ВЕД

Декларування валютних цінностей (квартальна звітність)

23.04.2018 / 14:33

Декретом № 15-93 визначено загальні принципи валютного регулювання, повноваження державних органів і функції банків та інших фінансових установ України в регулюванні валютних операцій, права й обов’язки суб’єктів валютних відносин, порядок здійснення валютного контролю, відповідальність за порушення валютного законодавства.

Так, згідно з п. 1 ст. 9 вищезазначеного Декрету валютні цінності та інше майно резидентів, яке перебуває за межами України, підлягає обов’язковому декларуванню у Нацбанку України, який встановлює порядок і терміни декларування. Фінансовий контроль за валютними операціями, що провадяться резидентами і нерезидентами на території України, здійснює також центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику (п. 3 ст. 13 Дек­рету № 15-93).

Указом № 319 передбачено здійснення суб’єктами підприємницької діяльності щоквартального декларування належних їм валютних цінностей, які знаходяться за межами України.

Декларування валютних цінностей, доходів та майна суб’єктами підприємницької діяльності здійснюється за формою, затвердженою наказом № 207, у строки, визначені п. 49.18 ст. 49 Податкового кодексу для подання податкових декларації (лист № 6994/7/22-3317).

Тобто декларацію потрібно подавати протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу.

Хто має подавати декларацію

Декларацію про валютні цінності, доходи та майно, що належать резиденту України і знаходяться за її межами (далі — декларація), повинні подавати суб’єкти підприємницької діяльності, які мають за межами України валютні кошти або майно, у тому числі з порушенням законодавчо встановлених строків розрахунків у сфері ЗЕД, та у разі отримання доходів (дивідендів) під провадження підприємницької діяльності за межами України.

До валютних цінностей ст. 1 Декрету № 15-93 віднесено:

  • валюту України та іноземну валюту;
  • платіжні документи та інші цінні папери, виражені як у валюті України, так і в іноземній валюті;
  • банківські метали.

Відповідно до ст. 139 Господарського кодексу майном визнається сукупність речей та інших цінностей (включаючи нематеріальні активи), які мають вартісне визначення, виробляються чи використовуються у діяльності суб’єктів господарювання та відображаються в їх балансі або враховуються в інших передбачених законом формах обліку майна цих суб’єктів. Залежно від економічної форми, якої набуває майно у процесі здійснення господарської діяльності, майнові цінності належать до:

  • основних фондів;
  • оборотних засобів (сировина, паливо, матеріали, малоцінні та швидкозношувані предмети, інше майно виробничого і невиробничого призначення, що віднесено законодавством до оборотних засобів);
  • коштів (гроші у національній та іноземній валютах);
  • товарів (вироблена продукція (товарні запаси), виконані роботи та послуги);
  • цінних паперів.

Заповнення декларації

Декларація заповнюється окремо за кожний квартал, крім розділу V, який заповнюється наростаючим підсумком з початку року.

Вартісні показники в іноземній валюті, що містяться у відповідних розділах декларації, перераховуються за офіційним курсом Нацбанку України на звітну дату, тобто на 1 число.

У розділі I декларації «Загальні відомості» зазначаються загальні відомості про резидента — суб’єкта підприємницької діяльності: повна назва, адреса, код ЄДРПОУ, назви та адреси банків України й іноземних банків, у яких відкрито розрахункові й валютні рахунки, їх номери, причому щодо номерів рахунків в іноземних банках, їх назв, кодів валют, країн і адрес, дані мають надаватись англійською та українською мовами.

У розділі II декларації «Фінансові вкладення» розкривається інформація про: фінансові вкладення резидента на рахунках, депозити і вклади в іноземних банках; кошти філій, що знаходяться за кордоном, на розрахункових рахунках іноземних банків; перерахування (вкладення) до статутних фондів іноземних дочірніх підприємств;  перерахування на придбання іноземних цінних паперів, страхових полісів, нерухомого майна; суми коштів, перерахованих за кордон, і виставлені векселі за імпортними контрактами, за якими перевищено встановлені законодавством терміни (на сьогодні — 180 днів) здійснення цих контрактів, тощо.

