Аналитика

Огляд ІПК

03.06.2019 / 10:50

ПДВ

ПН з трьома і більше знаками після коми

З приводу можливості складання податкових накладних з трьома і більше знаками після коми та права на податковий кредит за такими податковими накладними, ГУ ДФС у Дніпропетровській області пояснила, що зазначення платником податку при заповненні графи 7 податкової накладної ціни постачання одиниці товару/послуги з більше ніж двома знаками після коми не є порушенням Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Мінфіну від 31.12.2015 р. № 1307, або причиною зупинення чи відмови її реєстрації в ЄРПН.

Зареєстрована в ЄРПН податкова накладна, в якій вказано ціну постачання одиниці товару/послуги, яка містить після коми більше ніж два знаки, є підставою для формування податкового кредиту за умови відповідності іншим вимогам, що визначені в ПКУ.

/ІПК від 14.05.2019 р. № 2151/ІПК/04-36-12-01-16/

Повернення внеску учаснику ТОВ у вигляді майна

Операція з повернення товариством засновнику частини майна, пропорційної його частці у статутному капіталі товариства, підпадає під визначення об’єкта оподаткування ПДВ та має оподатковуватись на загальних підставах за основною ставкою.

/ІПК від 14.05.2019 р. № 2166/ІПК/15-32-12-05-09/

Дата складання РК при перегляді ціни поставленого товару

У разі збільшення суми компенсації вартості товарів/послуг внаслідок наступного за постачанням перегляду цін з урахуванням норм п. 187.1 ст. 187 ПКУ та Порядку заповнен­ня податкової накладної, затвердженого наказом Мінфіну від 31.12.2015 р. № 1307, розрахунок коригування складається на дату доплати коштів.

/ІПК від 15.05.2019 р. № 2184/6/99-99-15-03-02-15/ІПК/

Списання кредиторської заборгованості за імпортованими товарами

Оскільки при списанні кредиторської заборгованості, яка виникла при імпорті товарів, розрахунки з постачальником-нерезидентом за які не проведено, не змінюється сума компенсації вартості товарів та не відбувається повернення сум ПДВ, сплачених при ввезенні товарів, то підстав для коригування податкового кредиту, сформованого на підставі отриманої митної декларації, не виникає.

/ІПК від 14.05.2019 р. № 2154/ІПК/26-15-12-01-18/

Придбання послуг з водопостачання та водовідведення

Якщо рахунок, що виставляється платнику податку за надані товари/послуги, вартість яких визначається за показниками приладів обліку, містить загальну суму платежу, суму податку та податковий номер продавця, то такий рахунок для покупця є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до складу податкового кредиту без отримання податкової накладної.

Втім, ГУ ДФС у Київській області зазначає, що ПКУ не передбачено віднесення до складу податкового кредиту без отримання податкової накладної суми ПДВ, що міститься у рахунку від постачальника, в якому послуги з водопостачання та водовідведення є розрахунковою величиною та перевищує показники приладів обліку. Право платника податку на формування податкового кредиту без отримання податкової накладної на підставі документів, визначених пп. «а» п. 201.11 ст. 201 ПКУ, виникає виключно у тому звітному (податковому) періоді, в якому за показниками приладів обліку підтверджено факт постачання (придбання) послуг з водопостачання та водовідведення.

При цьому якщо платник податку застосовує касовий метод, то право на формування податкового кредиту з ПДВ без отримання податкової накладної на підставі документів, визначених пп. «а» п. 201.11 ст. 201 ПКУ, виникає виключно у тому звітному (податковому) періоді, в якому відбулося придбання товарів/послуг, та за умови списання у такому звітному (податковому) періоді коштів з банківського рахунку (видачі з каси) платника податку в рахунок оплати вартості таких придбаних товарів/послуг.

/ІПК від 14.05.2019 р. № 2152/ІПК/10-36-12-01/

Нарахування зобов’язань з ПДВ при анулюванні реєстрації платника податку

Порядок нарахування податкових зобов’язань з ПДВ при анулюванні реєстрації платника податку визначено п. 184.7 ст. 184 ПКУ, за яким якщо товари/послуги, необоротні активи, суми податку за якими були включені до складу податкового кредиту, не були використані в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, такий платник податку в останньому звітному (податковому) періоді не пізніше дати анулювання його реєстрації як платника податку зобов’язаний визначити податкові зобов’язання за такими товарами/послугаи, необоротними активами виходячи із звичайної ціни відповідних товарів/послуг чи необоротних активів, крім випадків анулювання реєстрації як платника податку внаслідок реорганізації шляхом приєднання, злиття, перетворення, поділу та виділення відповідно до закону.

