Оплата труда

Надання щорічних відпусток: запитання-відповіді

21.05.2018 / 14:35
Надання щорічних відпусток: запитання-відповіді

Розглянемо відповіді на актуальні запитання, які виникають при наданні щорічних відпусток.

Якщо директор у відпустці

Чи вважається директор підприємства у період відпустки таким, що виконує свої посадові обов’язки? Чи має він право в окремих випадках, пов’язаних з виробничою необхідністю в цей час виходити на роботу, погоджувати та підписувати документи?

Відповідно до ст. 21 КЗпП працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці шляхом укладення трудового договору на одному або одночасно на кількох підприємствах, в установах, організаціях, якщо інше не передбачено законодавством, колективним договором або угодою сторін.

Трудовий договір — це угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов’язується виконувати роботу, ви­­­з­начену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядку, а власник зобов’язаний виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Особам, які перебувають у трудових відносинах з підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, виду діяльності та галузевої належності, а також працюють за трудовим договором у фізичної особи, надаються щорічні (основна та додаткові) відпустки із збереженням на їх період місця роботи (посади) і заробітної плати (ст. 74 КЗпП).

Відпусткою є час відпочинку, який обчислюється в календарних днях і надається працівникам із збереженням місця роботи і заробітної плати. У період відпустки працівник не несе обов’язку виконувати роботу, обумовлену трудовим договором, і підлягати внутрішньому трудовому розпорядку.

З урахуванням зазначеного, працівники, які перебувають у відпустці у розумінні трудового законодавства, не можуть вважатися такими, що виконують в цей період роботу, обумовлену трудовим договором.

Оскільки чинним законодавством про працю не передбачено можливості продовження виконання директором підприємства посадових обов’язків у період відпустки, то з метою уникнення можливих негативних наслідків у штат підприємства доцільно ввести посаду, наприклад заступника директора, обіймаючи яку працівник виконуватиме обов’язки директора у разі тимчасової відсутності останнього.

Відпустка зі святкового дня

Чи може бути надано щорічну відпустку працівнику з 28 червня, тобто зі святкового дня?

Законодавство не містить норм, які забороняють надавати відпустки працівникам із святкового (неробочого, вихідного) дня, в тому числі на підставі заяви працівника.

Крім того, тривалість відпусток незалежно від графіків і режимів роботи розраховується в календарних днях (ст. 5 Закону про відпустки).

Проте при визначенні загальної тривалості щорічної відпустки слід враховувати норму частини другої цієї статті, відповідно до якої святкові та неробочі дні (ст. 73 КЗпП) при визначенні тривалості щорічних відпусток та додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, не враховуються. Тобто тривалість зазначених відпусток продовжується на святкові та неробочі дні.

Визначення розрахункового періоду

Згідно з наказом від 23.05.2018 р. працівнику надано щорічну відпустку на 14 календарних днів з 04.06.2018 р. Чи залежить розрахунковий період для обчислення відпускних від дати наказу?

Згідно з п. 2 Порядку № 100 обчислення середньої заробітної плати для оплати часу відпусток або для виплати компенсації за невикористані відпустки провадиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки або виплати компенсації за невикористані відпустки.

Працівникові, який пропрацював на підприємстві, в установі, організації менше року, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактичний час роботи, тобто з першого числа місяця після оформлення на роботу до першого числа місяця, у якому надається відпустка або виплачується компенсація за невикористану відпустку.

Отже, розрахунковий період для обчислення середньої заробітної плати за час відпусток залежить не від місяця видання наказу, а від того, у якому саме календарному місяці згідно з наказом працівникові надається відпустка.

Якщо в наказі від 23.05.2018 р. зазначено, що працівнику надається щорічна відпустка з 04.06.2018 р., то розрахунковим періодом для обчислення середньої заробітної плати за час відпустки буде червень 2017 р. — травень 2018 р. включно.

Надання матеріальної допомоги на оздоровлення

Чи можливо матеріальну допомогу на оздоровлення виплачувати до закінчення шестимісячного терміну роботи на підприємстві?

