Аналитика

Ліквідація ОЗ без ПДВ: як документально підтвердити

18.03.2019 / 09:50

 

ВІД РЕДАКЦІЇ
Нормами ПКУ передбачено випадки, коли у платника податку не виникає обов’язку нараховувати зобов’язання з ПДВ у разі ліквідації основних виробничих або невиробничих засобів. Але, щоб уникнути нарахування ПДВ вимагається документальне підтвердження. Зокрема, як зазначено у нижченаведеній ІПК, у разі ліквідації основних засобів у зв’язку з їх розібранням або перетворенням у інший спосіб, внаслідок чого вони не можуть використовуватися за первісним призначенням, таким документальним підтвердженням може бути як акт на списання основних засобів за встановленою формою, так і документ, складений за довільною формою, який містить необхідну для ідентифікації операції інформацію, та матиме належні реквізити первинного документа. При цьому експерти наголошують, що подавати такі документи платнику податку разом з податковою декларацією з ПДВ не обов’язково.

Ліквідація ОЗ: документальне підтвердження за власною ініціативою або на запит контролюючого органу

Індивідуальна податкова консультація від 29.01.2019 р. № 300/ІПК/28-10-27-01-11

Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби розглянув звернення щодо документального підтвердження ліквідації основних виробничих або невиробничих засобів та, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі — Кодекс), в межах своїх повноважень, повідомляє.

Відповідно до підпункту 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 Кодексу постачання товарів — будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власника, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду. При цьому відповідно до підпункту «д» цього підпункту постачанням товарів також вважаються ліквідація платником податку за власним бажанням необоротних активів, які перебувають у такого платника.

Не є постачанням товарів випадки, коли основні виробничі засоби або невиробничі засоби ліквідуються у зв’язку з їх знищенням або зруйнуванням внаслідок дії обставин непереборної сили, а також в інших випадках, коли така ліквідація здійснюється без згоди платника податку, у тому числі в разі викрадення необоротних активів, або коли платник податку надає до контролюючого органу відповідний документ про знищення, розібрання або перетворення необоротних активів в інший спосіб, внаслідок чого необоротний актив не може використовуватися за первісним призначенням.

Згідно з пунктом 189.9 статті 189 Кодексу у разі якщо основні виробничі або невиробничі засоби ліквідуються за самостійним рішенням платника податку, така ліквідація для цілей оподаткування розглядається як постачання таких основних виробничих або невиробничих засобів за звичайними цінами, але не нижче балансової вартості на момент ліквідації.

Норма цього пункту не поширюється на випадки, коли основні виробничі або невиробничі засоби ліквідуються у зв’язку з їх знищенням або зруйнуванням внаслідок дії обставин непереборної сили, в інших випадках, коли така ліквідація здійснюється без згоди платника податку, у тому числі в разі викрадення основних виробничих або невиробничих засобів, що підтверджується відповідно до законодавства, або коли платник податку подає до контролюючого органу відповідний документ про знищення, розібрання або перетворення основних виробничих або невиробничих засобів у інший спосіб, внаслідок чого вони не можуть використовуватися за первісним призначенням.

При цьому відповідно до підпункту «г» пункту 198.5 статті 198 Кодексу платник податку зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, — у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 Кодексу).

Отже, у випадку ліквідації основних виробничих або невиробничих засобів у зв’язку з їх знищенням або зруйнуванням внаслідок дії обставин непереборної сили та у інших випадках ліквідації без згоди платника податку, в тому числі при викраденні, податкові зобов’язання з податку на додану вартість не нараховуються, якщо факт знищення або зруйнування документально підтверджується відповідно до законодавства. Такими документами можуть бути:

сертифікат Торгово-промислової палати України, який підтверджує факт настання обставин непереборної сили (форс-мажору), отриманий відповідно до Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні»;

акт, який засвідчує факт пожежі, складений відповідно до положень Порядку обліку пожеж та їх наслідків, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.12.2003 р. № 2030 (зі змінами), що підписується комісією, до складу якої входить не менш як три особи, у тому числі представник територіального органу ДСНС України, представник адміністрації (власник) об’єкта, потерпілий;

дані (витяг) з відповідного реєстру про припинення права власності на основні засоби у разі їх повного знищення згідно з порядком, визначеним статтею 349 Цивільного кодексу України;

витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань, що засвідчує факт реєстрації відомостей про кримінальне правопорушення, отриманий в порядку, встановленому Кримінальним процесуальним кодексом України, в разі викрадення основних засобів;

інші документи, що відповідно до законодавства підтверджують факт знищення, зруйнування, викрадення основних виробничих або невиробничих засобів.

Щодо документів, які підтверджують знищення, розібрання або перетворення основних засобів в інший спосіб, внаслідок чого основний засіб не може використовуватися за первісним призначенням, слід враховувати таке.

Відповідно до пунктів 41 — 43 Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку основних засобів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 30.04.2003 р. № 561 (зі змінами), для визначення непридатності основних засобів до використання, можливості їх використання іншими підприємствами, організаціями та установами, неефективності або недоцільності їх поліпшення (ремонту, модернізації тощо) та оформлення відповідних первинних документів керівником підприємства створюється постійно діюча комісія.

Така комісія:

здійснює безпосередній огляд об’єкта, що підлягає списанню;

установлює причини невідповідності критеріям активу;

визначає осіб, з вини яких сталося передчасне вибуття основних засобів з експлуатації, вносить пропозиції щодо їх відповідальності;

визначає можливість продажу (передачі) об’єкта іншим підприємствам, організаціям та установам або використання окремих вузлів, деталей, матеріалів, що можуть бути отримані при демонтажі, розбиранні (ліквідації) основних засобів, установлює їх кількість і вартість;

складає і підписує акти на списання основних засобів.

