Аналитика

Огляд ІПК

28.01.2019 / 10:13

ПДВ

Використання товарів/послуг в неоподатковуваних операціях або у негосподарській діяльності

ДФС роз’яснено, що ПКУ не встановлено залежність нарахування податкових зобов’язань за нормами п. 198.5 ст. 198 ПКУ у разі використання придбаних товарів/послуг в неоподатковуваних операціях або у негосподарській діяльності від факту формування податкового кредиту за операціями з придбання таких товарів/послуг на підставі зареєстрованих в ЄРПН податкових накладних (крім товарів/послуг, придбаних або виготовлених до 01.07.2015 р.).

Отже, за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними після 01.07.2015 р., призначеними для використання в неоподатковуваних операціях або в негосподарській діяльності платника податку, податкові зобов’язання за п. 198.5 ст. 198 ПКУ нараховуються в звітному (податковому) періоді, в якому постачальником таких товарів/послуг, необоротних активів зареєстровано в ЄРПН відповідну податкову накладну, тобто у тому звітному періоді, в якому у покупця таких товарів/послуг виникли підстави для включення сум ПДВ, сплачених (нарахованих) при їх придбанні, до складу податкового кредиту.

/ІПК від 17.01.2019 р. № 199/6/99-99-15-03-02-15/ІПК/

Відповідальність за порушення термінів реєстрації РК за результатами річного перерахунку

ДФС нагадала, що п. 1201.1 ст. 1201 ПКУ за порушення платниками ПДВ граничного строку реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в ЄРПН (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) передбачено накладення на платника ПДВ, на якого покладено обов’язок щодо такої реєстрації, штрафу у відповідних розмірах.

При цьому, як зазначають податківці, норми п. 1201.1 ст. 1201 ПКУ не передбачають виключень щодо необхідності застосування штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію (відсутність реєстрації) в ЄРПН податкових накладних/розрахунків коригування, складених за  ст. 199 ПКУ.

/ІПК від 16.01.2019 р. № 175/6/99-99-15-03-02-15/ІПК/

Дата виникнення податкового зобов’язання з ПДВ при експорті товару

ДФС пояснила, що з метою визначення згідно з п. 187.1 ст. 187 ПКУ дати виникнення податкового зобов’язання з ПДВ у разі здійснення операції з вивезення товарів за межі митної території України у митному режимі експорту датою оформлення митної декларації вважається дата завершення процедури митного оформлення такої операції, яка визначається за фактом проставлення посадовою особою митного органу на всіх аркушах такої декларації відбитку особистої номерної печатки, а в разі електронного декларування — за фактом засвідчення електрон­ним цифровим підписом посадової особи митного органу електронної митної декларації після перетворення її у візуальну форму.

У разі якщо дата оформлення митної декларації та дата фактичного перетину товарами митного кордону України припадають на різні податкові періоди, то датою виникнення податкових зобов’язань з ПДВ за операцією з вивезення товарів за межі митної території України у митному режимі експорту є дата оформлення митної декларації.

При цьому на дату виникнення податкових зобов’язань з ПДВ платник податку зобов’язаний скласти і зареєструвати в ЄРПН у встановлені ПКУ терміни податкову накладну в електронній формі, враховуючи вимоги Порядку № 1307.

/ІПК від 16.01.2019 р. № 179/6/99-99-15-03-02-15/ІПК/

Постачання товарів/послуг з оплатою за рахунок бюджетних коштів

ДФС роз’яснено, що визначальною підставою для формування податкових зобов’язань за фактом зарахування коштів на банківський рахунок платника податку за  п. 187.7 ПКУ є постачання ним товарів/послу з оплатою за рахунок бюджетних коштів. Підтвердженням того, що товари/послуги оплачуються за рахунок бюджетних коштів, є наявність у договорі на поставку товарів/послуг умови, що оплата за поставлені товари/послуги здійснюються з відповідного рахунку Держказначейства.

/ІПК від 17.01.2019 р. № 202/6/99-99-15-03-02-15/ІПК/

База оподаткування при постачанні самостійно виготовлених товарів/послуг

При визначенні бази оподаткування ПДВ операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг враховується рівень звичайних цін на таку продукцію та не враховується розмір собівартості такої продукції.

