Аналитика

Посередницькі послуги нерезиденту в ІТ-сфері: визначаємо оподатковувані ПДВ операції

18.03.2019 / 09:50
ВІД РЕДАКЦІЇ
Порядок оподаткування операцій з постачання послуг нерезидентам завжди викликає чимало питань у платників ПДВ, особливо, коли йдеться про надання послуг за посередницьким договором. У нижченаведеному листі розглянуто ситуацію, коли резидент постачає нерезиденту послуги з пошуку виконавців робіт із проектування, розробки та тестування програмної продукції за договором комісії. ДФС дійшла висновку, що такі послуги не є об’єктом оподаткування ПДВ та, відповідно, не враховуються при визначенні обсягу оподатковуваних операцій для цілей реєстрації платником ПДВ. Проте експерти застерігають від застосування такої позиції ДФС у разі здійснення резидентом виключно пошуку постачальників ІТ-послуг без їх закупівлі для нерезидента.

Послуги нерезиденту: не є об’єктом оподаткування ПДВ розроблення, тестування програмного забезпечення та посередницькі до них послуги

Індивідуальна податкова консультація від 30.01.2019 р. № 323/6/99-99-15-03-02-15/ІПК (витяг)

Державна фіскальна служба України розглянула звернення щодо порядку оподаткування податком на прибуток підприємств і ПДВ операцій з постачання резидентом нерезиденту послуг із пошуку виконавців для виконання робіт із проектування, розробки та тестування ВЕБ-додатків або часткової їх функціональності згідно з договором комісії, а також порядку реєстрації суб’єкта господарювання як платника ПДВ та, керуючись статтею 52 розділу II Податкового кодексу України (далі — ПКУ), повідомляє.

Особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини) регулюються нормами Цивільного кодексу України (далі — ЦКУ).

Відповідно до частини першої статті 1011 ЦКУ за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов’язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента.

Згідно зі статтею 1013 ЦКУ у комісіонера постачанням послуг вважається також надання комісійної послуги, за яку він отримує плату (комісійну винагороду) від комітента.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 розділу І ПКУ).

Відповідно до пунктів 5.2 і 5.3 статті 5 розділу І ПКУ у разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням ПКУ, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення ПКУ. Інші терміни, що застосовуються у ПКУ і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.

Щодо оподаткування ПДВ

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.

Згідно з підпунктами «а» і «б» пункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до статті 186 розділу V ПКУ розташоване на митній території України.

Під постачанням послуг розуміється будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об’єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об’єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності (підпункт 14.1.185 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ).

Пунктами 186.2 — 186.4 статті 186 розділу V ПКУ визначено категорії послуг, місце постачання яких визначається залежно від місця реєстрації постачальника або отримувача відповідних послуг або від місця фактичного надання відповідних послуг.

Місцем постачання послуг, зазначених у пункті 186.3 статті 186 розділу V ПКУ, вважається місце, в якому отримувач послуг зареєстрований як суб’єкт господарювання, або у разі відсутності такого місця — місце постійного чи переважного його проживання, зокрема:

консультаційних, інжинірингових, інженерних, юридичних (у тому числі адвокатських), бухгалтерських, аудиторських, актуарних, а також послуг з розроблення, тестування програмного забезпечення, з оброблення даних та надання консультацій з питань інформатизації, надання інформації та інших послуг у сфері інформатизації, у тому числі з використанням комп’ютерних систем;

посередницьких послуг від імені та за рахунок іншої особи або від свого імені, але за рахунок іншої особи, якщо забезпечується надання покупцю послуг, перерахованих у вказаному пункті ПКУ.

Місцем постачання послуг, крім операцій, зазначених у пунктах 186.2 і 186.3 статті 186 розділу V ПКУ, є місце реєстрації постачальника (пункт 186.4 статті 186 розділу V ПКУ).

Отже, порядок оподаткування ПДВ операцій з постачання зазначених у зверненні послуг безпосередньо залежить від місця їх постачання.

Порядок реєстрації особи як платника ПДВ регулюється статтями 180 — 183 розділу V ПКУ та регламентується Положенням про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2014 р. № 1130, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 17.11.2014 р. за № 1456/26233.

Для цілей оподаткування ПДВ платниками податку є особи, перелік яких визначено підпунктом 14.1.139 пункту 14.1 статті 14 розділу І та пунктом 180.1 статті 180 розділу V ПКУ, зокрема юридична особа, створена відповідно до закону у будь-якій організаційно-правовій формі.

Статтями 181 та 182 розділу V ПКУ визначено умови для реєстрації особи як платника ПДВ, відповідно до яких реєстрація особи як платника ПДВ може здійснюватись як в обов’язковому порядку, так і за добровільним рішенням особи.

Відповідно до пункту 181.1 статті 181 розділу V ПКУ під обов’язкову реєстрацію як платника ПДВ підпадає особа, у якої загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з розділом V ПКУ, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп’ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 1 млн грн (без урахування ПДВ).

При цьому до загального обсягу оподатковуваних операцій для цілей реєстрації особи як платника ПДВ належать операції, що підлягають оподаткуванню ПДВ за основною ставкою ПДВ, ставкою 7 відсотків, нульовою ставкою ПДВ та звільнені від оподаткування ПДВ. При цьому обсяг операцій, що не є об’єктом оподаткування ПДВ, при обрахунку загального обсягу операцій з постачання товарів/послуг не враховується.

