Аналитика

Від валютної лібералізації до тотальної податкової прозорості: як діяти бізнесу в нових умовах?

03.06.2019 / 10:48
Від валютної лібералізації  до тотальної податкової  прозорості: як діяти бізнесу  в нових умовах?

Ірина РИБНІЦЬКА, кореспондент

21 — 22 травня відбулася VIII міжнародна конференція INTAX FORUM Ukraine 2019, присвячена обговоренню найактуальніших проблем у сферах оподаткування та міжнародного інвестування. Захід традиційно зібрав топ-менеджерів сфери бізнесу, українських банків, юридичних та аудиторських компаній, інвестиційних фондів, компаній з управління активами, девелоперів, ІТ-спеціалістів з-понад 20 країн світу. «Вісник» уважно стежив за усіма дискусіями під час цієї конференції.

Головною темою заходу стала валютна лібералізація. Як нові правила валютного регулювання та зміни в податковому законодавстві України впливають на бізнес-середовище, з’ясовували учасники першої панельної дискусії — керуючий партнер Crowe LF Ukraine Дмитро МИХАЙЛЕНКО, радник Міністра фінансів Євген КОЗЛОВ, експерт Taxlink Данило ГЕТМАНЦЕВ, керівник відділу реформування фінансового сектору НБУ Євген СТЕПАНЮК, начальник відділу контролю за додержанням податкового законодавства при здійсненні ЗЕД Департаменту аудиту ГУ ДФС у м. КиєвіОлександр СЕМЕНИЩЕ. Експерти нагадали, що лише з початку цього року Нацбанк запровадив 30 валютних послаблень. Відтепер підприємства мають не півроку, а рік, щоб розрахуватися за експортно-імпортними контрактами. Крім того, підвищено ліміт на репатріацію дивідендів з 7 млн дол. США до 12 млн євро, знижено норматив обов’язкового продажу валютних надходжень з 50 до 30 %, скасовано процедуру реєстрації зовнішніх запозичень тощо. Втім, в унісон з валютною лібералізацією відбувається процес так званої деофшоризації, передбачений Планом протидії BEPS, Багатосторонньою конвенцією MLI, Організацією економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР). Заплановані заходи — доволі суворі, тому компаніям потрібно враховувати нововведення і своєчасно перелаштовуватися під вимоги міжнародних податкових норм, щоб у подальшому успішно вести економічну діяльність.

Під час другої панельної дискусії Дмитро МИХАЙЛЕНКО, керуючий партнер Crowe LF UkraineВадим РОМАНЮК, старший юрист PwC Legal УкраїнаСергій СВИСТІЛЬ, віце-президент ТПП УкраїниТарас КОЗАК, президент інвестиційної групи Універ, обговорили, які можливості для бізнесу відкриває валютна лібералізація і як українські компанії вже нею користуються. Експерти відзначили позитивну тенденцію в напрямі подальшої лібералізації та окреслили основні проблемні моменти, з яким стикається український бізнес в перші місяці дії нового валютного регулювання. Однією з них є те, що в багатьох обслуговуючих банків досі не впроваджений ефективний ризик-орієнтований підхід у валютному нагляді, і банки часто продовжують застосовувати формальний та бюрократичний підхід до проведення валютних транзакцій.

Майбутнє міжнародного податкового планування — де проходитиме межа законності — у рамках презентації представили експерти PwC Швейцарія Сергій МОЛИБОГ та Сергій БЕЗБОРОДОВ. Розповідаючи про «ігри» з податковим резидентством та нові «трюки» для нових правил валютного контролю, доповідачі зійшлися на думці, що в сучасних реаліях компаніям потрібно готуватися до чесного і прозорого бізнесу та забути про схеми з резидентством.

Своїми роздумами на тему «Що чекає індустрію інвестиційної міграції: кінець чи трансформація» поділилися Мілан ЦИМБОЛІНЕЦЬ, перший віце-президент Discus Holdings Ltd., і Катерина МАВРЕНКОВА, керуючий партнер Henley&Partners. У процесі дискусії вони дійшли  висновку, що на цю індустрію чекає трансформація. Адже попри всі ризики мільйонери насправді мігрують не з ціллю ухилитися від сплати податків, а насамперед вони обирають юрисдикцію, яка найбільш комфортна для життя, де зручно вести бізнес, а також де вищий рівень освітніх і медичних послуг. До речі, експерти навели факти, які свідчать про те, що програми інвестиційного громадянства є в багатьох країнах і користуються вони значним попитом.

Дмитро КАЛМИКОВ, член правління PNB Banka, розповів про ключові зміни в роботі європейських банків з міжнародними клієнтами, зачепивши тему ролі банків в угодах купівлі-продажу активів. Так, основне завдання банку — проведення транзакцій з урахуванням поглибленого аналізу угоди виходячи з індивідуальних умов і потреб клієнта, зниження ризиків для всіх учасників угоди. При цьому експерт наголосив на важливості залучення банку на ранньому етапі при укладенні складних угод, щоб зрозуміти, чи можлива транзакція в принципі.

Ласло ВАРАДІ, засновник Laveco Group, звернув увагу на типові помилки при використанні європейських компаній. Серед найпоширеніших — використання багатошарових структур при створенні компанії, використання європейських компаній як офшорних, недотримання термінів подання звітності, діяльність без врахування правил сплати ПДВ, розрахунок на купівлю готової компанії, використання номінального сервісу, неврахування традицій країни реєстрації.

