Аналитика

Україна — Ліхтенштейн: зміни, про які необхідно знати вітчизняним бенефіціарам

16.09.2019 / 10:34

Дмитро МИХАЙЛЕНКО,
член громадських рад при Мінфіні і Комітеті ВРУ з питань податкової та митної політики,
Рустам ВАХІТОВ,
практикуючий консультант з питань міжнародного оподаткування,
та Віталій СМЕРДОВ,
голова Комісії з питань податкової політики Громадської ради при ГУ ДФС у м. Києві 

У грудні 2018 року парламент Князівства Ліхтенштейн схвалив Закон № 952.8 про створення єдиного централізованого реєстру бенефіціарних власників компаній та трастів. Він почав діяти з 29.07.2019 р.

Незважаючи на той факт, що Князівство Ліхтенштейн не є членом ЄС, Уряд вирішив привести законодавство у відповідність із положеннями Директиви Європейського парламенту від 20.05.2015 р. № 2015/849 про боротьбу з використанням фінансової системи для відмивання коштів і фінансування тероризму (далі — Директиви ЄС), оскільки Князівство істотно інтегровано до європейської фінансової системи і є членом Європейської Економічної Зони/Європейської Зони Вільної Торгівлі (EEA/EFTA).

Протягом шести місяців з 29.07.2019 р. усі компанії, зареєстровані в Князівстві Ліхтенштейн, зобов’язані подати інформацію про своїх бенефіціарних власників до уповноваженого державного органу — Управління Юстиції Князівства Ліхтенштейн.

Поняття «бенефіціарний власник» визначають два нормативні акти Князівства Ліхтенштейн — Закон про належну обачність (Due Diligence Act) і Указ про належну обачність (Due Diligence Ordinance).

Під таким власником розуміється фізична особа, з ініціативи якої або в інтересах якої здійснюється угода або встановлюються ділові відносини. У випадку з юридичною особою бенефіціарним власником також є фізична особа, у власності або під контролем якої перебуває юридична особа.

Після запровадження Директиви ЄС до внутрішнього законодавства Князівства Ліхтенштейн це визначення було суттєво деталізовано.

На сьогодні фізичні особи вважаються бенефіціарними власниками в юридичних особах, включаючи представництва й трасти, що мають статус юридичної особи, а також в об’єднаннях, які не мають статусу юридичної особи, за таких умов:

  • фізичні особи, які прямо або опосередковано:
  • володіють або контролюють частку, або мають право голосу в таких юридичних особах у розмірі 25 % і більше;
  • мають частку 25 % або більше у прибутку таких юридичних осіб;
  • здійснюють контроль над такими юридичними особами іншим способом;
  • фізичні особи є членами виконавчого органу компанії. Це правило працює, якщо після вичерпання всіх альтернативних способів виявлення й аналізу потенційних бенефіціарів у структурі й за відсутності підстав для будь-яких підозр на предмет наявності у фізичної особи статусу бенефіціарного власника встановлено, що немає такої фізичної особи, яка могла б бути ідентифікована як бенефіціарний власник.

Щодо фондів, трастів, представництв компаній або трастових об'єднань зі структурою, аналогічною структурі фонду, то як бенефіціарні власники повинні бути визначені такі особи:

  • фізичні особи, які є фактичними нефідуціарними засновниками, засновниками або спонсорами, незалежно від того, чи здійснюють вони контроль над юридичною особою після її заснування чи ні;
  • фізичні або юридичні особи, що є членами ради або членами ради директорів фонду або компанії-піклувальника;
  • будь-які фізичні особи, які є протекторами або особами з аналогічними або еквівалентними функціями;
  • фізичні особи, які є бенефіціарами.

Якщо бенефіціарів усе ще потрібно визначити, то презюмується, що це група осіб, в інтересах яких юридична особа засновується або функціонує.

Враховуючи вищезазначене, до категорії бенефіціарних власників належать фізичні особи, які контролюють юридичну особу за допомогою прямого або непрямого права власності або іншим способом.

Примітно, що зазначений Закон про створення єдиного централізованого реєстру бенефіціарних власників компаній і трастів вимагає від компаній, в яких були які-небудь зміни, пов’язані так чи інакше з бенефіціарами, подавати нові повідомлення до Управління Юстиції Князівства Ліхтенштейн протягом 30 днів.

На Управління юстиції покладається обов’язковість перевіряти повноту поданих даних щодо бенефіціарних власників компанії. Якщо буде виявлено факт недостатності інформації або якісь факти буде некоректно надано, то компанія зобов’язана протягом 14 днів виправити повідомлення.

Новостворений реєстр не буде публічним. Внесеною до реєстру інформацією користуватимуться винятково компетентні служби Князівства Ліхтенштейн і уповноважені органи (фінансові установи — банки, фінансові брокери; особи, що надають професійні послуги — нотаріуси, адвокати).

Водночас Уряд Князівства Ліхтенштейн встановив штраф у розмірі до 200 000 CHF (швейцарський франк) за спробу незаконного доступу до реєстру бенефіціарів, надання неправильної інформації про бенефіціарів компанії або трасту, невиконання вимог щодо збору, зберігання, своєчасного відновлення даних про кінцевих бенефіціарів компаній і трастів Князівства Ліхтенштейн.

Довідково

Загальнодоступна інформація в Інтернеті щодо компаній Князівства Ліхтенштейн містить такі дані:

  • найменування юридичної особи
  • номер компанії
  • тип юридичної особи
  • дата реєстрації
  • поточний стан (чи активна компанія тощо)
  • основна адреса бізнесу

Як правило, інформація з компаній Князівства Ліхтенштейн недоступна в Інтернеті:

  • інформація про акціонера /учасника
  • установчий договір
  • статут
  • заява/свідоцтво про реєстрацію
  • річні/дворічні звіти
  • реєстр акціонерів
  • реєстр зборів
  • інформація про банківський рахунок
  • дані про платежі
  • архівні документи (наприклад, подані раніше документи до локальних державних органів)

Однак дані із цього переліку можуть бути доступні правоохоронним органам, зокрема, України.

Справа в тому, що Україна й Князівство Ліхтенштейн є членами Багатобічної Конвенції ОЕСР/Ради ЄС про взаємну адміністративну допомогу за податковими питаннями (OECD/Council of Europe Convention on Mutual Administrative Assistance in Tax Matters), що діє в обох країнах.

Рекомендації

Як ми бачимо, інформація про бенефіціарних власників компаній Князівства Ліхтенштейн, яка зберігається й контролюється в Управлінні Юстиції Князівства Ліхтенштейн, може бути надана до компетентних органів України у випадку коректних і обґрунтовано підготовлених запитів.

Тому українським резидентам слід подумати над наслідками одержання фіскальними органами України інформації про контро­льовані ними фонди і компанії, зареєстровані у Князівстві Ліхтенштейн. Не виключено, що може виникнути необхідність у проведенні реструктуризації або інших кроків для зменшення негативних ризиків.

Також рекомендуємо провести оновлення структури через плановане запровадження в Україні законодавства КІК і інших антиофшорних змін.