При цьому у розумінні норм ПКУ звичайною ціною для здійснення розрахунку бази оподаткування ПДВ операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг є ціна, визначена зацікавленими сторонами у цивільно-правовому договорі, яка у свою чергу повинна відповідати ринковій ціні (ціні, що склалася на ринку товарів/послуг).

/ІПК від 16.01.2019 р. № 177/6/99-99-15-03-02-15/ІПК/

Списання кредиторської заборгованості за імпортованими товарами

Оскільки при списанні кредиторської заборгованості, яка виникла при імпорті товарів, розрахунки з постачальником-нерезидентом за які проведено не в повному обсязі, не відбувається повернення сум ПДВ, сплачених при ввезенні товарів та зазначених в митній декларації, то підстав для коригування податкового кредиту, сформованого на підставі отриманої митної декларації, не виникає.

/ІПК від 15.01.2019 р. № 145/6/99-99-15-03-02-15/ІПК/

Гарантійний ремонт за дорученням нерезидента з використанням безоплатно отриманих імпортних запчастин

ДФС роз’яснено, що сума ПДВ, сплачена за імпортні запчастини та комплектуючі, що підтверджена митною декларацією, може бути віднесена до податкового кредиту платника податку, який за дорученням нерезидента виконує роботи з гарантійного обслуговування, за умови виконання вимог, встановлених ст. 198 ПКУ.

Операції з надання послуг з гарантійного ремонту, джерелом оплати яких є кошти нерезидента, за дорученням якого платник податку виконує ці послуги на митній території України, підлягають оподаткуванню ПДВ на загальних підставах.

Базою оподаткування таких послуг є їх договірна (контрактна) вартість, зазначена в договорі на їх виконання, укладеному з нерезидентом.

При цьому оскільки ввезені на митну територію України запчастини та комплектуючі використовуються в оподатковуваних операціях (надання послуг з гарантійного обслуговування споживачам за дорученням і за рахунок нерезидента), норми п. 198.5 ПКУ до сум ПДВ, включених до складу податкового кредиту, не застосовуються.

/ІПК від 16.01.2019 р. № 165/6/99-99-15-03-02-15/ІПК/

Складання ПН на ритмічні постачання

Ритмічним характером постачання вважається постачання товарів/послуг одному покупцю два та більше разів на місяць.

Визначення ритмічного характеру постачання залежить лише від факту постачання товарів/послуг одному покупцю два та більше разів на місяць і не залежить від того, за одним або за різними договорами воно здійснене.

Періодичність складання податкових накладних протягом звітного (податкового) періоду на одного контрагента-покупця, у тому числі зведених податкових накладних за операціями з постачання, які мають ритмічний характер, може бути передбачена у цивільно-правовому договорі з таким покупцем.

Дата виникнення податкових зобов’язань при здійсненні операцій з постачання платником товарів визначається за правилом «першої події» незалежно від того, в рамках одного чи кількох цивільно-правових договорів відбувається перша подія.

У разі здійснення постачання товарів одному покупцю два та більше разів на місяць за одним або за різними договорами можливе складання не пізніше останнього дня місяця, в якому здійснено такі постачання, зведеної податкової накладної на такого покупця платника податку на загальну суму постачання, здійсненого протягом такого місяця.

Якщо постачальник не складає зведені податкові накладні та покупець одного і того самого дня оплачує товар кількома авансовими платежами в межах одного або кількох цивільно-правових договорів, також не вважатиметься помилкою, якщо продавцем буде складена одна податкова накладна на загальну суму таких авансових платежів.

/ІПК від 16.01.2019 р. № 165/6/99-99-15-03-02-15/ІПК/

Списання кредиторської заборгованості за отриманими авансами

Нараховану на дату отримання авансового платежу суму податкового зобов’язання з ПДВ постачальник має право відкоригувати виключно на підставі складеного та зареєстрованого в ЄРПН розрахунку коригування до податкової накладної, який підлягає реєстрації в ЄРПН покупцем (п. 192.1 ст. 192 ПКУ).

При цьому розрахунок коригування до податкової накладної, з дати складання якої минуло більше 1095 календарних днів, не може бути зареєстрований в ЄРПН у зв’язку із сплином терміну, встановленого ст. 257 ЦКУ та ст. 102 ПКУ.

