Аналитика

BEPS: Верховна Рада ратифікувала Багатосторонню конвенцію MLI

04.03.2019 / 10:12

Вікторія АЛЕКСЄЄВА, консультант з питань оподаткування

Як стало відомо, посеред минулого тижня Президент України вніс до Верховної Ради проект закону «Про ратифікацію Багатосторонньої конвенції про виконання заходів, які стосуються угод про оподаткування, з метою протидії розмиванню бази оподаткування та виведенню прибутку з-під оподаткування» (№ 0216 від 27.02.2019 р.). А вже на наступний день, 28 лютого, депутати оперативно ратифікували Багатосторонню конвенцію. Наразі до неї приєдналося понад 80 країн.

Причини

Необхідність ратифікації  Багатосторонньої конвенції обумовлена тим, що з 01.01.2017 р. Україна приєдналася до Програми розширеного співробітництва в рамках Організації економічного співробітництва та розвитку. Тим самим наша країна взяла на себе зобов’язання імплементувати мінімальний стандарт Плану дій для боротьби з розмиванням бази оподаткування та виведенням прибутку з-під оподаткування (далі — BEPS).

У пояснювальній записці до законопроекту стверджується, що обов’язковими до виконання Україною є чотири кроки1 із 15 запропонованих, а саме:

  • крок 5 «Удосконалення заходів боротьби з податковими зловживаннями»;
  • крок 6 «Недопущення зловживання пільгами, передбаченими двосторонніми угодами»;
  • крок 13 «Рекомендації про документації з трансфертного ціноутворення та розкритті інформації по країнам»;
  • крок 14 «Удосконалення процедури взаємного узгодження шляхом вирішення спорів».   

1 Спочатку Україна так і планувала зробити. Адже План BEPS фактично є світовою податковою революцією. Однак підготовлений минулого року законопроект «Про внесення змін до Податкового кодексу України з метою імплементації Плану протидії розмиванню бази й виведенню прибутку з-під оподаткування»  передбачає імплементацію не чотирьох, а восьми кроків плану (прим. авт.). 

Ратифікація Багатосторонньої конвенції дала змогу одночасно виконати кроки 6 та 14 і внести необхідні зміни до всіх діючих міжнародних договорів України про уникнення подвійного оподаткування.

Очікується, що імплементація зазначених кроків BEPS сприятиме боротьбі з агресивним податковим плануванням, створенню рівних умов для вирішення питань щодо протидії ухиленню від сплати податків, узгодженості міжнародних податкових правил та забезпеченню більш прозорого податкового середовища.

Міжнародні податкові угоди

На сьогодні більшість угод про уникнення подвійного оподаткування активно використовується бізнесом з метою виведення капіталу в низькоподаткові юрисдикції. Тому  для реалізації окремих заходів у рамках Плану BEPS необхідно внести певні зміни безпосередньо до існуючих податкових угод. Однак таких угод дуже багато.

Саме тому Багатостороння конвенція передбачає спрощення процедури внесення таких змін до податкових угод. Країна, яка підписала та ратифікувала Конвенцію, може одночасно змінити всі міжнародні податкові угоди, стороною яких вона є. Конвенція не змінює тексту міжнародних договорів України про уникнення подвійного оподаткування, а застосовується разом з чинними договорами, модифікуючи їх положення.

Перелік міжнародних двосторонніх угод про уникнення подвійного оподаткування, до яких застосовуватимуться положення Багатосторонньої конвенції, кожна держава формує сама. Україна заявила про зміни в усіх податкових угодах.

Натомість зміни вноситимуться  лише до угод з тими державами, які зі свого боку також забажають внести зміни до угод з Україною, а також якщо перелік та зміст зазначених змін буде погоджений обома державами.

Відомо, що окремі країни не запланували внесення змін до угод з Україною. Отже, на податкові угоди України з цими країнами Багатостороння конвенція поки не впливатиме.

Як свідчить пояснювальна записка до законопроекту, у сфері правового регулювання Багатосторонньої конвенції перебуває 74 двосторонні угоди про уникнення подвійного оподаткування.

Зміни, які вносяться Багатосторонньою конвенцією, наберуть чинності окремо для кожної угоди залежно від того, як швидко держави-підписанти її ратифікують.

Обов’язкові положення

Багатостороння конвенція містить положення, обов’язкові для виконання кожною державою, яка її підписала. Водночас Конвенція містить перелік факультативних норм, застосування яких до кожної окремої угоди залежатиме від рішення кожної з держав.