У разі якщо платником податку за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними для використання одночасно в оподатковуваних і неоподатковуваних операціях, було нараховано податкові зобов’язання за п. 199.1 ст. 199 ПКУ, то при анулюванні реєстрації такого платника податку податкові зобов’язання з ПДВ, передбачені п. 184.7 ст. 184 ПКУ, нараховуються лише виходячи з частини вартості таких товарів/послуг, необоротних активів, за якою не були нараховані податкові зобов’язання за п. 199.1 ст. 199 ПКУ.

/ІПК від 14.05.2019 р. № 2156/6/99-99-15-03-02-15/ІПК/

Продаж на аукціоні нерухомого майна, яке перебуває у податковій заставі

При здійсненні операції з продажу на цільовому аукціоні, проведеному товарною біржею, нерухомого майна (нежитлового приміщення), яке перебуває у податковій заставі, товариство, яке є продавцем і власником нерухомого майна (нежитлового приміщення), зобов’язане визначити податкові зобов’язання з ПДВ за правилом «першої події» за п. 187.1 ст. 187 ПКУ та скласти податкову накладну і зареєструвати її в ЄРПН на покупця (переможця аукціону).

Операція товарної біржі з постачання послуг із організації продажу на цільовому аукціоні нерухомого майна (нежитлові приміщення), яке перебуває у податковій заставі, є окремою операцією, яка є об’єктом оподаткування ПДВ.

/ІПК від 15.05.2019 р. № 2185/6/99-99-15-03-02-15/ІПК/

Придбання у рітейлерів послуг, спрямованих на стимулювання збуту продукції

Оскільки мотиваційні та стимулюючі виплати (премії, бонуси, інші заохочення), які сплачуються виробником (постачальником продукції) на користь дилерів (покупців) за досягнення певних економічних показників, спрямовуються на стимулювання збуту продукції (робіт, послуг), такі виплати визначаються як оплата маркетингових послуг. Суми ПДВ, сплачені платником податку у зв’язку з придбанням послуг рітейлерів, включаються до складу податкового кредиту за умови наявності відповідного документального підтвердження (податкові накладні/розрахунки коригування до таких податкових накладних, зареєстровані в ЄРПН, інші документи, передбачені п. 201.11 ст. 201 ПКУ).

Якщо вартість зазначених послуг включається до складу витрат та, відповідно, до вартості товарів, операції з постачання яких є об’єктом оподаткування (тобто компенсуються покупцями, збільшуючи при цьому базу оподаткування ПДВ), такі послуги визнаються такими, що призначаються для використання в господарській діяльності, в оподатковуваних операціях, і додаткового нарахування податкових зобов’язань за правилами, встановленими п. 198.5 ст. 198 ПКУ, не здійснюється.

/ІПК від 17.05.2019 р. № 2225/6/99-99-15-03-02-15/ІПК/

Наслідки передачі заставоутримувачу у власність нерухомості, що є предметом іпотеки

Для заставодавця (іпотекодавця) операція з передачі заставоутримувачу (іпотекодержателю) у власність заставленого майна (нерухомого майна, яке є предметом іпотеки) в рахунок виконання основного зобов’язання у порядку, встановленому ст. 37 Закону України від 05.06.2003 р. № 898-ІV «Про іпотеку» (далі — Закон № 898), для цілей оподаткування ПДВ ДФС України вважає операцією з постачання такого майна. У разі якщо заставодавець (іпотекодавець) є зареєстрованим платником ПДВ, то такий заставодавець (іпотекодавець) зобов’язаний визначити податкові зобов’язання з ПДВ за такою операцією та скласти податкову накладну на заставоутримувача (іпотекодержателя), яка підлягає обов’язковій реєстрації в ЄРПН. Для заставоутримувача (іпотекодержателя) операція з оприбуткування заставленого майна (нерухомого майна, яке є предметом іпотеки) на баланс розглядається як операція з придбання такого майна.