/ІПК від 15.01.2019 р. № 149/6/99-99-15-03-02-15/ІПК/

Повернення засновнику його внеску акціями інших суб’єктів

Операції з повернення товариством одному із засновників його внеску у вигляді коштів або корпоративних прав та акцій інших суб’єктів, що належать такому товариству, не є об’єктом оподаткування ПДВ. Водночас операція з повернення товариством одному із засновників його внеску у вигляді майна підпадає під визначення постачання товару і є об’єктом оподаткування ПДВ та має оподатковуватись ПДВ на загальних підставах.

/ІПК від 15.01.2019 р. № 138/6/99-99-15-03-02-15/ІПК/

Виправлення помилок, допущених при попередньому коригуванні показників ПН

ДФС доопрацьовано електронний сервіс, за допомогою якого здійснюється візуалізація повної інформації щодо показників податкової накладної з урахуванням усіх зареєстрованих до неї розрахунків коригування, зокрема надано можливість експорту інформації у формат хls після здійснення пошуку за заданими параметрами податкової накладної та відображення остаточного розрахунку з урахуванням усіх зареєстрованих до неї розрахунків коригування.

Доступ до зазначеної інформації надано в приватній частині (особистий кабінет) Електронного кабінету у розділі «ЄРПН».

У розрахунку коригування, що складається з метою коригування показників податкової накладної, при попередньому коригуванні показників якої були допущені помилки (неоднозначності), необхідно відкоригувати всі рядки податкової накладної, які на дату коригування є неправильними. Для цього необхідно використовувати інформацію щодо показників податкової накладної з урахуванням усіх зареєстрованих до неї розрахунків коригування, отриману за допомогою вищезазначеного електронного сервісу.

При цьому кожному рядку ПН, який коригується, мають відповідати два рядки розрахунку коригування:

у першому з них «обнуляється» (сторнується) рядок податкової накладної, в якому містяться помилки, що підлягають виправленню (з урахуванням коригувань такого рядка, які мали місце раніше). При заповненні графи 1.2 необхідно правильно зазначити порядковий номер рядка податкової накладної, який коригується;

у другому рядку зазначаються правильні показники. У такому рядку у графі 1.2 зазначається новий номер рядка, якого немає в податковій накладній, до якої складається даний розрахунок коригування.

У графі 2.1 в обох рядках розрахунку коригування зазначається умовний код 302, що відповідає причині коригування «Усунення неоднозначностей».

/ІПК від 15.01.2019 р. № 144/6/99-99-15-03-02-15/ІПК/

Постачання металобрухту, що утворився в процесі виробництва

У разі якщо придбані/отримані з ПДВ платником податку товари/послуги частково використовуються в оподатковуваних ПДВ операціях, а частково у звільнених від оподаткування ПДВ операціях з постачання відходів і брухту чорних і кольорових металів, які утворилися у такого платника податку внаслідок переробки, обробки, плавлення товарів (сировини, матеріалів, заготовок тощо) на виробництві, то обов’язок щодо нарахування податкових зобов’язань з ПДВ за правилами, визначеними ст. 199 ПКУ, у такого платника податку відсутній.

/ІПК від 15.01.2019 р. № 142/6/99-99-15-03-02-15/ІПК/

Передача легкових автомобілів на відповідальне зберігання дилеру

Операція з передачі дилеру легкових автомобілів на відповідальне зберігання для підприємства не є об’єктом оподаткування ПДВ на підставі пп. 196.1.2 ст. 196 ПКУ. Податкові зобов’язання у підприємства та податковий кредит у дилера при такій передачі не визначаються. Водночас операція з надання послуг зі зберігання майна, переданого на відповідальне зберігання, для дилера є об’єктом оподаткування ПДВ та оподатковується ПДВ у загальновстановленому порядку.

/ІПК від 15.01.2019 р. № 140/6/99-99-15-03-02-15/ІПК/

Заповнення графи 11 розділу Б податкової накладної

Графа 11 розділу Б податкової накладної (графа 14 розділу Б розрахунку коригування) «Сума податку на додану вартість» є обов’язковою до заповнення в усіх випадках, коли за здійсненою операцією нараховується сума ПДВ за ставкою 20 або 7 % (наказ Мінфіну від 17.09.2018 р. № 763).

Значення графи 11 розділу Б податкової накладної (графи 14 розділу Б розрахунку коригування) обчислюється шляхом множення значення графи 10 розділу Б податкової накладної (графи 13 розділу Б розрахунку коригування) на відповідне значення ставки податку, код якої зазначено у графі 8 розділу Б податкової накладної (графі 11 розділу Б розрахунку коригування).