Відповідно до ст. 10 Закону про відпустки право працівника на щорічні основну та додаткові відпустки повної тривалості у перший рік роботи настає після закінчення шести місяців безперервної роботи на підприємстві.

У разі надання працівникові зазначених щорічних відпусток до закінчення шестимісячного терміну безперервної роботи їх тривалість визначається пропорційно до відпрацьованого часу, за винятком випадків, передбачених частиною сьомою ст. 10 Закону про відпустки.

Щорічну відпустку на прохання працівника може бути поділено на частини будь-якої тривалості за умови, що основна безперервна її частина становитиме не менше ніж 14 календарних днів (ст. 12 Закону про відпустки).

У випадку поділу щорічної відпустки на частини матеріальна допомога на оздоровлення може виплачуватися працівникові один раз при наданні будь-якої з частин щорічної основної відпустки за заявою працівника.

Таким чином, у випадку надання працівникові щорічних відпусток до закінчення шестимісячного терміну безперервної роботи допомога на оздоровлення також може виплачуватися працівникові за його заявою.

Відпустка для вирішення соціально-побутових питань

Колективним договором на підприємстві передбачено надання відпустки для вирішення соціально-побутових питань тривалістю три календарні дні та надання за наявності коштів винагороди за безперервний стаж роботи. Чи підлягають компенсації при звільненні зазначені дні відпустки та чи виплачується винагорода?

Підприємства, установи, організації в межах своїх повноважень і за рахунок власних коштів можуть установлювати додаткові порівняно із законодавством трудові і соціально-побутові пільги для працівників (ст. 91 КЗпП та ст. 69 Господарського кодексу).

Також визначено, що колективний договір може передбачати додаткові порівняно з чинним законодавством і угодами гарантії, в тому числі інші види відпусток чи надання грошової винагороди за стаж роботи (частина третя ст. 13 КЗпП).

Водночас відпустки, визначені колективним договором, не належать до виду щорічних відпусток, наведених у частині першій ст. 4 Закону про відпустки, тому на них не поширюються норми, передбачені для щорічних відпусток: поділ на частини, виплата грошової компенсації при звільненні, відсутність терміну давності на невикористані дні відпусток тощо.

Порядок і умови надання таких відпусток (виплати грошової винагороди за стаж роботи) визначаються колективним договором.

Якщо субота робоча, а у вас відпустка

Чи повинен працівник виходити на роботу 23.06.2018 р., якщо у період з 25.06.2018 р. по 02.07.2018 р. він перебуватиме у щорічній відпустці?

З метою створення сприятливих умов для відзначення святкових і неробочих днів та раціонального використання робочого часу Кабінет Міністрів України періодично приймає розпорядження щодо перенесення робочих днів.

Зазначені розпорядження мають рекомендаційний характер і дають змогу відповідним чином змінювати дні роботи, однак остаточне рішення щодо виконання чи невиконання таких рішень уряду приймає безпосередньо керівник підприємства, установи, організації.

Тому всі питання щодо перенесення робочих днів повинні вирішуватися роботодавцем самостійно шляхом видання наказу чи іншого розпорядчого документа. Роботодавці не позбавлені права з урахуванням думки трудового колективу приймати рішення про перенесення інших робочих днів, ніж ті, що рекомендовані для перенесення Кабінетом Міністрів України, або не переносити взагалі.

У разі якщо прийнято рішення про перенесення робочих днів, змінюється графік роботи підприємства, установи, організації та норма тривалості робочого часу в місяцях, у яких передбачено перенесення робочих днів.

Відповідно всі дії щодо надання відпусток чи виходу на роботу мають здійснюватися на підставі прийнятого на підприємстві рішення про перенесення робочих днів, тобто за графіком роботи підприємства.

Отже, якщо робочий день за 29.06.2018 р. було перенесено наказом керівника на суботу 23.06.2018 р., працівник має працювати в цю суботу, оскільки за графіком роботи вона є робочою.

При цьому відсутність працівника на роботі у зазначений робочий день без поважної причини може розглядатися як прогул.

