Аналитика

Перспективи імплементації Плану протидії BEPS та його вплив на валютне регулювання

18.02.2019 / 09:46
Перспективи імплементації Плану протидії BEPS та його вплив на валютне регулювання

Олена Жукова, 
керівник робочої групи з ТЦУ в Громадській раді при ДФС України, адвокат, аудитор


«У передмові до кроку 3 плану BEPS «Розробка ефективних правил оподаткування контрольованих іноземних компаній (CFC/КІК)» йдеться про те, що пакет заходів BEPS є першим суттєвим оновленням міжнародних податкових правил майже за сторіччя. Тому імплементація цього кроку — це кардинальна і жорстка ломка стереотипів вітчизняного оподаткування для підприємців і бухгалтерів, які виросли на звичних поняттях бухобліку та економіки».

«Основна новація КІК передбачає включення до складу загального річного оподатковуваного доходу контролюючої (фізичної) особи частини прибутку контрольованої компанії з подальшим його оподаткуванням за ставками ПДФО.

Крім того, «контролер» зобов’язаний надавати:

  • річну декларацію про майновий стан і доходи;
  • звіт про КІК з додатком копії фінансової звітності КІК, що підтверджують отриманий прибуток;
  • за запитом податківців документацію з трансфертного ціноутворення щодо операцій КІК у разі якщо обсяг операцій КІК з нерезидентом, що підлягають ТЦУ-контролю, перевищує 10 млн грн на календарний рік. Така документація має бути подана податковому органу протягом 60 днів. У іншому випадку податковий орган має право збільшити розмір прибутку КІК для оподаткування на 30 % вартості доходів або витрат, за якими не подано документацію;
  • повідомлення про: придбання частки в іноземній юридичній особі; створення (заснування) освіти без статусу юридичної особи; відчуження частки в іноземній юридичній особі.»

«Передбачається 10-кратне — порівняно з ТЦУ-штрафами — зростання штрафів за порушення термінів надання і порядку складання звітів про КІК. Такі штрафи будуть стягувати за:

  • неподання (несвоєчасне подання) звіту про КІК — у сумі 1000 мі­німальних зарплат (далі — МЗП), що наразі становить  4 173 000,00 грн;
  • невідображення у звіті про КІК необхідних даних — штраф у розмірі 3 % від суми невідображених операцій КІК, або 25 %, суми невідображеного скорегованого прибутку КІК, але не більш ніж 3000 МЗП (12 519 000,00 грн);
  • неподання повідомлення про придбання/продаж частки КІК — у розмірі 500 МЗП, або 2 086 500,00 грн, тощо.

Гігантські розміри штрафів, що накладаються на фізичних осіб за помилки, пов’язані з поданням звітності про КІК, ставлять під сумнів саму можливість ведення ними такого бізнесу. Тому до моменту прийняття закону необхідно відкоригувати суми штрафів до прийнятного рівня, а також усунути інші недоліки цього законопроекту».

«Горячие линии»

Дата: 24 октября, четверг
Время проведения: с 14:00 до 16:00
Контактный номер: (044) 501-06-42