Графа 11 розділу Б податкової накладної (графа 14 розділу Б розрахунку коригування) заповнюється у гривнях з копійками, але з урахуванням особливостей здійснення окремих операцій з постачання товарів/послуг допускається зазначення в цій графі показника з урахуванням арифметичного округлення до шести знаків включно після коми.

/ІПК від 14.01.2019 р. № 117/6/99-99-15-03-02-15/ІПК/

Відображення в декларації з ПДВ результатів перевірок

Нормами податкового законодавства не передбачено відображення в податкових деклараціях з ПДВ таких наслідків перевірок, як донарахування штрафних санкцій та пені.

Якщо за результатами перевірки, проведеної контролюючими органами, встановлено факт завищення платником податку від’ємного значення сум ПДВ, в тому числі від’ємного значення, яке було зараховано у зменшення податкового боргу з ПДВ, формується податкове повідомлення-рішення за формою «В4» (далі — ППР за формою «В4»).

Сума від’ємного значення, що узгоджена протягом звітного (податкового) періоду за результатами контрольно-перевірочної роботи, відображається в податковій декларації з ПДВ в рядку 16.3 з обов’язковим відображенням такої суми в таблиці «Збільшено/зменшено залишок від’ємного значення за результатами перевірки контролюючого органу на підставі податкового повідомлення-рішення та/або уточнюючого розрахунку».

У податковій декларації з ПДВ сума зменшеного від’ємного значення з ПДВ, в тому числі від’ємного значення, яке було зараховано у зменшення податкового боргу з ПДВ відповідно до ППР за формою «В4», відображається в звітному (податковому) періоді, в якому відбулось узгодження такого податкового повідомлення-рішення.

При цьому узгодженим, з огляду на ст. 56 ПКУ, вважається податкове повідом­лення-рішення, за яким закінчились всі адміністративні або судові оскарження.

Виключення зі складу податкового кредиту сум ПДВ за окремими податковими накладними при проведенні документальної перевірки не є підставою для подання уточнюючого розрахунку до звітності з ПДВ за відповідні звітні періоди.

/ІПК від 04.01.2019 р. № 43/6/99-99-15-03-02-15/ІПК/

Заповнення додатків 2 та 3 до декларації з ПДВ

ПКУ та Порядком заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженим наказом Мінфіну від 28.01.2016 р. № 21 (далі — Порядок № 21) не встановлено особливостей та хронології відображення від’ємного значення ПДВ звітного (податкового) періоду в додатку 2 (Д2) та додатку 3 (Д3).

Деталізація від’ємного значення різниці між податковими зобов’язаннями і податковим кредитом, яка переноситься до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, здійснюється лише в частині періодів її виникнення.

Такі дані відображаються в додатку 2 (Д2). При заповненні як додатка 2 (Д2), так і таблиці 2 додатка 3 (Д3) доцільно застосовувати принцип хронології формування від’ємного значення, згідно з яким податкові зобов’язання поточного (звітного) періоду зменшуються на суму податкового кредиту у хронологічному порядку його виникнення — від найдавнішого до найновішого.

З огляду на це у графі 2 таблиці 2 додатка 3 (Д3) рекомендується вказувати індивідуальний податковий номер контрагента, за рахунок якого виникла сума від’ємного значення, виходячи з хронології її виникнення, починаючи зі звітного періоду, який є найближчим до дати подання декларації (найновіший звітний період) та закінчуючи найбільш давнім звітним періодом. Тобто спочатку доцільно відображати «найновішу» щодо звітного періоду подання декларації з ПДВ суму від’ємного значення ПДВ.

Водночас, зважаючи на те, що ПКУ та Порядком № 21 не визначено особливостей відображення від’ємного значення ПДВ звітного (податкового) періоду в додатку 2 (Д2) та додатку 3 (Д3), платник має право самостійно визначати при заповнен­ні як додатка 2 (Д2), так і таблиці 2 додатка 3 (Д3) до податкової декларації з ПДВ послідовність відображення від’ємного значення ПДВ звітного (податкового) періоду та суми бюджетного відшкодування в розрізі періодів виникнення таких сум та послідовність погашення за рахунок такого від’ємного значення податкових зобов’язань відповідного звітного періоду.