Строки виплати відпускних

Працівник виявив бажання піти у щорічну відпустку. Проте у зв’язку з відключенням електроенергії на підприємстві бухгалтерія не в змозі розрахувати та виплатити відпускні в законодавчо встановлений термін. Чи можна виплату відпускних здійснити в інший термін?

Відповідно до ст. 10 Закону про відпустки конкретний період надання щорічних відпусток у межах, установлених графіком, узгоджується між працівником і роботодавцем або уповноваженим ним органом, який зобов’язаний письмово повідомити працівника про дату початку відпустки не пізніше ніж за два тижні до встановленого графіком терміну.

Зміна термінів надання відпусток, відоб­ражених у графіку, може бути проведена за узгодженням сторін трудового договору і за умови виникнення обставин, що змушують перенести щорічну відпустку. Якщо працівник просить перенести відпустку, наприклад, за сімейними обставинами на інший період чи надати її у стислі терміни і роботодавець не заперечує щодо зміни у графіку періоду використання ним відпустки, то порушення законодавства про відпустки не вбачається.

Згідно зі ст. 21 Закону про відпустки заробітна плата працівникам за час відпустки виплачується не пізніше ніж за три дні до її початку.

Частиною четвертою ст. 115 КЗпП також визначено, що заробітна плата працівникам за весь час щорічної відпустки виплачується не пізніше ніж за три дні до початку відпустки.

У зазначений строк має виплачуватися заробітна плата за час усіх видів відпусток, передбачених ст. 4 Закону про відпустки, за винятком відпусток у зв’язку з вагітністю та пологами, оплата яких регулюється іншими законодавчими актами.

Відповідно до параграфа другого ст. 7 Конвенції № 132 суми, що належать до виплати за час відпустки, виплачуються зацікавленій особі до відпустки, якщо інше не передбачено в угоді щодо цієї особи і роботодавця.

Отже, враховуючи положення зазначеної статті Конвенції і те, що конкретний період надання щорічної відпустки або її частини узгоджується між працівником і роботодавцем, працівник може окремо у заяві висловити своє бажання про отримання відпуск­них у терміни, визначені між ним та роботодавцем. Це означає, що роботодавець може виплатити відпускні в інший обумовлений з працівником термін.

Умови поділу відпустки

Чи обов’язково, щоб перша безперервна частина щорічної відпустки була не менше 14 календарних днів?

Щорічну відпустку на прохання працівника може бути поділено на частини будь-якої тривалості за умови, що основна безперервна її частина становитиме не менше ніж 14 календарних днів (ст. 12 Закону про відпустки).

Згідно зі ст. 8 Конвенції № 132 поділ щорічної оплачуваної відпустки на частини може бути дозволено компетентним органом або іншим відповідним органом у кожній країні. Якщо інше не передбачено в угоді, яка стосується роботодавця і зацікавленої особи, що працює за наймом, і за умови, що тривалість роботи такої особи дає їй право на це, одна із таких частин відпустки складається принаймні з двох безперервних робочих тижнів.

Таким чином, основна безперервна частина відпустки тривалістю не менше 14 календарних днів є однією з частин щорічної відпустки, яку може бути надано працівнику на його прохання. При цьому ця частина відпустки не обов’язково повинна бути першою, другою чи іншою її частиною.

Статтею 12 Закону про відпустки передбачено можливість поділу щорічної відпустки на частини, а не обов’язок роботодавця поділити її на частини, як того бажає працівник. З метою недопущення втрат робочого часу роботодавець може й не погодитися на поділ відпустки, він також може запропонувати свої умови поділу щорічної відпустки.

Невикористану частину щорічної відпустки має бути надано працівнику, як правило, до кінця робочого року, але не пізніше 12 місяців після закінчення робочого року, за який надається відпустка. Не буде також порушенням, якщо працівник використає частину щорічної відпустки в наступному робочому році у терміни, визначені Законом про відпустки.

Оформлення відпустки у ФОП

Чи повинна фізична особа — підприємець оформлювати наказом надання відпустки своїм працівникам?

Право на відпустки мають громадяни України, які перебувають у трудових відносинах з підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, виду діяльності та галузевої належності, а також працюють за трудовим договором у фізичної особи (частина перша ст. 2 Закону про відпустки).

