Аналитика

Профілактика можливих правопорушень в умовах змін валютного регулювання

18.02.2019 / 09:48
Профілактика можливих правопорушень в умовах змін валютного регулювання

Вадим Замятін, 
заступник начальника Головного управління — начальник Управління ДФС України


Україною задекларовано бажання приєднатися до міжнародної системи обміну податковою інформацією. За прогнозами Уряду, цей процес буде запущено у 2020 р., а це означає, що недостовірність задекларованих даних у більшості випадків стане неактуальною.

Організацією економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) у 2013 р. розроблено План протидії розмиванню бази оподаткування та виведенню прибутку з-під оподаткування (План BEPS). Його головною метою  є боротьба з розмиванням оподатковуваної бази  та переведенням корпоративного прибутку до зон з нульовим або низьким оподаткуванням. До цього Плану вже приєдналось більше 100 країн, включаючи Україну (з 01.01.2017 р.).

BEPS — це удосконалення правил проти ухилення від оподаткування.  Ці правила однакові для всіх компаній. У поле зору податкової міліції потрапляють компанії, які використовують підписані Україною угоди про уникнення подвійного оподаткування для фактично подвійного ухилення від сплати податків, які не сплачуються у жодній юрисдикції.  

План BEPS потрібен не лише для збільшення надходжень до бюджету, але і для удосконалення валютного регулювання, тому що без прийняття закону про BEPS масштабна валютна лібералізація не запрацює належним чином. Питання в тому, що поки держава «не закриє» податкові лазівки, які дають змогу виводити капітал за межі країни, валютна лібералізація вдарить по курсу гривні.  Податкова міліція, вам це відомо, не виконує функції конт­ролю за валютними операціями, але це не означає, що такі операції знаходяться поза зоною нашої уваги.

Фактично зміни у валютному законодавстві особливо не вплинуть на підхід податкової міліції до роботи у цьому напрямі: законослухняним платникам податків увага не приділяється, всі зосереджені на  виявленні фактів кримінальних правопорушень, насамперед — умисному ухиленні від сплати податків.

Підвищення термінів розрахунків за експортно-імпортними контрактами

Ми не можемо проконтролювати порушення термінів повернення валютної виручки в Україну, але у фокусі нашої уваги — суб’єкти господарювання ризикової категорії.

Так, у 2018 р. обсяги експортних операцій неплатників ПДВ (переважно ліквідна сільськогосподарська продукція — зернові, олія, шрот) становили понад 5,8 млрд грн. При цьому деякі з таких суб’єктів господарювання не мали ніякого податкового навантаження:  валюта в Україну не надходила.

Для прикладу. Співробітниками податкової міліції припинено злочинну діяльність групи осіб, які зареєстрували (перереєстрували) на підставних осіб низку підприємств з метою прикриття незаконної діяльності та використовували їх для проведення незаконних операцій з експорту сільськогосподарської продукції без відображення в податковій звітності та сплати податків. Під час проведених заходів виявлено і вилучено понад 47 тис. т сільськогосподарської продукції (пшениця, ячмінь, горох, рапс), орієнтовна  вартість якої — понад 200 млн грн, а також печатки і штампи підприємств, нотаріусів, органів державної влади,  фінансово-господарську документацію та чорнові записи. На вилучену сільськогосподарську продукцію судом накладено арешт.

Якби ця продукція була експортована, ні про яке повернення валюти в Україну не йшлося б. 

Ще одна схема — це виведення коштів на рахунки підконт­рольних нерезидентів у вигляді передоплати за контрактами придбання різноманітних товарів, цінних паперів, робіт, послуг, з яких поставка товарів в Україну не здійснюється.  Слід зазначити, що останнім часом кількість таких операцій значно зменшилася, у тому числі завдяки здійсненню контролю Нацбанку України при закупівлі валюти банківськими установами.

Інвестиції за межі України 

Схема нагадує попередню — з проведення передоплати. Ми тільки «за», якщо кошти українських компаній приноситимуть прибуток за межами України. Водночас застерігаємо від можливих махінацій, спрямованих на виведення валюти з України під виглядом інвестицій, та несплати податків від отриманих прибутків. Такі операції не залишаться поза увагою податкової міліції.     

Реєстрація кредитів від нерезидентів

Ми розуміємо, що для реалізації певних проектів бізнесу необхідно залучати кредитні кошти і з розумінням до цього ставимося. Однак мушу запевнити, що  кредитні кошти сумнівного походження не залишаться поза увагою. Наприклад, використання для цього неповернутої валютної виручки від експорту сільськогосподарської продукції.

Інша  схема — це нарахування та сплата податку з доходів нерезидента, отриманого у вигляді процентів, нарахованих та виплачених за кредитними угодами. Якщо всупереч чинному законодавству такий податок не буде нарахований та сплачений до бюджету (виняток — обґрунтоване застосування конвенції про уникнення подвійного оподаткування), таким операціям також приділятиметься прискіплива увага.

Для прикладу. Наразі Головним оперативним управлінням здійснюється оперативне супроводження кримінального провадження Генеральної прокуратури України, у якому досліджуються саме такі факти, а сума збитків сягає десятків мільйонів гривень.

Відкриття рахунків за межами України   

Тут варто тільки застерегти від використання таких рахунків для ухилення від сплати податків або для відмивання коштів, одержаних злочинним шляхом.

Для прикладу. Суд Барселони виніс вирок, яким засудив Ліонеля Мессі та його батька до 21 місяця тюрми (за законодавством без реального ув’язнення) та виплати 2,1 млн євро штрафу. За даними слідства, для несплати податків ними використовувались компанії у Белізі, Уругваї, Швейцарії, а представник податкової служби у суді порівняв Мессі з главою мафії: «Ліонель скидається на главу мафії, який не знає деталей, але розуміє, який буде кінцевий результат — сплатити менше податків». Аналогічна ситуація стосовно Роналду, Моурінью.

Крім уже зазначених, податкова міліція знає й інші схеми, які застосовують недобросовісні  так звані бізнесмени для виведення коштів за межі України. Це і придбання у нерезидентів неліквідних цінних паперів на десятки, а то й сотні мільйонів гривень, за які фактично сплачено на рівні вартості витрат на їх реєстрацію (папір, витрачений для друку угоди).  Це і реєстрація на компанії нерезидента товарних знаків та різноманітних прав, а відтак виведення коштів під виглядом роялті за межі України.  У багатьох випадках такі схеми порушують законодавство, кошти виводяться без сплати податків, а коли податкова міліція розпочинає кримінальні провадження за такими фактами, ці «ділки» починають кричати про тиск на бізнес. Тому я хочу зауважити: для того щоб в Україні ефективно впроваджувати зміни у законодавстві, зокрема у валютному, і щоб це приносило користь і бізнесу, і державі, багато зусиль має докласти безпосередньо кожен.

«Горячие линии»

Дата: 24 октября, четверг
Время проведения: с 14:00 до 16:00
Контактный номер: (044) 501-06-42