/ІПК від 04.01.2019 р. № 58/6/99-99-15-03-02-15/ІПК/

Нарахування ПДВ при передачі об’єкта у лізинг

Лізингодавець на дату фактичної передачі об’єкта фінансового лізингу лізингоотримувачу зобов’язаний нараховувати податкові зобов’язання з ПДВ виходячи з договірної вартості об’єкта фінансового лізингу та скласти і зареєструвати в ЄРПН податкову накладну за такою операцією.

/ІПК від 14.01.2019 р. № 118/6/99-99-15-03-02-15/ІПК/

Зміна величини митної вартості товарів

У випадку коли після митного оформлення товарів, поміщених у митний режим імпорту, змінюється величина митної вартості таких товарів (за рішенням суду, яке набрало законної сили, або контролюючим органом прийнято рішення про коригування заявленої митної вартості товарів), коригування податкового кредиту з ПДВ здійснюється на дату оформлення аркуша коригування за формою згідно з додатком 4 до Положення про митні декларації, затвердженого постановою КМУ від 21.05.2012 р. № 450.

/ІПК від 04.01.2019 р. № 66/6/99-99-15-03-02-15/ІПК/

Складання ПН при постачанні набору (комплекту) товарів

Визначення коду УКТ ЗЕД набору (комплекту) товарів, який містить декілька видів однієї товарної позиції та один (чи декілька) видів іншої товарної позиції, здійснюється з урахуванням правила 3 Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД.

Операція з постачання набору (комплекту) товарів, який містить декілька видів однієї товарної позиції та один (чи декілька) видів іншої товарної позиції, в податковій накладній відображається одним рядком.

/ІПК від 04.01.2019 р. № 65/6/99-99-15-03-02-15/ІПК/

ТЦУ

Організаційно-правові форми резидентів Німеччини

ДФС України повідомлено, що до Переліку організаційно-правових форм нерезидентів, які не сплачують податок на прибуток (корпоративний податок), у тому числі податок з доходів, отриманих за межами держави реєстрації таких нерезидентів, та/або не є податковими резидентами держави, в якій вони зареєстровані як юридичні особи, затвердженого постановою КМУ від 04.07.2017 р. № 480, не включені резиденти Федеративної Республіки Німеччини з організаційно-правовою формою GmbH & Co.KG. Операції з такими контрагентами не підпадають під визначення контрольованих відповідно до абзацу «г» пп. 39.2.1.1 ст. 39 ПКУ за умови, що резиденти Федеративної Республіки Німеччини не є пов’язаними з резидентом України особами та/або операції з ними не здійснюються через комісіонерів-нерезидентів, і платник податку на прибуток при здійсненні вищезазначених операцій не збільшує фінансовий результат до оподаткування за правилами пп. 140.5.4 ст. 140 ПКУ.

Крім того, ДФС звернулася до Мінфіну з приводу належності організаційно-правових форм Gesellschaft mit beschränkter Haftung & Co. Kommandit Gesellschaft (абревіатура — GmbH & Co. KG) до Переліку № 480.

/ІПК від 16.01.2019 р. № 168/6/99-99-15-02-02-15/ІПК

від 16.01.2019 р. № 169/6/99-99-15-02-02-15/ІПК/

ПДФО/ВЗ/ЄСВ

Оподаткування отриманих штрафів/неустойок

Дохід у вигляді неустойки (штрафу, пені) включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку та оподатковується ПДФО і військовим збором на загальних підставах.

/ІПК від 10.01.2019 р. № 82/ІПК/20-40-13-02-11/

Зобов’язання зі сплати ЄСВ у «незалежників»

ДФС України, ГУ ДФС у Чернівецькій області дотримуються думки, що особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, зокрема адвокатську діяльність, перебуваючи на обліку у контролюючому органі, зобов’язана визначити базу нарахування єдиного внеску та сплатити суму внеску у розмірі не менше мінімального страхового внеску на місяць, незважаючи на наявність трудових відносин з роботодавцем і на те, що вона одночасно є платником єдиного внеску фізичною особою — підприємцем, яка обрала спрощену систему оподаткування.