При цьому база оподаткування ПДВ за операцією з передачі заставоутримувачу (іпотекодержателю) у власність заставленого майна (нерухомого майна, яке є предметом іпотеки) в рахунок виконання основного зобов’язання у порядку, встановленому ст. 37 Закону № 898, визначається за п. 188.1 ст. 188 ПКУ, тобто виходячи із вартості такого майна, за якою воно передається заставоутримувачу (іпотекодержателю), у тому числі якщо його вартість визначена суб’єктом оціночної діяльності, але не нижче балансової (залишкової) вартості майна за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюється така операція (у разі відсутності обліку необоротних активів — виходячи із звичайної ціни).

/ІПК від 17.05.2019 р. № 2228/6/99-99-15-03-02-15/ІПК/

Отримання субсидій та трансфертних платежів

Якщо субсидії та трансфертні платежі, що видаються платнику податку — одержувачу коштів за кодами бюджетної класифікації 2610 та 3210, не є компенсацією вартості товарів/послуг, що постачаються таким платником податку, то при їх отриманні платник не визначає податкові зобов’язання з ПДВ, оскільки відсутній об’єкт оподаткування ПДВ. Такі суми не відображаються в Довідниках податкових пільг та у звіті про суми податкових пільг.

Якщо зазначені кошти надходять до платника податків в рахунок оплати вартості поставлених таким платником товарів/послуг, основних фондів, то на дату зарахування таких коштів на банківський рахунок платника податку платник зобов’язаний визначити податкові зобов’язання виходячи з вартості таких товарів/послуг. При цьому якщо такі кошти отримані в рахунок оплати вартості товарів/послуг, операції з постачання яких звільнені від оподаткування ПДВ, то податкове зобов’язання з ПДВ за такими операціями не визначається.

Крім цього, товари/послуги, основні фонди, придбані за рахунок бюджетних коштів, що надійшли платнику податку у вигляді субсидій, поточних та капітальних трансфертів, вважаються придбаними безпосередньо платником і суми ПДВ, сплачені при їх придбанні, відносяться до податкового кредиту на підставі податкових накладних, складених та зареєстрованих в ЄРПН постачальниками.

При придбанні товарів/послуг за рахунок бюджетних коштів, що надійшли платнику податку у вигляді субсидій, поточних та капітальних трансфертів, нарахування податкових зобов’язань з ПДВ на підставі п. 198.5 ст. 198 ПКУ нормами ПКУ не передбачено.

При цьому у разі якщо придбані платником ПДВ товари/послуги, за якими суми податку були включено до складу податкового кредиту, призначаються для використання або починають використовуватися, зокрема в неоподатковуваних ПДВ операціях (звільнених від оподаткування ПДВ операціях) або частково в оподатковуваних ПДВ (надання майна в оренду) і частково в неоподатковуваних ПДВ операціях, то у такого платника податку виникає обов’язок щодо нарахування податкових зобов’язань з ПДВ за правилами, визначеними п. 198.5 ст. 198 та/або п. 199.1 ст. 199 ПКУ.

/ІПК від 17.05.2019 р. № 2232/6/99-99-15-03-02-15/ІПК/

ПОДАТОК НА ПРИБУТОК ПІДПРИЄМСТВ

Документальне підтвердження бенефіціарності власника

ДФС України повідомила, що для застосування пониженої ставки податку на прибуток за правилами міжнародного договору України та визначення об’єкта оподаткування з податку на прибуток ПКУ містить певні вимоги щодо бенефіціарності отримувача виплати.

Для визнання особи фактичним одержувачем доходу (бенефіціарним власником) необхідна не лише наявність правових підстав для безпосереднього одержання доходу, а ця особа також повинна бути безпосереднім вигодонабувачем, тобто особою, яка фактично одержує вигоду від отриманого доходу і визначає його подальшу економічну долю.

Документом для визнання особи фактичним власником доходу може бути будь-який документ, який підтверджує фактичне право особи на такий дохід.

Наприклад, у разі виплати роялті фактичний власник такого доходу повинен підтвердити фактичне право (авторське право) на одержання такого доходу, засвідчене відповідним чином і, відповідно, документально підтверджене ліцензією, патентом, офіційно оформленим торговим знаком тощо. Крім того, потребують аналізу відповідні ліцензійні угоди про надання права використання об’єктів інтелектуальної власності, а також договори франчайзингу тощо.