Згідно з пунктами 183.1 та 183.2 статті 183 розділу V ПКУ для здійснення такої реєстрації особа не пізніше 10 числа календарного місяця, що настає за місяцем, в якому вперше досягнуто зазначеного вище обсягу оподатковуваних операцій з постачання товарів/послуг, повинна подати до контролю­ючого органу за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) реєстраційну заяву платника ПДВ за формою № 1-ПДВ (далі — Заява № 1-ПДВ).

Враховуючи викладене, у разі якщо Товариство здійснює операції з постачання послуг з розроблення, тестування програмного забезпечення, оброблення даних та надання консультацій з питань інформатизації, надання інформації та інших послуг у сфері інформатизації та посередницькі до них послуги, зазначені відповідно у підпунктах «в» та «є» пункту 186.3 статті 186 розділу V ПКУ, комітентові, що не є резидентом (зареєстрований як суб’єкт господарювання за межами митної території України), то такі операції не є об’єктом оподаткування ПДВ та, відповідно, не враховуються при обрахунку загального обсягу операцій з постачання товарів/послуг для цілей реєстрації платником ПДВ.

При цьому звертаємо увагу, що будь-яка особа, яка підлягає обов’язковій реєстрації як платник ПДВ у випадках та в порядку, передбачених статтею 183 розділу V ПКУ, але не подала до контролюючого органу Заяву № 1-ПДВ, несе відповідальність за ненарахування або несплату ПДВ на рівні зареєстрованого платника ПДВ без права нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування податку (пункт 183.10 статті 183 розділу V ПКУ).

Обов’язок щодо нарахування та сплати податкових зобов’язань з ПДВ у такої особи виникає з дня, що настає за граничним днем, який установлений для подання Заяви № 1-ПДВ, тобто з 11 числа календарного місяця, що настає за місяцем, в якому вперше досягнуто обсягу оподатковуваних операцій з постачання товарів/послуг понад 1 млн грн.

<…>

«Комісійні» від нерезидента без ПДВ, але чи є ситуація саме такою?

Юлія ШИШКО, старший консультант, фахівець з питань ПДВ

Висновок в опублікованому листі ДФС України про те, що надання нерезиденту посередницьких послуг, за яких забезпечується надання послуг у сфері інформатизації, не є об’єктом оподаткування ПДВ, відповідає положенням ПКУ. Річ у тім, що місце постачання вказаних послуг визначається за місцем реєстрації покупця (п. 186.3 ст. 186 ПКУ). Тобто місце постачання цих послуг нерезиденту — за межами митної території України, внаслідок чого відповідна операція не є об’єктом оподаткування ПДВ на підставі ст. 185 ПКУ. Узгоджується з чинним законодавством та не викликає питань також позиція ДФС щодо того, що операції, які не є об’єктом оподаткування ПДВ, не враховуються при обрахунку загального обсягу операцій з постачання товарів/послуг для цілей реєстрації суб’єкта господарювання платником ПДВ.

Примітно, що виходячи з формулювань ІПК можна дійти висновку, що ДФС розглядає ситуацію, коли особа — резидент України надає нерезиденту ІТ-послуги та пов’язані з ними посередницькі послуги за договором комісії. Тобто ця особа є комісіонером, яка від свого імені і за рахунок нерезидента-комітента закуповує та передає йому ІТ-послуги і отримує за це комісійну винагороду.

Водночас ДФС зазначає, що звернення платника податків стосувалося «операцій з постачання резидентом нерезиденту послуг із пошуку виконавців для виконання робіт із проектування, розробки та тестування ВЕБ-додатків або часткової їх функціональності згідно з договором комісії». Тобто з огляду на формулювання запиту особа — резидент України надає нерезиденту послуги із пошуку підрядників (виконавців). При цьому у зв’язку з обмеженістю інформації в ІПК невідомим є предмет відповідного договору та фактичні обставини його виконання. Відповідно, залишається незрозумілим, чи має місце отримання і передача ІТ-послуг цією особою від знайдених виконавців на користь нерезидента-комітента.

Якщо діяльність особи-резидента фактично полягає у пошуку постачальників ІТ-послуг і закупівлі у них таких послуг від свого імені і за рахунок нерезидента-комітента з подальшою передачею цих послуг такому нерезиденту, то наведені у консультації висновки ДФС цілком можуть застосовуватися до такої ситуації.

Втім не можна виключати, що запитання, поставлене платником, стосується ситуації, коли особа-резидент здійснює виключно пошук постачальників ІТ-послуг (без закупівлі ІТ-послуг для нерезидента) і отримує винагороду за такий пошук. На думку автора, у такому випадку керуватися висновками аналізованої ІПК недоцільно, оскільки позиція ДФС стосується іншої ситуації.

Враховуючи, що порядок оподаткування операцій з пошуку постачальників ІТ-послуг залежить від природи послуг резидента та його обов’язків за договором комісії з нерезидентом, для визначення податкових наслідків з ПДВ і необхідності врахування обсягу послуг для цілей реєстрації платником ПДВ необхідний детальний аналіз функцій виконавця послуг.

«Горячие линии»

Дата: 19 сентября, четверг
Время проведения: с 14:00 до 16:00
Контактный номер: (044) 501-06-42