/ІПК від 02.01.2019 р. № 1/Ж/99-99-13-02-03-14/ІПК

від 09.01.2019 р. № 76/ІПК/24-13-13-06/

Оплата житла працівникам

Якщо роботодавцем (підприємством) здійснюється оплата найманого житла працівникам, то на такі витрати нараховується ЄСВ. Переліком видів виплат, що здійснюються за рахунок коштів роботодавців, на які не нараховується єдиний внесок, затвердженим постановою КМУ від 22.12.2010 р. № 1170, не передбачено виплат з оплати найму житла працівникам.

/ІПК від 02.01.2019 р. № 4/6/99-99-13-02-03-15/ІПК/

Інвестиційний прибуток спадкоємців

Дохід, що нараховується (виплачується) товариством фізичним особам (спадкоємцям) у вигляді коштів або майна, включається до їхнього загального річного оподатковуваного доходу як інвестиційний прибуток та оподатковується ПДФО і військовим збором на загальних підставах. У такому разі фізична особа зобов’язана подати річну декларацію про майновий стан і доходи та самостійно сплатити суму податкового зобов’язання. Водночас юридична особа виконує функції податкового агента лише в частині відображення доходу від операцій з інвестиційними активами у формі № 1ДФ.

/ІПК від 03.01.2019 р. № 27/6/99-99-13-02-03-15/ІПК/

Послуги нерезиденту за рахунок резидента

ГУ ДФС у м. Києві зазначило, що дохід у вигляді вартості послуг проживання, харчування, мобільного зв’язку, забезпечення візитними картками, страховими полісами, спецодягом, взуттям, миючими засобами та іншими засобами захисту та компенсація витрат на проїзд фізичної особи — нерезидента до місця виконання послуг та проживання, які оплачуються юридичною особою — резидентом за власний рахунок, включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу такого нерезидента як додаткове благо та оподатковується ПДФО (із застосуванням коефіцієнта) та військовим збором.

/ІПК від 08.01.2019 р. № 74/10/26-15-13-06-12-ІПК/

Продаж нерухомості

ДФС України визначила, що продаж протягом звітного податкового року більш як одного з об’єктів нерухомості слід розглядати як другий та наступний продаж із застосуванням 5 % ставки ПДФО. При цьому такий дохід є об’єктом оподаткування військовим збором.

/ІПК від 14.01.2019 р. № 106/Т/99-99-13-02-03-14/ІПК/

Право на податкову знижку

ДФС України повідомила, що електронні розрахункові документи можуть бути використані для підтверд­ження витрат платника податку з метою використання права на податкову знижку за умови наявності у них інформації та обов’язкових реквізитів.

/ІПК від 14.01.2019 р. № 116/К/99-99-13-01-03-14/ІПК/

Дивіденди: ПДФО, ЄСВ

Дохід у вигляді дивідендів, що нарахований учаснику адвокатського об’єднання, не є базою нарахування єдиного внеску. При цьому якщо такий дохід нараховується суб’єктом господарювання — платником єдиного податку, то він оподатковується військовим збором за ставкою 1,5 % та ПДФО за ставкою 9 %.

/ІПК від 10.01.2019 р. № 86/6/99-99-13-02-03-15/ІПК/

Нарахування ЄСВ за минулі періоди

Обчислення єдиного внеску за минулі періоди здійснюється роботодавцем виходячи з розміру єдиного внеску, що діяв на день нарахування (обчислення, визначення) заробітної плати (доходу), у розмірі 22 %. Якщо база нарахування єдиного внеску не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, сума єдиного внеску розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), та ставки єдиного внеску.

Водночас на суму компенсації за невикористані дні щорічної відпустки, нараховану особі після звільнення її з роботи, єдиний внесок не нараховується.

/ІПК від 09.01.2019 р. № 78/6/99-99-13-02-03-15/ІПК/

Підприємці-пенсіонери за вислугою років

ГУ ДФС у м. Києві повідомило, що фізичні особи — підприємці, які отримують пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та які не досягли віку, встановленого ст. 26 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», не є пенсіонерами за віком у розумінні Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», тому вони зобов’язані нараховувати та сплачувати єдиний внесок на загальних підставах.

/ІПК від 09.01.2019 р. № 80/Л/26-15-13-06-12-ІПК/

Середній заробіток за час вимушеного прогулу

ДФС України зазначила, що юридична особа (роботодавець) під час нарахування доходу у вигляді середньої заробітної плати на підставі рішення суду за час вимушеного прогулу має виконати функції податкового агента щодо нарахування, утримання та сплати ПДФО і військового збору з такого доходу. Також зазначений дохід є базою нарахування єдиного внеску.