Підставою для безпосереднього застосування положень міжнародного договору при виплаті доходу, крім підтвердження бенефіціарності отримувача, є наявність на момент виплати довідки, яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір. За відсутності на момент виплати такої довідки доходи нерезидента оподатковуються відповідно до законодавства України без урахування положень міжнародного договору.

/ІПК від 20.05.2019 р. № 2247/6/99-99-15-02-02-15/ІПК/

Перехід на облік за МСФЗ

ДФС України зазначено, що уточнення за звітні податкові періоди, що передують переходу на МСФЗ, здійснюється платником у разі виявлення помилок, зокрема у фінансовій звітності, що призвели до заниження/завищення податкових зобов’язань з податку на прибуток.

/ІПК від 17.05.2019 р. № 2235/6/99-99-15-02-02-15/ІПК/

Відшкодування витрат на копіювання і друк документів

ГУ ДФС у Черкаській області повідомлено, що бюджетна установа, внесена до Реєстру неприбуткових установ та організацій, не втрачає статус неприбуткової організації у разі, якщо надходження у вигляді коштів від запитувачів інформації на відшкодування фактичних витрат на копіювання і друк документів використовуються виключно для фінансування видатків на утримання такої неприбуткової установи, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами.

/ІПК від 14.05.2019 р. № 2149/ІПК/23-00-12-0413/

ТРАНСФЕРТНЕ ЦІНОУТВОРЕННЯ

Відображення вартісних показників у Звіті про КО

ДФС України пояснила, що вартісні показники загальної суми контрольованої операції в графі 4 таблиці «Загальні відомості про контрольовані операції» основної частини Звіту про КО та в графі 20 додатка до цього Звіту вказуються з урахуванням коригування відповідно до ціни (показника рентабельності), що відповідає принципу «витягнутої руки», за пп. 39.5.4.1 ст. 39 ПКУ за умови, що це не призведе до зменшення суми податку, що підлягає сплаті до бюджету.

/ІПК від 20.05.2019 р. № 2238/6/99-99-15-02-01-15/ІПК/

Організаційно-правові форми резидентів Польщі

Оскільки до Переліку, затвердженого постановою КМУ від 04.07.2017 р. № 480, не включені резиденти Республіки Польщі з організаційно-правовою формою sp.z.o.o., sp. k, то операції з такими контрагентами не підпадають під визначення контрольованих відповідно до пп. «г» пп. 39.2.1.1 ст. 39 ПКУ за умови, що резиденти Республіки Польща не є пов’язаними з резидентом України особами та/або операції з ними не здійснюються через комісіонерів-нерезидентів, і платник податку на прибуток при здійсненні вищезазначених операцій не збільшує фінансовий результат до оподаткування відповідно до вимог пп. 140.5.4 ст. 140 ПКУ.

/ІПК від 14.05.2019 р. № 2163/6/99-99-15-02-02-15/ІПК/

Підтвердження сплати податку на прибуток нерезидентом

ДФС України нагадала, що платник податків необмежений у виборі способу та форми отримання інформації щодо сплати нерезидентом податку на прибуток (корпоративного податку) у звітному році. Водночас ДФС листом від 14.08.2017 р. № 21674/7/99-99-14-01-02-17 «Про набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 04 липня 2017 року № 480» було рекомендовано платникам податків отримувати від контрагента документ, що видається фінансовим (податковим) органом відповідної країни, за формою, затвердженою згідно із законодавством цієї країни. Такий документ повинен бути належним чином легалізований та перекладений відповідно до законодавства України.

/ІПК від 17.05.2019 р. № 2219/6/99-99-15-02-02-15/ІПК/

ПДФО/ВЗ/ЄСВ

Включення ЄСВ до складу витрат «незалежника»

ГУ ДФС в Одеській області, розглядаючи питання щодо віднесення до складу витрат незалежної адвокатської діяльності суми сплаченого ЄСВ, дійшло висновку. Фізична особа — адвокат, яка здійснює незалежну професійну діяльність, має право включити суми ЄСВ до складу витрат того звітного періоду, в якому вони були сплачені за умови документального підтвердження такої сплати.

/ІПК від 15.05.2019 р. № 2178/К/15-32-12-01-07/ІПК/

Заняття спортом працівниками: з ПДФО, але без ЄСВ

Вартість компенсації вартості відвідування працівниками приміщень, пристосованих для занять спортом (тренажерного залу, залу для занять йогою, басейну), майданчиків для гри в футбол тощо, включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу такого працівника як інший дохід та оподатковується податковим агентом ПДФО та військовим збором на загальних підставах. Водночас така вартість не є виплатою, яка включається до заробітної плати або до суми винагороди за цивільно-правовим договором. Отже, зазначений дохід не є базою нарахування ЄСВ.

