Интервью

Під знаком 4G

10.07.2018 / 10:33

Однією з найочікуваніших подій в Україні став запуск наприкінці березня цього року мобільного зв’язку четвертого покоління. Покриття поки що з’явилось у 20 містах, зокрема в обласних центрах на частотах 2600 МГц. Але, як запевняють мобільні оператори, це тільки початок. Про перші підсумки від впровадження 4G-технології, її подальший розвиток, основні тенденції у сфері мобільного зв’язку, а також про особливості регулювання телеком-ринку в Україні розповів в інтерв’ю журналу ПЕТРО ЧЕРНИШОВ, президент компанії «Київстар», СЕО Бізнес Одиниці Євразія VEON.

фотоЗ початку квітня в Україні запрацювала 4G-технологія. Розкажіть про перші підсумки «Київстар» від впровадження мобільного зв’язку четвертого покоління.

Наразі 4G скористалися майже мільйон наших абонентів, і це при тому, що запущено лише обмежений діапазон 2600 МГц. Також ми бачимо збільшення — майже удвічі — активності абонентів щодо заміни USIM. І зросли продажі смартфонів, які підтримують 4G. Я з нетерпінням чекаю запуску мобільного інтернету четвертого покоління на більшості території України. Усього за тиждень роботи 4G від «Київстар» абоненти по всій країні використали 170 ТБ дата-трафіка. Це можна порівняти з 22 роками перегляду відео з роздільною здатністю 720р або  з прослуховуванням аудіо у високій якості протягом 175 років. Найактивніші користувачі 4G були в Києві — на їх частку припадає майже 72 ТБ. На другому місці — Львів, за ним — Одеса і Харків. А ось у Дніпрі за тиждень використали всього 17,3 ТБ.

Впровадження 4G потребує величезних капітало­вкладень. Скільки на сьогодні компанією інвестовано коштів?

Ми інвестували майже 4 млрд грн у запуск 4G без урахування витрат на розвиток мережі, розуміючи, що доступ до нових технологій повинен бути у кожного абонента «Київстар». Загалом з 2015 р. компанія вклала в розвиток 3G і 4G приблизно 14 млрд грн.

Чи плануєте для розширення території покриття зв’язком звертатися до держави за дотаціями?

Ми розвиваємося на власні кошти і не проситимемо дотацій. Вважаємо, що у кожного українця має з’явитися доступ до нових технологій навіть у найвіддаленіших куточках України. Для реалізації цієї мети докладатимемо усіх зусиль.

Що, на вашу думку, є найбільшими перевагами компанії «Київстар» перед конкурентами?

У нас 26,5 млн клієнтів. На аукціонах за частоти ми придбали найбільшу кількість спектру, щоб ефективно обслуговувати наших абонентів. Це основна конкурентна перевага «Київстар» у довгостроковій перспективі. І, звісно, у нас найкращі продукти та інноваційні сервіси, які створює найкраща команда.

Які основні тенденції ринку мобільного зв’язку?

2018 рік пройде під знаком 4G. Ми вже запустилися в 20 містах на частотах 2600 МГц і готуємося до запуску в діапазоні 1800 МГц. З 4G можна прогнозувати розвиток М2М, хмарних рішень, IoT, Smart City. До речі, «Київстар» випустив на ринок IoT-продукт для автомобілістів — «Автотрекінг».

Важливий фактор, який вплине на ринок телекомунікацій, — зростання споживання трафіка мобільного Інтернету.

Наскільки наразі врегульовано в законодавчому полі діяльність операторів мобільного зв’язку? На вашу думку, які моменти потребують удосконалення?

На жаль, до останнього часу регулювання телеком-ринку у нас було однобоким та преференційним. Саме з цих причин держава отримала ­майже ­останньою у світі технологію 3G. Починаючи з 2014 р. багато чого змінилося, але є кілька моментів, що потребують удосконалення. Ми все ще маємо застаріле регулювання використання радіочастотного ресурсу — технологічна нейтральність як звичне явище у світі телекому у нас тільки в проектах.