/ІПК від 10.01.2019 р. № 85/6/99-99-13-02-03-15/ІПК/

Дохід від оренди нерухомості

Податковий агент, що нараховує (виплачує) дохід фізичній особі за надання нею в оренду нерухомого майна, відмінного від земельної ділянки, сплачує (перераховує) ПДФО до відповідного бюджету за своїм місцезнаходженням (реєстрації). В формі № 1ДФ дохід від надання нерухомості в оренду відображається під ознакою доходу «106».

/ІПК від 14.01.2019 р. № 105/ІПК/15-32-13-01-10/

Зарплата працівника-нерезидента

Дохід у вигляді заробітної плати, нарахований (виплачений) роботодавцем — резидентом фізичній особі — працівнику — нерезиденту, оподатковується ПДФО та військовим збором на загальних підставах.

/ІПК від 15.01.2019 р. № 150/6/99-99-13-02-03-15/ІПК/

ПОДАТОК НА НЕРУХОМІСТЬ

Звільнення від оподаткування промислових підприємств

ДФС України нагадало, що підприємство, яке за КВЕД належить до промислових підприємств, має підстави не включати до об’єкта оподаткування податком на нерухомість виключно ті належні йому об’єкти, які за відповідним висновком віднесені до будівель класу 1251 «Будівлі промислові» Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-200.

За об’єкти, що не віднесені до будівель класу 1251 Класифікатора, податкові зобов’язання з податку на нерухомість справляються на загальних підставах.

/ІПК від 02.01.2019 р. № 10/6/99-99-12-02-03-15/ІПК/

ПІДПРИЄМНИЦЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ

Діяльність поза реєстром «єдинників»

ГУ ДФС у Харківській області дійшла висновку, що фізична особа — підприємець не має права на здійснення видів діяльності, не зазначених у реєстрі платників єдиного податку. Доходи, отримані від виду діяльності, який не зазначено в реєстрі платників єдиного податку, оподатковуються на загальних підставах.

/ІПК від 15.01.2019 р. № 122/ІПК/20-40-13-02-11/

Оподаткування гранту

ГУ ДФС у Харківській області роз’яснило, що у разі отримання ФОП — платником єдиного податку суми коштів у вигляді суми коштів цільового призначення, що надійшли на безоплатній і безповоротній основі від Українського культурного фонду, така сума коштів не включається до доходу ФОП — платника єдиного податку. Оскільки надання грошової суми у вигляді гранту не є результатом від здійснення підприємницької діяльності фізичної особи — підприємця, то така сума допомоги оподатковується за загальними правилами, встановленими ПКУ для платників податків — фізичних осіб.

/ІПК від 03.01.2019 р. № 24/ІПК/20-40-13-02-11/

Курсові різниці

ДФС України нагадала, що розрахунок курсової різниці, яка виникає при продажу інвалюти фізичної особи — підприємця, та включення такої курсової різниці до доходу платника єдиного податку нормами ПКУ не передбачено.

/ІПК від 14.01.2019 р. № 109/6/99-99-13-01-02-15/ІПК/

Облік товарних запасів

Законом від 16.07.99 р. № 996-ХІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що бухгалтерський облік є обов’язковим видом обліку, який ведеться підприємством, а на таку категорію суб’єктів господарювання, як фізичні особи — підприємці, його дія не поширюється. Тому ДФС України вважає, що фізична особа — підприємець може вести облік товарних запасів, зокрема, з використанням ПБО 9 «Запаси» за власним бажанням.

/ІПК від 04.01.2019 р. № 37/Ш/99-99-13-01-02-14/ІПК/

СПРОЩЕНА СИСТЕМА ОПОДАТКУВАННЯ

Діяльність у сфері телевізійного мовлення

ДФС України роз’яснила, що у разі якщо підприємство здійснює діяльність, яка відповідає класу 51 «Телекомунікації (електрозв’язок)» за КВЕД-2010 та така діяльність потребує отримання відповідної ліцензії, то підприємство не може перебувати на спрощеній системі оподаткування.

/ІПК від 11.01.2019 р. № 92/6/99-99-12-02-03-15/ІПК/

«Горячие линии»

Дата: 2 мая, четверг
Время проведения: с 14:00 до 16:00
Контактный номер: (044) 501-06-42