/ІПК від 16.05.2019 р. № 2193/ІПК/20-40-13-02-11/

Медичне страхування працівників — оподатковується ПДФО

Суми страхових платежів (страхових внесків), що сплачуються юридичною особою (роботодавцем) за договорами доб­ровільного медичного страхування працівників, включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку — фізичної особи та оподатковуються ПДФО та військовим збором.

/ІПК від 20.05.2019 р. № 2249/10/26-15-13-06-12-ІПК/

АКЦИЗНИЙ ПОДАТОК

Погашення податкового векселя

Якщо імпортер не скористався правом на ввезення пального на підставі взятого на облік податкового векселя, то підставою для його погашення є відсутність митних декларацій, які оформлені з таким векселем (у графі 47 митної декларації відсутні коди надходжень 092 «пальне» та спосіб розрахунку при застосуванні векселів — 94 та в графі 44 «Додаткова інформація/подані документи» відсутній документ за кодом 9203).

/ІПК від 17.05.2019 р. № 2234/6/99-99-12-03-03-15/ІПК/

ПЛАТА ЗА ЗЕМЛЮ

Звільнення від сплати

ДФС України розглянула ситуацію, коли юридична особа — «єдинник» четвертої групи використовує земельні ділянки, право користування яких виникло на підставі укладених з іншою юрособою договорів суборенди земельних ділянок. При цьому орендодавцями земельних ділянок є фізичні особи — власники земельних часток (паїв).

Податкова дійшла висновку, що оскільки об’єктом оподаткування для платників єдиного податку четвертої групи є площі сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень), що перебувають у власності та/або наданих їм у користування, в тому числі й на умовах оренди, то виникає обов’язок щодо врахування орендованих площ ділянок у дек­ларації платника єдиного податку.

Щодо застосування суб’єктами господарювання орендодавцями — фізичними особами земельних ділянок (паїв) права на пільгу зі сплати земельного податку ДФС зазначила, що відповідно до п. 281.3 ст. 281 Кодексу від сплати податку звільняються тільки за умови передачі земельних часток (паїв) в оренду платнику єдиного податку четвертої групи.

/ІПК від 13.05.2019 р. № 2130/6/99-99-12-02-03-15/ІПК/

Земля під багатоквартирним будинком

ДФС України вважає, що право на земельну ділянку під багатоквартирним будинку та прибудинкову територію виникають у всіх співвласників (власників житлових та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку) з моменту державної реєстрації таких прав на земельну ділянку під цим багатоквартирним будинком та відповідну територію у Державному земельному кадастрі у порядку, визначеному законом. Тому безпосереднім платником земельного податку буде виступати особа, щодо якої здійснено державну реєстрацію прав на земельну ділянку під багатоквартирним будинком з урахуванням прибудинкової території (установа або організація, яка здійснює управління багатоквартирним будинком державної або комунальної власності; ОСББ, яке є суб’єктом реєстрації відповідно до рішення співвласників), з моменту такої реєстрації прав особи на земельну ділянку.

/ІПК від 16.05.2019 р. № 2226/6/99-99-13-03-01-15/ІПК/

Оренда землі ФОП

ДФС Україна нагадала, що фізичні особи — підприємці — платники єдиного податку, які уклали договори оренди землі з органами місцевого самоврядування, є платниками орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

/ІПК від 20.05.2019 р. № 2267/6/99-99-13-02-03-15/ІПК/

СПРОЩЕНА СИСТЕМА ОПОДАТКУВАННЯ

Відображення доходу у формі № 1ДФ

ДФС України пояснила, що якщо дохід, який виплачується самозайнятій особі, отримується від здійснення нею підприємницької діяльності, то в податковому розрахунку за формою № 1ДФ заповнюються графи 3 та За.

При цьому графа 3 «Сума виплаченого доходу» заповнюється у разі фактичної виплати доходу самозайнятій особі.

Графи 4а «Сума нарахованого податку» та 4 «Сума перерахованого податку» не заповнюються, в зазначеному випадку в таких графах проставляються нулі. При цьому якщо податковий агент, який нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід на користь платника податку (не суб’єкта підприємницької діяльності), зобов’язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок за ставкою, визначеною у ст. 167 ПКУ.

