 140 Податкового кодексу);

суми коштів або вартості товарів, виконаних робіт, наданих послуг, безоплатно перерахованих (переданих) протягом звітного (податкового) року суб’єктам сфери фізичної культури і спорту, а саме дитячо-юнацьким спортивним школам, центрам олімпійської підготовки, школам вищої спортивної майстерності, центрам фізичної культури і спорту інвалідів, спортивним федераціям з олімпійських видів спорту, що є неприбутковими організаціями, внесеними до Реєстру на дату такого перерахування коштів, передачі товарів, робіт, послуг у розмірі, що перевищує 8 % оподатковуваного прибутку попереднього звітного року (пп. 140.5.14 п. 140.5 ст. 140 Податкового кодексу).

Різниці, що зменшують фінрезультат

 

Фінрезультат до оподаткування платника податку не зменшуватиметься на суму нарахованих доходів у вигляді дивідендів, що підлягають виплаті на його користь від платників єдиного подаку (пп. 140.4.1 п. 140.4 ст. 140 Кодексу).

Пункт 140.4 цієї статті доповнено новим пп. 140.4.4, яким передбачено зменшення фінрезультату до оподаткування на суму субсидій, отриманих платником податку — суб’єктом кінематографії України для повернення частини кваліфікованих витрат відповідно до Закону № 2176, здійснених при виробництві (створенні) фільму та включених до складу доходів звітного періоду відповідно до ПБО або МСФЗ.

Нове в оподаткуванні нерезидентів

Внесено зміни до п. 141.4 ст. 141 Податкового кодексу щодо особливостей оподаткування нерезидентів, зокрема:

  • пп. «й» пп. 141.4.1 зазначеного пункту доповнено новою нормою, згідно з якою з метою оподаткування до інших доходів від провадження нерезидентом господарської діяльності на території України не належать субсидії для повернення частини кваліфікованих витрат, передбачених Законом № 2176;
  • пп. 141.4.7 п. 141.4 ст. 141 Податкового кодексу викладено в новій редакції, згідно з якою уточнюється, що суми прибутків нерезидентів, які провадять свою діяльність на території України через постійне представництво, визначаються з урахуванням вимог, визначених ст. 39 цього Кодексу.

Зменшення податку за рахунок акцизу

Податок на прибуток зменшується на суму акцизного податку, сплаченого за дизельне пальне, використане дизельними локомотивами та самоскидами вантажопідйомністю понад 75 т.

Підрозділ 4 розділу ХХ Податкового кодексу доповнено новим п. 15, відповідно до якого податок на прибуток за поточний податковий (звітний) період зменшується на суму сплаченого за такий поточний податковий (звітний) період акцизного податку за зареєстрованими акцизними накладними на важкі дистиляти (газойль), що класифікуються у товарних підкатегоріях 2710 19 43 00, 2710 19 46 00, 2710 19 47 10 згідно з УКТ ЗЕД, якщо вони були використані для транспортних засобів, що класифікуються у товарних підкатегоріях 8602 10 00 00, 8704 10 10 10 згідно з УКТ ЗЕД.

При цьому якщо платник податку на прибуток у звітному періоді не отримав прибутку або сума податку на прибуток менша за суму акцизного податку, залишок суми такого податку, не врахований у зменшення податку на прибуток за поточний податковий (звітний) період, не зменшує податок на прибуток у наступних податкових (звітних) періодах.

Пільги в оподаткуванні

Звільнення від оподаткування

Податковий кодекс доповнено п. 16 підрозділу 4 розділу ХХ Податкового кодексу, згідно з яким до 01.01.2020 р. звільняється від оподаткування прибуток підприємств у розмірі доходу підприємств, отриманого ними від господарської діяльності з використанням газу (метану) вугільних родовищ та/або похідної сировини газу (метану) вугільних родовищ, у тому числі газоповітряної суміші із вмістом газу (метану), яка не відповідає вимогам до якості природного газу, призначеного для транспортування, промислового та комунально-побутового споживання, що здійснюється відповідно до Закону № 1392.

