Аналитика

ТЦУ/BEPS: в очікуванні змін?

19.08.2019 / 09:47

Нещодавно в ДФС відбувся «круглий стіл» щодо актуальних питань застосування правил трансфертного ціноутворення в Україні. Як повідомила прес-служба ДФС, у роботі цього заходу взяли участь Голова ДПС Сергій Верланов, представники бізнес-асоціацій, аудиторських компаній, ДФС та керівник Департаменту з питань трансфертного ціноутворення Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) Томас Балко. Саме він свого часу керував процесами розробки рекомендацій ОЕСР з трансфертного ціноутворення, у тому числі проекту BEPS (кроки 8 — 10), а також рекомендацій за фінансовими операціями.

Учасники заходу отримали можливість обговорити нагальні питання, які виникають у бізнесу у зв’язку з проведенням контрольованих операцій, висловити свої пропозиції та отримати коментар експерта ОЕСР та фахівців ДФС.

За словами Сергія Верланова, Україна протягом останніх років активно співпрацює з ОЕСР. Результатом такого співробітництва є ратифікація Україною Багатосторонньої конвенції про виконання заходів щодо угод про оподаткування та виведення прибутку з-під оподаткування (MLI), яка відбулася у лютому 2019 р. Отже, Україна увійшла до кола країн, які ратифікували MLI, що, на думку керівника ДПС, стало знаковою подією щодо наближення нашої держави до високих стандартів у сфері оподаткування.

Крім того, Україна активно працювала над законодавством про введення стандартів BEPS, ухвалення якого сприятиме запровадженню ефективного податкового контролю за міжнародними операціями, який відповідатиме всім вимогам OECР. Запровадження таких стандартів дасть змогу більш ефективно проводити перевірки трансфертного ціноутворення та здійснювати належний контроль за операціями між пов’язаними особами. Це сприятиме недопущенню розмивання бази та виведення прибутку з-під оподаткування.

«Законопроект було вперше презентовано наприкінці минулого року, після цього ми його обговорювали з технічними працівниками відповідних підрозділів ОЕСР, відпрацьовували кожний крок. На сьогодні ми маємо всі підстави сподіватися, що він буде винесений на розгляд парламенту і буде проголосований вже цієї осені», — зазначив Сергій Верланов.

Загалом, за словами очільника ДПС, для податкової системи ця тематика є надзвичайно актуальною. Головним бажанням і бізнесу, і держави є те, щоб механізм контролю ТЦУ досягав своєї цілі — служив інструментом уникнення подвійного оподаткування платників з одного боку та з другого — запобігав розмиванню податкової бази.

«Україна, на мою думку, на сьогодні сформувалася з точки зору тих економік і ринків, в яких вона працює на світовому просторі. Це — сільське господарство, ІТ, металургія, сервіси. В цих галузях настав час сформувати бачення бізнесу і держави щодо тих правил трансфертного ціноутворення, які можуть бути застосовані у цих сферах», — впевнений Сергій Верланов.

У свою чергу, експерт ОЕСР Томас Балко відзначив розвиток цього механізму в Україні. На його думку, у ДПС є досить високий потенціал подальшого розвитку цієї тематики. Позитивом є також те, що до обговорення залучаються представники бізнесу та аудиторських компаній, що дає змогу всебічно та повно обговорювати усі питання, які виникають у процесі функціонування механізму ТЦУ.

Під час засідання учасники обговорили, зокрема, питання використання методу порівняльної неконтрольованої ціни для сировинних товарів, експорт яких має стратегічне значення для країни. Як свідчить аналіз, для визначення відповідності принципу «витягнутої руки» платники в понад 28 % випадків користуються саме цим методом. ОЕСР визначає такий метод як надзвичайно достовірний у випадку, коли незалежне підприємство продає таку саму продукцію, яка і реалізується між асоційованими підприємствами. Але існують складнощі у застосуванні зазначеного методу, які, зокрема, пов’язані з недосконалою методологією формування даних, джерелами інформації для цілей ТЦУ та проведенням коригувань для досягнення співставності, у тому числі пов’язаних з умовами поставок.

На думку учасників зустрічі вирішити це питання потрібно у законодавчому полі, зокрема, за рахунок створення національної методології оцінки сировинних товарів.

Під час «круглого столу» обговорювалися також питання використання ТЦУ в фінансових операціях, аналізу створення ланцюга цінності, проведення економічного аналізу, оподаткування постійних представництв тощо. Учасники заходу виявили проблемні моменти і надавали своє бачення вирішення ситуації.

Було визнано, що, як свідчить світовий досвід, в контексті уникнення подвійного оподаткування, а також протидії розмиванню податкової бази — механізм трансфертного ціноутворення є найперспективнішим для наповнен­ня державного бюджету.

Податківці пообіцяли, що всі висловлені ідеї та напрацювання будуть проаналізовані на предмет подальших змін в системі контролю трансфертного ціноутворення.

Довідково

Конвенція MLIнабере чинності в Україні з 01.12.2019 р.

Нагадаємо, що 23.07.2018 р. Міністр фінансів Оксана Маркарова підписала багатосторонню конвенцію MLI. Згодом, а саме 28.02.2019 р. Верховна Рада її ратифікувала. І ось на днях Депозитарію OECD було офіційно передано документи про ратифікацію Конвенції MLI в Україні. Це значить, що Конвенція набере чинності в Україні з 01.12.2019 р., а Україна стане 31-ю країною, де Конвенція почне застосовуватись!

Конвенція MLI — це важливий крок для протидії розмиванню бази оподаткування та виведенню прибутку з-під оподаткування.

Завдяки Конвенції Україна зможе внести необхідні зміни до більшості міжнародних договорів про подвійне оподаткування між Україною та іншими державами. Це дозволить зменшити переміщення українського капіталу до юрисдикцій з низьким рівнем оподаткування з метою мінімізації податкових зобов’язань, що, в свою чергу, сприятиме збільшенню доходів бюджету.