/ІПК від 13.05.2019 р. № 2131/6/99-99-13-02-03-15/ІПК/

Розрахунок через термінал

ГУ ДФС у Дніпропетровській області пояснила, що якщо при здійсненні розрахунків за товари (роботи, послуги) використовується платіжний термінал, то доходом юридичної особи — платника єдиного податку третьої групи є сума, що надійшла на рахунок у банку1. Датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій (готівковій або безготівковій) формі.

/ІПК від 14.05.2019 р. № 2165/ІПК/04-36-12-04-21/

Реєстрація платником ПДВ

ДФС України роз’яснила: якщо в особи, що переходить із спрощеної системи оподаткування на загальну систему оподаткування, на дату такого переходу загальна сума від здійснення операцій із постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню ПДВ, протягом останніх 12 календарних місяців сукупно перевищувала 1 млн. грн (у тому числі включаючи період перебування на спрощеній системі оподаткування), така особа повин­на не пізніше 10 числа першого календарного місяця, в якому здійснено перехід на загальну систему оподаткування, подати до контролюючого органу реєстраційну заяву платника ПДВ за формою № 1-ПДВ та відповідно зареєструватись як платник ПДВ.

/ІПК від 14.05.2019 р. № 2168/6/99-99-13-02-03-15/ІПК/

Минулорічні витрати

ДФС України роз’яснила, що фізична особа — підприємець на загальній системі оподаткування має право віднести до витрат звітного року, безпосередньо пов’язані з придбанням товарів (робіт, послуг) витрати, які понесені в попередньому році, але пов’язані з отриманням доходу звітного року.

/ІПК від 20.05.2019 р. № 2266/6/99-99-13-02-03-15/ІПК/

Право вимоги боргу

ДФС України нагадала, що кошти, отримані підприємством — платником єдиного податку третьої групи внаслідок реалізації набутого ним права вимоги боргу, мають включатися до складу доходу у тому податковому (звітному) періоді, у якому ці кошти отримано.

/ІПК від 16.05.2019 р. № 2204/6/99-99-12-02-03-15/ІПК/

ТРАНСПОРТНИЙ ПОДАТОК

Авто немає у переліку

Визначальною ознакою віднесення транспортного засобу до об’єкта оподаткування транспортним податком є його присутність у Переліку легкових автомобілів, які підлягають оподаткуванню.

Тому ДФС України вважає, що якщо у Переліку не міститься транспортний засіб, то такий автомобіль не є об’єктом оподаткування транспортним податком у 2019 р.

Для уточнення ознак об’єкта оподаткування транспортним податком потрібно звертатися до Мінекономрозвитку.

/ІПК від 20.05.2019 р. № 2262/6/99-99-12-02-03-15/ІПК/

РРО

Послуги через Інтернет

ДФС України пояснила, що у разі здійснення розрахунків за реалізовані товари (надані послуги) між суб’єктами господарювання виключно через банківські установи РРО не застосовується.

Водночас фізичні особи — підприємці, які здійснюють надання послуг через мережу Інтернет, обсяг виручки яких протягом календарного року перевищив 1,0 млн. грн, при оплаті покупцем рахунку за допомогою інтернет-банкінгу із застосуванням платіжних карток та/або за готівкові кошти зобов’язані при провадженні своєї господарської діяльності застосовувати РРО.

/ІПК від 20.05.2019 р. № 2268/К/99-99-13-02-03-14/ІПК/

ПОДАТКОВИЙ КОНТРОЛЬ

Контрольні розрахункові операції під час фактичних перевірок

ДФС України роз’яснила, що посадові особи контролюючих органів під час проведення фактичної перевірки та здійснення контрольної розрахункової операції повинні здійснювати розрахунок за придбані товари (послуги) у готівковій або безготівковій (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) формі.

При цьому товари, отримані службовими (посадовими) особами контролюючих органів під час проведення контрольної розрахункової операції, підлягають поверненню платнику податків у непошкодженому вигляді, а у разі неможливості повернення такого товару відшкодування витрат здійснюється відповідно до законодавства з питань захисту прав споживачів.

/ІПК від 16.05.2019 р. № 2208/6/99-99-14-05-01-15/ІПК/