До положень, які є обов’язковими для застосування всіма державами — підписантами Конвенції, в тому числі Україною, належать такі:

  • кожна угода доповнюється преамбулою, в якій стверджується, що угоди не мають поширюватися на осіб, які використовують угоди для ухилення від оподаткування (ст. 6 Багатосторонньої конвенції);
  • обмеження можливості застосування пільгових положень угод, якщо основною метою є отримання таких пільг (ст. 7 Багатосторонньої конвенції). Запроваджений так званий Тест основ­ної мети покликаний визначити, чи є в структурі платника податків інша мета, окрім податкової мінімізації. Якщо однією або однією із головних цілей застосування податкової угоди буде отримання податкових пільг, то вони не  надаватимуться. Інакше кажучи, пільги будуть отримувати тільки реально діючі структури;
  • встановлення можливості платника податків самостійно ініціювати процедуру взаємного узгодження (ст. 16 Багатосторонньої конвенції). Положення надає можливість особі подати заяву до компетентного органу будь-якої з Договірних Держав протягом трьох років після встановлення факту оподаткування, яке не відповідає положенням угоди. Досягнута домовленість виконуватиметься незалежно від будь-яких строків, передбачених національним законодавством Договірних Держав.

Україна також планує застосовувати до своїх угод такі положення Багатосторонньої конвенції:

  • положення про порядок оподаткування доходів від відчуження акцій або прав участі суб’єктів господарювання, вартість яких одержується переважно з нерухомого майна (ст. 9 Конвенції). Зазначений дохід оподатковуватиметься  за місцем знаходження нерухомості за умови, що володіння цими акціями виконувалося хоча б в одному з 365 днів, що передують угоді. Отже, Україна матиме право оподатковувати доходи від продажу акцій іноземних компаній, якщо в будь-який із попередніх продажу 365 днів частка активів у вигляді української нерухомості перевищила 50 % всіх активів компанії;
  • положення про протидію ухиленню від сплати податків постійними представництвами, розташованими у третіх юрисдикціях (ст. 10 Багатосторонньої конвенції). Зазначеним положенням передбачено незастосування переваг (звільнень), визначених угодами, щодо порядку оподаткування постійного представництва, розташованого в третій юрисдикції, якщо ставка податку в цій юрисдикції нижче 60 % від податку, який було б стягнено в першій державі з такого виду доходу, якби таке постійне представництво було розташоване в цій державі. Тобто положення передбачає право держави — джерела доходу оподатковувати дохід постійного представництва, який звільняється від оподаткування у державі резиденства головного офісу або оподатковується за зниженими ставками у державі, в якій розташоване це постійне представництво;
  • положення про штучне уникнення статусу постійного представництва шляхом:
  • агентських домовленостей та подібних стратегій (ст. 12 Багатосторонньої конвенції). Конвенція передбачає  створення постійного представництва у випадках, коли діяльність здійснюється агентом, який систематично укладає контракти від імені підприємства або грає основну роль в їх укладенні;
  • виключень, передбачених для окремих видів діяльності (ст. 13 Багатосторонньої конвенції). Йдеться про звуження визначення поняття «підготовча та допоміжна діяльність». Економічна діяльність не призводить до створення постійного представництва у випадках, перелічених в угодах, та якщо діяльність не має постійного характеру. Також цією нормою заборонено розділення на окремі види діяльності, які можуть трактуватись як діяльність, яка має допоміжний або підготовчий характер з метою уникнення створення постійного представництва;
  • розділення контрактів (ст. 14 Багатосторонньої конвенції). Положення передбачає заборону поділу контрактів за часом. Норма спрямована на запобігання штучного поділу контрактів для окремих видів діяльності з метою уникнення створення постійного представництва.

Очевидно, що запроваджені зміни істотно змінять український податковий ландшафт.

Сфера застосування

У сфері правового регулювання Багатосторонньої конвенції у відносинах з Україною перебувають конвенції про уникнення подвійного оподаткування доходів з такими країнами:

Алжир;

Вірменія;

Австрія;

Азербайджан;

Білорусь;

Бельгія;

Республіка Югославія;

Бразилія;

Болгарія;

Канада;

Китай;

Хорватія;

Куба;

Кіпр;

Чехія;

Данія;

Єгипет;

Естонія;

Фінляндія;

Франція;

Грузія;

Німеччина;

Греція;

Угорщина;

Ісландія;

Індія;

Індонезія;

Іран;

Ірландія;

Ізраїль;

Італія;

Японія ;

Йордан;

Казахстан;

Республіка Корея;

Кувейт;

Киргизія;

Латвія;

Ліван;

Лівія;

Литва;

Люксембург;

Македонія;

Малайзія;

Мальта;

Мексика;

Молдова;

Монголія;

Марокко;

Нідерланди;

Норвегія;

Пакистан;

Польща;

Португалія;

Румунія;

Російська Федерація;

Саудівська Аравія;

Сінгапур;

Словаччина;

Словенія;

Південно-Африканська Республіка;

Іспанія;

Швеція;

Швейцарія;

Сирія;

Таджикистан;

Таїланд;

Туреччина;

Туркменістан;

ОАЕ;

Велика Британія;

США;

Узбекистан;

В’єтнам.

«Горячие линии»

Дата: 24 октября, четверг
Время проведения: с 14:00 до 16:00
Контактный номер: (044) 501-06-42