Аналитика

Акценти номера

25.01.2019 / 18:00

З 07.02.2019 р. запрацює нова система валютного регулювання. Адже Нацбанк затвердив і оприлюднив усі нормативно-правові акти, які є основою для нової ліберальної системи валютного регулювання, передбаченої Законом України «Про валюту і валютні операції». Норми цих документів спрямовано на дерегуляцію інвестицій, спрощення проведення транскордонних операцій з валютними цінностями і розширення переліку доступних валютних операцій. Про які документи йдеться? До чого готуватися юридичним і фізичним особам? Що дозволено, а що й надалі залишатиметься під забороною? Які особливості новітнього валютного нагляду? Про все це і більше — на нашому черговому форумі (с. 3) та у поточному номері журналу (с. 4).

►„ ДФС та Мінекономрозвитку теж готуються до чергового етапу лібералізації валютного ринку. Перше відомство розробило проект нового порядку притягнення контролюючими органами до відповідальності у вигляді штрафів за порушення вимог валютного законодавства. Друге — працює над новим порядком подовження граничних строків ЗЕД-розрахунків (с.14).

Серед головних валютних новацій — скасування вимоги дотримання максимальної процентної ставки НБУ за кредитними договорами з нерезидентами, перехід від дозвільної системи щодо зовнішніх запозичень (реєстрація договорів у Нацбанку) до повідомчої та запровадження додаткового банківського аналізу на предмет відповідності вартості зовнішнього залучення ринковим умовам. Ось що з цього приводу думають Нацбанк (с.15) і аналітики фінансових ринків (с. 17).

► „ Наближається 11.02.2019 р. — граничний термін подання приватними підприємцями звіту з ЄСВ за формою № Д5 за минулий рік. Тому на конкретних прикладах розповімо, як необхідно заповнювати цю звітність у різних ситуаціях (с. 24).

Продовжуємо аналіз новорічних новацій. Цього разу у фокусі нашої уваги:
∙ податок на нерухомість (с. 37). Народні депутати вивели з об’єкта оподаткування будівлі сільськогосподарського призначення, лісництва та рибного господарства, які не здаються їх власниками в оренду, лізинг чи позичку;
∙ екологічний податок (с. 38). До платників податку віднесені суб’єкти, у яких сукупний річний обсяг викидів двоокису вуглецю перевищує 500 т. Крім того, ставку податку за такі викиди збільшено у 24,4 раза;
∙ імпорт енергоносіїв (с. 35). Як з’ясувалося, у період дії попередньої податкової преференції далеко не всі платники податків законно нею
користувалися.

«Горячие линии»

Дата: 2 мая, четверг
Время проведения: с 14:00 до 16:00
Контактный номер: (044) 501-06-42