А чого варті «радянські» вимоги до обробки абонентських даних! Ринок BigData у світі вже сягає сотень мільярдів, а українські оператори все ще є заручниками консервативних норм, що не відповідають європейським директивам і не дають змоги конкурувати з Google та Facebook хоча б на локальному рівні.

Чи врегульовано діяльність операторів? Так, але застарілими інструментами, які обмежують розвиток і, з одного боку, не сприяють впровадженню нових технологій,  з іншого — не контролюють і не захищають ринок від нелегальних інтернет-провайдерів.

Є й позитивні тенденції. Світлом у кінці тунелю стали такі закони України, як «Про доступ до інфраструктури» та «Про довірчі послуги».

Як ефективний менеджер поділіться своїм баченням, що потрібно змінити у бюджетно-фіскальній політиці для стимулювання розвитку бізнесу, зокрема ринку мобільного зв’язку, в Україні.

Безумовне дотримання основних принципів фіскальної політики держави вже стане потужним сигналом для бізнесу.

Іншим важливим стимулом для його розвитку має стати запровадження податку на виведений капітал, коли прибуток, отриманий підприємством, не оподатковується до тих пір, поки не виплачується власникам у вигляді дивідендів та прирівняних до них платежів. Використавши цей підхід, Естонія, наприклад,  різко збільшила прямі інвестиції в економіку. В Україні корпоративний податок на прибуток становить лише 7 — 8 % зведеного бюджету і сплачується лише 5 — 10 % всіх підприємств, тоді як його частка в бюджетах інших країн значно вища.

До речі, «Київстар» за 20 років сплатив понад 57 млрд грн податків та інвестував у розвиток телеком- інфраструктури 36 млрд грн. Але як захищаються ці інвестиції? Увесь телеком-ринок страждає від вандалізму та крадіжок обладнання. Прямі збитки операторів мобільного зв’язку від таких крадіжок становили понад 816 млн грн, а витрати на відновлення мереж — понад 1,2 млрд грн за 2015 — 2017 рр. За цей період скоєно понад 70 тис. крадіжок. Така ситуація потребує нагального вирішення. Тільки маючи гарантований захист для інвестицій, бізнес зможе адекватно розвиватися.

Що ще важливо — індексація рентної плати за використання радіочастотного ресурсу. Фактично кошти, отримані від рентної плати та її індексації, є додатковим податком на ринок, який не використовується в інтересах сфери користування РЧР (радіочастотний моніторинг, розвиток мереж тощо). З року в рік така індексація проводилась, але останнім часом ситуацію вдалося змінити і, наприклад, у 2018 р. індексація проведена не була. Депутати погодилися з позицією бізнесу, що неіндексацію РЧР може бути компенсовано до бюджету непрямими компенсаторами, наприклад коштами, інвестованими в ліцензії на Міжнародний рухомий (мобільний) зв’язок ІМТ (4G), що і сталося, оскільки сума коштів, проінвестованих операторами у ліцензії, виявилася на 1,5 млрд грн більшою від закладеної до Державного бюджету України. 

Світова практика свідчить, що впровадження нових технологій дає додатково 2 — 3 % зростання ВВП країни. У зв’язку із цим у галузі сподіваються, що індексацію рентної плати за РЧР (яка з початку 2018 р. вже є правом, а не обов’язком уряду, як це було раніше) на 2019-й не буде здійснено, тим самим стимулюючи операторів спрямувати зазначений фінансовий ресурс у розвиток нових технологій в Україні.

Розмову вела
Ірина РИБНІЦЬКА

Заказажите доставку онлайн, заполнив форму, или по телефону (044) 223-24-06

«Горячие линии»

Дата: 2 августа, четверг
Время проведения: с 14:00 до 16:00