Статтею 10 цього Закону визначено, що конкретний період надання щорічних відпусток у межах, установлених графіком, узгоджується між працівником і роботодавцем, який зобов’язаний письмово повідомити працівника про дату початку відпустки не пізніше ніж за два тижні до встановленого графіком терміну.

Роботодавець зобов’язаний вести облік відпусток, що надаються працівникам.

Чинним законодавством не визначено форми письмового повідомлення працівника про надання відпустки.

Водночас наказом № 489 затверджено типову форму № П-3 «Наказ (розпорядження) про надання відпустки», що має рекомендаційний характер і може бути використана роботодавцем, в тому числі фізичною особою — підприємцем, при оформленні відпусток.

Ознайомлення з наказом про надання відпустки працівник підтверджує своїм підписом.

На підставі наказу (розпорядження) про надання відпустки робляться позначки в особовій картці працівника та розраховується заробітна плата за час відпустки.

У наказі про надання відпустки зазначаються її вид, тривалість, дата початку та закінчення, період роботи, за який вона надається, тощо.

Наказом № 578 затверджено Перелік типових документів, що створюються під час діяльності державних органів та органів місцевого самоврядування, інших установ, підприємств та організацій, із зазначенням строків зберігання документів (далі — Перелік).

Перелік є нормативно-правовим актом та включає типові документи (в тому числі наказ (розпорядження) про надання відпустки), що створюються під час документування однотипних (загальних для всіх) управлінських функцій, виконуваних державними органами та органами місцевого самоврядування, іншими установами, підприємствами та організаціями незалежно від функціонально-цільового призначення, рівня і масштабу діяльності, форми власності.

Перелік може використовуватися також фізичними особами — підприємцями (п. 1.4 Переліку).

Таким чином, відпустка, оформлена наказом (розпорядженням), забезпечує належне виконання фізичною особою — підприємцем, яка уклала трудовий договір з працівником, норм ст. 10 Закону про відпустки.

Відрахування із зарплати за невідпрацьовані дні відпустки

16.10.2017 р. з працівником було укладено трудовий договір, а 18.05.2018 р. його звільнено у зв’язку з переведенням до іншого підприємства. При цьому він повністю використав щорічну відпустку, надану йому в рахунок невідпрацьованої частини робочого року. Чи повинно підприємство відрахувати при звільненні кошти за невідпрацьовані дні відпустки?

Відповідно до частини першої ст. 22 Закону про відпустки у разі звільнення працівника до закінчення робочого року, за який він уже одержав відпустку повної тривалості, для покриття його заборгованості роботодавець провадить відрахування із заробітної плати за дні відпустки, що були надані в рахунок невідпрацьованої частини робочого року.

Частиною другою цієї статті передбачено випадки, коли зазначене відрахування не провадиться, зокрема, якщо працівник звільняється з роботи у зв’язку з переведенням за його згодою на інше підприємство або переходом на виборну посаду у випадках, передбачених законом.

Таким чином, якщо працівник звільняється за переведенням до іншої установи, відрахування за дні відпустки, надані йому в рахунок невідпрацьованої частини робочого року, не провадиться.

Працівник відмовляється йти у відпустку

Працівник відмовляється йти у щорічну відпустку згідно із графіком відпусток, затвердженим керівником установи, та хоче перенести її на наступний рік. Чи може роботодавець видати наказ про надання відпустки працівникові у поточному році згідно із щорічним графіком?


У разі відмови від відпустки працівник відмовляється від свого конституційного права на відпочинок.

Однак факт ненадання відпустки — це є порушенням законодавства про працю не працівником, а роботодавцем, за що його може бути притягнуто до відповідальності, оскільки згідно з частиною п’ятою ст. 11 Закону про відпустки забороняється ненадання щорічних відпусток повної тривалості протягом двох років підряд, а також ненадання їх протягом робочого року особам віком до 18 років та працівникам, які мають право на щорічні додаткові відпустки за роботу із шкідливими і важкими умовами чи з особливим характером праці.

Тож з  метою дотримання трудового законодавства роботодавець має право згідно з установленим графіком відпусток без заяви працівника видати наказ про надання йому відпустки.