З метою застосування абзацу першого цього пункту фінрезультат до оподаткування підприємств, що використовують газ (метан) вугільних родовищ та/або похідну сировину газу (метану) вугільних родовищ, у тому числі газоповітряну суміш із вмістом газу (метану), яка не відповідає вимогам якості природного газу, призначеного для транспортування, промислового та комунально-побутового споживання, зменшується на суму доходу, отриманого від операцій з газом (метаном) вугільних родовищ (реалізація, переробка, спалювання) та/або похідною сировиною газу (метану) вугільних родовищ, у тому числі газоповітряною сумішшю із вмістом газу (метану), яка не відповідає вимогам якості природного газу, призначеного для транспортування, промислового та комунально-побутового споживання.

Сума коштів, вивільнених у зв’язку з наданням такої пільги, має спрямовуватись платником на переоснащення матеріально-технічної бази, запровадження новітніх технологій, пов’язаних з видобуванням, дегазацією та використанням газу (метану) вугільних родовищ та/або похідну сировину газу (метану) вугільних родовищ, у тому числі газоповітряну суміш із вмістом газу (метану), до закінчення наступного податкового року.

При відсутності цільового використання вивільнених коштів у термін, передбачений абзацом третім п. 16 підрозділу 4 розділу ХХ Податкового кодексу, платник зобов’язаний збільшити фінрезультат до оподаткування на суму доходу, отриманого від реалізації газу (метану) вугільних родовищ, на який було зменшено фінрезультат до оподаткування відповідно до абзацу другого цього пункту, за результатами податкового року, що настає за податковим періодом застосування пільги.

Розширено коло пільговиків — суб’єктів літакобудування

До 01.01.2025 р. звільнено від оподаткування прибуток підприємств — суб’єктів літакобудування, які визначені відповідно до норм ст. 2 Закону № 2660 (п. 41 підрозділу 4 розділу ХХ Податкового кодексу).

Це означає, що така норма поширюватиметься на всіх суб’єктів літакобудування, а не лише на тих, які здійснюють розробку та/або виготовлення з кінцевим складанням літальних апаратів та двигунів до них, як це було передбачено цим Кодексом до 01.01.2018 р.

Слід зазначити, що відповідно до п. 5 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону № 2245 вищезазначена норма застосовується до податкових періодів починаючи з 01.01.2017 р.

Уточнено умови звільнення від оподаткування «євробондів»

Звільнено від оподаткування доходи, що сплачені або сплачуються резидентом на користь нерезидента або уповноваженої ним особи у вигляді процентів за позикою або фінансовим кредитом, що були надані резидентам до 31.12.2016 р., якщо кошти, надані нерезидентом за позикою або фінансовим кредитом, були залучені шляхом розміщення іноземних боргових цінних паперів на іноземній фондовій біржі та відповідають умовам пп. «б» пп. 141.4.11 п. 141.4 ст. 141 Податкового кодексу (п. 46 підрозділу 4 розділу ХХ Податкового кодексу).

Тобто не вимагається дотримання відповідності умовам пп. «в» пп. 141.4.11 п. 141.4 ст. 141 Податкового кодексу стосовно нерезидента, якому виплачуються проценти, та/або уповноважена ним особа (якщо проценти виплачуються через таку особу) не є резидентом юрисдикцій, які на дату розміщення нерезидентом іноземних боргових цінних паперів включені до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до пп. 39.2.1.2 пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 цього Кодексу.

Змінено ставки податку на прибуток для «лотерейщиків»

З 01.01.2018 р. змінюється розмір ставки податку на дохід від операцій з випуску та проведення лотерей для суб’єктів, які здійснюють випуск та проведення лотерей, з 18 на 24 %. Така норма передбачена п. 48 підрозділу 4 розділу ХХ Податкового кодексу.

При цьому слід враховувати, що прибуток суб’єктів, що здійснюють випуск та проведення лотерей, від здійснення іншої діяльності, яка не пов’язана із випуском та проведенням лотерей, нараховується та сплачується за правилами цього розділу за базовою (основною) ставкою податку.