Марюс ГРАЯУСКАС, керуючий партнер LEADELL Balčiūnas ir Grajauskas, акцентував увагу на можливостях для оптимізації податків та використання електронних платіжних систем в Литві, Латвії та Естонії. В свою чергу, Гіоргі РОГАВА, комерційний менеджер HualingKutaisiFreeIndustrialZone, розповів про ведення бізнесу в Грузії з податковими преференціями.

Дискусію щодо економічної присутності (Substance) нерезидентних компаній розгорнули Уляна ГОЛОВЕНКО, експерт Wise Wolves GroupІліас НЕОКЛЕУС, віце-президент Elias Neocleous & Co LLC, та Ровертос ХАНАДЖИАС, керуючий менеджер Highworth Cyprus. На їх переконання, питання Substance (підтвердження реальної присутності компанії у країні її реєстрації) стає дедалі актуальнішим. Поки ще є банки, які відкривають рахунки без підтвердження Substance, але це явище тимчасове. Наразі ще немає чіткого переліку мінімального Substance, проте компаніям потрібно заздалегідь вживати заходи для його планування. Можливість аргументувати, що компанія сприяє економічному розвитку у країні її реєстрації, в майбутньому допоможе мінімізувати ризики.

Другий день конференції розпочався із панельної дискусії «Півроку до початку автоматичного обміну податковою інформацією — перевіряємо стан готовності». Ярослав РОМАНЧУК, партнер EUCONОлена ЖУКОВА, керуючий партнер Saivena Group, та Володимир КОТЕНКО, партнер Ernst & Young, обговорили перспективи запуску в Україні роботи автоматичного обміну податковою інформацією за стандартом CRS із країнами, які імплементували Конвенцію МСАА, питання готовності та законодавчі аспекти процедури. Україна на сьогодні ще не приєдналася до автоматичного обміну інформацією, і, за словами експертів, це відбудеться не скоро: нормативна база не готова, немає програмного забезпечення та чіткого поняття, як працювати з системою обміну.

Ризики володіння іноземними компаніями через інститут номінальних акціонерів обговорювали Вадим МЕДВЕДЄВ, партнер AVELLUMМарина ТОМАШ, радник ADER HABER Law FirmВолодимир ІГОНІН, партнер Vasil Kisil & Partners, та Лана ГОЛЯН, партнер Juscutum. В рамках панельної дискусії експерти розкрили перспективи впровадження КІК в Україні і ризики для українських бенефіціарів. Зокрема, зупинилися на передумовах прийняття відповідного законопроекту і запланованому регулюванні, особливостях при розрахунку податку і умовах для звільнення від сплати податку, а також штрафних санкціях.

В ході панельної дискусії на тему «Іноземні компанії-гаманці» українських резидентів — можливості використання у світлі світового курсу на тотальну прозорість» Ольга ДМИТРІЄВА, керуючий партнер Law Сompany «Dmitrieva & Partners»Катерина ГУПАЛО, партнер Arzinger, Аліна ПЛЮЩ, радник Sayenko Kharenko, Денис КУЗНЄЦОВ, керуючий партнер Amond & Smith Ltd, обговорили, що законного і незаконного у використанні «компаній-гаманців» та відповідальність за можливі податкові порушення при цьому, як довго протримається актуальність такого інструменту, а також ставлення банків до компаній, які використовуються для зберігання особистого капіталу.

Обговорюючи правове регулювання інвестування українськими компаніями за кордон, Оксана ОЛЕХОВА, партнер KPMGАлександер ВАЙГЕЛЬТ, партнер Nobles, Костянтин СОЛЯР, партнер Asters,Ніна БЕЦ, юрист Ilyashev & Partners, розповіли про нововведення в європейському інвестиційному законодавстві і наголосили, що, інвестуючи за кордон, український бізнес повинен враховувати вимоги законодавства ЄС і вимоги українського валютного законодавства, які постійно змінюються. Сьогодні здійснення інвестицій за кордон можливе тільки в легальному полі. Однією з найбільш сприятливих країн ЄС для здійснення інвестицій, за словами експертів, є Естонія, оскільки там відсутні правила валютного контролю, обов’язкові вимоги щодо створення економічної присутності компанії в місці її реєстрації і немає податку на прибуток. Учасники панелі також обговорили питання останніх змін у валютному законодавстві України, структурування інвестицій в ЄС і США, помилки, що виникають, та способи їх уникнення.

Завершилася конференція панельною дискусією на тему «Перспективи, переваги і ризики створення дочірніх компаній за кордоном». Її учасники — Максим ДУДНИК, директор PwC УкраїнаМаксим ЛАВРИНОВИЧ, керуючий партнер Lavrynovych & Partners Law Firm, Микола ЛІХАЧОВ, партнер Spenser & KauffmannЮрій БАУМАН, партнер АО «Бауман Кондратюк», — звернули увагу учасників Форуму на особливості створення українськими компаніями філій за кордоном. Насамперед українська компанія зобов’язана повідомити податковий орган про створення філії за кордоном, який, у свою чергу, за місцем обліку платника податку бере на облік закордонну філію платника податків. Слід пам’ятати, що об’єктом оподаткування є як прибуток з джерелом походження на території України, так і прибуток, отриманий закордонною філією. Закордонна філія української компанії не є окремим платником податку на прибуток.

Підсумовуючи вищезазначене, можна дійти висновку, що податкове законодавство у світі посилюється. Бізнесу потрібно вивчати нові правила гри і заздалегідь готуватися до змін.