Згідно зі ст. 139 КЗпП працівники зобов’язані своєчасно і точно виконувати розпорядження (накази) роботодавця.

Водночас якщо працівник з якихось причин не скористався своїм правом на щорічну відпустку в минулому році або за кілька попередніх років, він має право використати її, а в разі звільнення незалежно від підстав йому має бути виплачено компенсацію за всі невикористані дні відпусток (ст. 24 Закону про відпустки). Строку давності, після якого втрачається право на щорічну відпустку, не передбачено.

Якщо під час відпустки захворіла дитина

Чи має право працівниця на продовження відпустки, якщо її дитина з інвалідністю хворіла в період відпустки?

Згідно зі ст. 11 Закону про відпустки щорічна відпустка повинна буди перенесена на інший період або продовжена в разі тимчасової непрацездатності працівника, засвідченої у встановленому порядку.

Водночас відповідно до п. 3.15 Інструкції № 455 листок непрацездатності не видається для догляду за хворою дитиною в період щорічної (основної та додаткової) відпусток, відпустки без збереження заробітної плати, частково оплачуваної відпустки для догляду за дитиною до трьох років.

Отже, щорічну відпустку не може бути перенесено на інший період або продовжено лише на підставі листка непрацездатності, який засвідчує тимчасову непрацездатність самого працівника, а не дитини.

Компенсація за невикористані відпустки

На день звільнення у працівника є невикористані щорічні відпустки за кілька минулих років. Чи всі вони підлягають грошовій компенсації при звільненні, враховуючи те, що було порушено норму, якою заборонено ненадання щорічних відпусток повної тривалості протягом двох років поспіль?

Частиною третьою ст. 2 Закону про відпустки встановлено, що право на відпустки забезпечується гарантованим наданням відпустки визначеної тривалості із збереженням на її період місця роботи (посади), заробітної плати (допомоги).

Також частиною 12 ст. 10 цього Закону визначено, що роботодавець зобов’язаний вести облік відпусток, що надаються працівникам.

Ненадання щорічних відпусток у терміни, передбачені законодавством, є грубим порушенням, за що роботодавця може бути притягнуто до відповідальності.

Слід зазначити, що заборонено ненадання щорічних відпусток повної тривалості протягом двох років поспіль (частина п’ята ст. 11 Закону про відпустки).

Таким чином, щорічна відпустка має надаватися вчасно згідно із затвердженим графіком відпусток. При цьому якщо працівник з якихось причин не скористався своїм правом на щорічну відпустку в минулому році або за кілька попередніх років, він має право використати її, а в разі звільнення незалежно від підстав йому має бути виплачено компенсацію за всі невикористані дні відпусток, як це передбачено частиною першою ст. 24 Закону про відпустки. Чинним законодавством не передбачено терміну давності, після якого втрачається право на щорічну відпустку.

Цивільно-правові договори під час відпустки

Працівнику підприємства надано щорічну відпустку. Чи може роботодавець укласти з таким працівником договір підряду на виконання ремонтних робіт під час його перебування у відпустці?

Цивільно-правові договори регулюються нормами цивільного права, і законодавство про працю на них не поширюється.

Відповідно до ст. 837 Цивільного кодексу за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов’язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов’язується прийняти й оплатити виконану роботу. Оплата виконаних робіт (послуг) проводиться, як правило, після оформлення акта приймання-здачі робіт, послуг.

При укладанні трудової угоди (договору підряду) громадянин не подає заяву про прийняття його на роботу, роботодавець не видає наказ про зарахування його на певну посаду і запис до трудової книжки не вноситься.

На виконавця роботи за трудовою угодою не поширюються правила внутрішнього трудового розпорядку підприємства, умови колективного договору, у тому числі соціальні пільги і гарантії, передбачені ним, тому така особа не має права на щорічну відпустку.

Таким чином, роботодавець може під час щорічної відпустки працівника укласти з ним цивільно-правовий договір.

«Горячие линии»

Дата: 15 ноября, четверг
Время проведения: с 14:00 до 16:00
Контактный номер: (044) 501-06-42