Зазначена інформація заповнюється на підставі платіжних документів, що засвідчують факт перерахування коштів за межі України, копії яких обов’язково додаються до декларації.

У розділі III декларації «Майно та товари за кордоном» розкривається інформація про майно та товари, що перебувають за кордоном: передані як внесок до статутного фонду іноземних підприємств, дочірніх підприємств за кордоном; передані філіям (представництвам) за кордоном; товари (роботи, послуги), що експортовані, і за якими оплата (або зустрічна поставка при бартерних зовнішньоекономічних операціях) не надійшла в установлений законодавством термін; вивезені як давальницька сировина, за які не надійшла готова продукція чи валюта, тощо.

У розділі IV декларації «Доходи (дивіденди) в іноземній валюті, одержані за межами України» розкривається інформація про доходи (дивіденди), одержані за межами України: джерело отримання доходів (дивідендів), його повна назва, країна та адреса (зазначені реквізити необхідно заповнювати українською та англійською мовами); сума нарахованих доходів (дивідендів) у розрізі валют (за кожним кодом окремо); сума сплачених податків і зборів, передбачених законодавством іноземної держави у розрізі валют (за кожним кодом окремо); сума одержаних доходів (дивідендів) у розрізі валют (за кожним кодом окремо), з якої перераховано суму на валютні рахунки в уповноваженому банку України у розрізі валют (за кожним кодом окремо) та перераховано на рахунки в іноземних банках у розрізі валют (за кожним кодом окремо).

За наявності доходів (дивідендів) в іноземній валюті, отриманих від інвестиційної діяльності за межами України, до декларації обов’язково додаються легалізовані та перекладені українською мовою (нотаріально засвідчені) копії таких документів:

  • аудиторського висновку про фінансову діяльність іноземного (спільного) підприємства за кордоном;
  • рішення засновників іноземного (спільного) підприємства за кордоном про розподіл прибутків (дивідендів);
  • довідки податкової служби країни, де отримано доходи (дивіденди) в іноземній валюті, про суму сплачених податків і зборів, передбачених законодавством цієї країни.

У розділі V декларації «Інформаційні відомості» наводяться дані про експортні операції (вартість експортованих товарів (робіт, послуг), отриману виручку від експорту товарів, робіт, послуг, у тому числі з порушенням установлених законодавством термінів); імпортні операції (сума коштів, перерахованих за імпортні товари (роботи, послуги), вартість імпортного товару, в тому числі поставленого з порушенням установленого законодавством термінів); бартерні зовнішньоекономічні операції; зов­нішньоекономічні операції з давальницькою сировиною.

Дані цього розділу заповнюються наростаючим підсумком з початку року.

Подання декларації

Декларація подається до контролюючого органу за місцезнаходженням суб’єкта підприємницької діяльності у двох примірниках, з яких один примірник залишається в контролюючому органі для обліку та контролю, а на другому проставляється штамп контролюючого органу і підпис відповідальної особи контролюючого органу, до якого подано декларацію.

Другий примірник декларації зі штампом контролюючого органу та підписом відповідальної особи суб’єкт підприємницької діяльності подає до Нацбанку України.

Декларація не заповнюється та не подається, якщо на кінець звітного періоду суб’єкти підприємницької діяльності не мають валютних цінностей та майна за межами України

У зв’язку з прийняттям наказу № 524 з наказу № 207 виключено вимогу щодо необхідності отримання довідки про проведення декларування валютних цінностей, доходів та майна, що належать резиденту України і знаходяться за її ме­жами.

Відповідальність

Чинним законодавством передбачено відповідальність за неподання або несвоєчасне подання декларації, а також за відоб­раження в ній недостовірних даних.

Так, відповідно до п. 2 ст. 16 Декрету № 15-93 та п. 2.7 Положення № 49 невиконання резидентами вимог щодо порядку та строків декларування валютних цінностей та іншого майна тягне за собою таку відповідальність:

• порушення строків декларування — накладення штрафу в розмірі 10 неоподатковуваних мінімумів  доходів громадян за кожний звітний період;

• порушення порядку декларування — накладення штрафу в розмірі 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

При цьому порушенням порядку декларування є подання недостовірної інформації або перекручення даних, що відображаються у відповідній декларації, якщо такі дії свідчать про приховування резидентами валютних цінностей та майна, що знаходяться за межами України.

ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА

Бюджетний кодекс — Бюджетнийкодекс України від 08.07.2010 р. № 2456-VI. Господарський кодекс — Господарський кодекс України від 16.01.2003 р. № 436-ІV. Податковий кодекс — Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI. Цивільний кодекс — Цивільний кодекс України від 16.01.2003 р. № 435-ІV. Указ № 319 — Указ Президента України  від 18.06.94 р. № 319 «Про невідкладні заходи щодо повернення в Україну валютних цінностей, що незаконно знаходяться за її ме­жами». Закон про бухоблік — Закон України від 16.07.99 р. № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».  Закон № 2245 — Закон України від 07.12.2017 р. № 2245-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році». Закон № 2246 — Закон України від 07.12.2017 р. № 2246-VIIІ «Про Державний бюджет України на 2018 рік». Декрет № 15-93 — Декрет Кабінету Міністрів України від 19.02.93 р. № 15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю». Постанова № 419 — постанова Кабінету Міністрів України від 28.02.2000 р. № 419 «Про затвердження Порядку подання фінансової звітності». Наказ № 11 — наказ Мінфіну України від 14.01.2011 р. № 11 «Про бюджетну класифікацію». Наказ № 207 — наказ Мінфіну України від 25.12.95 р. № 207 «Про затвердження форми Декларації про валютні цінності, доходи та майно, що належать резиденту України і знаходяться за її межами». Наказ № 524 — наказ Мінфіну України від 24.05.2017 р. № 524 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 25 грудня 1995 року № 207». Наказ № 578 — наказ Мінфіну України від 19.06.2015 р. № 578 «Про затвердження форм податкових декларацій платника єдиного податку». Наказ № 715 — наказ Мінфіну України від 17.08.2015 р. № 715 «Про затвердження форми Податкової декларації екологічного податку». Наказ № 897 — наказ Мінфіну України від 20.10.2015 р. № 897 «Про затвердження форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств». Положення № 49 — Положення про валютний контроль, затверджене постановою Правління Нацбанку України від 08.02.2000 р. № 49. Порядок № 4 — Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, затверджений наказом Мінфіну України від 13.01.2015 р. № 4. Порядок № 21 — Порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затверджений наказом Мінфіну України 28. 01.2016 р.№ 21. Порядок № 419 — Порядок подання фінансової звітності, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2000 р. № 419. Порядок № 1233 — Порядок обліку сум податків та зборів, не сплачених суб'єктом господарювання до бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг, затверджений Кабінетом Міністрів України від 27.12.2010 р. № 1233. МСБО 1 — Міжнародний стандарт бухгалтерського обліку 1 «Подання фінансової звітності». МСБО 34 — Міжнародний стандарт бухгалтерського обліку 34 «Проміжна фінансова звітність». МСФЗ 1 — Міжнародний стандарт фінансової звітності 1 «Перше застосування Міжнародних стандартів фінансової звітності». МСФЗ 8 — Міжнародний стандарт фінансової звітності 8 «Операційні сегменти». МСФЗ 34 — Міжнародний стандарт бухгалтерського обліку 34 «Проміжна фінансова звітність». ПБО 7 — Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби», затверджене наказом Мінфіну України від 27.04.2000 р. № 92. ПБО 15 —Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15 «Дохід», затверджене наказом Мінфіну України від 29.11.99 р. № 290. Інструкція № 492 — Інструкція про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затверджена постановою Правління Нацбанку України від 12.11.2003 р. № 492. Методрекомендації № 635 — Методичні рекомендації про облікову політику підприємства, затверджені наказом Мінфіну України від 27.06.2013 р. № 635. Лист № 35210 — лист Мінфіну України від 27.02.2018 р. № 35210-06-5/5570 «Про подання та оприлюднення фінансової звітності». Лист № 6994/7/22-3317 — лист ДФС України від 12.03.2012 р. № 6994/7/22-3317 «Про строки подання валютної декларації»

 

«Горячие линии»

Дата: 16 августа, четверг
Время проведения: с 14:00 до 16:00