Таким чином, у випадку ліквідації основних засобів у зв’язку з їх розібранням або перетворенням у інший спосіб, внаслідок чого вони не можуть використовуватися за первісним призначенням, платник податку не нараховує податкові зобов’язання з податку на додану вартість (в тому числі відповідно до норм пункту 198.5 статті 198 Кодексу) у випадку подання до контролюючого органу належним чином оформленого акта на списання основних засобів за формою, встановленою наказом Міністерства статистики України від 29.12.95 р. № 352 «Про затвердження типових форм первинного обліку», або за довільною формою, за умови, що такий документ міститиме всю необхідну інформацію, яка дозволяє ідентифікувати операцію, та матиме належні реквізити первинного документа. Незалежно від форми складання документа на списання основних засобів такий документ має підтверджувати факт знищення, розібрання або перетворення основних засобів в інший спосіб, внаслідок чого основний засіб не може використовуватися за первісним призначенням.

При цьому Кодексом не визначено механізму подання платником податку контролюючому органу документів про знищення, розібрання або перетворення основних виробничих або невиробничих засобів. У зв’язку із цим платник податку може подати такі документи (копії документів) до контролюючого органу у загальновстановленому порядку за власною ініціативою або на запит контролюючого органу (або особисто платником податків, або уповноваженою на це особою, або поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення, або засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису).

Відповідно до пункту 52.2 статті 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.

Ліквідація ОЗ: документи подаються залежно від причини і не обов’язково разом з декларацією з ПДВ

Інна АНДРУЩЕНКО, менеджер, лідер групи з питань ПДВ

Як передбачено п. 189.9 ст. 189 ПКУ, у платника ПДВ не виникає обов’язку нараховувати податкові зобов’язання з ПДВ у разі ліквідації основних засобів:

у зв’язку з їх знищенням або зруйнуванням внаслідок дії обставин непереборної сили;

коли така ліквідація здійснюється без згоди платника ПДВ, у тому числі в разі викрадення основних виробничих або невиробничих засобів.

При цьому ПКУ обумовлено, що платник ПДВ має право скористатися зазначеною нормою, якщо ці обставини підтверджуються відповідно до законодавства або коли платник податку подає до контролюючого органу відповідний документ про знищення, розібрання або перетворення основних виробничих або невиробничих засобів у інший спосіб, внаслідок чого вони не можуть використовуватися за первісним призначенням.

Оскільки ні ПКУ, ні порядок складання та подання податкової звітності з ПДВ не містять додаткової інформації щодо практичного застосування п. 189.9 ст. 189 ПКУ, у платників ПДВ на практиці виникають два запитання:

які документи підтверджують знищення/зруйнування основних засобів внаслідок дії обставин непереборної сили або ліквідацію без згоди платника ПДВ; та

як і коли ці документи мають бути подані до контролюючого органу?

З метою надання відповіді на ці питання Мінфіном видано Узагальнюючу податкову консультацію щодо документального підтвердження знищення або зруйнування основних виробничих або невиробничих засобів, затверджену наказом від 03.08.2018 р. № 673 (далі — УПК). Інформація, наведена в опублікованому листі ДФС, дублює положення цієї УПК.

З обох цих консультацій випливає, що при визначенні документів, які мають підтверджувати право не нараховувати ПДВ на підставі п. 189.9 ст. 189 ПКУ, платник має керуватися в першу чергу причиною відповідної події та передбаченим законодавством порядком її документального оформлення.

Так, наприклад, у разі настання обставин непереборної сили слід отримати сертифікат Торгово-промислової палати України, який підтверджує факт настання цих обставин (форс-мажору) за Законом України від 02.12.97 р. № 671/97-ВР «Про торгово-промислові палати в Україні».

Якщо ж має місце знищення, розібрання або перетворення основних виробничих або невиробничих засобів у інший спосіб, внаслідок чого вони не можуть використовуватися за первісним призначенням, платник ПДВ має подати належним чином оформлений акт на списання основних засобів (дозволяється довільна форма), при цьому такий документ повинен містити всю необхідну інформацію щодо операції та реквізити первинного документа.

Щодо способу та терміну подання відповідних документів контролюючим органам, то Мінфін та ДФС визнають, що ПКУ не дає відповіді на це запитання. З огляду на це зазначені консультації пропонують платнику ПДВ кілька альтернативних варіантів подання відповідних документів, які передбачені загальними нормами ПКУ щодо надання інформації контролюючим органам.

Особливо важливу практичну цінність для платників ПДВ з цього питання мають такі висновки коментованого листа та УПК:

у платників ПДВ відсутній обов’язок подавати відповідні документи разом з податковою декларацією з ПДВ (раніше ДФС дотримувалась іншої позиції), такі документи можуть бути подані на запит контролюючого органу;

платник ПДВ може надати копії цих документів.

Враховуючи вищезазначене, на нашу думку, висновки коментованого листа та УПК досить чітко роз’яснюють порядок дій платника ПДВ і документального оформлення ліквідації основних засобів, що забезпечать реалізацію права платника не нараховувати податкові зобов’язання з ПДВ за правилами п. 189.9 ст. 189 ПКУ.

«Горячие линии»

Дата: 2 мая, четверг
Время проведения: с 14:00 до 16:00
Контактный номер: (044) 501-06-42